ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.02.2021Справа № 910/17096/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю., розглянувши матеріали справи в загального позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтен-Інвест" (24300, Вінницька область, Тростянецький район, смт. Тростянець, вул. Суворова, 36)
до Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "НЕК "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,25, код ЄДРПОУ 00100227)
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133)
про стягнення заборгованості,
Представники сторін:
від позивача: Парапанова Ю.Ю. - адвокат;
від відповідача: Коваль О.С. - адвокат;
від третіх осіб: не з'явились,
03 листопада 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтен-Інвест" (позивач) надійшла позовна заява № 28-02/10 від 28.10.2020 року до Державного підприємства "Гарантований покупець" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість на суму в розмірі 1 362 304, 46 грн. за договором № 8565/02 від 31.05.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором № 8565/02 від 31.05.2012 року, зокрема, відповідач не здійснив повного розрахунку з позивачем, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/17096/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "НЕК "Укренерго" та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та відкладено підготовче засідання на 09.12.2020 року.
01 грудня 2020 року через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшов відзив №15/34866 від 30.11.2020 року на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 09.12.2020 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, а також з метою повного з'ясування обставин справи та для надання часу представникам сторін подати усі наявні пояснення та заперечення по справі, оголошено перерву на 13.01.2021 року.
10 грудня 2020 року через відділ діловодства суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли письмові пояснення по справі.
16 грудня 2020 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтен-Інвест" надійшла відповідь на відзив № 11-12/20-04 від 11.12.2020 року.
В підготовчому засіданні 13.01.2021 року представники сторін надали пояснення по справі та представник відповідач заявив клопотання про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтен-Інвест" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості на суму в розмірі 1 362 304, 46 грн. за договором № 8565/02 від 31.05.2012 року розгляду.
Ухвалою Господарського суду від 13.01.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтен-Інвест" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості на суму в розмірі 1 362 304, 46 грн. за договором № 8565/02 від 31.05.2012 року без розгляду.
Також, 13.01.2021 року судом ухвалено закрити підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2021 року.
У судовому засіданні 03.02.2021 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представики третіх осіб в судове засідання не з'явились.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
31.05.2012 року між Позивачем та Державним підприємством «Енергоринок» укладено договір 8565/02 про купівлю-продаж електричної енергії (далі - Договір).
30.06.2019 року між ТОВ «АЛЬТЕН-ІНВЕСТ» та ДП «ЕНЕРГОРИНОК» було укладено Додаткову угоду №81/01 до вищевказаного Договору, сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова «Державне підприємство «Енергоринок» замінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець» та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 у новій редакції згідно з умовами даного правочину відбулася зміна покупця у вказаному зобов'язанні за Договором, а новим покупцем стало Державне підприємство «Гарантований покупець».
За умовами Договору, з урахуванням означених змін, позивач зобов'язався продавати, а відповідач - купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену відповідачем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату вчасно згідно умов Договору.
31 березня 2020 року було укладено між позивачем та відповідачем Додаткову угоду № 977/01/20 (Договір), де дійшли згоди викласти статті 1-7 у новій редакції.
Відповідно до п. 1.1. договору продавець за «зеленим тарифом» зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 (Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 902 від 29.04.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в березні 2020 року.
Так, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 902 від 29.04.2020 року, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству «Гарантований покупець» у березні 2020 року, складає 2 568 247 721, 39 грн. (без ПДВ).
Так, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 27.05.2020 року № 995, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству «Гарантований покупець» у квітні 2020 року, складає 4 944 046 105,48 грн. (без ПДВ).
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 24.06.2020 року № 1211 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в травні 2020 року.
Так, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.06.2020 року № 1211 розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству «Гарантований покупець» у травні 2020 року, складає 4 337 390 779,22 грн. (без ПДВ).
Також, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 19.08.2020 року № 1600 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в липні 2020 року.
Так, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 19.08.2020 року № 1600, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству «Гарантований покупець» у липні 2020 року, складає 4 634 530 383,78 грн. (без ПДВ).
Між ТОВ «Альтен-Інвест» та ДП «Гарантований Покупець» було підписано Акти купівлі-продажу електроенергії, відповідно до яких Сторони підтвердили та зафіксували обсяг виробленої електричної енергії за:
- березень 2020 року 143 564,000 кВт*год на загальну суму 2 109 150,41 грн. з ПДВ;
- квітень 2020 року 231 104,000 кВт*год на загальну суму 3 653 060,93 грн. з ПДВ;
- травень 2020 року 170 428,000 кВт*год на загальну суму 2 693 955,40 грн. з ПДВ;
- червень 2020 року 233 486,000 кВт*год на загальну суму 3 690 713,21 грн. з ПДВ;
- липень 2020 року 260 391,000 кВт*год на загальну суму 4 365 975,90 грн. з ПДВ.
Станом на 21 жовтня 2020 року ДП «Гарантований покупець» сплачено грошові кошти в загальному розмірі 984 477,16 грн.
Тому дебіторська заборгованість складає за березень 2020 року 1 124 673,25 грн., за квітень 2020 року 3 479 129,53 грн., за травень 2020 року 2 555 367,32 грн., за червень 2020 року 3 553 085,63 грн., за липень 2020 року 4 210 200,27 грн.
Факт купівлі відповідачем електроенергії, а також загальна вартість проданої електроенергії в березні-липні 2020 року підтверджується підписаними Актами купівлі-продажу електроенергії між ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» та ТОВ «АЛЬТЕН-ІНВЕСТ» за березень б/н від 31 березня 2020 року, квітень б/н від 30 квітня 2020 року, травень б/н від 31 травня 2020 року, червень б/н від 30 червня 2020 року, липень б/н від 31 липня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково сплачено суму заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями : № 40 711 від 31.07.2020 року на суму 88 374,32 грн.; № 40 079 від 31.07.2020 року на суму 79 766,46 грн.; № 39 196 від 30.07.2020 року на суму 214 097,54 грн.; № 38 025 від 23.07.2020 року на суму 67 683,67 грн.; № 37 342 від 15.07.2020 року на суму 83 225,85 грн.; № 35 033 від 30.06.2020 року на суму 75 209,79; № 34 369 від 25.06.2020 року на суму 50 171,57 грн.; № 32 365 від 18.06.2020 року на суму 50 184,98 грн.; № 30 958 від 12.06.2020 року на суму 82 606,91 грн.; № 21 154 від 25.03.2020 року на суму 133 215,82 грн.; № 19 917 від 16.03.2020 року на суму 59 940,25 грн. та випискою з банку.
Таким чином, відповідачем порушено зобов'язання з оплати придбаної у березні, квітні, травні,червні та липні місяці 2020 року електроенергії на підставі Договору № 8565/02 та Додаткової угоди від 31.05.2020 року № 977/01/20.
31 липня 2020 року позивач та відповідач звірили взаємні розрахунки станом на 31.07.2020 року та підписали Акт звірки розрахунків між ДП «Гарантований покупець» та ТОВ «Альтен-Інвест» за куплену-продану електроенергію в березні-липні 2020 року, чим відповідач повторно визнав та підтвердив наявну заборгованість за договором.
Зі змісту Акту звірки випливає, що станом на 31.07.2020 року у відповідача утворилася прострочена дебіторська заборгованість за березень-липень 2020 року в розмірі 14 922 448,00 грн.
20 жовтня 2020 року надійшов акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року від 31.03.2020 року між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Альтен-Інвест» на підставі інформації отриманої від НЕК УКРЕНЕРГО за березень 2020 року, з якого випливає, що обсяг електроенергії за березень збільшився на 4 203,000 кВт*год на суму 61 747,79 грн. з ПДВ. Тому згідно останніх даних виробіток електроенергії за березень 2020 року відбувся на загальну суму 1 186 421,04 грн з ПДВ.
У зв'язку з чим дебіторська заборгованість за березень-липень 2020 року з урахуванням коригування дорівнює 14 984 195,8 грн.
Згідно з пунктом 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 31.03.2020 року, за цим Договором продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії виробленої з альтернативних джерел , затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії», Постановою НКРЕКП № 641 26.04.2019 року, Постановою НКРЕКП №2804 від 13 грудня 2019 року, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.
У пункті 2.2 Договору, визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом в балансуючій групі.
Відповідно до пункту 2.3 Договору року, продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Умовами пунктів 2.4. Договору, погоджено, що продавець за «зеленим» тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
Пунктом 2.5 Договору визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлені НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Згідно п. 3.1 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 Договору розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.
Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
У пункті 4.5 Договору унормовано, що Гарантований покупець зобов'язаний купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію за «зеленим» тарифом.
Так, пунктом 10.1 Порядку № 641 визначено розрахунок платежів та порядок їх здійснення До 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати прогнозної продукції відповідно до оперативних даних, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Згідно з пунктом 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.
Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги).
Викладене вище, свідчить про порушення взятих на себе зобов'язань.
Згідно Договором (у редакції Додаткової угоди № 977/01/20) відповідач взяв на себе обов'язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого Постановою НКЕКП від 26.04.2019 року № 641.
Згідно п. 104. Постанови № 641 відповідач має щомісячно забезпечувати 100% оплати вартості товарної продукції виробникам електроенергії з альтернативних джерел енергії.
Проте відповідачем заборгованість в повному обсязі погашена не була.
Відповідач в свою чергу, проти позову заперечував з огляду на те, що джерелом надходження грошових коштів для проведення розрахунків з продавцями електричної енергії за «зеленим» тарифом є платежі, пов'язані з оплатою НЕК «Укренерго» Послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та його діяльність пов'язана з покладеними на нього спеціальними обов'язками, яка не є підприємницькою діяльністю.
Відповідно до п.12.3 Порядку до 14 та 24 числа (включно) рахункового місяця НЕК «Укренерго» здійснює повну та своєчасну оплату авансового платежу Гарантованому покупцю із забезпеченням йому оплати оперативної величини Послуги за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця, Гарантований покупець визначає розмір плати відповідно до оперативних обсягів авансових платежів продавцям та споживачам за «зеленим» тарифом, що сплачуються гарантованим покупцем, відповідно до пункту 10.1 глави 10 цього Порядку, та доводить до відома ОСП (НЕК «Укренерго»).
Пунктом 12.6 Порядку визначено, що протягом одного робочого дня з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, ОСП здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
Отже, відповідач вважає, що його вини в тому, що він не розрахувався з позивачем за електричну енергію немає, обов'язок передати кошти для розрахунку з позивачем покладений на НЕК «Укренерго», момент оплати за куплену електроенергію не настав, а тому даний позов не підлягає задоволенню.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача з огляду на таке.
Відповідно до ст. 65 Закону України «Про електричну енергію» Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною, визначає державне підприємство для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії. Фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється в межах кошторису, що затверджується Регулятором. Гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
Купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором.
Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.
Гарантований покупець зобов'язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.
Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п'ятої статті 71 цього Закону.
Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця визначаються порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором.
Для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Така послуга надається гарантованим покупцем протягом строку дії «зеленого» тарифу та строку дії підтримки виробників, які за результатами аукціону набули право на таку підтримку, відповідно до типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, форма якого затверджується Регулятором.
Така послуга надається гарантованим покупцем на фактичні обсяги відпущеної електричної енергії суб'єктами господарювання, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.
Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем, визначається у відповідному розрахунковому періоді як: різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, та її вартістю під час продажу на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку та двосторонніми договорами; різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї, та її вартістю під час продажу на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку та двосторонніми договорами; витрати, пов'язані із врегулюванням небалансів електричної енергії виробників, споживачів, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця; витрати, передбачені кошторисом гарантованого покупця на його діяльність.
Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел здійснюється гарантованим покупцем відповідно до порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Гарантований покупець зобов'язаний спрямовувати різницю між доходами та витратами, що виникла під час виконання ним спеціальних обов'язків, на забезпечення покриття власних витрат на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною або інших спеціальних обов'язків.
Гарантований покупець має право на:
1) своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів;
2) отримання від виробників, у яких він купує електричну енергію, їхніх добових графіків відпуску електричної енергії у порядку та формі, визначених відповідними договорами;
3) отримання від адміністратора комерційного обліку даних про фактичні обсяги відпуску електричної енергії виробниками, у яких гарантований покупець купує електричну енергію;
4) доступ до інформації про діяльність на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
5) інші права, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умовами укладених договорів на ринку електричної енергії.
Гарантований покупець зобов'язаний:
1) дотримуватися ліцензійних умов під час здійснення функцій гарантованого покупця та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
2) укласти договори, обов'язкові для провадження діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;
3) купувати у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього;
4) купувати у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї;
5) купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за умови що встановлена потужність таких генеруючих установок не перевищує потужність, дозволену до споживання за договором про приєднання;
6) стати стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи гарантованого покупця, до складу якої входять виробники, яким встановлено «зелений» тариф, а також виробники, які за результатами аукціону набули право на підтримку, з якими він уклав двосторонні договори;
7) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами у порядку, визначеному правилами ринку;
8) сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку;
9) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсязі та порядку, визначених нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
10) організовувати проведення аукціонів з розподілу квот підтримки відповідно до статті 9-3 Закону України «Про альтернативні джерела енергії»;
11) продавати електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, та у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та за двосторонніми договорами.
Суд звертає особливу увагу на розділ 2 ч. 4 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії», в якому вказано, що Кабінет Міністрів України зобов'язаний протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства «Гарантований покупець» перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Обов'язок держави полягає у захисті прав виробників «зеленої електроенергії» саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії було створено Державне підприємство «Гарантований покупець», тому воно зобов'язано добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.
У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов'язань, в тому числі в частині здійснення своєчасної оплати вартості прогнозного обсягу виробництва електричної енергії за «зеленим тарифом».
Відповідач не надав доказів того, що він ніяким чином не міг виконати взяті на себе зобов'язання з оплати електроенергії, не надав доказів відсутності коштів на банківських рахунках.
У випадку відмови у позові позивач був би позбавлений можливості захистити свої права будь-яким іншим чином, а відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Позивач не є стороною договору, укладеного між відповідачем та НЕК «Укренерго», відповідачем не надано доказів того, що він не міг виконати свої зобов'язання перед позивачем за рахунок інших коштів, а тому відповідач повинен сплатити кошти за куплену електричну енергію.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін, (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013року).
Норма щодо стягнення пені, узгоджена сторонами Договору, а отже є обов'язковою до виконання.
У статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В частині 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Докази, надані Позивачем свідчать, що відповідачем порушено зобов'язання за договором, а саме не оплату у встановлені строки належних Позивачу сум коштів за актами купівлі-продажу електроенергії за березень-липень 2020 р. та вказана заборгованість не погашена Відповідачем у повному обсязі.
У частині 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України).
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 № 3-24гс12.
З аналізу наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію у відсотковому відношенні. Отже, застосування узгодженого сторонами розміру штрафу не суперечить нормам чинного законодавства, а наявність заборгованості за відповідні періоди станом на дату подання вказаних пояснень не спростовує правомірності нарахування Позивачем по відношенню до Відповідача відповідного розміру штрафу. Крім того, узгоджений Договором розмір пені та штрафу узгоджується з приписами статті 231 ГК України.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Правовий аналіз статей 524, 533-535, 625 ЦК України свідчить, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі Договору, є грошовим зобов'язанням, відтак, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми.
Крім того, приписи ст.625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторонами в договорі не передбачено іншого розміру процентів річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі №37/64.
Крім того, в пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. З ст. 549 ЦК).
Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання.
Водночас формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Відповідачем у судовому засіданні 03.02.2021 року було заявлене прохання про зменшення розміру штрафних санкцій, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому згідно положень частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
В свою чергу, відповідач, заявивши клопотання про зменшення розміру штрафних санкції не надав суду жодних доказів та не навів жодних обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов'язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення зобов'язання. Також відповідач не вказав про жодні обставини, які могли б свідчити про майновий стан сторін та соціальну значущість підприємства, що мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, суд не вбачає об'єктивних підстав для зменшення розміру штрафу заявленого позивачем до стягнення з відповідача за порушення строків оплати поставленої електроенергії згідно Договору № 8565/02 від 31.05.2012 року, в редакції Додаткової угоди № 81/01 від 30.06.2019.
Отже, суд вважає, що відповідач має сплатити борг позивачу з урахуванням штрафних санкцій та ст. 625 ЦК України.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 693, 610, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтен-Інвест» (адреса місцезнаходження: 24300, Вінницька обл., Тростянецький район, смт Тростянець, вул. Суворова, буд. 36; поштова адреса: 02055, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 13Д, прим. №298; код ЄДРПОУ 37729295) суму основного боргу в розмірі 1 186 421,04 грн., пені в розмірі 73 389,54 грн., інфляційних втрат в розмірі 2 328,83 грн., 3% річних в розмірі 17 115, 58 грн., штрафу 7% в розмірі 83 049,47 грн. та судовий збір в розмірі 20 434, 57 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.02.2021 р.
Суддя М.В. Данилова