25 лютого 2021 року справа №380/244/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить :
-визнати протиправними дії відповідача щодо позивача щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 24.09.2019;
-стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 24.09.2019 в розмірі 99898,10грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі № 380/4247/20 адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 30.11.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018. На виконання вказаного рішення суду відповідач нарахував індексацію грошового забезпечення та 28.09.2020 перерахував на картковий рахунок позивача 27737,24 грн. Водночас, позивач з таким розрахунком не погодовся, оскільки вважає, що відповідач неправильно застосував базовий місяць при нарахуванні індексації, а саме: за період з січня 2016 по березень 2018 застосовано жовтень 2014, а з березня 2018 по листопад 2018 застосовано березень 2018. Далі у позовній заяві позивач вказує, що все ж таки відповідач правильно визначив як базовий місяць березень 2018, однак невірно нарахував суму індексації за період з березня 2018 по листопад 2018. Позивач вважає, що суд повинен застосовувати висновок судово-економічної експертизи, що наданий суду.
Ухвалою від 13.01.2021 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 09.02.2021 (вх. №8339). Зазначає, що доводи позивача про необхідність застосування січня 2008року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 не є обґрунтованими, оскільки позивач бажає застосувати до правовідносин за період з січня 2008 по грудень 2015 норму п. 5 Порядку № 1078 в редакції, яка діє з 01.12.2015. Так позивач був зарахований у списки Військової частини 06.09.2014 та взятий на грошове забезпечення згідно з грошовим атестатом серії ЗУ №045751 з попереднього місця служби, в якому вказано, що останній базовий місяць серпень 2014 року. Правильність даних, зазначених в грошовому атестаті підтвердив своїм підписом сам позивач ОСОБА_1 . Посадовий оклад за попереднім місцем служби становив 1030,00грн., у Військовій частині НОМЕР_1 з 06.09.2014 посадовий оклад становив 1072,00грн. Крім цього з 23.10.2014 ОСОБА_1 почав отримувати надбавку за таємність. Тому, за останніми даними у Військовій частині НОМЕР_1 базовим місяцем для нарахування і виплати індексації грошового забезпечення був прийнятий жовтень 2014 року, а не лютий 2008 року, як вказує у своєму висновку судовий експерт. Що стосується індексації грошового забезпечення з березня 2018 року, то відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців. Враховуючи підвищення постійних складових грошового забезпечення позивача у березні 2018 року, в т.ч. розміру посадового окладу, місяць березень 2018 року, в якому відбулось вказане підвищення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих ціп для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року. При цьому відповідач звертає увагу суду на те що індекс споживчих цін з квітня 2018 року по листопад 2018 року не перевищував 103%, а отже підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 відсутні. Також відповідач вважає, що до компетенції суду не входить повноваження визначення конкретних сум індексації. Крім того відповідач заперечує, щодо вимоги про стягнення з його витрат на проведення судово-економічної експертизи, оскільки ВЧ НОМЕР_1 є установою видатки якої є чітко і суворо визначені, оскільки така функціонує в системі органів та установ Збройних Сил України.Враховуючи наведене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що погоджується з відповідачем щодо того, що до кінця грудня 2015 базовим для нарахування індексації був жовтень 2014, однак, вважає, що у зв'язку із прийняттям постанови №1013 від 09.12.2015, якою змінено механізм вибору базового місяця, відповідно до якої базовим місяцем для нарахування індексації став місяць, в якому востаннє змінювалися посадові оклади військовослужбовців, відтак жовтень 2014 не може бути базовим для нарахування індексації позивачу. Позивач також не погоджується з твердженням відповідача, що до листопада 2018 поріг індексації не перевищив 103%, відтак індексація підлягала нарахуванню та виплаті лише з грудня 2018.
У запереченні відповідач зазначає, що у зв'язку із прийняттям постанови №1013 від 09.12.2015 базовим місяцем не може лютий 2008, оскільки закон не має зворотної дії в часі. Також відповідач вважає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4247/20 (ті ж сторони) було встановлено, що нарахування сум індексації є дискреційними повноваженнями військової частини, а не суду.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу у лавах Збройних Сил України, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 31.07.2012 серія НОМЕР_4 .
Наказом начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України від 11.09.2019 №96 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у відставку за підпунктом «б» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я).
Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 24.09.2019 №204 ОСОБА_1 з 24.09.2019 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Проте, як зазначає позивач на день виключення із списків ВЧ НОМЕР_1 з ним не був проведений повний розрахунок грошового забезпечення. А саме не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 24.09.2019.
У зв'язку з наведеним 06.11.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача зокрема стосовно виплати індексації грошового забезпечення.
Листом від 14.11.2019 ВЧ НОМЕР_1 повідомила позивача, що в межах наявного фінансового ресурсу можливість виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з січня 2016 року по лютий 2018 року у Міноборони не було. Щодо індексації за березень 2018 було підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців, таким чином обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення необхідно здійснювати з квітня 2018 року. Враховуючи викладене, ВЧ НОМЕР_1 не мала підстав для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям з січня 2016 року по березень 2018 року.
На запит ОСОБА_1 , листом від 24.02.2020 №184, ВЧ НОМЕР_1 надала позивачу довідку про отримане грошове забезпечення. З вказаної довідки вбачається що в період з січня 2016 року по листопад 2018 року ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.
Вважаючи дії відповідача щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі № 380/4247/20 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 30.11.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018.
На виконання вказаного рішення суду відповідач нарахував індексацію грошового забезпечення та 28.09.2020 перерахував на картковий рахунок позивача 27737,24 грн.
Водночас, позивач наголосив, що відповідно до висновку судово-економічної експертизи така сума із урахуванням вже виплачених сум за період з 01.01.2016 по 24.09.2019 та нарахована 28.09.2020 згідно із рішенням суду - 27737,24 грн., повинна становити 128965,28 грн.
Представник позивача звернувся до відповідача із запитом, у якому просив надати інформацію про те, які базові місяці бралися ним для обрахунку індексації позивача.
Відповідно до листа від 11.12.2020 №1226 відповідач надав інформацію щодо виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахунки нарахованої індексації грошового забезпечення та платіжні доручення.
Позивач вважаючи, що відповідач при обчисленні індексації грошового забезпечення неправомірно застосував інші базові місяці ніж ті, які визначені законодавством, звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно із абз. 2 ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 6 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз. 3 ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до абз. 5 п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з абз. абз. 1, 2, 5, 6 п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Абзацами 1 - 6 п. 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Відповідно до пп. 2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 01.06.2019 (справа № 825/1987/17), від 20.11.2019 (справа № 620/1892/19), від 05.02.2020 (справа № 825/565/17), індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку № 1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Як видно із розрахунку виплати індексації (а.с.19) відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/4247/20 від 07.08.2020 ОСОБА_1 з 01.01.2016 по 30.11.2018 виплачено 27737,24грн. індексації грошового забезпечення.
Позивач з таким розрахунком не погодився, оскільки вважає, що відповідач неправильно застосував базовий місяць при нарахуванні індексації, а саме: за період з січня 2016 по березень 2018 застосовано базовий місяць жовтень 2014, а з березня 2018 по листопад 2018 невірно нараховано суму індексації.
Сторони визнають ту обставину, що позивач був зарахований у списки військової частини НОМЕР_1 з 06.09.2014 та взятий на грошове забезпечення з попереднього місця служби згідно з грошовим атестатом, в якому вказано останній базовий місяць серпень 2014.
У зв'язку із підвищенням грошового забезпечення позивача з 23.10.2014, базовим місяцем для нарахування і виплати індексації грошового забезпечення прийнято жовтень 2014.
Позивач частково погоджується з визначеннм жовтня 2014 базовим місяцем, але лише до 31.12.2015, тобто до моменту прийняття постанови №1013 від 09.12.2015.
Як видно з Розрахунку індексації грошового забезпечення майора ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 30.11.2018, та з січня 2016 по лютий 2018 визначено базовий місяць жовтень 2014, з березня 2018 по листопад 2018 - березень 2018.
Враховуючи положення Порядку № 1078 місяць, в якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу.
При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Отже, оскільки останнє підвищення окладу позивача відбулось у жовтні 2014, то для визначення суми індексації грошового забезпечення має застосовуватись індекс споживчих цін, що обчислюється з урахуванням базового місяця жовтня 2014, - до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, відповідач діяв правомірно, визначивши базовим місцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача жовтень 2014.
Покликання позивача на постанову Kабінету Mіністрів України № 1013 від 09.12.2015p. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013 від 09.12.2015), як на підставу для визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення січня 2008, суд вважає безпідставним з огляду на таке.
Згідно з п.3 постанови № 1013 від 09.12.2015p., відповідно до якого, зокрема, Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Таким чином, Міністерство оборони України зобов'язане було вжити заходів для підвищення з 01.12.2015р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 pоку, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Згідно абз.2 п.3 цієї постанови для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Таким чином, вжиття заходів щодо збільшення грошового забезпечення закріплене у грудні 2015 року відбулося не шляхом збільшення посадового окладу, а завдяки іншим видам грошового забезпечення, крім посадового окладу. Тому в цілому, за загальним правилом для нарахування індексації має застосовуватися січень 2008.
У випадку ж з нарахування індексації грошового забезпечення позивачу із застосуванням базового місяця січень 2008, як на цьому наполягає позивач, є неможливим, оскільки, як встановив суд, зміна грошового забезпечення позивача, у напрямку його збільшення, відбулася у жовтні 2014.
Зазначене додатково підтверджує правомірність дій відповідача при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця жовтня 2014.
Щодо застосування березня 2018 як базового місяця для нарахування позивачу індексації, то суд встановив, що сторони визнають, що саме березень 2018 є базовим місяцем. Однак, позивач не погоджується із сумою нарахованої відповідачем індексації грошового забезпечення позивача. Зокрема, позивач зазначає, що у березні 2018 було підвищено грошове забезпечення позивача згідно з довідкою №184 від 24.02.2020 та зросло на 1584,63грн. Тому сума індексації у березні 2018 перевищує суму зростання грошового доходу на 2515,54грн. Відповідно місячна фіксована сума індексації грошового забезпечення позивача з березня 2018 по серпень 2019 має становити 2515,54 (4100,17-1584,63).
Водночас, відповідно до даних Державної служби статистики України, індекс споживчих цін з квітня 2018 по жовтень 2018 не перевищував 103%.
Відтак, за період з квітня 2018 по вересень 2019 (оскаржуваний період) перевищення виличини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078, відбулося у період з грудня 2018 по вересень 2019.
Таким чином, покликання позивача на те, що місячна фіксована сума індексації грошового забезпечення позивача з березня 2018 по серпень 2019 має становити 2515,54грн., у зв'язку із збільшенням у березні 2018 грошового забезпечення, як на підставу невірного нарахування відповідачем суми індексації грошового забезпечення з березня 2018 по день звільнення зі служби, є безпідставним.
При цьому суд також наголошує, що наведені у відповіді на відзив розрахунки позивача не відповідають викладеному у висновку судово-економічної експертизи від 22.05.2020 №3411, який сам же позивач просить взати до уваги (а.с.29).
До того ж, як видно з матеріалів справи, нарахована позивачу сума індексації грошового забезпечення з грудня 2018 по дату звільнення позивача зі служби, повністю відповідає сумі, що вказана у зазначеному вище висновку судово-економічної експертизи та становить 1329,94грн.
Тому, позовні вимоги у частині невірного розрахунку відповідачем індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2008 по день звільнення зі служби у вересні 2019 є абсолютно безпідставними.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на обставини цієї справи, докази подані сторонами, обґрунтованість доводів сторін, суд вважає, що відповідач діяв правомірно, нараховуючи індексацію грошового забезпечення позивачу з урахуванням базових місяців жовтня 2014 та березня 2018 із правильним нарахуванням сум.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю. Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати покладаються на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.