вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" лютого 2021 р. м. Київ
Справа № 760/3482/17
За позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю
«Гранд Девелопмент Груп Естейт»
про стягнення 4 233 212,98грн
Суддя Ейвазова А.Р.
За участю учасників від:
позивача - не з'явилися;
відповідача - не з'явилися;
третьої особи - не з'явилися
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Солом'янського районного суду м.Києва з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_2 ), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та заяви про збільшення позовних вимог, 4 233 212,98грн, у т.ч.: 1 500 000,00грн - основний борг; 912 703,24грн проценти за користування чужими грошовими коштами та 153739,73грн - 3% річних, які нараховані за період з 18.03.2014 по 16.08.2017; 1 666 770,01грн втрат від інфляції за період квітень 2014 року - липень 2017 року.
В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Девелопмент Груп Естейт» (далі - ТОВ «Гранд Девелопмент Груп Естейт»), який укладено між ним та відповідачем. При цьому, позивач вказує, що після укладення відповідного договору змінив прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (т.1 а.с.3-6, 20-21, 119-121).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.03.2017 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №760/2482/17 (т.1 а.с.50).
Ухвалою від 24.10.2017, яка занесена до протоколу, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт" (т.1 а.с.148).
ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ) звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт", укладеного 07.03.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вимоги вказаного позову обґрунтовані тим, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦК України. Зокрема, ОСОБА_8 вказувала, що є дружиною відповідача, однак, не знала про укладення відповідного договору, предметом купівлі-продажу за яким є цінне майно вартістю 1 500 000грн, і згоди на його укладення не давала.Також позивачка вважала, що сторони під час укладення зазначеного договору, знаючи про те, що вона є дружиною ОСОБА_2 , діяли недобросовісно щодо неї, оскільки не отримали її згоди, а сплата коштів у розмірі 1500000,00грн зі спільної сумісної власності сім'ї призведе до її скрутного матеріального становища, як вказала позивачка (т.2 а.с.3-6).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.06.2017 вищевказані справи об'єднані (т.2 а.с.92).
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24.05.2018 у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено, а позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт" від 07.03.2014 задоволено та визнано недійсним відповідний договір (т.2 а.с.106-110).
Постановою Київського апеляційного суду від 25.02.2019 рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24.05.2018 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1 500 000,00грн, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 912 703, 24грн, 3 % річних у розмірі 153 739,73грн, інфляційні втрати у розмірі 1 666 770, 01грн; у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу від 07.03.2014 недійсним відмовлено (т.3 а.с.41-45).
Постановою Верховного Суду від 27.05.2020 рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24.05.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 25.02.2019 у частині вирішення позову ОСОБА_1 скасовано і провадження у справі у відповідній частині закрито; в частині вирішення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт" від 07.03.2014 залишено без змін (т.3 а.с.150-158).
02.07.2020 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією до відповідного господарського суду (т.3 а.с.163-164).
Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2020 справу №760/3482/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт" про стягнення заборгованості передано за належністю до Господарського суду м. Києва (т.3 а.с.168-169).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.08.2020 справу прийнято до провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (т.4 а.с.4-5).
22.10.2020 позивачем - ОСОБА_1 подана заява про розгляд справи за відсутності позивача, у якій позивач відмовився від процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 912 703,24грн (т.4 а.с.30).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 матеріали справи передано за підсудністю до Господарського суду Київської області (т.4 а.с.44-46).
07.12.2020 відповідна справа надійшла до суду та за результатами автоматизованого розподілу передана для розгляду судді Ейвазовій А.Р. (т.4 а.с.48).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2020 прийнято дану справу до провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 14:30 13.01.2021, а також встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (т.4 а.с.49-51).
Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 21.12.2020, а третьою особою -23.12.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103276435071 та №0103276435080 (т.4 а.с.53,59).
Поряд з цим, поштове відправлення №0103276434687, у якому відповідачу ( ОСОБА_2 ) направлена вказана ухвала, з позначкою "судова повістка" повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв'язку №35 м. Києва, у якій причиною повернення відправлення вказано: "за закінченням терміну зберігання".
13.01.2021 в судовому засіданні позивач не підтримав та просив залишити без розгляду його заяву про часткову відмову від позову, про що подав письмову заяву, яка долучена до матеріалів справи.
13.01.2021 ухвалою, яка занесена до протоколу засідання, підготовче засідання відкладено до 14:00 03.02.2021.
25.01.2021 від Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації на запит суду надійшов лист від 21.01.2021 №108-687 про місце реєстрації відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
Також, 22.01.2021 до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача: 1500 000,00грн основного боргу, 305753,42грн - 3% річних, які нараховані за період з 18.03.2014 по 01.01.2021; 2 491 188,19грн - втрат від інфляції за період з 18.03.2014 по 01.01.2021.
28.01.2021 судом постановлено окрему ухвалу та направлено її АТ "Укрпошта" для усунення недоліків, виявлених судом, у роботі відділення поштового зв'язку №35 м. Києва.
Ухвалою від 03.02.2021 судом повернуто заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 21.01.2021; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15:20 24.02.2021.
15.02.2021 суд отримав відповідь АТ "Укрпошта" на окрему ухвалу суду від 28.01.2021, у якій вказано, що рекомендовані листи з позначкою "судова повістка" №№0103276434687, 0103276763613, адресовані ОСОБА_2 , надійшли до відділення відповідно 17.12.2020 та 14.01.2021 і в день надходження доставлялись за вказаною адресою, однак, не вручені, оскільки двері квартири ніхто не відчинив, у зв'язку з чим залишені повідомлення про надходження таких листів, однак, ніхто не звернувся за їх одержанням. При цьому, у відповіді зазначено, що з вини працівників відділення на довідках, що прикриплені до листів, причиною повернення помилково вказано: "за закінченням терміну зберігання", а дійсною причиною повернення таких листів є відсутність адресата за вказаною адресою.
З урахуванням наданої відповіді та враховуючи положення п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, ухвала суду від 14.12.2020, яка направлена відповідачу - ОСОБА_2 поштовим відправленням №0103276434687, вважається врученою відповідачу 24.12.2020 - з моменту складаня довідки відділенням зв'язку про причини повернення поштового відправлення та надану відповідь АТ "Укрпошта" щодо дійсних причин повернення відповідного поштового відправлення. Отже, строк для подання відзиву відповідачем на даний час закінчився; клопотань про продовження такого строку суд не отримував.
17.02.2021 від відповідача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 4 296 941,61грн, з яких: 1500000грн основного боргу; 305753,42грн - 3% річних та 2 491188,19грн втрат від інфляції, які нараховані за період з 18.03.2014 по 01.01.2021. До поданої заяви долучені докази направлення її копії з додатком учасникам справи та докази доплати судового збору у розмірі 2 270грн.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву про збільшення позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 5 вказаної норми, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої, зокрема, п.2ч.2 вказаної статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Заява подана позивачем до закінчення підготовчого засідання, а її копії направлені учасникам.
Між тим, суд розцінює подану заяву як заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції відповідно до: 305753,42грн та 2491188,19грн, оскільки фактично позивач збільшує розмір лише відповідних вимог. При цьому, розмір вимог щодо стягнення основного боргу позивачем не змінено та не вказано, яка воля позивача щодо вимог в частині сплати процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 912 703, 24грн. Так, раніше подана позивачем заява про відмову від позову в частині відповідних вимог - 912 703,24грн процентів за користування чужими грошовими коштами залишена судом без розгляду, враховуючи подану позивачем заяву про залишення без розгляду раніше поданої заяви про відмову від позову в цій частині. Поряд з цим, у заяві про збільшення позовних вимог, позивач фактично зазначає загальну ціну позову без включення до її суми розміру заявлених ним позовних вимог щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, заява про відмову від яких ним не підтримана. Зазначене позбавляє суд можливості визначити, чи здійснено позивачем доплату судового збору у повному обсязі. Однак, як визначено ч.3 ст.163 ГПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.
Так, відповідно до п.1 ч. 1 ст.163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
При цьому, згідно п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Між тим, визначити волю позивача щодо відповідних вимог у підготовчому засіданні 24.02.2021 неможливо, оскільки позивач та його представник не з'явилися, отже, і вирішити питання чи підлягає прийняттю заява про збільшення позовних вимог, тому суд відкладає розгляд відповідного питання.
Враховуючи, що не всі питання, визначені ст.182 ГПК України можуть бути вирішені, підготовче судове засідання підлягає відкладенню на інший день та суд зобов'язує позивача повідомити у формі відповідної письмової заяви свою волю щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача 912 703,24грн процентів за користування чужими грошовими коштами. У разі, якщо позивач відмовляється від таких вимог, позивач вправі подати відповідну заву (про відмову від позовних вимог в частині стягнення 912 703,24грн процентів за користування чужими грошовими коштами), у зв'язку з чим суд роз'яснює, що: прийняття відмови від позову та закриття провадження у відповідній частині позбавлять позивача можливості звернутись до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Також, суд роз'яснює, що позивач вправі зменшити відповідні вимоги, зазначивши розмір, до яких такі вимоги він зменшує (відміний від нуля) та надавши їх розрахунок із наданням доказів, визначених ч.5 ст.46 ГПК України. Окрім того позивач вправі подати заяву про залишення вимог у відповідній частині (стягнення з відповідача 912703,24грн процентів за користування чужими грошовими коштами) без розгляду до початку розгляду справи по суті, подавши відповідну письмову заяву.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.183, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкласти підготовче засідання на 12:30 12.03.2021.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108).
2. Участь учасників справи у підготовчому засіданні не є обов'язковою.
3. Зобов'язати позивача протягом 5 днів з дня отримання ухвали повідомити у формі відповідної письмової заяви свою волю щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача 912 703,24грн процентів за користування чужими грошовими коштами.
4. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у строк, встановлений ст.256 ГПК України, та відповідно до порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова