Рішення від 22.02.2021 по справі 340/5812/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року м. Кропивницький справа № 340/5812/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомХарківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба (61023, м.Харків, вул. Сумська, 77/79, код ЄДРПОУ - 24980799)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )

провідшкодування витрат про навчання, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Харківський національний університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба суму у розмірі 33827,03 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 , на підставі контракту від 22.09.2020 року, укладеного між ним та Міністерством оборони України, проходив військову службу у Збройних Силах України, навчаючись у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба. Вказаний контракт 20.11.2020 року був достроково розірваний у зв'язку з небажанням ОСОБА_2 продовжувати навчання. Оскільки відповідач не відшкодував витрати на його утримання в Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, які склали 33827,03 грн., позивач просить суд стягнути їх на свою користь.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористалась. Будь-яких заяв чи клопотань щодо предмету спору до суду не подала.

Копію ухвали від 11.01.2021 року направлялася відповідачу за адресою відповідно до відомостей про реєстрацію місяця проживання, що міститься в картотеці реєстраційного обліку САДР УДМС (а.с.22).

На адресу суду не повернулося поштове відправлення, яке направлялося відповідачеві за адресою місця його реєстрації.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Згідно з відомостями, які отримані судом з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта", поштове відправлення від 16.01.2021 року №2500671910028 направлене на адресу відповідача реєстраційного обліку САДР УДМС: АДРЕСА_2 спрямоване ПАТ "Укрпошта" Кіровоградською дирекцією ПАТ «Укрпошта» до м. Олександрія, 28008 та отримане 21.01.2021 року. Відповідний витяг з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" залучено до матеріалів справи щодо відстеження пересилання поштових відправлень (а.с.27).

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Разом з тим, статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба з 22.09.2020 року по 20.11.2020 року на посаді курсанта.

Відповідно до розділу II "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008р. №1153/2008, Контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з відповідачем 22.09.2020 року (а.с.7).

19 листопада 2020 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний та відповідач виключений із списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) від 19.11.2020 №269 (а.с.9).

У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував кошти на його утримання на період навчання у вищому навчальному закладі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 у справі №810/2610/16 зазначив, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Саме така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18).

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З врахування позиції Верховного Суду, дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані правовими нормами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон України №2232-XII).

За приписами вказаного Закону, зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 3 частини 2 статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України №2232-XII, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктом 1 Порядку "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Згідно з пунктом 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

Згідно з пункту 2.1.4. Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Відповідно до пункту 2.1.6. Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 3 Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсант добровільно бере на себе зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в разі дострокового розірвання Контракту через систематичне невиконання умов контракту, невиконання освітньої програми.

З матеріалів справи вбачається, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Харківському національному університету Повітряних сил ім.Івана Кожедуба у сумі 33 827,03 грн, що підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема розрахунком по грошовому забезпеченню відповідача (а.с.11) та розрахунком пов'язаний з утриманням по продовольчому забезпеченню від 18.11.2020 року (а.с.12).

Відповідно до пункту 2.3 Порядку №419, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Згідно з пунктами 7-8 Порядку №964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд наголошує, що курсанти, які навчаються у Харківському національному університеті Повітряних сил ім.Івана Кожедуба перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, що є підставою для задоволення позову повністю.

На момент ухвалення рішення у цій адміністративній справі, докази відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у навчальному закладі, у суду відсутні.

Як з'ясовується з положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Із системного аналізу приписів Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 суд приходить до висновку про те, що заявлена до стягнення сума відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з утриманням відповідача у Харківського національного університету Повітряних Сил у період з 22.09.2020 року по 20.11.2020 року, підлягає сплаті відповідачем.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для стягнення судових витрат відсутні, оскільки згідно із частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, окрім сплати судового збору, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути на користь Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба (61023, м.Харків, вул. Сумська, 77/79, код ЄДРПОУ - 24980799) з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) суму у розмірі 33 827 грн. 03 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук

Попередній документ
95134969
Наступний документ
95134971
Інформація про рішення:
№ рішення: 95134970
№ справи: 340/5812/20
Дата рішення: 22.02.2021
Дата публікації: 01.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (06.12.2021)
Дата надходження: 06.12.2021
Предмет позову: відшкодування витрат на навчання
Розклад засідань:
17.01.2026 12:57 Третій апеляційний адміністративний суд
17.01.2026 12:57 Третій апеляційний адміністративний суд
17.01.2026 12:57 Третій апеляційний адміністративний суд
28.02.2022 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШАЛЬЄВА В А
суддя-доповідач:
ШАЛЬЄВА В А
заявник апеляційної інстанції:
Яровий Андрій Сергійович
позивач (заявник):
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба
суддя-учасник колегії:
БІЛАК С В
ОЛЕФІРЕНКО Н А