Справа № 420/14797/20
25 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб на суму 9 373,54 грн. на відповідний бюджетний рахунок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 має перед бюджетом заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 9 373,54 грн., що виникла на підставі його заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 15.08.2018 року, а також нарахованої пені та підтверджується розрахунком податкового боргу, довідкою-розрахунком заборгованості до бюджету та інтегрованою карткою платника (ІПН). Відповідач своєчасно податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 28.12.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копію ухвали суду від 28.12.2020 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі було направлено засобами зв'язку відповідачу за адресою зазначеною позивачем в адміністративному позові, яка (станом на день винесення ухвали про відкриття та її направлення) збігалась з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була доставлена за адресою відповідача та вручена йому 21.01.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення.
Ухвалою суду від 24.02.2021 року замінно відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_1
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 24.07.2018 року зареєстровано податковим органом як фізичну особу-підприємця та 30.12.2020 року (під час розгляду цієї справи) на підставі власного рішення позивача, його підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця припинено, про що внесено запис під номером 2005400060001001754.
15.08.2018 року відповідачем подано до Окнянського віділення Подільської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області заяву про застосування до нього з 01.09.2018 року спрощеної системи оподаткування за ставкою 15 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати та обрано другу (2) групу сплати єдиного податку за наступними видами діяльності: код КВЕД 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами, та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.19 інші види роздрібної торгівлі в не спеціалізованих магазинах (а.с.13).
Відповідно до розрахунку податкового боргу (а.с.7), довідки-розрахунку заборгованості до бюджету (а.с.8) та інтегрованою карткою платника (а.с.9-11) станом на 11.12.2020 рік за ОСОБА_1 рахується податкова заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб на суму 9 351,54 гривень, яка виникла на підставі його заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 15.08.2018 року та нарахованої пені у сумі 21,86 грн., що в загальному становить суму заборгованості у розмірі 9373,40 грн.
Враховуючи, що відповідачем самостійно наявну за ним заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 13 950,60 не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Главою 1 розділу XIV ПК України передбачено особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПК України).
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 ПК України.
Так відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно п. 295.1. ст.295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2. ст. 295 ПК України).
У відповідності з п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Пунктом 300.1 статті 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового кодексу України за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання та з метою вжиття заходів щодо її погашення Головним управління ДФС в Одеській області (правонаступником якого є позивач) на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми "Ф" від 21 червня 2019 року №83565-55 на суму податкового боргу 1 352,90 грн. (а.с.12).
Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, а податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України).
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 9 373,54 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки вказаних витрат при розгляді справи не відбулось, підстав для розподілу судових витрат у суду немає.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб на суму 9 373,54 грн. на бюджетний рахунок UA898999980314040699000015626, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38029450, КБК 18050400, отримувач коштів УДКСУ в Окнянському р-н/18050400.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іванов Е.А.
.