справа №380/11749/20
22 лютого 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: аул.Академіка Богомольця, 10, м.Київ, 01601; ЄДРПОУ 00032684), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області (місцезнаходження: пл.Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007; ЄДРПОУ 08592247), в якій просить суд:
-визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності;
-зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 №850.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проходив службу в органах внутрішніх справ України з 15.04.1994 по 30.04.2008. Оскільки позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ, він звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області для призначення одноразової грошової допомоги, які у подальшому скеровано відповідачу. Листом відповідача за вих. № 13467/15-2020 від 27.04.2020 такі матеріали повернуто на адресу Ліквідаційної комісії для доопрацювання та у подальшому такі скеровано позивачу. Вважає, що такі дії відповідача порушують його права, відтак звернувся із цим позовом до суду.
Від відповідача відзив на адресу суду не надходив.
Ухвалою судді від 15.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 15.04.1994 по 30.04.2008.
Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виданою обласною МСЕК № 1 Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи серії 12 ААА №011434 від 18.03.2020 (підстава - акт огляду МСЕК № 578), позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності, причина втрати професійної працездатності - захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 333667 від 18.03.2020 ОСОБА_1 у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, встановлено третю групу інвалідності.
У зв'язку з вищенаведеним позивач 24.03.2020 звернувся до голови Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності.
До заяви (рапорту), зокрема, додано: довідку МСЕК про втрату працездатності; копію виписки МСЕК про групу інвалідності; свідоцтво про хворобу №260 від 20.07.2008; копії паспорта та ідентифікаційного коду; реквізити банківського рахунку.
Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом за №13467/15-2020 від 27.04.2020 повернув позивачу матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що за результатами опрацювання матеріалів, які стосуються медичних питань, Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано неналежне оформлення документів, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами.
22.05.2020 позивачем повторно було надіслано заяву до голови Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності та подано наступні документи: довідку МСЕК про втрату працездатності; копію виписки МСЕК про групу інвалідності; довідку МСЕК №44 від 20.05.2012; довідку «Оранта» №1390-533 від 04.05.2020; свідоцтво про хворобу №260 від 20.07.2008; копії паспорта та ідентифікаційного коду; реквізити банківського рахунку.
Листом № 121 від 20.07.2020 «Про повернення матеріалів» Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області позивача повідомлено про те, що вказані документи щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області. Відповідно до інформації, зазначеної у листі Департаменту фінансово-облікової політики МВС України, за результатами опрацювання таких матеріалів Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» № 1317 від 03.12.2009, відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров'я МВС не залучалися. Зазначене унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно із Порядком. Повідомлено також про необхідність прибути до Ліквідаційної комісії для отримання наручно поданих документів.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо повернення поданих ним документів безпідставними, відтак звернувся із цим позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 (чинного до 07.11.2015) (далі - Закон № 565-XII) у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Разом з цим, 07.11.2015 набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з п. 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
Водночас за змістом п. 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
Згідно із ч. 2 ст. 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі - Порядок № 850).
Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Пунктом 2 Порядку № 850 обумовлено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 7 Порядку № 850 установлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цього Порядку; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цього Порядку документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З аналізу наведених правових норм слідує, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію»; обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено на Міністерство внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов'язок по проведенню відповідних процедур по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 31.01.2018 у справі № 822/1579/17, від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 13.02.2018 у справі № 806/845/16, від 15.05.2018 у справі № 161/16343/17, від 19.09.2018 у справі № 750/2250/17, що в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Як вже встановлено судом, відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 333667 від 18.03.2020 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності (захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ), у зв'язку з чим він звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) про призначення йому одноразової грошової допомоги.
Так, згідно з матеріалами справи, Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області на виконання вимог п. 8 Порядку №850 подані позивачем матеріали направлено до МВС України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
Однак відповідачем вказані документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області з посиланням на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» №1317 від 03.12.2009, відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС.
При цьому, суд звертає увагу на те, що в силу п. 9 Порядку № 850 МВС України за результатами розгляду поданих документів зобов'язаний був прийняти одне із двох рішень: про призначення грошової допомоги або про відмову у призначення цієї допомоги.
Однак Департаментом охорони здоров'я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України жодного із цих рішень не прийнято, натомість документи на призначення одноразової грошової допомоги повернено.
При цьому, суд звертає увагу на те, що можливість повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком № 850 не передбачено, а тому повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище нормам.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний прийняти рішення за результатами розгляду питання щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачеві, а не повертати матеріали, ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення.
Вказані висновки щодо застосування норм права узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 19.09.2018 у справі № 530/1280/17, від 03.10.2018 у справі №361/7249/17, від 19.02.2019 у справі № 802/498/18-а та повинні застосовуватись до спірних правовідносин в силу положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і ч. 5 ст. 242 КАС України.
Надаючи оцінку діям Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, суд зазначає, що відповідно до вимог Порядку № 850 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було.
Крім цього, у контексті наведених вище обставин, суд враховує, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов'язків (завдань) згідно із чинним законодавством.
У зв'язку з цим суд вважає, що в даному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення з приводу призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог про зобов'язаня відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 №850, суд керується таким.
Відповідно до статті 245 КАС України у разі задоволення позову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Судом встановлено, що МВС України не розглянуто по суті питання щодо наявності/відсутності підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та не прийнято рішення щодо того, чи наявні/відсутні всі визначені Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 умови для цієї виплати.
За таких обставин суд дійшов висновку, що не повинен підміняти МВС України та замість нього вирішувати питання, щодо якого відповідач ще не прийняв жодного рішення.
Отже, у зв'язку з неприйняттям відповідачем після надходження документів позивача відповідного рішення позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення з приводу призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти відповідне рішення.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню частково з урахуванням вказаних вище висновків суду.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовуються позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення з приводу призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (місцезнаходження: аул.Академіка Богомольця, 10, м.Київ, 01601; ЄДРПОУ 00032684) повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: аул.Академіка Богомольця, 10, м.Київ, 01601; ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2021 року.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна