Іменем України
25 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/414/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
25 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку одноразової виплати до 5 травня за період з 2017 по 2020 рік (включно);
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 здійснити перерахунок одноразової вилати до 5 травня з врахуванням норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона є учасником бойових дій та інвалідом ІІ групи з 28.01.2020. Вважає, що її право на отримання одноразової виплати до 5 травня у розмірах, визначених Законом № 3551 в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV було порушено відповідачем, оскільки вона отримала виплату лише у розмірі 6070,00 грн за 2016-2020 роки. Листом відповідача від 20.11.2020 № 12087/02 їй повідомлено, що згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону № 3551 «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет України. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 установлено розмір виплати допомоги до 5 травня 2020 року, який для інвалідів ІІ групи становить 3640 грн.
17.02.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 30-32), в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки із набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" № 79-VIII від 28.12.2014, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вказує, що затверджені на 2020 рік обсяги видатків для виплати разової грошової допомоги відповідають розмірам, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112.
Ухвалою суду від 28.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.26).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є особою з інвалідністю другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення від 28.01.2020 серії НОМЕР_2 (а.с. 16).
Як зазначив відповідач, з 08.01.2019 позивач перебуває на обліку як особа з інвалідністю другої групи внаслідок війни (а.с. 31).
Відповідно до довідок позивачу нараховано відповідачем одноразової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни у 2018 році - 1265 грн, у 2019 рокі - 2950 грн,к 2020 році - 3640 грн (а.с. 11,12,13).
05.11.2020 позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила здійснити виплату недоплаченої частини щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни за період з 2017 року по 2020 рік (а.с. 8-10).
На заяву позивача, відповідачем було надано відповідь від 20.11.2020 № 12087/ок (а.с. 14), в якій зазначено, що позивачу була нарахована та виплачена грошова допомога в 2018 році - 1265 грн, в 2019 році - 2950 грн, в 2020 році - 3640 грн. В 2017 році позивач не мала права на виплату грошової допомоги, оскільки згідно зі ст.171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разова грошова допомога не виплачується в разі набуття громадянином статусу згідно статтям 6,7,9,10,11 цього Закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата (позивач набула статус 06.06.2017). Також зазначено, що бюджетні призначення на виплату допомоги до 5 травня у 2020 році доведені управлінню в розмірі, що забезпечує її виплату у розмірах установлених Постановою КМУ від 19.02.2020 № 112 та паспортом бюджетної програми на 2020 рік.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу«Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Таким чином, на момент нарахування і виплати у квітні 2020 року позивачу одноразової грошової допомоги та на дату звернення позивача із заявою до відповідача про перерахунок допомоги, діяла ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
Водночас правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01.01.2015 також були врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:групи - 4120,00 гривень; II групи - 3640,00 гривень; III групи - 3160,00 гривень.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За положеннями ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 позивач набула право на соціальне забезпечення відповідно до норми у редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком.
Позивачу безпосередньо виплату щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни здійснив відповідач у розмірі 3640,00 грн.
Водночас, як встановив суд, з 27.02.2020 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком, що становить 13104,00грн.
Дана справа є типовою, оскільки відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 за результатами розгляду зразкової справи у справі №440/2722/20 (№Пз/9901/14/20), яке набрало законної сили 13.01.2021, оскільки: а) особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
Положеннями ч.3 ст.291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що не нарахування та невиплата у повному обсязі Управлінням праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області позивачу разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком є протиправними діями відповідача. Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку одноразової виплати до 5 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV, за період з 2017 по 2019 роки, суд зазначає наступне.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З урахуванням викладеного, позивач має право на перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачає щорічну разову допомогу до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з 27.02.2020, тому позовні вимоги в частині перерахунку та виплати різниці недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017, 2018, 2019 роки слід відмовити.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 10 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу цих судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (код ЄДРПОУ: 24179564, місце знаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.С. Шембелян