вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2920/20
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Крон Ч та К”, м. Миколаїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-промислова група “Югенергопромтранс”, Київська обл., Переяслав-Хмельницький
про стягнення 716233,21 грн.
За участі секретаря судового засідання: Зорі В.С.
За участю представників:
від позивача: Чорний А.М. (директор);
від відповідача: Муравський С.П. (довіреність від 25.09.2018 р.).
Товариство з обмеженою відповідальністю “Крон Ч та К” (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-промислова група “Югенергопромтранс” (відповідач) про стягнення 214108,69 грн. боргу, 458711,87 грн. пені, 16559,69 грн. 3% річних та 26852,96 грн. інфляційних збитків.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач порушив зобов'язання щодо проведення розрахунку на суму 214108,69 грн. за виконану позивачем роботу згідно з договором від 25.10.2017 р. № 027/10 підряду, укладеного між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути 214108,69 грн. боргу, 16559,69 грн. 3 % річних та 26852,96 грн. інфляційних збитків відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та 458711,87 грн. пені згідно з п. 9.2. Договору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.01.2021 р.
29.12.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, в якому відповідач просить суд при прийнятті рішення у справі № 911/2920/20 застосувати положення ч. 3 ст. 559 ЦК України і статті 233 ГК України та зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, а саме пені на 90% та визначити їх у сумі 45871,18 грн. Відповідач звертає увагу на те, що сума основного боргу становить 214108,69 грн., в той час як позивач заявив про стягнення пені в розмірі 458711,87 грн., тобто розмір штрафних санкцій більш ніж у два рази перевищує розмір суми заборгованості. Також відповідач зазначає, що позивачем не обґрунтовано та не надано доказів, що він поніс збитки чи завдав збитків іншим учасникам господарських відносин. З огляду на викладене, відповідач вважає, що застосування штрафних санкцій в розмірі 458711,87 грн. є необґрунтованим, несправедливим і незаконним.
05.01.2021 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначив, що визнає наявність боргу перед ТОВ «Крон Ч та К» за договором підряду № 027/10 від 25.10.2017 р. в сумі 214108,69 грн. При цьому, відповідач зазначає, що зазначений борг виник не з вини відповідача, а в результаті невиконання господарських зобов'язань монополістом на енергетичному ринку України - ДП «Гарантований покупець».
14.01.2021 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання, в якому він просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача, поданого 05.01.2021 р.
Представник позивача у підготовчих засіданнях 08.12.2020 р., 17.12.2020 р. та судових засіданнях 05.01.2021 р. та 21.01.2021 р. позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у підготовчі засідання 08.12.2020 р. та 17.12.2020 р. не з'явився. У судових засіданнях 05.01.2021 р. та 21.01.2021 р. представник відповідача підтримав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
25.10.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енерго-промислова група “Югенергопромтранс” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Крон Ч та К” (підрядник) було укладено договір підряду № 027/10.
Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується своїми або залученими силами і засобами за завданням замовника виконати у встановлений строк ізоляційні роботи котла та трубопроводів в межах котла (далі - роботи), на об'єкті будівництва - теплова електростанція, що працює на біопаливі - перша черга будівництва, за адресою: 08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38-а/1, (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх.
Згідно з п. 1.2 договору обсяг та склад робіт за цим договором визначається Специфікацією № 1, яка є невід'ємного частиною цього договору з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до п. 2.1 договору вартість предмету договору за домовленістю сторін становить 2931871,24 грн., ПДВ 20% складає - 586374,25 грн., всього разом з ПДВ - 3518245,49 грн., що визначено в договірній ціні по договору підряду № 027/10 від 25.10.2017 р. та Специфікацією № 1, які є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що оплата суми, визначеної у п. 2.1 договору підряду здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника в наступному порядку:
- Авансові платежі в зазначених розмірах від суми договору сплачуються відповідно Календарного графіку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору, які замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 3 банківських днів від дати підписання сторонами даного графіку до договору та представленого рахунку (пп. 2.3.1 договору);
- Авансовий платіж (перший) у розмірі від суми договору, що становить 15% та складає 527736,82 грн. (у тому числі ПДВ 20%) замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 5 банківських днів від дати підписання договору, та не пізніше 3 календарних днів відповідно до графіку фінансування (пп. 2.3.2 договору);
- Решту платежів від суми договору замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних робіт форми КБ 2в, складених сторонами на основі довідки про вартість виконаних робіт і витрат форми КБ-3 (пп. 2.3.3 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору підрядник зобов'язаний виконати роботи належним чином, відповідно до умов цього договору, проектної документації, яка визначає обсяг і зміст робіт та інших вимог, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт, а також будівельних норм, державних стандартів і правил, яким такі роботи повинні відповідати.
Згідно з п. 8.1 договору після виконання робіт за цим договором підрядник зобов'язаний передати їх результати замовнику за Актами приймання-передачі виконаних робіт.
Договір є чинним з дати його підписання сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 15.2 договору).
Сторонами договору підписано Специфікацію вартості робіт № 1, яка є додатком № 1 до договору підряду № 027/10 від 25.10.2017 р., якою вони погодили найменування робіт, одиницю виміру, кількість, вартість за одиницю та загальну вартість, а саме: вартість послуг з ізоляції котла та трубопроводів в межах котла Е-22-6,4-485 ДР всього становить 3518245,49 грн. (з ПДВ).
Сторонами договору підряду було підписано календарний графік № 1 сплати авансових платежів до договору підряду № 027/10 від 25.10.2017 р., яким сторони погодили найменування робіт, їх вартість, дату платежу авансу, відсоток оплати та період сплати, а саме:
- Підготовчий період: складання риштувань зовні котла, монтаж крючків для теплової ізоляції та каркасу металоконструкцій, кріплення обшивки котла профільним листом; Антикорозійний захист металоконструкції, фарбування високотемпературною фарбою металевої частини котла та труб в межах котла; Часткова ізоляція та покриття поверхні (барабан котла та короба рециркуляції); Підготовка трубної частини котла до гідро істину; Фарбування та очистка - сплачується 05.11.2017 р. у сумі 527736,81 грн. (що становить 15% від загальної вартості будівельних робіт);
- Авансовий внесок та придбання основних матеріалів ізоляції та покриття до початку гідро іспиту (експортна частина ізоляційних матеріалів придбання до 21 календарного дня.) - сплачується 10.11.2017 р. у сумі 1688757,84 грн. (що становить 48% від загальної вартості будівельних робіт);
- Виконання робіт та сплати відповідно до договору, в тому числі за п. 4 - у сумі 1301750,83 грн. (що становить 37% від загальної вартості будівельних робіт);
- Сплата за виконані роботи (резерв) 15% від суми 1301750,83 грн. - сплачується до 14.02.2018 р. у сумі 195262,62 грн.
На виконання п. 1 та п. 2 календарного графіку № 1 сплати авансових платежів відповідачем 08.11.2017 р. сплачено позивачу аванс у сумі 527736,82 грн. та 20.11.2017 р. сплачено позивачу аванс у сумі 1688757,84 грн., що підтверджується банківськими виписками по особистому рахунку ТОВ «Крон Ч та К» за 08.11.2017 р. та за 20.11.2017 р.
На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті будівельні роботи на загальну суму 3518245,49 грн., що підтверджується підписаними сторонами актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за листопад 2017 року на суму 1116243,18 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за січень 2018 року на суму 2111725,21 грн. та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за березень 2018 року на суму 290277,10 грн.
Сторонами договору підряду підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 3518245,49 грн., а саме: за листопад 2017 р. на суму 1116243,18 грн., за січень 2018 р. на суму 2111725,21 грн. та березень 2018 р. на суму 290277,10 грн.
За виконані позивачем будівельні роботи відповідачем 19.02.2018 р. сплачено 500000,00 грн., 23.03.2018 р. - 150000,00 грн., 13.08.2019 р. - 50000,00 грн. (з яких 37642,14 грн. зараховано в рахунок оплати робіт за даним договором підряду № 027/10 від 25.10.2017 р.), 29.10.2019 р. - 50000,00 грн., 21.11.2019 р. - 50000,00 грн., 20.01.2020 р. - 50000,00 грн., 27.01.2020 р. - 50000,00 грн., 06.02.2020 р. - 50000,00 грн., 17.02.2020 р. - 50000,00 грн., 02.03.2020 р. - 100000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1639 від 19.02.2018 р., № 1750 від 23.03.2018 р., № 3735 від 13.08.2019 р., № 4166 від 29.10.2019 р., № 4276 від 21.11.2019 р., № 4543 від 20.01.2020 р., № 4576 від 27.01.2020 р., № 4671 від 06.02.2020 р., № 4741 від 17.02.2020 р., № 4874 від 02.03.2020 р. Загалом на суму 1087642,14 грн.
Отже, відповідачем оплачено виконані позивачем роботи на загальну суму 3304136,80 грн. (527736,82 грн. + 1688757,84 грн. + 1087642,14 грн.).
Решта прийнятих відповідачем робіт на суму 214108,69 грн. (3518245,49 грн. - 3304136,80 грн.) відповідачем не оплачена.
Як вже зазначалось, пп. 2.3.3 договору встановлено, що решту платежів від суми договору замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних робіт форми КБ 2в.
Отже, оскільки акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року на суму 1116243,18 грн. підписано 30.11.2017 р., а відповідно до пп. 2.3.3 договору відповідач повинен був у повному обсязі розрахуватись за виконані позивачем будівельні роботи протягом 5 банківських днів після підписання вказаного акта, то останнім днем для розрахунку є 07.12.2017 р.; за актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року на суму 2111725,21 грн., який підписано сторонами 30.01.2018 р. останнім днем для розрахунку є 06.02.2018 р.; за актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року на суму 290277,10 грн., який підписано сторонами 01.03.2018 р. останнім днем для розрахунку є 07.03.2018 р. (оскільки 03.03.2018 р. було робочим днем).
Проте, відповідач не розрахувався з позивачем за прийняті будівельні роботи на суму 214108,69 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у вказаній сумі, яка визнана відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 214108,69 грн. за виконані на підставі договору підряду № 027/10 від 25.10.2017 р. будівельні роботи на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 214108,69 грн. боргу підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 458711,87 грн. пені.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 9.2 договору № 027/10 від 25.10.2017 р. у випадку порушення строків оплати, передбачених п. 2.4 договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на час прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу до трьох років чи 36 місяців. Підрядник залишає за собою право на відшкодування збитків у повному обсязі, якщо замовник не доведе, що порушення цього договору сталося не з його вини.
Отже, договором сторони погодили нарахування пені понад передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний строк від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач просить стягнути 458711,87 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року та березень 2018 року з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, за загальний період з 06.02.2018 р. по 01.10.2020 р.
Однак, наданий позивачем розрахунок пені є невірним.
Позивачем невірно визначено початок періоду виникнення заборгованості, на яку здійснено нарахування пені, оскільки, як вже зазначалося п. 2.3.3 договору встановлено, що повна оплата за виконані позивачем роботи здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних робіт.
Як було встановлено судом, останнім днем для розрахунку за актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року на суму 2111725,21 грн. є 06.02.2018 р., а останнім днем для розрахунку за актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року на суму 290277,10 грн. є 07.03.2018 р. (з урахуванням робочої суботи - 03.03.2018 р.).
Отже, початком прострочення за актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року є 07.02.2018 р., а за актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року - 08.03.2018 р.
Крім того, при здійсненні розрахунку пені позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування пені на суму сплати.
Враховуючи викладене, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за зазначений позивачем період, сума пені нарахованої на заборгованість відповідача за актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року та березень 2018 року з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, за загальний період з 07.02.2018 р. по 01.10.2020 р. становить 454754,40 грн.
Як вже зазначалось, від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, а саме пені на 90%.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Позивач заперечував щодо зменшення розміру пені.
Судом встановлено, що значний розмір пені, який позивач просить стягнути, обумовлений тим, що пеня нарахована понад шестимісячний строк, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.
Як вже зазначалось, пунктом 9.2 договору сторони погодили нарахування пені понад шестимісячний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, підписавши договір, в якому передбачено нарахування пені понад шестимісячний строк, відповідач мав розуміти наслідки у вигляді більш значного розміру пені у випадку прострочення більш ніж на 6 місяців, що мало місце у даній справі.
Як було встановлено судом, нарахована на заборгованість відповідача сума пені становить 454754,40 грн., яка більш ніж у два рази перевищує розмір суми заборгованості.
При цьому, судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якої є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, зважаючи на співвідношення інтересів сторін, користуючись правом, наданим суду ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, враховуючи неспівмірність заявленої до стягнення суми пені із сумою заборгованості та часткове виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд дійшов висновку щодо зменшення розміру пені лише на 10% з огляду на п. 9.2 договору.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені підлягає частковому задоволенню у сумі 409278,96 грн.
Також, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 16559,69 грн. 3 % річних та 26852,96 грн. інфляційних втрат.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 16559,69 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 214108,69 грн. за період з 06.03.2018 р. по 01.10.2020 р.
Як вже зазначалось, судом встановлено, що заборгованість за останнім актом приймання виконаних будівельних робіт у сумі 214108,69 грн. виникла 08.03.2018 р. Проте, судом також було встановлено, що станом на 06.03.2018 р. у відповідача існувала заборгованість у сумі 801750,83 грн., тобто у більшому розмірі від заборгованості, на яку позивачем здійснюється нарахування 3% річних.
Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 16559,69 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 26852,96 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 214108,69 грн. за період з 06.03.2018 р. по 01.10.2020 р.
Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Позивачем невірно розраховано інфляційні втрати, оскільки розраховано інфляційні втрати у березні 2018 року за період, який становив менше місяця.
Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 214108,69 (в межах суми на яку позивачем здійснено таке нарахування) за період з квітня 2018 року по вересень 2020 року (включно) становить 26123,34 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Крон Ч та К” підлягають частковому задоволенню.
Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката у сумі 7000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 вказаної статті встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору-доручення про надання правової допомоги від 01.10.2020 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крон Ч та К» та адвокатом Омельчуком Євгеном Миколайовичем; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії МК № 287 від 27.04.2018 р.; копію ордеру серії ВЕ № 1018373 від 16.07.2020 р.; виданий ТОВ «Крон Ч та К» видатковий касовий ордер від 01.10.2020 р. про сплату ОСОБА_1 7000,00 грн. за складання позову.
Згідно з п. 4.1 договору гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін в розмірі 7000,00 грн.
Як вже зазначалось, позовні вимоги ТОВ “Крон Ч та К” задоволено частково з огляду на зменшення судом нарахованої суми пені та часткове задоволення вимоги про стягнення інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що спір виник внаслідок неповної та несвоєчасної оплати відповідачем виконаних позивачем робіт, то понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу, на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача у сумі 7000,00 грн.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-промислова група “Югенергопромтранс” (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький(п), вул.. Героїв Дніпра, буд. 38-А, код 33742752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Крон Ч та К” (54037, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Івана Франка, буд. 31, корпус В, код 13849441) 214108,69 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сто вісім грн. 69 коп.) заборгованості, 409278,96 грн. (чотириста дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім грн. 96 коп.) пені, 16559,69 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять грн. 69 коп.) 3% річних, 26123,34 грн. (двадцять шість тисяч сто двадцять три грн. 34 коп.) інфляційних втрат, 7000,00 грн. (сім тисяч грн.) витрат на правничу допомогу та 9991,06 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну грн. 06 коп.) судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 25.02.2021р.
Суддя О.О. Рябцева