ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.02.2021Справа № 910/17362/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Енерго Групс"
про стягнення 4 401,69 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Енерго Групс" про повернення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 4 401,69 грн, яка складається з 3 850,00 грн - суми попередньої оплати, 454,67 грн - пені, 97,02 грн - інфляційних витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 відкрито провадження у справі №910/17362/20, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження сторін.
Як вбачається із доданої до матеріалів справи роздруківки з офіційного сайту Укрпошта, поштове відправлення №0105476188268, яким відповідачу на адресу: м. Київ, вул. Янтарна, 5-В було направлено копію ухвали суду від 04.12.2020, отримано відповідачем 10.12.2020.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У період з 15.01.2021 по 26.01.2021 суддя Зеленіна Н.І. перебувала у відпустці.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
21.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольт Енерго Групс" (виконавець) укладено договір №21032018/Ла про електровимірювальні роботи від 21.03.2018, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з електровимірювань (вимір опору ізоляції, вимір петлю "фаза-нуль", вимір контуру заземлення) вимірювання на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 18.
Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору, загальна вартість робіт становить - 3 850,00 грн, у тому числі ПДВ - 641,66 грн. Розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 операційних днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт.
Пунктом 5.1, 5.2 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання і укладається строком до 31.12.2018, проте діє до моменту повного виконання сторонами зазначених в договорі зобов'язань. Розірвання даного договору допускається лише за згодою сторін, крім випадку істотного порушення договору іншою стороною.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 3 850,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №100824654 від 12.09.2019.
Листом від 05.12.2020 позивач повідомив відповідача про те, що відповідачем не було надано акту приймання виконаних робіт, що свідчить про те, що послуги надані не були, а від так позивач просив повернути передоплату за договором про виконання робіт у розмірі 3 850,00 грн.
Відповіді на зазначену претензію матеріали справи не містять.
Спір виник внаслідок того, що позивач здійснив попередню оплату за договором про виконання робіт, а відповідач роботи не виконав. З огляду на те, що підстави набуття попередньої оплати за договором відпали, позивач просить повернути суму попередньої оплати на підставі ст. 1212 ЦК України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Отже, у ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим; очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків; відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору.
У положеннях ч. 2, 4 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій і, як уже зазначалося, законність відмови замовника від договору підряду згідно з ч. 2 цієї статті у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі ч. 4 цієї норми (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13.09.2019 року у справі № 911/1433/18).
Положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі №6-1449цс17).
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження оскільки самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Таким чином, у разі порушення підрядником строку виконання робіт законом надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.
У випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України, предметом регулювання якої є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій набуто майно, згодом відпала.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 у справі №910/2051/19.
Таким чином, оскільки доказів виконання робіт за договором матеріали справи не містять, з огляду на здійснення оплати рахунку після закінчення строку дії договору та наявність у позивача права на односторонню відмову від договору у зв'язку із істотним порушенням умов договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача коштів у сумі 3 850,00 на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки підстава на якій майно було набуте - відпала.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 454,67 грн.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Враховуючи те, що неустойка, у даному випадку пеня, є договірною, а між сторонами договірні відносини відсутні, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені безпідставні та задоволенню не підлягають.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 97,02 грн - інфляційних витрат, нарахованих за період жовтень 2019-вересень 2020 року.
За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу вимогу про повернення коштів 09.10.2020, отримано зазначену вимогу відповідачем 13.10.2020, таким чином відповідач зобов'язаний був повернути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 3 850 грн до 16.10.2020 включно, а прострочення виконання грошового зобов'язання починається з 17.10.2020.
Всупереч наведеному, позивач визначив період прострочення починаючи з дати оплати рахунку, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задоволенню не підлягають.
Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Енерго Групс" (03170, м. Київ, вул. Янтарна, буд. 5-В, код ЄДРПОУ - 38080721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Старотроїцька, буд. 42, код ЄДРПОУ - 34356004) 3 850 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) грн - суми безпідставно отриманих коштів та 1 838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн 54 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна