"15" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1182/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.
розглянувши справу №916/1182/20
за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65017, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120)
до відповідача Приватного підприємства “КИРОЛ” (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 45, код ЄДРПОУ 34319879)
про стягнення 206 254,22грн., -
Представники:
від позивача - Лех А.О., довіреність № 52, дата видачі : 11.01.21; Державна екологічна інспекція в Одеській області;
від відповідача - Федорова В.А., довіреність № б/н, дата видачі : 20.01.21; Приватне підприємство "КИРОЛ";
Державна екологічна інспекція Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства “КИРОЛ” про стягнення 206 254,22грн.
Позовні вимоги обґрунтовано здійсненням відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2020р. провадження по справі №916/1182/20 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 17.06.2020р. справу №916/1182/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2020р. строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів, в порядку ст. 177 ГПК України.
30.06.2020р. за вх. ГСОО №16884/20 до суду від Приватного підприємства “КИРОЛ” надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішення у справі №420/5335/20, яка розглядається Одеським окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду 11.09.2020р. заява Приватного підприємства “КИРОЛ” від 30.06.2020р. за вх.. №16884/20 про зупинення провадження по справі була задоволена, провадження у справі №916/1182/20 було зупинено до набрання законної сили рішення у справі №420/5335/20, яка розглядається Одеським окружним адміністративним судом.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.12.2020р. провадження по справі було поновлено, із призначенням до розгляду в засіданні суду.
Ухвалою суду від 11.01.2021р. було здійснено замінити позивача у справі №916/1182/20 Державну екологічну інспекцію в Одеській області на його правонаступника Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Крім того ухвалою суду від 11.01.2021р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи було призначено по суті в засіданні суду.
16.06.2020р. за вх. №15463/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позов згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повність.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Державною екологічною інспекцією в Одеській області (надалі - Інспекція) у період з 28.02.2018 по 02.03.2018 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КИРОЛ» (далі - ПП «КИРОЛ»).
За результатами планової перевірки згідно Акту №22/13 від 02.03.2018 встановлено факт відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідний Акт проведення перевірки №22/13 від 02.03.2018 був підписаний відповідальною особою ПП «Кирол» без зауважень.
Позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням вимог статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря відносно відповідальної особи ПП «Кирол» ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2018 № 000052.
Постановою про накладення адміністративного стягнення від 05.03.2018 № 000052 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частини 1 статті 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.
Штраф в сумі 136,00 грн сплачено ОСОБА_1 13.03.2018, що підтверджується копією квитанції № ПН5503 від 13.03.2018
На підставі припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 07.03.2018 № 01/13, наданого ПП «КИРОЛ», у період з 24.04.2018 по 25.04.2018 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, у результаті чого зафіксовано, ПП «КИРОЛ» отримано Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, терміном 10 років, з 19.04.2018 по 19.04.2028.
За результатом перевірки, встановлено, ПП «КИРОЛ» у період з 28.02.2018 по 19.04.2018 року експлуатував обладнання без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, внаслідок чого має місце факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Згідно довідки ПП «КИРОЛ» вих. №07/09-18 від 07.09.2018 встановлено години роботи джерел викидів забруднюючих речовин.
Позивач зазначає, що ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання відповідним органом державної влади. У відповідності до ст. 10 вказаного Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин.
Таким чином, на переконання позивача здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Відповідно до проведеного посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з основних джерел викидів на приватному підприємстві «КИРОЛ» за період з 28.02.2018 по 19.04.2018, загальна сума збитків становить 206 254, 22 грн.
За поясненнями позивача, Державною екологічною інспекцією у Одеській області було скеровано Приватному підприємству «КОРОЛ» претензію №97 від 05.11.2018р. про сплату збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу.
Проте, за твердженнями позивача, означені вище збитки відповідачем у встановленому законом порядку відшкодовано не було, що і стало підставою для звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 206 254,22 грн збитків, заподіяних порушенням відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу.
До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за відсутності відповідного дозволу та визначення розміру шкоди.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (ст. 16 Конституції України).
Відповідно до ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначено Законами України "Про охорону атмосферного повітря", "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст. 5 цього Закону).
За приписами ст.10 вказаного Закону України підприємства, установи, організації та громадяни суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних фаторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.
Нормами ч.6 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Збитки, завдані порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (ст.34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до приписів ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Так, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.
Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов'язковою умовою настання відповідальності.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до п.п.1, 4.2 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом №429 від 04.11.2011р. Міністерства екології та природних ресурсів України Державна екологічна інспекція в місті Києві є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих ним повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин.
За змістом п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, що затверджений Наказом №464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Як встановлено судом, у період з 28.02.2018р. по 02.03.2018р. Державною екологічною інспекцією у Одеській області було проведено перевірку дотримання Приватним підприємством «Кирол» вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено акт №22/13 від 02.03.2018р. В означеному акті встановлено, зокрема, що дозвіл на викиди №5110137300-360 забруднюючих речовин в атмосферне повітря виданий ПП «КИРОЛ» закінчився 03.08.2017р., на час проведення перевірки дозвіл не отримано та Приватним підприємством «Кирол» у період з 28.02.2018р. по 19.04.2018р. здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу уповноваженого органу виконавчої влади стаціонарними джерелами, що є наднормативними викидами.
Доказів скасування означеного акту перевірки Державної екологічної інспекції у Одеської області області матеріали справи не містять.
В подальшому на підставі припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 07.03.2018 № 01/13, наданого ПП «КИРОЛ», у період з 24.04.2018 по 25.04.2018 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, у результаті чого зафіксовано, ПП «КИРОЛ» отримано Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, терміном 10 років, з 19.04.2018 по 19.04.2028.
Отже, виходячи з наведеного вище, керуючись приписами ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає акт №22/13 від 02.03.2018р. в якості належного та допустимого доказу порушення Приватним підприємством «Кирол» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря шляхом здійснення у період з 28.02.2018р. по 19.04.2018р. викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу уповноваженого органу виконавчої влади стаціонарними джерелами, що є наднормативними викидами.
Стосовно наявності вини Приватним підприємством «Кирол» у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря необхідно зазначити таке.
Чинним законодавством встановлено презумпцію вини правопорушника, тобто, прокурор та позивач не повинні доводити наявність вини відповідача, а навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.
Проте, відповідачем не представлено належних та допустимих доказів, що б спростовували вину власника стаціонарного джерела у здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.
При цьому, судом враховано, що за змістом Листа №1127/11/10-09 від 30.01.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України суб'єкт господарювання повинен заздалегідь подбати про продовження строку дії дозволу на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Якщо особа цього не зробила, то це означає, що вона не вжила всіх необхідних заходів для дотримання вимог чинного законодавства, що дає підстави говорити про її поведінку як винну.
При цьому щодо посилань ПП «КИРОЛ», що Відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо вчасного отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, відсутності вини у викидах за відсутності дозвільного документу та здійснення діяльності за принципом мовчазної згоди без вчасного отримання дозволу, суд зазначає наступне.
Так, як встановлено судом строк попереднього дозволу на викиди забруднюючих речовин №5110137300-360 в атмосферне повітря виданий ПП «КИРОЛ» закінчився 03.08.2017.
В той же час, лише у листопаді 2017 року , тобто через 4 місяці після закінчення строку дії дозволу, ПП «КИРОЛ» подано заяву до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації. При цьому підготовки відповідних документів, оформлення договору з підрядником ПП «КИРОЛ» оформлення Звіту по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та усі дії щодо вчасного вжиття заходів були виключно в межах обов'язку саме відповідача.
Відповідачем, з відзивом додано копію листа Одеської облдержадміністрації від 23.02.2018 №02/01-39/1203 у якому Відповідачу відмовлено в отриманні дозволу, у зв'язку з порушенням вимог Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №108 від 9 березня 2006 року зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 березня 2006 року за №341/12215, що свідчить про неналежне оформлення відповідачем документів на отримання дозволу.
Отже, з наведеного вбачається ПП «КИРОЛ» не здійснило усіх можливих заходів щодо продовження строку дії дозволу.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність вини Приватного підприємства «Кирол» у порушенні законодавства України про охорону атмосферного повітря, що полягало у здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу уповноваженого органу виконавчої влади у період з 28.02.2018р. по 19.04.2018р.
За приписами п.4 Оглядового листа №01-06/20/2014 від 14.01.2014р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків» збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом № 639 від 10.12.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
При цьому, п.п.2.1.2, 2.7.1 вказаної Методики встановлено, що наднормативними викидами вважаються зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства і розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
Згідно п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою: З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі, де -
mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;
1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;
Аі - безрозмірний показник відносної небезпечностї і-тої забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків , було розраховано розмір збитків, завданої відповідачем внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовим в атмосферне повітря без спеціального дозволу на загальну суму 206 254,22 грн.
Наразі, після проведення перевірки суд встановив, що розрахунок суми збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, що був представлений до матеріалів справи позивачем, є вірним та таким, що відповідає приписам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом №639 від 10.12.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064.
Отже, виходячи з наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо правомірності та доказової обґрунтованості позовних вимог Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Приватного підприємства «КИРОЛ» про стягнення збитків в сумі 206 254,22 грн. та наявності підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.
Так заперечуючи проти позовних вимог відповідач, серед іншого вказує що фактично ПП «КИРОЛ» не нанесено шкоду атмосферному повітрю, оскільки показники заходів щодо здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин у Дозволі від 19.04.2018 р. порівняно з показниками заходів у Дозволі від 03.08.2012 р. не змінилися.
В той же час суд зазначає, що в даному випадку збитки які є предметом розгляду даної справи заявлені саме за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу.
Крім того відповідач вказує, що ще за два місяці до закінчення строку попереднього дозволу 15.06.2017 року уклав договір № 11-06-2017 з ПП «Південний центр науково-технічної діяльності». Предметом якого є проведення підрядником хімічних вимірювань на 24 джерелах викидів, виконання інвентаризації джерел, виготовлення матеріалів, які обґрунтовують викиди для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виконання технічного супроводу документації в процесі її погоджень. Строк виконання робіт орієнтовно від 80 днів до 3 місяців. Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до моменту виконання Сторонами своїх обов'язків договору.
Разом з тим суд зазначає, що сам відповідач у відзив вказує що із заява про отримання дозволу до відповідного органу звернувся в листопаді 2017р. Більш того з урахування строку виконання робіт, мінімальний який дорівнює 80 днів, роботи по договору мають бути виконані вже після закінчення строку попереднього дозволу.
Також, відповідач вказує, що в проведенні планової перевірки ПП “КИРОЛ” Держекоінспекцією з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства з 28.02.2018 року по 02.03.2018 року було встановлено порушення законодавства про державний нагляд та контроль. 25.09.2019 року набула чинності Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 522/14769/18, якою встановлено факт порушення у вигляді призначення та проведення Держекоінспекцією планової перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП «КИРОЛ» з 28.02.2018 р. по 02.03.2018 р. Так, Держекоінспекція діяла усупереч Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, статтею 2 якого було встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Разом із тим, суд зазначає що сторонами у справі №522/14769/18 є Державна екологічна інспекція в Одеській області та Державна регуляторна служба України. Приюдиція не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні, шляхом подання відповідних доказів (Лист ВАСУ від 14.11.2012 № 2379/12/13-12).
Таким чином, висновки згідно рішень у справі №522/14769/18 не є обов'язковими при розгляді даної справи.
В той же час суд зазначає, що на підставі статті 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в редакції, яка діяла до 01.01.2018 (Закон № 1728-VIII), до 31 грудня 2017 року був встановлений мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Водночас у статті 6 Закону N 1728-VIII (в первісній редакції) було зазначено, що дія Закону не поширюється на відносини які виникають під час проведення заходів нагляду (контролю), у тому числі (...) в сфері охорони навколишнього природного середовища.
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (Закон № 2246 -VIII) дія статті 2 Закону № 1728-VIII була продовжена на 2018 рік.
Також на підставі Закону України «Про Державний бюджет України па 2018 рік» (або Закон № 2246-VIII), стаття 6 Закону N 1728-VIII викладена в наступній редакції: «дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104 затверджений перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Постанова № 1104). Постановою № 1104 передбачено, що мораторій не розповсюджується на Держекоінспекцію та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки.
Отже, оскільки Держекоінспекцією України річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) був затверджений 30 листопада 2017 року, до набрання чинності статті 2 Закону № 1728-VІІІ, яка почала діяти з 01.01.2018 року, вимоги останньої не розповсюджуються на проведення планової перевірки ПП «КИРОЛ».
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі №420/5235/18 та в постанові від 07 лютого 2019 року у справі №826/9222/16.
Інші заперечення відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65017, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120) та Приватного підприємства “КИРОЛ” (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 45, код ЄДРПОУ 34319879) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “КИРОЛ” (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 45, код ЄДРПОУ 34319879) до Державного бюджету України на розрахунковий номер UA068999980333199331000015007 фонду охорони навколишнього природного середовища Малиновського району м. Одеси, код отримувача за ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК у м.Одесі/Малиновськ. р-н/24062100 суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна у розмірі 206 254 (двісті шість тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 22 коп.
3. Стягнути з Приватного підприємства “КИРОЛ” (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 45, код ЄДРПОУ 34319879) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (65017, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120) судовий збір в сумі 3 093 (три тисячі дев'яносто три)грн. 82коп
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 25 лютого 2021 р.
Суддя К.Ф. Погребна