15.02.2021 року м. Дніпро Справа № 904/3576/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.,
секретар судового засідання Манчік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні
скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010"
на додаткове
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020р. (повний текст складено 06.11.2020р.)
у справі № 904/3576/20 (суддя - Бондарєв Е.М., м. Дніпро)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Обухів Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010", с. Веселе Синельниківського району Дніпропетровської області
про стягнення 2 459 220,72 грн. заборгованості за поставлений товар, 813 315,53 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 492 742,49 грн. пені, 1 126 307,26 грн. 56 % річних, 81 154,28 грн. інфляційних втрат та 983 688,29 грн. 40 % штрафу
1. Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020р. задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Спектр-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 127,50 грн. В решті вимог відмовлено.
Задовольняючи частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про ухвалення додаткового рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що здійснивши аналіз ціни позову, предмета та підстав позову, обраного позивачем способу захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, суд дійшов висновку, що складності у розгляді справи за одним договором поставки та 4 накладними не виникло, а сума позову не підтверджує складність справи. З акту № 27 здачі-приймання виконаних правових послуг вбачається, що нараховано 9 000,00 грн. за участь адвоката у 3 судових засіданнях, проте адвокат приймав участь в 2 судових засіданнях. Надані суду докази в підтвердження надання позивачу адвокатських послуг, пов'язаних з розглядом даної справи, не є безумовною підставою для відшкодування витрат в заявленому розмірі (201 538,21 грн.), оскільки розмір відповідних витрат має крім іншого, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги позивача в частині відшкодування витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 20 127,50 грн. також, суд звернув увагу, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить: змінити додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020р. в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу; задовольнити в повному обсязі заяву ТОВ "Спектр-Агро" про ухвалення додаткового рішення; стягнути з відповідача - ТОВ "Ювента-2010" судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 201 538,21 грн., розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі представника позивача.
Також, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020р.; відмовити у задоволенні вимог, викладених в заяві ТОВ "Спектр-Агро" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ "Ювента-2010" витрат на професійну правничу допомогу; судові витрати покласти на позивача.
2.1. Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що додаткове рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права. Місцевим господарським судом за власною ініціативою та на власний розсуд здійснено зменшення заявлених до відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, та відповідно відшкодовано лише 20 127,50 грн. із фактично понесених та заявлених до стягнення 201 538,21 грн. Висновки суду, які викладені в додатковому рішенні щодо розподілу та стягнення розміру судових витрат не відповідають не лише нормам чинного законодавства України, а й сталій судовій практиці у вирішенні аналогічного роду спорів. Місцевий господарський суд не зазначив та не навів жодного належного та допустимого обґрунтування та правових тверджень, які б надавали можливість встановити, допустити та стверджувати про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та неправомірними. Заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), а також повністю відповідає та не порушує правові позиції із даного питання, які викладені Верховним Судом у постановах від 25.04.2018р. у справі № 922/3142/17, від 02.05.2018р. у справі № 910/22350/16 та від 11.06.2018р. у справі № 923/567/17. Позивач зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, що заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а не на суд, за власною ініціативою. Законодавством не встановлено обмеження співвідношення "гонорару успіху" до суми інших витрат на адвокатські послуги, враховуючи те, що відсоток "гонорару успіху" є мінімальним, відповідно до рекомендацій рад адвокатів регіонів.
2.2. Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача.
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що додаткове рішення прийняте з порушенням норм законодавства України, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а також визнав доведеними обставини та факти, які такими не є. На думку відповідача, позивачем не було надано достатньо документів на підтвердження того факту, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу, зокрема, не надано платіжних документів про оплату таких послуг, а тому вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу достатньо не обґрунтовані та не підлягають задоволенню. Позивачем повною мірою не доведено, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний із критеріями, визначеними ст. 126 ГПК України. Відповідач не вбачає розумної потреби у таких витратах для даної справи, не вважає, що вони відповідають критерію необхідності.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2020р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "Спектр-Агро" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020р., розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 25.01.2021р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "Ювента-2010" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020р., розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 25.01.2021р.
ТОВ "Спектр-Агро" в своїй апеляційній скарзі просило суд розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі представника позивача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2021р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 15.02.2021р.
Учасники провадження наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили в судові засідання 25.01.2021р. та 15.02.2021р. своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судових засідань були повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників провадження у справі.
В судовому засіданні 15.02.2021р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020р. позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 2 459 220,72 грн. заборгованості за поставлений товар, 813 315,53 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 492 742,49 грн. пені, 1 126 307,26 грн. 56 % річних, 81 154,28 грн. інфляційних втрат та 983 688,29 грн. 40 % штрафу та судовий збір в сумі 89 346,43 грн.
В позовній заяві позивачем було заявлено, що ним очікується понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 201 538,21 грн. Документи на підтвердження судових витрат на правничу допомогу будуть надані позивачем в ході розгляду справи в порядку та строки, передбачені ГПК України.
12.10.2020р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява позивача про ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, а саме - витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 201 538,21 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020р. призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2020р. заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020р. відкладено розгляд заяви на 03.11.2020р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, місцевий господарський суд 03.11.2020р. ухвалив оскаржуване додаткове рішення.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційних скаргах, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 221 ГПК України визначено, що у разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, яке ухвалюється в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ст. 244 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, прийнятій Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено такий правовий висновок:
Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація наведеного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у ч. 5 ст. 126 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат. не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Надалі Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019р. у справі № 902/347/18 та звернула увагу, що викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 правова позиція, що за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат у суду були відсутні правові підстави для зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу, які належно підтверджені, має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.
В наступному ці висновки послідовно було підтверджено і в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019р. у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019р. у справі № 910/353/19.
У додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила наступний висновок:
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої реальності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21);
- розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (п. п. 28-29);
- саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (п. 44).
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені в ч. 4 ст. 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Таким чином, умови, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У даній справі, в запереченнях відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідач зазначає, що позивачем не надано достатньо документів на підтвердження того факту, що позивачем було понесено саме 201 538,21 грн. витрат на правничу допомогу, а тому вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу достатньо не обґрунтовані та не підлягають задоволенню. Позивачем повною мірою не доведено, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний із критеріями визначеними статтею 126 Господарського процесуального кодексу України, а саме: 1) складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторін, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідач не заявляв.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження понесених витрат, позивачем до матеріалів справи було надано копії:
1) договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2019р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" та адвокатом Білецькою Наталією Степанівною;
2) додатку № 18 "Розмір та порядок оплати праці адвоката" до договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2019р.;
3) довіреності від 01.11.2019р.;
4) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3422/10 від 20.09.2007р.;
5) акту № 27 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2020р. на загальну суму 201 538,21 грн.
Також позивачем було надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецькою Н.С. при наданні професійної правничої допомоги у справі № 904/3576/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" заборгованості за договором поставки № 57/18-3 від 02.04.2018р., відповідно до якого передбачено надання наступних послуг:
1) зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах: 1 година - ставка 1 051,00 грн. = 1 051,00 грн.;
2) підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви): 1 документ - ставка 16 000,00 грн. = 16 000,00 грн.;
3) складання розрахунку позовних вимог: 1 документ - ставка 5 000,00 грн. = 5 000,00 грн.;
4) складання попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат: 1 документ - ставка 2 000,00 грн. = 2 000,00 грн.;
5) підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви): 1 година - ставка 1 051,00 грн. = 1 051,00 грн.;
6) підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу: 0,5 години - ставка 1 051,00 = 525,50 грн.;
7) складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції: 1 документ - ставка 2 000,00 грн. = 2 000,00 грн.;
8) участь у судовому розгляді справи (написання відповіді на відзив): судовий розгляд перша інстанція - ставка 16 000,00 грн. = 16 000,00 грн.;
9) участь у судових засіданнях: 3 засідання - ставка 3 000,00 грн. = 9 000,00 грн.;
10) оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта: % від стягненої суми 5 956 428,57 грн. - ставка 2,50 = 148 910,71 грн.
У Додатку № 18 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2019р. у п. 3 сторони визначили, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50 % прожитого мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення додатку (2 102,00 грн. : 2 = 1 051,00 грн.).
Відповідно до п. 4.1 Додатку № 18 до договору оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується замовником адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про її часткове задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 127,50 грн. В іншій частині вимог заяви позивача відмовлено.
Разом з тим, апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції , оскільки судом не наведено обґрунтування щодо правомірності стягнення зазначеної судом суми витрат.
Із змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, вбачається, що оплаті підлягають розмір професійної правничої допомоги за фактично надані послуги та оплата за прийняття рішення суду на користь клієнта.
Щодо професійної правничої допомоги за фактично надані послуги в розмірі 52 627,50 грн. апеляційний господарський суд враховує наступне.
Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецькою Н.С. при наданні професійної правничої допомоги у справі № 904/3576/20, містить інформацію про види та обсяги робіт, виконаних представником позивача, необхідних для представництва його інтересів у суді. Таким чином, наявні відомості про фактично витрачений час та обсяги роботи, яка виконана задля представництва інтересів позивача в суді. Такий обсяг робіт не суперечить умовам договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2019р. та не є нехарактерним або надмірним для такого виду послуг. У свою чергу, відповідачем не доведено, що саме такий розмір фактичних витрат є неспівмірним зважаючи на ціну позову в розмірі 5 956 428,57 грн. Доводів чи розрахунків, які б вказували на неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, відповідачем не надано.
Разом із тим, суд обґрунтовано звернув увагу на той факт, що згідно з актом № 27 здачі-приймання виконаних правових послуг нараховано 9 000,00 грн. за участь адвоката у 3 судових засіданнях, тоді як фактично представник позивача брав участь лише у 2 судових засіданнях.
Таким чином, реальними є витрати адвоката за участь в судових засіданнях в розмірі 6 000,00 грн.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу за фактично надані послуги в розмірі 49 627,50 грн., з яких: 1 051,00 грн. - зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах; 16 000,00 грн. - підготовка позовної заяви; 5 000,00 грн. - складання розрахунку позовних вимог; 2 000,00 грн. - складання попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат; 1 051,00 грн. - підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви); 525,50 грн. - підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу; 2 000,00 грн. - складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; 16 000,00 грн. - участь у судовому розгляді справи (написання відповіді на відзив); 6 000,00 грн. - участь у судових засіданнях.
Розглядаючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 148 910,71 грн., які є оплатою за прийняття рішення на користь клієнта та за своєю суттю являються "гонораром успіху", колегія суддів враховує наступне.
За положенням п. 4 ст. 1, ч. ч. 3, 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави й суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справи про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнтів, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є : надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000р. у справі "Іатрідіс проти Греції" ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокату. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом та клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має здійснювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005р. у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (заява № 35839/97), Суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку Суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Таким чином, витрати на сплату адвокату "гонорару успіху" не є обов'язковими для суду і він має оцінити розмір таких витрат зважаючи на їх необхідність (неминучість), критерій розумності їхнього розміру (обґрунтованості розміру) з урахуванням обставин справи та фінансового стану обох сторін, фактичного понесення.
ТОВ "Спектр-Агро" заявлено до стягнення за додатком № 18 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2019р. 148 910,71 грн. Зазначена сума складає 2,5 % від суми, що стягнута за рішення суду на користь клієнта, та сплачується клієнтом за прийняття рішення на користь клієнта.
Колегія суддів оцінює можливість стягнення такого розміру витрат з огляду на те, що сторони обумовили сплату коштів саме за прийняття рішення на користь клієнта.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі, яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді першої інстанції та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.
У кожній конкретній справі суд оцінює розмір таких витрат у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку стосується не суто розміру грошової суми від ціни позову, а оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи тощо.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.09.2020р. у справі № 910/7127/19.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу у даній справі явно не відповідає критеріям співмірності із складністю справи та не відповідає обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). При цьому, судом взято до уваги такі критерії як ціна позову, предмет і підстави позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорія і складність справи. Судом також зазначено, що сума позову не підтверджує складності справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що заявлена позивачем сума "гонорару успіху" в розмірі 148 910,71 грн. не відповідає критерію розумності таких витрат, оскільки розмір відповідної суми витрат з огляду на зазначені вище критерії (у тому числі предмет спору та складність справи) є необґрунтованим. Разом із тим, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у стягненні всієї заявленої суми "гонорару успіху".
При визначенні суми відшкодування гонорару успіху суд апеляційної інстанції враховує і той факт, що у даній справі позивач просив одночасно стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу за фактично надані послуги в розмірі 52 627,50 грн., з яких 49 627,50 грн. визнано судом обґрунтованими.
З урахуванням наведених обставин та критеріїв, вказаних в ч. 4 ст. 126 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає, що можуть бути визнані обґрунтованими та відшкодовані за рахунок відповідача 14 891 грн. гонорару успіху, що становить 10 % від суми, визначеної позивачем та адвокатом в додатку № 18 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2019р.
Таким чином, підлягають задоволенню вимоги ТОВ "Спектр-Агро" щодо відшкодування за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 64 518,50 грн. В зв'язку з цим, апеляційний господарський суд частково погоджується із доводами позивача, викладеними в його апеляційній скарзі.
Водночас, доводи апеляційної скарги відповідача про наявність підстав для ухвалення нового рішення та відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі не знайшли свого підтвердження, не спростовують обставин, встановлених апеляційним господарським судом.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційних скарг.
Відповідно до п. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на не з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача та зміни додаткового рішення суду першої інстанції шляхом викладення абзацу 2 резолютивної частини рішення в іншій редакції, а саме - стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 64 518,50 грн. В іншій частині додаткове рішення має бути залишено без змін.
Разом з тим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" - задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020р. у справі № 904/3576/20 - змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" (52502, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Веселе (Раївська с/р), вул. Гагаріна, буд. 31, ідентифікаційний код 36933194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, ідентифікаційний код 36348550) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 64 518,50 грн.".
В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020р. у справі № 904/3576/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 24.02.2021р.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков