вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/3638/20
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна»,
м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспец-Тех»,
м. Бровари
про стягнення 48 280,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспец-Тех» (надалі-відповідач) про стягнення 48 280,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди № А00057717 від 17.05.2019 в частині своєчасної сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 12 760,00 грн., з огляду на наявність якої нараховано неустойку в сумі 35 520,00 грн.
Звертаючись до суду із відповідною позовною заявою позивач просить суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2020 відкрито провадження у справі № 911/3638/20, задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи № 911/3638/20 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено відповідачу строк для подання заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач або його представник, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи судом.
Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Оскільки судом було надіслано ухвалу суду на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві та підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса суду повідомлена не була, останній вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для ухвалення рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
17.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (позивач/орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспец-Тех» (відповідач/орендар) укладений Договір оренди № А00057717, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування будівельне та інше обладнання, яке є об'єктом власності орендодавця. Орендар використовує обладнання у власній господарській діяльності. Орендар зобов'язується повернути обладнання на визначених договором умовах.
Орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу й вказується у відповідному додатку до договору. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати підписання сторонами акту прийому-передачі в оренду та до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) (п. 2.1 договору).
Вартість оренди зазначена у відповідному додатку дійсна і не підлягає зміні орендодавцем за умови 100 % передоплати орендарем вартості оренди за весь період, зазначений сторонами в акті передачі обладнання в тимчасове користування (п. 2.2 договору).
Орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100 % на підставі відповідного додатку до договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду (п. 3.1 договору).
Пунктом 3.3 договору визначено, що в забезпечення виконання орендарем зобов'язань за цим договором, орендар, не пізніше дати передачі обладнання в оренду, сплачує орендодавцеві гарантійний платіж, розмір якого вказується у відповідному додатку. Орендодавець без одержання письмової згоди орендаря самостійно використовує платіж, зокрема, у випадку несплати орендної плати, для компенсації збитків, у якості неустойки за прострочення виконання зобов'язань (п. 3.3 договору).
Орендна плата у разі продовження терміну оренди або часу фактичного користування, нараховується з наступного дня, що слідує за датою закінчення попереднього терміну оренди (п. 3.4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору визначено, що мінімальний строк оренди обладнання зазначається сторонами у відповідному додатку до договору.
Умовами п. 8.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Матеріали справи містять Додатки № 1 від 15.06.2019 та 19.06.2019 до договору «Акт передачі обладнання у тимчасове користування», за якими в оренду передається обладнання: сварочний генератор Honda (ток до 190А) в кількості 1 шт., вартість оренди обладнання за добу - 420,00 грн.; компресор FIAK АВ 50-335, в кількості 1 шт., вартість оренди обладнання за добу 240,00 грн.; сварочний генератор Honda (ток до 190А) в кількості 1 шт., вартість оренди обладнання за добу - 420,00 грн. Зазначені акти не підписані зі сторони відповідача.
В той же час, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на виконання умов договору, відповідачем було здійснено оплату гарантійного платежу в сумі 5 000,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 40 від 14.06.2019.
Між позивачем та відповідачем, на виконання умов Договору оренди № А00057717 від 17.05.2019, підписані акти надання послуг № 2300 від 18.06.2019 на суму 1 320,00 грн., 2301 від 18.06.2019 на суму 660,00 грн., № 2499 від 21.06.2019 на суму 1 200,00 грн., № 2754 від 21.06.2019 на суму 840,00 грн., № 2500 від 30.06.2019 на суму 1 680,00 грн., № 2755 від 09.07.2019 на суму 7 560,00 грн., № 2751 від 15.07.2019 на суму 1 680,00 грн., № 2756 від 15.07.2019 на суму 2 520,00 грн., № 2769 від 25.07.2019 на суму 2 400,00 грн., № 2770 від 25.07.2019 на суму 4 200,00 грн., № 3163 від 30.07.2019 на суму 1 920,00 грн. за якими позивачем були надані відповідачу послуги з оренди обладнання, всього на загальну суму 25 980,00 грн.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, 18.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспец-Тех» було повернуто позивачу з оренди обладнання - сварочний генератор Honda (ток до 190А), в кількості 1 шт., яке було передане за Актом передачі обладнання від 15.06.2019.
В подальшому, 25.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспец-Тех» також було повернуто позивачу з оренди обладнання - компресор FIAK АВ 50-335, в кількості 1 шт. та сварочний генератор Honda (ток до 190А), в кількості 1 шт., які були передані за Актами передачі обладнання від 15.06.2019 та 19.06.2019.
Однак, як стверджує позивач, під час користування орендованим майном, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за умовами Договору оренди № А00057717 від 17.05.2019 зобов'язання з оплати орендних платежів, сплативши лише частково - 8 220,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 41 від 14.06.2019 на суму 1 320,00 грн., № 47 від 19.06.2019 на суму 1 200,00 грн., № 49 від 19.06.2019 на суму 840,00 грн., № 60 від 06.08.2019 на суму 4 200,00 грн., № 48 від 19.06.2019 на суму 660,00 грн.
Таким чином, сума орендних платежів, з урахуванням внесеного відповідачем, на підставі платіжного доручення № 40 від 14.06.2019 гарантійного платежу в сумі 5 000,00 грн., сплачена відповідачем частково в сумі 13 200,00 грн., орендна плата за користування орендованим обладнанням в сумі 12 760,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача із листами-вимогами від 26.06.2020 та від 10.11.2020, надіслання яких підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштових накладних від 26.06.2019 та 10.11.2020, а також описами вкладення у цінний лист від 26.06.2020 та 10.11.2020 відповідно, в яких вимагав від відповідача здійснити оплату заборгованості з орендних платежів.
Однак, вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду із відповідним позовом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу або доказів її оплати суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем, в частині своєчасного внесення орендних платежів, передбачених умовами Договору оренди № А00057717 від 17.05.2019, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 760,00 грн. заборгованості визнається судом та підлягає задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Звертаючись із позовом, позивач просить суд, на підставі п. 7.2 договору, стягнути з відповідача 35 520,00 грн. неустойки, нарахованої за несвоєчасне повернення відповідачем орендованого обладнання, переданого відповідачу на підставі Актів передачі обладнання від 15.06.2019 та 19.06.2019.
Умовами п. 7.2 договору визначено, що за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, зазначеного в Акті передачі обладнання в тимчасове користування або додатку до договору, орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової орендної плати за користування обладнанням за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом. Законодавцем у частині 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Судом встановлено, що додатки до договору від 15.06.2019 та 19.06.2019, на які посилається позивач, як на підставу обчислення строків повернення орендного майна, містять лише згадку про мінімальний строк оренди, який становить 2 дні, умови самого договору також не містять кінцевого терміну повернення орендованого майна, листи позивача від 26.06.2019 та 10.11.2019 містять лише вимоги останнього щодо сплати відповідачем заборгованості та не містять посилань щодо повернення об'єктів оренди, орендна плата, як вбачається з матеріалів справи приймалась орендодавцем і орендарю не поверталась, акти надання послуг з оренди підписувались сторонами без зауважень в період з 18.06.2019 по 30.07.2019, а отже дії позивача щодо нарахування неустойки за неповернення майна суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, не ґрунтується на нормах закону та договору, а отже вимога позивача про стягнення 35 520,00 грн. неустойки задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспец-Тех» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Вокзальна, 5, код ЄДРПОУ 42647623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 18, оф. 7-Б, код ЄДРПОУ 41668417) 12 760 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. 00 грн. заборгованості з орендних платежів та 555 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 54 коп. судового збору.
Видати накази.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 23.02.2020.
Суддя О.О. Христенко