справа № 380/3680/20
15 лютого 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Курпіта П.І.,
за участю:
представник позивача Яким'як О.В.,
представник відповідача-1 Риб'як В.О.,
представник відповідача-2 не прибув
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Рішенням від 20.01.2021 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської митниці ДФС (вул. Т.Костюшка, 1, м. Львів, 79001, ЄДРПОУ 39420875), Галицької митниці Держмитслужби (вул. Т.Костюшка, 1, м. Львів, 79001, ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Антоняка Романа від 13.04.2020 № 85-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста “Смільниця” Львівської митниці ДФС з 16.04.2020; стягнуто з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 82024 (Вісімдесят дві тисячі двадцять чотири) гривні 90 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста “Смільниця” Львівської митниці ДФС та стягнення з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 8850,00 грн (Вісім тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів; узадоволенні позовної вимоги про зобов'язання Львівську митницю ДФС та Галицьку митницю Держмитслужби вчинити дії щодо переведення ОСОБА_1 з Львівської митниці ДФС до Галицької митниці Держмитслужби на рівнозначну посаду - відмовлено; судові витрати покладено на позивача.
Як убачається з матеріалів справи, 20.01.2021 до закінчення судових дебатів у справі представник позивача подав заяву про розподіл судових витрат, у якій просив надати можливість подати докази розміру судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи, протягом п'яти днів після прийняття рішення у справі.
20.01.2020 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат.
Представник позивача у судовому засіданні заяву підтримав просив стягнути 30 200,00 грн витрат на правничу допомогу та 1 043,40 грн поштових витрат.
Представник відповідача-1 подав клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу. В клопотанні зазначає, що адвокатські запити, які надсилав адвокат ОСОБА_2 не мали впливу на хід розгляду даної справи, оскільки митний орган самостійно та добровільно надавав докази по даній справі. Також звертає увагу, що підготовка додаткових пояснень не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, адже адвокат був обізнаний про позицію позивача, а нормативно-правове обґрунтування спірних правовідносин не змінювалось.
Крім того, звертає увагу, що судові засідання не тривали сумарно 5, 45 годин і сума 12 000 грн, є неспівмірною із часом, який був затрачений представником позивача.
Також вважає, що з наданого позивачем розрахунку сум гонорару за надану професійну правничу допомогу вбачається, що ряд послуг, які надавались позивачу дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи.
При цьому вважає, що надсилання документів по справі поштою було недоцільним, оскільки митний орган у відзиві зазначав офіційну електронну адресу та надсилав всі документи на електронну адресу адвоката.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо заяви про ухвалення додаткового рішення вартість послуг на правничу допомогу заперечив. Також вказав що вартість послуг на правничу допомогу є неспівмірною, а сума витрат є необґрунтованою.
Частиною першою статті 247 КАС України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Аналогічна норма міститься у статті 252 КАС України, відповідно до пункту 3 частини першої якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною другою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витратисторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду (пункт 1, 2 частини 3 статті 132 КАС України).
Частиною 2 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 4 ст. 134 КАС України).
При цьому, ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України” заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
23.04.2020 між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням “Кушнір, Яким'як та партнери” укладено договір про надання правової допомоги 23-04/20.
Відповідно до п. 3 вказаного договору якість послуг за цим договором має відповідати вимогам, що звичайно ставляться до аналогічних послуг. Послуги Адвокатського об'єднання будуть ґрунтуватись на законодавстві, яке застосовується на дату надання послуг, а також на інформації та документах, наданих клієнтом. Адвокатське об'єднання несе відповідальність за належне надання послуг за цим договором згідно з чинним законодавством.
Згідно з Додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги від 23.04.2020 № 23-04/20, а у саме п. 2 сторони погодились, щоза виконання замовлень клієнта в межах наданих послуг Адвокатським об'єднаннямклієнт сплачує винагороду в сумі, яка визначається шляхом множення кількості годин, витрачених на надання послуг за замовленнями клієнта, на погодинні ставки фахівців Адвокатського об'єднання. Погодинні ставки фахівців Адвокатського об'єднання встановлюються: для адвоката - 2200 грн, для юриста - 1400 грн, молодшого юриста - 700 грн.
Згідно з звіту про надані послуги від 20.01.2021 відповідно до договору про надання правової допомоги № 23-04/20 від « 23» квітня 2019 року Клієнт замовив, а Адвокатське об'єднання погодилося надати та надало наступні послуги:
Витрати, пов'язані з розглядом справи:
1. аналіз документів та підготовка правової позиції по справі, фахівець - адвокат, вартість роботи за 1 годину 2200 грн, витрачений час (год.) 2.27 - 5 000 грн ;
2. підготовка та подання позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду. фахівець - адвокат, вартість роботи за 1 годину 2200 грн, витрачений час (год.) 4.55 - 10 000 грн;
3. збір доказів: підготовка та подання адвокатського запиту до Галицької митниці Держмитслужби 30.06.2020; фахівець - адвокат, вартість роботи за 1 годину 2200 грн, витрачений час (год.) 0.32 - 700 грн;
4. збір друзів: підготовка та подання адвокатського запиту до Львівської митниці ДФС від 30.06.2020 фахівець - адвокат, вартість роботи за 1 годину 2200 грн, витрачений час (год.) 0.32- 700 грн;
5. збір доказів: підготовка та подання адвокатського запиту до Львівської митниці ДФС від 26.05.2020 30.06.2020 фахівець - адвокат, вартість роботи за 1 годину 2200 грн, витрачений час (год). 0.32- 700 грн;
6. збір доказів: підготовка та подання адвокатського запиту до Львівського обласного центру зайнятості фахівець - адвокат, вартість роботи за 1 годину 2200 грн, витрачений час (год.) 0.32- 700 грн;
7. підготовка та подання клопотання про участь у відео конференції, фахівець - молодший юрист, вартість роботи за 1 годину 700 грн, витрачений час (год.) 0.14- 100 грн;
8. підготовка та подання клопотання про доручення доказів до матеріалів справи, фахівець - молодший юрист, вартість роботи за 1 годину 700 грн, витрачений час (год.) 0.14- 100 грн;
9. підготовка та подання додаткових пояснень фахівець - молодший юрист, вартість роботи за 1 годину 700 грн, витрачений час (год.) 0.28 - 200 грн;
10. участь у судових засіданнях 01.07.2020, 09.09.2020, 12.10.2020, 09.12.2020, 20.01.2021 фахівець - адвокат, вартість роботи за 1 годину 2200 грн, витрачений час (год.) 5.45- 12 000 грн.
Відповідно до квитанції від 01.05.2020 № 0.0.169380859.1 позивач здійснив оплату наданих послуг згідно з договором про надання правової допомоги у сумі 15 000 грн, відповідно до квитанції від 15.01.2021 № 0.0.1986099981.1 позивач здійснив оплату наданих послуг згідно з договором про надання правової допомоги у сумі 15 200 грн.
Суд зазначає, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір відшкодування витрат з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд вважає, що сплачена позивачем сума за надання адвокатом вищевказаних послуг (аналіз документів та підготовка правової позиції по справі, фахівець - 5 000 грн; підготовка та подання позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду - 10 000 грн) не є обґрунтованою у контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи, а зазначені у звіті про надані послуги, витрати на їх виконання є явно завищеними.
Крім цього, суд вважає, що матеріали справи не підтверджують обґрунтованість тривалості часу, вказаного в звіті наданих послуг, витраченого адвокатом на надання таких послуг.
Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, суд зазначає, що такий вид правничої послуги, як підготовка позовної заяви і подання її до суду включає в себе і ряд інших супутніх послуг таких, як: надання усної консультації; складання запитів. Таким чином, перелічені супутні послуги охоплюються поняттям підготовка позовної заяви і подання її до суду.
Також, суд бере до уваги, що згідно з протоколом судового засідання від 01.07.2020 підготовче засідання тривало з 10:49 год. до 10:54 год., згідно з протоколом судового засідання від 09.09.2020 підготовче засідання тривало з 14:27 год. до 14:47 год., згідно з протоколом судового засідання від 12.10.2020 судове засідання тривало з 14:08 год. до 14:13 год., з 14:26 год. до 15:18 год., згідно з протоколом судового засідання від 09.12.2020 судове засідання тривало з 12:20 год. до 12:25 год., згідно з протоколом судового засідання від 20.01.2020 судове засідання тривало з 15:50 год. до 16:34 год.
Разом з тим, відповідно до звіту про надані послуги на участь у вказаних судових засіданнях адвокатом витрачено 5.45 години. При цьому відповідно до зазначених протоколів судових засіданнь тривалість усіх судових засідань склала 2 год 12 хв.
Так, витрати адвоката на участь у одному судовому засіданні в сумі: 2200,00 грн, що в загальній сумі складає 12000,00 грн за 5 судових засідань є значно завищеними, неспівмірними визначеній сумі за фактично виконані роботи.
У постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг
У той же час, за переконанням суду сплачена позивачем сума за надання адвокатом/ молодшим юристом вищевказаних послуг у розмірі 30200,00 грн не є обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене, зважаючи на часткове задоволення позову, подані відповідачем-1 заперечення, суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 10000,00 грн, є документально підтвердженими, та є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, що відповідає критерію реальності таких витрат.
Водночас суд зазначає, що позивачем жодними чином не було обґрунтовано, а судом з квитанцій не вбачається, що витрати поштової кореспонденції на суму 1043,40 грн пов'язані саме з розглядом адміністративної справи № 380/3680/20.
Керуючись ст. ст. 134, 139, 241, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Львівської митниці ДФС (вул. Т.Костюшка, 1, м. Львів, 79001, ЄДРПОУ 39420875) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (Десять тисяч) гривень 00 копійок.
У решті частини заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст додаткового рішення складений 25.02.2021.
Суддя Кедик М.В.