справа №380/2273/21
з питань забезпечення позову
25 лютого 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої-судді Мричко Н.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Західавіабуд» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західавіабуд» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними та скасування рішень, -
встановив:
17.02.2021 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Західавіабуд» код ЄДРПОУ 31804298, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Бучми, 5 (далі - позивач; ТзОВ «Західавіабуд») до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові код ЄДРПОУ 40181003, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Угорська, 7а (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати протокол про правопорушення (передбачене абзацом другим пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності») у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021;
- визнати протиправним та скасувати протокол про правопорушення (передбачене абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності») у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021;
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.01.2021;
- визнати протиправним та скасувати припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію від 18.01.2021;
- визнати протиправним та скасувати постанову №2-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021;
- визнати протиправним та скасувати постанову №3-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021.
Ухвалою від 22.02.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі.
24.02.2021 до суду надійшла заява представника ТзОВ «Західавіабуд» про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.01.2021;
- зупинення дії припису про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію від 18.01.2021;
- заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові проводити перевірки об'єкта ТзОВ «Західавіабуд» за адресою: м. Львів, вул. Ратича, 4 до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТзОВ «Західавіабуд» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправним та скасування: протоколу про правопорушення (передбачене абзац другий пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності») у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021; протоколу про правопорушення (передбачене абзац третій пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності») у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2021; припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.01.2021; припису про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію від 18.01.2021; постанови №2-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021; постанови №3-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2021.
Заява обґрунтована тим, що дію приписів від 18.01.2021: про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію, не зупинено, а за наслідками перевірки виконання оскаржених приписів ТзОВ «Західавіабуд» може бути притягнуто до відповідальності. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові проводити перевірки на предмет виконання таких приписів може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи подані позивачем матеріали, суд вважає за можливе розглянути відповідну заяву без повідомлення учасників справи.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд виходив з такого.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям вказаної статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
У зв'язку з цим необхідно, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані у вказаній Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі “Пантелеєнко проти України” зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Своєю чергою, у рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Позивач, обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, вказує на те, що за наслідками перевірки виконання оскаржених приписів ТзОВ «Західавіабуд» може бути притягнуто до відповідальності.
Суд критично оцінює такі посилання, оскільки позивач не навів жодних фактів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про наявність ознак очевидної протиправності оскаржених приписів. Відтак можливе притягнення позивача до відповідальності за невиконання таких приписів не може бути підставою для застосування заходів забезпечення позову.
Суд також зазначає, що позивач не надав доказів, які б підтверджували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову не містить достатніх даних про вжиття заходів забезпечення позову, а тому відсутні передбачені частиною другою статті 150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, у задоволенні заяви представника ТзОВ «Західавіабуд» про забезпечення позову необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Західавіабуд» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західавіабуд» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними та скасування рішень,- відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Мричко Н.І.