25 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/211/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ: 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при зменшенні йому відсоткового показника щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розміру 90% до 64% суддівської винагороди при перерахунку із 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити починаючи із 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди, вказаної у довідці Кропивницького апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2020 р. №07-21/83/2020 без обмеження максимальним розміром та провести виплати з урахуванням отриманих сум.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.20).
Позов мотивовано тим, що він має статус судді у відставці та отримував довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків заробітної плати діючого судді. У зв'язку зі зміною з 01.01.2020 року розміру суддівської винагороди та прийняттям Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року №2-р/2020, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви позивачем долучено довідку Кропивницького апеляційного суду №07-21/83/2020 від 28.02.2020 року про складові суддівської винагороди, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 06.03.2020 року №935040164148 позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року у справі №340/1404/20 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935040164148 від 06.03.2020 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі заяви від 03.03.2020 та довідки про розмір суддівської винагороди від 28.02.2020 №07-21/83/2020 та зобов'язано здійснити такий перерахунок та виплату.
Однак, як зазначив позивач, при перерахунку довічного грошового утримання на виконання рішення суду від 16.09.2020 року у справі №340/1404/20, відповідачем зменшено його розмір до 64 відсотків суддівської винагороди. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно зменшено основний розмір раніше призначеного утримання з 90 відсотків до 64 відсотків, протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.128-129). Відповідач стверджував, що оскільки рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-рп/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ряд положень розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 зі змінами, зокрема, пункт 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, яким було введено диференціацію у визначенні розміру суддівської винагороди та розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в залежності від проходження кваліфікаційного оцінювання, визнано неконституційним. Тому з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення, Закон №1402 не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та відсоткової ставки 80%.
Таким чином, на переконання відповідача, діючою нормою є ч.3 ст. 142 Закону №1402, якою передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Вказував, що відсотковий розмір, який має виплачуватися, після проведеного перерахунку міститься в ч.3 ст.142 Закону №1402, і це саме 50%.
Стосовно встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відповідач зазначив, що вимога є передчасною, так як рішення суду, ще не ухвалено та не набрало законної сили і жодних правових наслідків не настало. Відповідач вказує, що відсутні підстави вважати, що головне управління після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятись від вчинення дій на виконання судового рішення, тому вимога позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є безпідставною.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 звільнений з посади судді та заступника голови апеляційного суду Кіровоградської області у зв'язку з виходом у відставку, про що зроблено запис в трудовій книжці 31.05.2004 року.
На даний час позивач має статус судді у відставці та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Кіровоградській області. Йому відповідно до розпорядження №602 від 26.02.2007 року виплачувалося щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (а.с.28).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року у справі №340/1404/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935040164148 від 06.03.2020 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі заяви від 03.03.2020 та довідки про розмір суддівської винагороди від 28.02.2020 №07-21/83/2020 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 19 лютого 2020 року такий перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.11-14).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року у справі №340/1404/20 позивачу здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 року №07-21/83/2020.
Однак, при здійсненні перерахунку відповідач нарахував щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 застосовуючи ставку в 64% (50% + 12% за шість років) від суддівської винагороди, а не 90% як отримував позивач до такого перерахунку, що підтверджується листом від 21.12.2020 р. (а.с.15-16).
Позивач вважає таке зменшення з 90 відсотків до 64 відсотків, протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.
Статтею 130 Конституції України визначено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Відповідно до ч.4 ст.43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року №2862-ХІІ (далі закон №2862-ХІІ), судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Судом встановлено, що позивач вийшов у відставку в період дії норм ч.4 ст.43 Закону №2862-ХІІ, що вказана вище. Йому було визначене щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з нарахуванням за кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді 2-х відсотків заробітку без перевищення загального показника, що склав 90 відсотків заробітку судді та без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Так, в матеріалах справи міститься інформація Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, відповідно до змісту якої стаж на посаді судді складає 27 років 8 місяців і 24 дні, що обома сторонами підтверджено та не заперечується (а.с.15). Відповідно до ч.4 ст.43 Закону №2862-ХІІ, щомісячне довічне грошове утримання позивача визначено в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, що підтверджується матеріалами пенсійної справи (а.с.26-127).
Судом встановлено, що Закон №2862-ХІІ втратив чинність в зв'язку з прийняттям Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VII (далі - Закон № 2453-VII).
З прийняттям Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі - Закон від №1402-VIII), Закон № 2453-VII втратив чинність частково.
Так, згідно із пунктом 2 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Судом встановлено, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Зокрема, пунктом 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
В зв'язку з прийняттям такого рішення позивач звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду. На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року у справі №340/1404/20 відповідач здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, однак, при такому перерахунку застосував ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII.
Відповідно до ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідач під час перерахунку ОСОБА_1 застосував норму ч.3 ст.142 Закону Закону №1402-VIII мотивуючи це тим, що після рішення Конституційного Суду від 18.02.2020 року №2-р/2020, в Законі №1402-VIII відсутні норми, які би по-різному визначали б порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та можливого нарахування відсоткової ставки 80%.
Суд звертає увагу на те, що щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 на момент перерахунку вже було обчислене, а тому могло лише перераховуватись, що виключає обґрунтованість наведеної позиції відповідача в цій частині.
Додатково відповідач вказав, що перерахунок позивачу здійснено відповідно до ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII на виконання рішення суду від 16.09.2020 року.
Зі змісту рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року судом встановлено, що необхідність перерахунку в тому провадженні мотивовано частинами 4 та 5 ст.142 Закону №1402-VIII, відповідно до змісту яких, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Посилань на необхідність приведення розміру вже призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання до вказаного в ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року не містить, що виключало можливість відповідачу його змінити.
Більш того, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року відмовлено в задоволенні позову в частині здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% як такій, що є передчасною, оскільки матеріали справи 340/1404/20 не містили доказів того, що при перерахунку відповідач обов'язково змінить вже призначений позивачу 90%-ий розмір.
Суд звертає увагу, що стаття 142 Закону №1402-VIII містить норми, що регулюють питання обрахування та призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям при виході у відставку, а також норми перерархунку щомісячного довічного грошового утримання суддям, що на момент ухвалення цього закону вже перебувають у відставці.
Більш того, законодавець відмежував поняття "раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання" (ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII) від поняття "щомісячного довічного грошового утримання" (ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII). При цьому законодавцем чітко визначено обставину коли саме може бути перераховане раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання.
Так, як вказано вище, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII).
Судом встановлено та описано вище, що ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання призначене в 2004 році, тобто до набрання чинності Законом №1402-VIII, в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Можливості перепризначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці Закон №1402-VIII не містить, доказів скасування призначеного позивачу довічного грошового утримання в судовому або іншому порядку матеріали справи не містять.
Суд доходить до висновку, що в даному випадку призначене раніше позивачу щомісячне довічне грошове утримання може лише бути перераховане, і то, лише у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що вказано в ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII.
Даний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, за якою відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
У пункті 19 постанови Верховного Суду від 16.06.2020 року у зразковій справі №620/1116/20 також наголошено на тому, що за змістом частини четвертої статті 142 Закону від 02.06.2016 №1402-VIII перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Самовільно змінивши розмір раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання з 90 % на 62% відповідач діяв всупереч вимог, вказаних в 142 Закону від 02.06.2016 №1402-VIII, оскільки був позбавлений права його коригувати в будь-який бік.
Посилання відповідача на те, що в даному випадку застосуванню підлягає саме ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII як норма, що регулює розмір відсотків, який повинен бути застосований під час перерахунку, здійсненого на підставі ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII, суд вважає таким, що базується на помилковому тлумаченні статті 142 Закону №1402-VIII, а тому не приймає його в якості обґрунтування.
Суд наголошує, що при перерахунку визначальним є розмежування понять "розмір щомісячного довічного грошового утримання" та "розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді", оскільки перша категорія містить у собі другу - складові суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, збільшення яких і є підставою для перерахунку.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Вийшовши у відставку та отримавши щомісячне довічне грошове утримання у відповідному відсотковому розмірі, позивач набув відповідних державних гарантій, що були надані відповідно його статусу, яких позбавлений, в силу норм статті 22 Конституції України, вже бути не може.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що під час здійснення перерахунку на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року у справі 340/1404/20 за довідкою Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 року №07-21/83/2020 у відповідача були відсутніми підстави для зменшення призначеного відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 90 відсотків до 64 відсотків, а тому такі дії належить визнати протиправними. Як наслідок, належить зобов'язати відповідача здійснити з 19.02.2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, виходячи із 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити з урахуванням виплачених сум.
При цьому, суд звертає увагу на те, що перерахунок на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 року №07-21/83/2020 вже здійснений, збільшений розмір складових врахований на підставі рішення суду від 16.09.2020 року, що сторонами не заперечується.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд допустити до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідач у відзиві заперечив таку можливість мотивуючи це тим, що скасування судового рішення, яким позов буде задоволено, призведе до нецільового використання відповідних виплат в межах такої суми.
Згідно п.1 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються, зокрема, рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд відхиляє заперечення відповідача про неможливість допущення до негайного виконання судового рішення в межах суми стягнення за один місяць через необґрунтованість та вважає за можливе допустити до негайного виконання рішення в цій частині.
Також позивач просить суд встановити контроль за виконанням рішення у даній справі.
Відповідач у відзиві заперечує можливість встановлення такого судового контролю через те, що позивач не довів, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач буде чинити перешкоди у виконанні такого рішення.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Будь-якої обов'язковості доведення заявником наявності підстав для такого контролю законодавець не визначив, а тому суд вважає, що таке встановлення судового контролю є його (суду) виключним правом за наявності на те, відповідних обставин.
В ході розгляду справи встановлено, що перераховуючи на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року у справі 340/1404/20 відповідно до довідки Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 року №07-21/83/2020 позивачу щомісячне довічне грошове утримання, відповідач самостійно зменшив його загальний розмір із 90 відсотків до 64 відсотків, при цьому пославшись на судове рішення в протоколі для перерахунку, як на відповідну підставу. З огляду на те, що вищевказане рішення суду такої вказівки не містить, з метою недопущення будь-яких порушень прав позивача при здійсненні виконання даного рішення, суд вважає за необхідне здійснити судовий контроль за його виконанням встановивши строк для подання відповідного звіту.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн. (а.с.17), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із 90 відсотків до 64 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 року №07-21/83/2020.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 виходячи із 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Допустити до негайного виконання рішення в частині виплати щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми утримання за один місяць.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати протягом 15-ти днів з дня отримання судового рішення звіт про його (рішення) виконання.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 А, код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова