24.02.2021 року м.Дніпро Справа № 908/2126/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”
на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 року (суддя Дроздова С.С.) у справі № 908/2126/20
За позовом Державного підприємства “Конотопський авіаремонтний завод “Авікон” (41600 м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25, ідентифікаційний код юридичної особи 12602750)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” (69002 м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 4А, а/с 5012, ідентифікаційний код юридичної особи 24510970)
про стягнення 11 147 грн. 17 коп.
Позивач - Державне підприємство “Конотопський авіаремонтний завод “Авікон” звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” із позовом про стягнення 11147 грн. 17 коп. штрафу.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 року у справі № 908/2126/20 позовні вимоги Державного підприємства “Конотопський авіаремонтний завод “Авікон” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” задоволено.
Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” на користь Державного підприємства “Конотопський авіаремонтний завод “Авікон” 11 147 (одинадцять тисяч сто сорок сім) грн. 17 коп. штрафу за порушення обумовлених Договором № 171-17 від 16.03.2017 строків поставки продукції, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив зобов'язати ДП “Авіакон” надати докази повідомлення ТОВ “Промелектроніка” про підписання ДП “Авіакон” Договору №171-17 за період з 16.03.2017 року по 20.03.2017 року (докази повідомлення Державним підприємством “Авіакон” Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА” про прийняття пропозиції укласти Договір №171-17), скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що зобов'язання з поставки товару виникло у відповідача з 21.03.2017 року, тобто, з наступної дати після підписання відповідачем договору, і яке останній повинен був виконати протягом 30 днів, тобто по 19.04.2017 року включно. Відповідно, підстав для стягнення штрафу немає внаслідок відсутності прострочення поставки.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив його клопотання про витребування від позивача доказів укладення договору та повідомлення Відповідача про прийняття його пропозиції саме 16.03.2017 року, а не 20.03.2017 року, як стверджує Відповідач, що безпосередньо вплинуло на висновки щодо наявності підстав для стягнення штрафу.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку про порушення строків поставки за видатковою накладною №РН- 0001200 від 12.04.2017 року, так як товар, поставлений за такою видатковою накладною, було поставлено Позивачу за експрес-накладною ТОВ «Нова пошта» №59000250993166 від 12.04.2017 року із прибуттям вантажу до Позивача 13.04.2017 року (тобто навіть в межах строку поставки, тобто до 17.04.2017 року включно).
На думку апелянта, судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки враховуючи ступінь виконання зобов'язання, розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення (11 147,17 грн.), є неспіврозмірним та несправедливим, бо поточний показник майнового стану ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» у порівнянні з ДП «АВІАКОН» є значно меншим, розмір статутного капіталу ДП «АВІАКОН» становить 18 525 000,00 грн., що перевищує розмір статутного капіталу ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» більш ніж у 882 разів, також більшим є й розмір чистого прибутку позивача, що свідчить про те, що спірне порушення не завдало позивачу збитків.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області в повному обсязі та відмові у позові.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 року (суддя Дроздова С.С.) у справі №908/2126/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Позивачем - Державним підприємством “Конотопський авіаремонтний завод “Авікон” надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 16 березня 2017 між Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” (Постачальник) та Державним підприємством “Конотопський авіаремонтний завод “Авікон” (Покупець) укладено Договір № 171-17 (Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти і оплатити продукцію, вказану в Додатку № 1 до цього Договору, передбачених даним Договором.
Умовами п. 3.1 та 3.2 Договору передбачено, що поставка Продукції здійснюється однією партією на умовах поставки DDР м.Конотоп, вул. Рябошапка, 25 відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів “Інкотермс” у редакції 2010 р., у строк 30 календарних днів з моменту набуття чинності цим Договором.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що поставка Продукції здійснюється за цінами, які визначені у Додатку № 1 і включають всі податки й інші обов'язкові атежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки відповідача, пов'язані з поставкою Продукції. Загальна вартість Договору на момент його укладання складає 209 009,48 грн., в т. ч. ПДВ: 34 834,91 грн.
Додатком № 1 до Договору зазначено, що найменуванням товару є субблок Сбб-ЯрІІ (ядро-1) 1 категорія, загальною сумою 209009,48 грн.
Пунктом 6.5 Договору встановлено, що остаточне приймання Продукції здійснюється з оформленням видаткової накладної та товаро-транспортної накладної.
Приписами п. 7.3 Договору встановлено, що у випадку порушення строків або обсягів поставок Продукції, Постачальник сплачує Покупцеві штраф в розмірі 8% від вартості непоставленої в строк Продукції за кожен факт порушення.
Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” із позовом про стягнення 11147 грн. 17 коп. штрафу, позивач - Державне підприємство “Конотопський авіаремонтний завод “Авікон” посилався на те, що відповідачем поставлено Продукцію з простроченням обумовлених Договором строків, що у відповідності до пункту п. 7.3 Договору, є підставою для відповідальності у вигляді штрафу.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав умови договору в частині дотримання строків поставки товару, що є підставою для стягнення передбаченого умовами договору штрафу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Позивач здійснив поставку Продукції у декілька етапів:
Поставка 1 одиниці Продукції, відповідно до видаткової накладної позивача (постачальника) № РН-0001061 від 03.04.2017 здійснена 04.04.2017 на склад перевізника за експрес-накладною ТОВ “Нова Пошта” № 59000248702947 від 03.04.2017; Поставка 1 одиниці Продукції, відповідно до видаткової накладної позивача (постачальника) № РН-0001200 від 12.04.2017 фактично здійснена 18.04.2017 на склад перевізника за експрес-накладною ТОВ “Нова Пошта” №59000251628990 від 15.04.2017.
Поставка 1 одиниці Продукції, відповідно до видаткової накладної позивача (постачальника) № РН-0001206 від 18.04.2017, фактично здійснена 19.04.2017 на склад перевізника за експрес-накладною ТОВ “Нова Пошта” № 59000251989855 від 18.04.2017.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Приписами п. 7.3 Договору встановлено, що у випадку порушення строків або обсягів поставок Продукції, Постачальник сплачує Покупцеві штраф в розмірі 8% від вартості непоставленої в строк Продукції за кожен факт порушення.
Оскільки відповідач здійснив поставку продукції у декілька етапів та прострочив поставку продукції відповідно до видаткової накладної позивача (постачальника) № РН-0001200 від 12.04.2017 на 1 день, а за видатковою накладною позивача (постачальника) № РН-0001206 від 18.04.2017 на 2 дні, то господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, передбаченого п. 7.3 Договору, у розмірі 11 147 грн. 17 коп.
При цьому, доводи апелянта про те, що датою набуття чинності Договором є 20/03/2017 року, оскільки лише 20.03.2017 р. Апелянт став обізнаним про факт підписання Договору Позивачем, є неспроможними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 631 ЦК України, договір набирає чинності з моменту його укладення.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано жодного доказу того, що пропозиція укласти договір була прийнята ним лише 20.03.2017 року, оскільки отримання письмової форми договору для підписання свідчить лише про зовнішнє оформлення домовленостей сторін щодо господарських правовідносин.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що укладення сторонами договору саме 16 березня 2017 року, підтверджується також виписаними Апелянтом видатковими накладними РН-0001061 від №РН-0001200 від 12.04.2017 р., № РН-0001206 від 18.04.2017 р., де уграфі “Одержувач” Апелянт вказував: “ДП “КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД “АВІАКОН” Договір поставки № 171-17 от 16.03.17”, та описом речей і документів які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді у відповідача, де значиться договір № 171-17 від 16.03.2017 року з додатками ( а.с. 34)
Слід зазначити, що приписами п. 3.1 та 3.2 Договору передбачено, що поставка Продукції здійснюється однією партією на умовах поставки у строк 30 календарних днів з моменту набуття чинності цим Договором.
Оскільки Договір набув чинності 16.03.2017 р., то згідно з пунктами 3.1,3.2 Договору, кінцевим строком поставки Продукції є 17.04.2017 р., що спростовує доводи відповідача про відсутність порушення ним строків поставки товару.
Посилання апелянта на те, що за видатковою накладною №РН- 0001200 від 12.04.2017 року товар було поставлено Позивачу за експрес-накладною ТОВ «Нова пошта» №59000250993166 від 12.04.2017 року із прибуттям вантажу до Позивача 13.04.2017 року (тобто навіть в межах строку поставки, тобто до 17.04.2017 року включно), є неспроможними з огляду на наступне.
Як вбачається з копії Книги обліку вхідних документів ДП «Авіакон» (справа № 09-19), 13.04.2017 р. внесено запис № 339 про те, що на підприємство Позивача надійшла головка магнітна за видатковою накладною № РН-0001174 від 12.04.2017 р. та відображено останні цифри експрес-накладної ТОВ “Нова Пошта” - 93166 на суму 69 498,00 грн.
За номером 348 внесено запис про надходження за видатковою накладною № РН-0001200 від 12.04.2017 р. та відображено останні цифри експрес-накладної ТОВ “Нова Пошта” - 28990 на суму 69 669,83 грн.
Тобто, за експрес накладною ТОВ “Нова Пошта” № 59000250993166 від 12.04.2017 р. від ТОВ “Промелектроніка” (Апелянта) надійшла продукція відповідно до видаткової накладної № РН-0001174 від 12.04.2017 р., а саме: головка магнітна запису СИ3.253.176 (П-503Б) в кількості 10 шт. та головка магнітна стирання СИ3.253.176-02 (П-503Б) в кількості 5 шт., загальна вартість наведеного вище товару 69 498,00 грн. на виконання іншого договору № 158-17 від15.03.2017 р.
Доводи апелянта про те, що дана книга обліку є внутрішнім документом позивача і не є достовірним доказом, є безпідставними, оскільки ведення записів про надходження вантажів передбачено Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 № 193 “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів”, за змістом якого журнал обліку вантажів, що надійшли (форма № М-1) застосовується для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням матеріальних цінностей. Записи в журналі виконуються відділом постачання в міру надходження матеріальних цінностей на склад підприємства на основі товарно-транспортних документів, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів.
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, при цьому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
Як вбачається з матеріалів справи, сума договору склала 209 009,48 грн., розмір штрафних санкцій складає 11 147,17 грн., що на думку колегії суддів є співмірним та справедливим, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх зменшенні.
Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 року у справі № 908/2126/20- залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.02.2021
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.Г.Іванов
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №908/2126/20 поштою не надсилаються.
Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Державного підприємства “Конотопський авіаремонтний завод “Авікон”; Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”.