Рішення від 24.02.2021 по справі 320/6779/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м.Київ № 320/6779/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Вишгородське районне комунальне підприємство "Вишгородтепломережа" з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області у якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №10 від 02.07.2020 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих цін).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області були відсутні підстави для проведення перевірки, оскільки у відповідності до Акту від 23.06.2020 №10-05.3/000107 Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області 23.06.2020 було проведено позапланову перевірку позивача тим же відповідачем за фактом застосування вищевказаних тарифів на підставі заяви одних і тих же фізичних осіб та було встановлено те ж саме порушення підприємством п. 3 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-ХІІІ.

Крім того, позивач вказує, що відповідач у акті перевірки дійшов безпідставного висновку щодо неправомірного застосування підприємством позивача тарифів для населення на підставі рішення Вишгородської районної ради від 20.08.2019 №649-39-VII, від 12.12.2019 № 698-41-VII та від 20.02.2020 №777-43-УИ, якими встановлювалися скориговані тарифи на послугу з централізованого опалення ВРКП «Вишгородтепломережа», оскільки вказані рішення є чинними. Позивач стверджує, що підприємством повністю дотримано вимог чинного законодавства при нарахуванні споживачам плати за надані послуги, зокрема і в частині застосування тарифів для населення.

Також, зазначає, що висновки відповідача про те, що підприємством повинні до укладення нових договорів застосовуватися тарифи, які діяли до 01.05.2019 на підставі укладених договорів, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки термін укладення нових договорів у зв'язку з карантином продовжений.

Ухвалою суду від 07.08.2020 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі та призначено судове засідання на 14.09.2020.

27.08.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловив свої заперечення проти задоволення позову. На думку відповідача, ВРКП "Вишгородтепломережа" починаючи з 01.05.2019 не мало права застосовувати рішення Вишгородської районної ради від 20.08.2019 №649-39-VII, від 12.12.2019 №698-41-VII та від 20.02.2020 №777-43-VII в частині тарифів для населення, оскільки на момент прийняття цих рішень був уже чинним Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII, пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачає необхідність укладення нових договорів про надання комунальних послуг між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону, тобто з 01.05.2019. А тому, позивач зобов'язаний був продовжувати застосовувати тарифи, встановлені Вишгородською районною радою до 01.05.2019, які буди визначені договорами про надання послуги з централізованого опалення.

14.09.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач повторивши доводи позовної заяви, додав, що встановлення тарифів на комунальні послуги у сфері теплопостачання, відповідно до статті 7 Закону України від 26.04.2004 №1875-ІV "Про житлово-комунальні послуги", статті 4 Закону України від 09.11.2017 №2189-VІІІ "Про житлово-комунальні послуги", статті 13 Закону України "Про теплопостачання", належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Тому підприємство зобов'язане застосовувати фіксовані ціни (тарифи на комунальні послуги), які регулюються державою в особі органів місцевого самоврядування.

Протокольною ухвалою суду від 15.10.2020 на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Як убачається з матеріалів справи, Вишгородське районне комунальне підприємство "Вишгородтепломережа" надає житлово-комунальні послуги з централізованого опалення в м. Вишгород та Вишгородському районі.

Рішенням Вишгородської районної ради від 29.11.2018 №502-33-VII про встановлення тарифів на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для потреб населення, на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів ВРКП "Вишгородтепломережа" встановлено тарифи на теплову енергію з централізованого опалення для потреб населення в наступних розмірах:

- на теплову енергію - 1314,86 грн/Гкал (без ПДВ);

- на послуги з централізованого опалення з будинковим та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1597,3 1 грн/Гкал (з ПДВ), без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 49,71 грн./м2 (з ПДВ) (а.с. 218 т.).

Рішенням Вишгородської районної ради від 20.08.2019 №649-39-VII встановлено скориговані тарифи на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для населення в наступних розмірах:

- на теплову енергію - 1443,87 грн/Гкал (без ПДВ);

- на послуги з централізованого опалення з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1752,12 гри/Гкал (з ПДВ), без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 54,53 грп./м2 (з ПДВ) (а.с. 13 т.1).

Згідно п. 3 вищезазначеного рішення тарифи повинні бути введені в дію через 15 днів після офіційного оприлюднення.

Як встановлено у ході судового розгляду, тарифи введені в дію підприємством з 01.11.2019.

Рішенням Вишгородської районної ради від 12.12.2019 № 698-41-VII встановлено скориговані тарифи на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для населення в наступних розмірах:

- на теплову енергію - 1365,00 грн/Гкал (без ПДВ);

- па послуги з централізованого опалення з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1657,47 грн/Гкал (з ПДВ), без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 51,59 грп./м2 (з ПДВ) (а.с. 15 т. 1).

Згідно п.3 вищезазначеного рішення тарифи повиннібути введені в дію через 15 днів після офіційного оприлюднення.

Тарифи введені в дію підприємством з 06.01.2020.

Рішенням Вишгородської районної ради від 20.02.2020 № 777-43-VII встановлено скориговані тарифи на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для населення в наступних розмірах :

- на теплову енергію - 1235,99 грн/Гкал (без ПДВ);

- на послуги з централізованого опалення з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії-1502,66 грн/Гкал (з ПДВ), без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 46,77 грн./м2 (з ПДВ).

Згідно п. 3 вищезазначеного рішення тарифи повинні бути введені в дію через 15 днів після його офіційного оприлюднення.

На підставі звернень мешканців м. Вишгород і с. Катюжанка Вишгородського району, погодження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.03.2020 № 3842-06/15082-03, від 20.03.2020 № 3822-06/19986-03 та від 20.03.2020 № 3822- 06/19960-03 про проведення позапланової перевірки ВРКМ «Вишгородтепломережа» (а.с. 120-124 а.с. 1), наказу Головного управління Держпоживслужби від 11.06.2020 № 3063-0/1 (а.с. 126 т. 1), та посвідчення (направлення) від 11.06.2020 № 2498 (а.с. 127 т. 1), спеціалістами відділу контролю за регульованими цінами Головного управління Держпоживслужби Фроловою О.В. та Бондаром Д.А. в період з 15.06.2020 по 26.06.2020 здійснено позапланову перевірку ВРКМ «Вишгородтепломережа» (адреса: Київська обл., м. Виїигород. вул. Кургузова, б. 3-В) з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів) .

Представником Головного управління позивачу була надана Вимога про надання інформації від 15.06.2020, яку отримав ОСОБА_1 (а.с. 128- 129 т. 1).

За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, та встановлення державних регульованих цін від 25.06.2020 №29 відносно ВРКП «Вишгородтепломережа» та керівнику ОСОБА_1 винесено припис від 02.07.2020 №10 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (а.с. 5-11 т.1).

В ході перевірки встановлено та зафіксовано в акті обставини порушення ВРКМ «Вишгородтепломережа» вимог Закону України від 09.11.2017 №2189-VІІІ "Про житлово-комунальні послуги" та Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №291), що полягають у наступному.

На час проведення перевірки ВРКМ «Вишгородтепломережа» договори про надання послуг з постачання теплової енергії зі споживачами відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, не укладено. На момент коригування тарифів та введення їх в дію з 01.11.2019, взагалі не було такої послуги як централізоване опалення, а тому відповідно і коригування не було можливим.

В ході перевірки встановлено, що між підприємством та споживачами укладені договори про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води.

Тарифи на комунальні послуги є однією із істотних умов договорів про надання комунальних послуг. Отже, в умовах дії договорів про надання послуги з централізованого опалення, що укладалися до 01.05.2019, до споживачів повинні застосовувались тарифи, встановлені відповідними уповноваженими органами до 01.05.2019.

А тому, ВРКП «Вишгородтепломережа» порушено п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2І89-УІІІ, ч. З ст. 12 Закону України «Про ціпи і ціноутворення» та Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затверджений постановою КМУ від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» (в редакції від 03.01.2019), в результаті чого підприємством було необґрунтовано нараховано суму споживачам (заявникам) за послугу з централізованого опалення у розмірі 284151,80 грн., у тому числі:

- за період з 01.11.2019 по 06.04.2020 споживачам (власникам квартир) будинку № 1 -А, корпус № 1 по вул. Кургузова, м. Вишгород- 101525,35 грн;

- за період з 01.11.2019 по 05.01.2020 споживачам (власникам квартир) будинку № 10-А - 16125.21 грн., будинку № 18 - 23891.29 грн., будинку № 22 - 24623,59 гри. по вулиці Заводська, с. Катюжанка, Вишгородського району; - за період з 01.11.2019 по 15.03.2020 споживачам (власникам квартир) будинку № 9-А по вул. Шевченка, м. Вишгород - 117986,36 грн.

Таким чином, позивачу необхідно в термін до 01.09.2020 повернути споживачам послуги з централізованого опалення, шляхом здійснення перерахунку, необґрунтовано нараховану суму у розмірі 284151,80 грн.

Не погодившись із правомірністю даного припису, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05 квітня 2007 року (далі по тексту - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1-2 статті 7 Закону №877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах.

Згідно з пунктами 1, 2, 3 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 209 від 12.04.2017 Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Голова відповідної місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на цей орган завдань. Повноваження Головного управління поширюються на територію відповідної області, міста Києва. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

- бути поінформованим про свої права та обов'язки;

- вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

- не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання);

- тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

- орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

- органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

- у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

- бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб'єкта господарювання;

- одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

- отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

- вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;

- використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;

- з'ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

У свою чергу, відповідно до положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Разом з тим, Закон України «Про ціни і ціноутворення» №5007-VI від 21.06.2012 визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Правовими положеннями ст. 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» регламентовано, що уповноважені органи мають право:

1) проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;

2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;

3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу;

4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;

5) вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Як передбачено абзацами другим, третім статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно із частинами першою, одинадцятою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 5 Закону №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Частиною 8 статті 7 Закону №877-V визначено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Пунктом 11 частини 4 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 667 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» визначено, що Держпродспоживслужба у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів);

- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до ч. 2-3 статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв'язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України від 09.11.2017 №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", який набрав чинності 10.12.2017 та вводиться в дію поетапно з 01.01.2019 та з 01.05.2019 (надалі Закон №2189-VIII).

Відповідно до частини першої статті 10 вказаного Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Аналогічно, пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України від 24.06.2004 №1875-IV "Про житлово-комунальні послуги", який втратив чинність з 01.05.2019, було передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до п. 37 частини першої статті 43 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання як встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

Згідно зі статутом Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" підприємство засноване на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Вишгородського району, засновником якого є Вишгородська районна рада.

Так, у відповідності до п. 37 ч. 1 ст. 43 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 24.06.2004 №1875-IV "Про житлово-комунальні послуги", абз. 6-9 ст. 13 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, Рішенням Вишгородської районної ради від 29.11.2018 №502-33-VII про встановлення тарифів на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для потреб населення, на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів ВРКП "Вишгородтепломережа" встановлено тарифи на теплову енергію з централізованого опалення для потреб населення в наступних розмірах:

- на теплову енергію - 1314,86 грн/Гкал (без ПДВ);

- на послуги з централізованого опалення з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1597,3 1 грн/Гкал (з ПДВ), без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 49,71 грн./м2 (з ПДВ) (а.с. 218 т.).

Рішенням Вишгородської районної ради від 20.08.2019 №649-39-VII встановлено скориговані тарифи на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для населення в наступних розмірах:

- на теплову енергію - 1443,87 грн/Гкал (без ПДВ);

- на послуги з централізованого опалення з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1752,12 грн/Гкал (з ПДВ), без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 54,53 грп./м2 (з ПДВ) (а.с. 13 т.1).

Рішенням Вишгородської районної ради від 12.12.2019 № 698-41-VII встановлено скориговані тарифи на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для населення в наступних розмірах:

- на теплову енергію - 1365,00 грн/Гкал (без ПДВ);

- па послуги з централізованого опалення з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1657,47 грн/Гкал (з ПДВ), без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 51,59 грп./м2 (з ПДВ) (а.с. 15 т. 1).

Рішенням Вишгородської районної ради від 20.02.2020 № 777-43-VII встановлено скориговані тарифи на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для населення в наступних розмірах :

- на теплову енергію - 1235,99 грн/Гкал (без ПДВ);

- на послуги з централізованого опалення з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії-1502,66 грн/Гкал (з ПДВ), без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 46,77 грн./м2 (з ПДВ).

На переконання відповідача, фактично Вишгородська районна рада встановила тарифи для населення на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води після 01.05.2019, тобто після введення в дію Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VІІІ.

Враховуючи особливості перехідного періоду, а саме - періоду від моменту введення в дію Закону №2189-VІІІ (01.05.2019) до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" даного Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення його в дію (тобто до 01.05.2020). У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Істотними умовами договору є розмір тарифів за наданні послуги.

З огляду на викладене відповідач стверджує, що розміри тарифів передбачені діючими договорами також не можуть змінюватися.

На час проведення перевірки Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" договори про надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 із населенням та юридичними особами, які купляють послуги у підприємства для потреб населення, не укладено.

Згідно інформації ВРКВ "Вишгородтепломережа" наданої в ході перевірки, між підприємством і споживачами укладені договори відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Рішення Вишгородської районної ради від 20.02.2020 № 777-43-VII, на підставі якого позивач наразі здійснює обчислення вартості комунальних послуг, було прийнято Вишгородською районною радою відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.04.2004 №1875-ІV, Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, в редакції яка була чинна на час прийняття рішення. Станом на липень 2019 року у наведені вище нормативно-правові акти були внесені зміни і вже діяв Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII та Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 в редакції постанови №291 від 03.04.2019.

Виходячи з наведеного відповідач робить висновок про те, що Вишгородська районна рада та ВРКВ "Вишгородтепломережа" не мали законних підстав після 01.05.2019 формувати, встановлювати та застосовувати тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, що у свою чергу призвело до порушення позивачем вимог Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 в редакції постанови №291 від 03.04.2019.

Однак, суд з такими висновками відповідача погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 13 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV "Про теплопостачання" до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Аналогічно, частиною 1 статті 10 чинного Закону України від 09.11.2017 №2189-VІІІ "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

При цьому пунктом 3 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону (у редакції чинній на момент проведення перевірки) було передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Чинною редакцією Закону строк укладення договорів про надання комунальних послуг пролонговано на п'ять місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Як свідчить зміст акту перевірки, про що суд зазначав вище, на час проведення перевірки позивачем договори про надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 із населенням та юридичними особами, які купляють послуги у підприємства для потреб населення, не укладено.

Відтак, державне регулювання цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги має здійснюватися уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування, яким у даному випадку є Вишгородська міська рада, оскільки позивач згідно зі статутними документами є комунальним підприємством, заснованим на майні, що є спільною (комунальною) власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Вишгородського району.

Як вже встановлено судом, у відповідності до п. 37 ч. 1 ст. 43 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", Рішенням Вишгородської районної ради від 20.08.2019 №649-39-VII встановлено скориговані тарифи на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для населення в наступних розмірах:

- на теплову енергію - 1443,87 грн/Гкал (без ПДВ);

- на послуги з централізованого опалення з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1752,12 грн/Гкал (з ПДВ), без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 54,53 грп./м2 (з ПДВ) (а.с. 13 т.1).

Рішенням Вишгородської районної ради від 12.12.2019 № 698-41-VII встановлено скориговані тарифи на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для населення в наступних розмірах:

- на теплову енергію - 1365,00 грн/Гкал (без ПДВ);

- па послуги з централізованого опалення з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1657,47 грн/Гкал (з ПДВ), без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 51,59 грп./м2 (з ПДВ) (а.с. 15 т. 1).

Рішенням Вишгородської районної ради від 20.02.2020 № 777-43-VII встановлено скориговані тарифи на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для населення в наступних розмірах :

- на теплову енергію - 1235,99 грн/Гкал (без ПДВ);

- на послуги з централізованого опалення з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії-1502,66 грн/Гкал (з ПДВ), без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 46,77 грн./м2 (з ПДВ).

При цьому слід зазначити, що усі вищевказані рішення Вишгородської районної ради нечинними не визнавалися та не скасовувалися, а тому є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території в силу імперативу, встановленого статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У зв'язку з вищевикладеним суд визнає безпідставними висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 в редакції постанови №291 від 03.04.2019.

Судження відповідача про те, що позивач при розрахунках з населенням з 01.11.2019 має застосовувати тарифи, встановлені рішенням Вишгородської районної ради від 29.11.2018 №502-33-VII замість тарифів, визначених наступними рішеннями Вишгородської районної ради від 20.08.2019 №649-39-VII, від 12.12.2019 №698-41-VII та від 20.02.2020 №777-43-VII, є нерозумним, оскільки цим самим надається пріоритет одному з рівноцінних рішень без прив'язки до їх змістовної частини за відсутності будь-яких визначених законом підстав, внаслідок чого відповідач вийшов за межі власних повноважень наданих йому законом.

При цьому, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що у Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області були відсутні підстави для проведення перевірки, оскільки у відповідності до Акту від 23.06.2020 №10-05.3/000107 Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області 23.06.2020 було проведено позапланову перевірку позивача тим же відповідачем за фактом застосування вищевказаних тарифів на підставі заяви одних і тих же фізичних осіб та було встановлено те ж саме порушення підприємством п. 3 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-ХІІІ, з огляду на наступне.

У відповідності до абзацу 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено.

За приписами абзацу 10 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державною нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

У той же час, позапланова перевірка, висновки якої оскаржує позивач, проводилася на підставі звернень мешканців м. Вишгород і с. Катюжанка Вишгородського району, була погоджена Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, натомість перевірка, за наслідками якої складено Акт від 23.06.2020 №10-05.3/000107, була проведена за зверненням особи ОСОБА_2 , що повністю спростовує висновки позивача про дублювання перевірки за тим самим фактом.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про доведення позивачем протиправності оскаржуваного рішення. За таких обставин, припис Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №10 від 02.07.2020 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих цін), в основу якого покладено безпідставні висновки перевірки, суд скасовує як протиправний.

Таким чином, позовні вимоги ВРКП "Вишгородтепломережа" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підвереджується платіжним дорученням від 27.07.2020 №46, належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №10 від 02.07.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області області (вул. Балукова, 22, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, код ЄДРПОУ 40323081) на користь Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" (вул. Кургузова, 3-В, м. Вишгород, Києво-Святошинський район, Київська область, код ЄДРПОУ 13713569) витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.