23 лютого 2021 року Справа № 915/1538/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу
за позовом: Державного підприємства “МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ” (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14, ідентифікаційний код 01125608)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” (54020, м.Миколаїв, вул. Громадянський узвіз, 1/1, ідентифікаційний код 34770199)
про: стягнення 62656,61 грн.
16.12.2020 до Господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство “МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ” з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” заборгованість в сумі 62656,61 грн., яка складається з заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 16-А від 23.10.2013 у сумі 31757,15 грн., пені в сумі 1956,40 грн., 3 % річних у сумі 550,12 грн., інфляційних втрат у сумі 898,68 грн., штрафу в сумі 3175,72 грн., пені за затримку повернення майна в сумі 24318,54 грн., а також стягнути 2102,00 грн. судового збору.
Ухвалою суду від 21.12.2020 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Так, ухвалою суду від 21.12.2020 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою від 21.12.2020 про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача, повернено до суду відділенням зв'язку з відміткою від 25.01.2021 “адресат відсутній за вказаною адресою”, проте суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як ухвалу від 21.12.2020 направлено на адресу реєстрації ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
23.10.2013 між Державним підприємством “МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ”, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ”, як орендарем, був укладений Договір оренди № 16-А індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене державне рухоме майно: систему контролю параметрів роботи тепловозу “Дельта-СУ” (інв. № 63129); радіостанцію Motorola GM-340 (інв. № 16921) (надалі - Майно), яке обліковується на балансі орендодавця, і вартість якого визначена відповідно до Висновку про вартість майна, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю “Приват-Південь” станом на 30.06.2013 і становить 48821,00 грн. без урахування ПДВ (п. 1.1 Договору) (а. с. 22-28).
В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 25.10.2016 до Договору (а. с. 31).
Сторони у Договорі погодили наступні умови:
- майно передається в оренду з метою використання його за цільовим призначенням (п.1.2);
- орендар вступає у строкове платне користування майном після підписання сторонами цього Договору, але не раніше дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна (п. 2.1);
- орендна плата визначена на підставі “Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 із змінами та доповненнями, за ставкою 25% від вартості майна, визначеної відповідно до Звіту про незалежну експертну оцінку, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська оціночна компанія” станом на 30.09.2016, яка складає 88090,00 грн. без урахування ПДВ і становить згідно з розрахунком (Додаток № 1, який є невід'ємною частиною Договору) без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2016 року) 1835,21 грн. (п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 25.10.2016);
- розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць (п. 3.3);
- орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця до 15-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем до 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, але не раніше оголошення індексу інфляції за звітний місяць (п. 3.6);
- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати до повного погашення заборгованості (п. 3.7);
- орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до рахунків, виставлених орендодавцем. На вимогу орендаря проводити звіряння розрахунків по орендних платежах і оформлювати відповідні акти звіряння (п. 5.3);
- орендар зобов'язується, у разі припинення, розірвання цього Договору, повернути у 5-ти денний термін орендодавцеві орендоване Майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини орендаря (п. 5.10);
- орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим Договором по акту приймання-передачі майна протягом п'яти робочих днів після підписання Договору (п. 7.1);
- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1);
- орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати (п. 3.6, п. 3.9, п.5.3 Договору) та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 9.3);
- у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 9.4);
- спори, які виникають за цим договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку згідно з чинним законодавством України (п. 9.7);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє по 22.10.2019 включно, а в частині розрахунків Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 25.10.2016);
- зміни системи сплати податків, податкових, розрахункових банківських реквізитів сторін, які наведені у розділі 12 цього Договору, повідомляються письмово листом, який вважатиметься невід'ємною частиною Договору. Інші зміни та доповнення до цього Договору здійснюється сторонами шляхом укладання додаткової угоди, яка оформлюється в письмовому виді, підписується обома сторонами та скріплюється печатками. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядається протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною Одностороння необґрунтована відмова від виконання умов цього Договору не допускається (п. 11.3);
- у разі припинення дії цього Договору, Майно повертається орендарем орендодавцю в 5-ти денний термін. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому цим Договором при передачі Майна орендарю. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення Майна покладається на орендаря (п. 11.7);
- якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення Майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості не переданого Майна за кожен день затримки (п. 11.8).
Договір та додаткову угоду скріплено підписами та печатками обох сторін.
На виконання умов Договору, орендодавцем 23.10.2013 було передано орендарю окреме індивідуально визначене державне рухоме майно: систему контролю параметрів роботи тепловозу “Дельта-СУ” (інв. № 63129); радіостанцію Motorola GM-340 (інв. №16921), на підтвердження чого сторонами складено та підписано Акт прийому-передачі індивідуально визначеного державного рухомого майна відповідно до Договору (а.с. 29).
Відповідно до умов Договору, орендодавцем виставлялися відповідачу рахунки: від 30.11.2019 № 23242651 на суму 2865,12 грн., від 31.12.2019 № 25282651 на суму 2859,38 грн., від 31.01.2020 № 01602651 на суму 2865,11 грн., від 29.02.2020 № 03912651 на суму 2856,52 грн., від 31.03.2020 № 06952651 на суму 2879,36 грн., від 30.04.2020 № 08542651 на суму 2902,40 грн., від 31.05.2020 № 11072651 на суму 2911,12 грн., від 30.06.2020 № 12542651 на суму 2916,94 грн., від 31.07.2020 № 15092651 на суму 2899,44 грн., від 31.08.2020 №17162651 на суму 2893,64 грн., від 30.09.2020 № 19262651 на суму 2908,12 грн. (а. с. 33, 36, 41, 47, 54, 60, 65, 71, 77, 83, 90).
Додатково, орендодавцем були надані орендарю акти наданих послуг (виконаних робіт): від 30.11.2019 № 23242651 на суму 2865,12 грн., від 31.12.2019 № 25282651 на суму 2859,38 грн., від 31.01.2020 № 01602651 на суму 2865,11 грн., від 29.02.2020 № 03912651 на суму 2856,52 грн., від 31.03.2020 № 06952651 на суму 2879,36 грн., від 30.04.2020 №08542651 на суму 2902,40 грн., від 31.05.2020 № 11072651 на суму 2911,12 грн., від 30.06.2020 №12542651 на суму 2916,94 грн., від 31.07.2020 № 15092651 на суму 2899,44 грн., від 31.08.2020 № 17162651 на суму 2893,64 грн., від 30.09.2020 № 19262651 на суму 2908,12 грн. (а. с. 34, 37, 42, 48, 55, 61, 66, 72, 78, 84, 91).
Так, рахунок та акт від 30.11.2019 № 23242651 були вручені орендарю нарочно 11.12.2019 під підпис у Журналі видачі рахунків та актів виконаних робіт (а. с. 35). Решта актів та рахунків направлялися орендарю листами № 03/49 від 13.01.2020, № 03/181 від 13.02.2020, № 03/283 від 16.03.2020, № 03/424 від 15.04.2020, № 03/524 від 14.05.2020, №03/639 від 11.06.2020, № 03/783 від 14.07.2020, № 03/975 від 13.08.2020, № 03/1110 від 16.09.2020, № 03/1241 від 16.10.2020. Відповідні докази наявні в матеріалах справи (а. с. 38, 43, 49, 56, 62, 67, 73, 79, 85, 92).
У вказаних листах орендодавець просив орендаря сплатити рахунки, підписати акти виконаних робіт, завірити їх печаткою та повернути по одному примірнику.
Позивач стверджує, а відповідачем не заперечено, що останній не сплатив 31757,15 грн. боргу з орендної плати по рахункам за листопад 2019 року - вересень 2020 року включно по Договору, внаслідок чого позивачем було нараховано та заявлено до стягнення в судовому порядку разом з сумою основного боргу 1956,40 грн. - пені, 550,12 грн. - 3% річних, 898,68 грн. - інфляційних втрат, 3175,72 грн. - штрафу, 24318,54 грн. - пені за затримку повернення Майна.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонам регулюються положеннями чинного законодавства про оренду.
Так, відповідно до змісту частин 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статей 759, 762 (ч. 1) Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).
За умовами статті 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідно до приписів статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивачем було виставлено відповідачу 11 рахунків на загальну суму 31757,15 грн.
За твердженням позивача вказані рахунки відповідачем оплачені не були, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту належної сплати орендної плати закон покладає на орендаря.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати орендної плати не представив, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями, відповідно доводи позивача не спростував.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 31757,15 грн. визначено вірно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Стосовно заявлених позивачем до стягнення 1956,40 грн. пені, 3175,72 грн. - штрафу та 24318,54 грн. - пені за затримку повернення Майна, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За змістом п. 3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати до повного погашення заборгованості.
Згідно п. 9.3 Договору, орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати (п. 3.6, п. 3.9, п. 5.3 Договору) та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 9.4 Договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
За змістом п. 5.10 Договору, орендар зобов'язався, у разі припинення, розірвання цього Договору, повернути у 5-ти денний термін орендодавцеві орендоване Майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини орендаря. У разі, якщо орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Тлумачення положень ч. 3 ст. 549 ЦК України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання негрошового зобов'язання (постанова ВС від 23.04.2019 року по справі №904/3565/18).
Відповідно до п. 11.7 Договору, у разі припинення дії цього Договору, Майно повертається орендарем орендодавцю в 5-ти денний термін. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому цим Договором при передачі Майна орендарю. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення Майна покладається на орендаря (п. 11.7)
Згідно з п. 11.8 Договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення Майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості не переданого Майна за кожен день затримки.
Таким чином на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та положень Договору позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню, штраф та пеню за затримку повернення Майна.
Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасне перерахування орендної плати та встановлено, що відповідне нарахування позивачем проведено вірно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судом перевірено розрахунок пені, нарахованої за невиконання обов'язку щодо повернення Майна, наведений у позовній заяві та встановлено, що відповідне нарахування позивачем проведено не вірно з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 11.3 Договору, зміни та доповнення до цього Договору здійснюється сторонами шляхом укладання додаткової угоди, яка оформлюється в письмовому виді, підписується обома сторонами та скріплюється печатками.
Позивачем при розрахунку пені, нарахованої за невиконання обов'язку щодо повернення Майна, було взято вартість Майна з наданого Звіту про незалежну експертну оцінку, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська оціночна компанія” станом на 30.09.2019, що складає 118134,00 грн. без урахування ПДВ, яка фактично не погоджена сторонами, тому суд вважає за доцільне здійснити перерахування пені з урахуванням вартості Майна, узгодженої умовами додаткової угоди № 1 від 25.10.2016 до Договору оренди відповідно до Звіту про незалежну експертну оцінку, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська оціночна компанія” станом на 30.09.2016, та складає 88090,00 грн. без урахування ПДВ.
Судом здійснено перерахунок розміру пені, нарахованої за невиконання обов'язку щодо повернення Майна, за допомогою програми “Калькулятор пені за прострочку платежу “ipLex” та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені є 18133,82 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені, нарахованої за невиконання обов'язку щодо повернення Майна, в сумі 6184,72 грн. (24318,54 - 18133,82).
Щодо заявлених до стягнення 898,68 грн. - інфляційних втрат та 550,12 грн. - 3% річних, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
За перевіркою суду нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивачем проведено вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, останній, у порушення приписів ст. ст. 73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність підстав для стягнення основної суми заборгованості та нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат 3% річних та пені за затримку повернення майна, тобто обґрунтованість позовних вимог.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Позивачем оплачено позов у даній справі судовим збором у сумі 2102,00 грн., згідно платіжного доручення № 846 від 15.12.2020, виходячи з суми позову 62656,61 грн.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача належить стягнути на користь позивача 1894,52 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” (54020, м. Миколаїв, вул. Громадянський узвіз, 1/1, ідентифікаційний код 34770199) на користь Державного підприємства “МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ” (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14, ідентифікаційний код 01125608) заборгованість у сумі 56471,89 грн., яка складається з 31757,15 грн. - основного боргу, 1956,40 грн. - пені, 550,12 грн. - 3 % річних, 898,68 грн. - інфляційних втрат, 3175,72 грн. - штрафу, 18133,82 грн. - пені за затримку повернення майна, а також судовий збір у сумі 1894,52 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено і підписано суддею 23.02.2021, після виходу з лікарняного.
Суддя В.С. Адаховська