ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.02.2021Справа № 910/19377/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Результативні комунікації" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Результативні комунікації" (м. Київ)
про стягнення 44.316,99 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Результативні комунікації" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра та гарантія" про стягнення 44.316,99 грн, з яких: 35.556,98 грн основного боргу, 1.132,80 грн 3% річних, 1.095,18 грн інфляційних втрат, 6.532,03 грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору доручення № DG/01082019-1 від 01.08.19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.20. відкрито провадження у справі № 910/19377/20 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Вказану ухвалу сторонами отримано 15.12.20. (відповідачем) та 16.12.20. (позивачем) відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/19377/20, однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра та гарантія" своїм правом на подачу письмового відзиву не скористалось, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надало.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
19.01.21. до відділу діловодства суду надійшла заява позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
01.08.19. між позивачем (Повірений) та відповідачем (Довіритель) було укладено Договір доручення № DG/01082019-1, за умовами якого (п. 2.1.) Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобов'язання від імені Довірителя вчинити дії, направлені на стягнення Заборгованості з Боржників, зазначених в Реєстрі Боржників, а саме: представляти інтереси Довірителя у відносинах з Боржниками з питань, пов'язаних із стягненням з них Заборгованості.
Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 11.1. з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками до 31.03.20.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.
За своїм змістом та правовою природою Договір є договором доручення, який підпадає під правове регулювання норм глави 68 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Відповідно до ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Згідно з ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. (ч. 1 ст. 1005 ЦК України).
Згідно з п. 2.4. Договору заборгованістю, стягненою за участю Повіреного за даним Договором, вважається сума коштів, що надійшла на поточні рахунки Довірителя в погашення Заборгованості Боржників перед Довірителем, протягом Строку погашення Заборгованості.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 1002 ЦК України).
Згідно з ч. 4 ст. 1007 Цивільного кодексу України довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.
В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До того ж, господарський суд вказує, що відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як передбачено п. 5.1. Договору, за вчинення дій, зазначених в цьому Договорі, Довіритель виплачує Повіреному винагороду в розмірі згідно з Додатком № 4 до цього Договору. Базою для нарахування винагороди Повіреного є всі суми, які надійшли Довірителю від Боржників (які зазначені в Реєстрі Боржників) в якості погашення Заборгованості протягом Строку погашення Заборгованості.
Додатком № 4 передбачено, що розмір винагороди Повіреного за здійснення дій по стягненню заборгованості з боржників на досудовій стадії визначається в процентному відношенні до суми Заборгованості, погашеної за участю Повіреного (пункт 5.1. Договору), розраховується на дату виставлення рахунку, та складає 35% (тридцять п'ять) відсотків від фактично стягненої заборгованості.
Згідно з умовами пп. 5.3., 5.4. Договору сума винагороди розраховується та вказується в Акті про надані послуги, форма якого додається, оригінал якого надається Повіреним разом з Реєстром платежів. Акт про надані послуги складається Повіреним на підставі отриманих від Довірителя Реєстрів платежів або, якщо Довіритель не направить такий Реєстр у строк, зазначений в цьому Договорі, на підставі даних Повіреного і надсилається Довірителю для підписання до 10 (десятого) числа місяця, що слідує за звітним. Довіритель, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання Акту, повинен підписати та направити Повіреному його екземпляр Акту або надати Повіреному письмову мотивовану відмову від підписання такого Акту та обумовити терміни усунення недоліків.
Як підтверджується матеріалами справи, позивачем були надані послуги відповідачу на виконання умов Договору, а саме:
- в період з 01.08.19. по 31.08.19. позивачем виконане доручення по стягнення заборгованості в загальному розмірі 7.077,02 грн, винагорода за вказаний період складає 2.476,96 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 1 від 09.09.19.), яка сплачена відповідачем 16.12.19.;
- в період з 01.09.19. по 30.09.19. позивачем виконане доручення по стягнення заборгованості в загальному розмірі 46.069,11 грн, винагорода за вказаний період складає 16.124,19 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 2 від 30.09.19.), яка сплачена відповідачем 28.11.19.;
- в період з 01.10.19. по 31.10.19. позивачем виконане доручення по стягнення заборгованості в загальному розмірі 38.820,12 грн, винагорода за вказаний період складає 13.587,04 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 3 від 08.11.19.), та на день звернення позивача до суду не сплачена відповідачем;
- в період з 01.11.19. по 30.11.19. позивачем виконане доручення по стягнення заборгованості в загальному розмірі 20.008,10 грн, винагорода за вказаний період складає 7.002,81 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 4 від 13.12.19.), та на день звернення позивача до суду не сплачена відповідачем;
- в період з 01.12.19. по 31.12.19. позивачем виконане доручення по стягнення заборгованості в загальному розмірі 29.345,12 грн, винагорода за вказаний період складає 10.270,79 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 5 від 22.01.19.), яка сплачена відповідачем 24.07.20.;
- в період з 01.01.20. по 31.01.20. позивачем виконане доручення по стягнення заборгованості в загальному розмірі 32.703,17 грн, винагорода за вказаний період складає 11.446,11 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 6 від 13.02.20.), та на день звернення позивача до суду не сплачена відповідачем;
- в період з 01.02.20. по 29.02.20. позивачем виконане доручення по стягнення заборгованості в загальному розмірі 10.060,05 грн, винагорода за вказаний період складає 3.521,02 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 7 від 17.03.20.), та на день звернення позивача до суду не сплачена відповідачем.
Судом враховано, що Акт №7 прийому передачі наданих послуг від 17.03.20. відповідачем не підписаний, проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у відповідача заперечень чи зауважень стосовно якості та обсягу наданих позивачем послуг, що відображені в цьому Акті.
Водночас, як зазначалось вище, п. 5.4. Договору встановлено, що Довіритель протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання Акту повинен підписати та направити Повіреному його екземпляр Акту або надати Повіреному письмову мотивовану відмову від підписання такого Акту та обумовити терміни усунення недоліків.
З урахуванням викладеного вище, Акт №7 прийому передачі наданих послуг від 17.03.20. приймається судом як належний доказ надання позивачем послуг за Договором в період з 01.02.20. по 29.02.20., розмір винагороди за яким становить 3.521,02 грн.
Згідно з п. 5.2. Договору, оплата винагороди здійснюється щомісячно за результатами виконання доручення за минулий місяць (звітний період) з врахуванням положень п. 5.3. Договору. Оплата винагороди здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту про надані послуги (за формою згідно з Додатком №5) та Реєстру платежів.
Отже, суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем наданих позивачем послуг за Договором за період з 01.08.19. по 29.02.20. є таким, що настав.
Відповідач оплатив надані позивачем послуги в період з 01.08.19. по 31.08.19. в сумі 2.476,96 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 1 від 09.09.19.) - 16.12.19.; з 01.09.19. по 30.09.19. в сумі 16.124,19 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 2 від 30.09.19.) - 28.11.19.; з 01.12.19. по 31.12.19. в сумі 10.270,79 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 5 від 22.01.19.) - 24.07.20. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача.
Водночас, несплаченими залишились надані позивачем послуги за період з 01.10.19. по 31.10.19. в сумі 13.587,04 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 3 від 08.11.19.); з 01.11.19. по 30.11.19. в сумі 7.002,81 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 4 від 13.12.19.); з 01.01.20. по 31.01.20. в сумі 11.446,11 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 6 від 13.02.20.); з 01.02.20. по 29.02.20. в сумі 3.521,02 грн (Акт прийому-передачі наданих послуг № 7 від 17.03.20.).
За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Отже, за наявними в матеріалах справи документами судом встановлено, що станом на день звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № DG/01082019-1 від 01.08.19 складає 35.556,98 грн.
Також позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача 1.132,80 грн 3% річних, 1.095,18 грн інфляційних втрат, 6.532,03 грн пені.
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено п. 6.2. Договору, за несвоєчасне виконання Довірителем грошових зобов'язань за цим Договором, Довіритель зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (пункт 2.5 Постанови №14 від 17.12.13. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування та 3% річних, нараховані на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Врахувавши періоди та суми, визначені позивачем в розрахунках позовних вимог, суд встановив, що позивачем не вірно розраховано суму пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Договором. З цих підстав судом здійснено власних перерахунок пені за Договором, виходячи з визначених позивачем у розрахунках дат виникнення заборгованості, розміру заборгованості окремо по кожному акту наданих послуг, періодів прострочення та положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Так, за розрахунком суду, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 4.896,95 грн.
Водночас, нараховані позивачем суми: 1.132,80 грн 3% річних, 1.095,18 грн інфляційних втрат у визначені періоди є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі: 35.556,98 грн - основний борг, 1.132,80 грн - 3% річних, 1.095,18 грн - інфляційні втрати, 4.896,95 грн - пеня.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із наявним у позовній заяві попереднім розрахунком судових витрат, розмір судових витрат, які позивач очікував понести у зв'язку з розглядом даної справи, становив 2.102,00 грн - судовий збір, а також витрати на професійну правову допомогу в розмірі 11.700,00 грн.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В обґрунтування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Результативні комунікації" посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується договором, укладеним з Адвокатським об'єднанням "Бізнес і Право", додатком до договору, актом виконаних робіт, рахунком та банківською випискою по рахунку Адвокатського об'єднання "Бізнес і Право", яким підтверджується сплата позивачем 06.01.21. послуг з надання правової допомоги по справі №910/19377/20 в розмірі 8.500,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.20. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Результативні комунікації" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Бізнес і Право" (Об'єднання), було укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого Об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується сплатити на користь Об'єднання гонорар (винагороду) за надану Об'єднанням правову допомогу в порядку та розмірі, встановленому умовами цього Договору та/або Додатковими угодами до нього.
За змістом п. 5.1.2. вказаного Договору сторони погодили, що здійснення Клієнтом оплати за надання правової допомоги у Господарському суді міста Києва здійснюється Клієнтом протягом 15 банківських днів з моменту винесення ухвали про відкриття провадження у справі на підстав Рахунку та Акту прийому-передачі наданої правової допомоги у розмірі 8.500,00 грн. такий платіж не включає плату за участь у судових засіданнях та включає вартість вивчення матеріалів справи та аналізу законодавства, підготовки та подання позовної заяви та підготовки відповіді на відзив. У випадку, якщо Боржник, зокрема, не надав суду відзив на позовну заяву, розмір платежу, який визначений даним підпунктом, перегляду та поверненню Клієнту не підлягає.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 29.10.21. (п.9.1. Договору).
На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання правової допомоги від 29.10.20., Товариством з обмеженою відповідальністю "Результативні комунікації" та Адвокатським об'єднанням "Бізнес і Право" було складено Акт № 1 від 23.12.20. про надання правової допомоги на суму 8.500,00 грн, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень. Зазначена сума була сплачена клієнтом на рахунок адвокатського об'єднання 06.11.20 відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку Адвокатського об'єднання "Бізнес і Право".
За таких обставин, за висновками суду позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатським об'єднанням "Бізнес і Право" професійної правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Результативні комунікації" в межах справи № 910/19377/20 на суму 8.500,00 грн.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра та гарантія" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ідентифікаційний код 38750239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Результативні комунікації" (02094, мю Київ, просп. Юрія Гагаріна, буд. 23; ідентифікаційний код 42581065) 35.556 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн 98 коп. основного боргу, 1.132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн 80 коп. 3% річних, 1.095 (одну тисячу дев'яносто п'ять) грн 18 коп. інфляційних втрат, 4.896 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн 95 коп. пені, 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) грн 45 коп. судового збору, 8.186 (вісім тисяч сто вісімдесят шість) грн 39 коп. витрат на професійну правову допомогу.
3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко