08 лютого 2021 року Справа № 915/1388/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль C.М.,
за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,
від позивача: не присутній;
від відповідача: Рубінс А.А.- самопредставництво;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ИРБИС”,61001, провул. Микитинський, буд. 24, м. Харків;
до державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 01032, м.Київ, вул. Назарівська, 3, в особі “Южно-Українська атомна електрична станція”, 55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, промзона;
про стягнення коштів у розмірі 2544677 грн. 94 коп.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ТД ИРБИС” пред'явлено позов до державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі “Южно-Українська атомна електрична станція про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 2544677 грн. 94 коп. - основного боргу, з посиланням на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару за укладеним між ними договором на постачання товару від 13.03.2020 р. № 53-123-01-20-06192, внаслідок чого утворилася заборгованість, а також позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.
Між сторонами було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-20-06192 від 13.03.2020 (далі - Договір) разом зі специфікацією № 1 (додаток № до Договору) від 13.03.2020 (далі - Специфікація) на суму 3133696,14 грн.
На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с.16-24) на загальну суму 2544677,94 грн.
Відповідно до пункту 2.2 Договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання Постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Позивач направив відповідачу претензію, де відповідач підтвердив заборгованість та просив перенести строки оплати заборгованості.
Тому, Позивач вважає, що товар прийнятий без будь-яких зауважень зі сторони Відповідача та у відповідності до інструкції П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по' якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС», що свідчить про належне виконання Постачальником пункту 5.1 Договору.
Враховуючи належне виконання Постачальником пунктів 3.1, 3.2 та 5.1 Договору Позивач, вважає, що встановлені у пункті- 2.2 Договору строки оплати при даних обставинах необхідно розраховувати з дати реєстрації податкових накладних, як зазначено в таблиці №1.
Зобов'язанням, згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчиниш на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку [діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються -загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначаєтеся, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих або актами цивільного законодавства не встановлений інше.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору до виконання сторонами.
В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодекси України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належний чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК Україна, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для Належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно вимог статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем згідно Договору на підставі видаткових накладних, складає 2544677,94 грн., ця сума також не заперечується й відповідачем у відзиві на позов.
Відповідач у судовому засіданні зазначив, що у випадку задоволення позову підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 38170,17 грн., а не 38170,20 грн.
Враховуючи, той факт , що відповідач у відзиві (а.с.72), зазначає, що він не ухиляється від сплати суми заборгованості, але не може вчасно її сплатити, а отже, вказана сума підлягає задоволенню за рахунок відповідача.
Щодо заперечень відповідача щодо стягнення сум штрафних санкцій, то ці обставини є помилковими , оскільки позивач у позові відповідні штрафні санкції до стягнення не заявляв.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ИРБИС” задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ИРБИС” (61001, провул. Микитинський, буд. 24, м. Харків;) 2 544 677,94 грн. - основний борг, а також кошти на відшкодування судового збору в сумі 38170 грн. 17 коп.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 18.02.2021.
Суддя С.М.Коваль.