справа № 380/5521/20
25 лютого 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )) до Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації Львівської області (80001 Львівська область м. Сокаль вул. Героїв УПА 11) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації Львівської області (далі - відповідач, Управління соціального захисту населення Сокальської РДА), у якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення перерахунку та доплати позивачу разової грошової допомоги до 05 травня за 2016-2020 роки в розмірі, встановленому ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 05 травня у 2016-2020 роках відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум такої допомоги у вказаних роках.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено виплату учасникам бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає, що протягом 2016-2020 років виплату допомоги до 05 травня йому як учаснику бойових дій здійснено у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відтак він звернувся до відповідача з вимогою виплатити йому допомогу у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак відповідач у відповіді, направленій позивачу, зазначив про те, що разову грошову допомогу до 05 травня у 2016-2020 роки виплачено відповідно до постанов Кабінету Міністрів України. Оскільки така бездіяльність порушує права позивача, він звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою від 20.07.2020 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 31.07.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 440/2722/20.
Ухвалою суду від 25.02.2021 провадження у справі поновлено.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. Вказав, що розмір щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2016-2020 роки визначено у порядку, встановленому постановами Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016, № 223 від 05.04.217, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019 та № 112 від 19.02.2020. Відповідач вважає, що передбачені законом соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат і допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. На думку відповідача, ним не допущено жодної протиправної бездіяльності, відтак просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, та, відповідно, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 06.05.2015.
З 2016 по 2020 роки позивач отримував щорічну допомогу до 05 травня на підставі статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України про деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» на відповідний рік, що підтверджується довідкою № 1173-08/2 від 13.08.2020:
- за 2016 - у розмірі 920,00 грн;
- за 2017 рік - у розмірі 1200,00 грн;
- за 2018 рік - у розмірі 1265,00 грн;
- за 2019 рік - у розмірі 1295,00 грн;
- за 2020 рік - у розмірі 1390,00 грн.
Позивач 06.06.2020 звернувся до Управління соціального захисту населення Сокальської РДА із заявою, у якій просив перерахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за період з 2015 по 2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідач листом № 733-08 від 17.06.2020 повідомив заявника, що при призначенні щорічної грошової допомоги до 05 травня Управління соціального захисту населення Сокальської РДА керувалося постановами Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» на відповідний рік.
Позивач вважає таку відмову у перерахунку щорічної разової грошової допомоги за 2016-2020 роки протиправною, внаслідок чого звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовано приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»» № 367- XIV від 25.12.1998) щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3551-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Статтею 17-1 Закону № 3551-XII передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» № 79-VIII від 28.12.2014 (набрав чинності 01.01.2015) розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Кабінетом Міністрів України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» прийняв ряд постанов у відповідних періодах:
- «Деякі питання виплати у 2015 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» № 147 від 31.03.2015, якою встановлено виплату: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 2835,00 грн; II групи - 2475,00 грн; III групи - 2200,00 грн.; учасникам бойових дій - 875,00 грн;
- «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» № 141 від 02.03.2016, якою встановлено виплату: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 2975,00 грн; II групи - 2600,00 грн; III групи - 2310,00 грн; учасникам бойових дій - 920,00 грн;
- «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» № 223 від 05.04.2017, якою встановлено виплату: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 3500,00 грн; II групи - 3100,00 грн; III групи - 2700,00 грн; учасникам бойових дій - 1200,00 грн;
- «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» № 170 від 14.03.2018, якою встановлено виплату: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 3685,00 грн; II групи - 3265,00 грн; III групи - 2845,00 грн; учасникам бойових дій - 1265,00 грн;
- «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» № 237 від 20.03.2019, якою встановлено виплату: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 3850,00 грн; II групи - 3400,00 грн; III групи - 2950,00 грн; учасникам бойових дій - 1295,00 грн;
- «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» № 112 від 19.02.2020 (далі - Постанова № 112), якою встановлено виплату: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 4120,00 грн; II групи - 3640,00 грн; III групи - 3160,00 грн; учасникам бойових дій - 1390,00 грн.
Відповідно до підпункту 41 п. 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 423 від 17.06.2015, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 05 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Абзацами 1 та 2 п. 1 Постанови № 112 установлено, що Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у відповідних розмірах.
Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня кожного року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня, є у тому числі, Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача.
У межах цієї справи безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій здійснило Управління соціального захисту населення Сокальської РДА, а тому саме дії відповідача щодо виплати допомоги до 05 травня позивачу, а не Міністерства соціальної політики України, слід оцінювати на відповідність критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення № 10-рп/2008 від 22.02.2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінетом Міністрів України у Постанові № 112 установлено, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1390,00 грн (пп. 1 п. 1 Постанови № 112), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 05 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ та Постанова № 112.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 27.02.2020 у позивача виникло право на соціальне забезпечення у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону № 367-XlV від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 05 травня учасникам бойових дій як п'ять мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року установлено у розмірі 1638 гривень.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 3-р/2020 від 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 05 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн. (1638,00 грн * 5). Виплата позивачу в 2020 році разової грошової допомоги у сумі 1390 грн не відповідає статті 12 Закону № 3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону № 3551-ХІІ.
Щодо посилань відповідача на неможливість здійснення своїх зобов'язань через ненадходженння коштів від головного розпорядника, то такі не ґрунтуються на вимогах закону та є безпідставними в силу того, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою, на що неодноразово наголошував Верховний Суд України у своїх рішеннях (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21-44а10).
На користь такого висновку свідчить також практика Європейського Суду, зокрема, відповідно до рішень ЄСПЛ Кечко проти України (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та Ромашов проти України (заява № 67534/01, пункт 43), відповідно до яких реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань є безпідставними.
Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій необхідно застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що щорічна разова грошова допомога до 05 травня у 2020 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 12 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 05 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
При вирішенні цієї справи суд в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права - Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV та Постанови № 112, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20.
Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати йому разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд звертає увагу, що за своєю правовою природою протиправні дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи.
Поняття бездіяльності було неодноразово надано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі № 807/583/14, від 15.03.2019 у справі № 805/1953/18-а та від 23.05.2018 у справі № 802/490/16-а, в яких зазначено, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов'язків (завдань) згідно із чинним законодавством.
Таким чином, ненарахування та невиплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону № 3551-ХІІ, суд кваліфікує як протиправну бездіяльність.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Суд зазначає, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача за період з 2016 по 2019 роки з огляду на те, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, що відповідає приписам статті 152 Конституції України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 27.02.2020.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2,6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації Львівської області (80001 Львівська область м. Сокаль вул. Героїв УПА 11; код за ЄДРПОУ 03194401) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації Львівської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур