проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
25.02.2021 Справа № 922/3228/20
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В., суддя Чернота Л.Ф.
при секретарі Казаковій ОВ.
за участю прокурора - Бойко В.В.
та представників сторін:
позивача- не з'явилася,
відповідача - Ворона В.В. (директор), Головінов В.О.,
розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.330) на рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2020 (суддя Присяжнюк О.О., повний текст складено 29.12.2020) у справі №922/3228/20
за позовом В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод", Харківська область, Харківський район, с. Липці,
про стягнення коштів
В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь держави збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 412 250,67 грн. на р/р ИА298999980333109331000020451 Липецької сільської ради (УК у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37999633, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.12.2020 у справі №922/3228/20 позов задоволено.
Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Відповідачем заявлено суду апеляційної інстанції клопотання про призначення у цій справі судової екологічної експертизи для визначення розміру збитків, заподіяних відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Питання, які відповідач просить поставити на вирішення експерту викладені ним в клопотанні, доданому до апеляційної скарги.
В клопотанні відповідач посилається на те, що в матеріалах справи міститься висновок експерта №28/12-277 від 28.12.2020, відповідно до якого, розмір збитків складає 11849,96 грн.
Прокурор надав суду заперечення на клопотання відповідача, в яких зазначає про те, що питання, поставлені відповідачем на вирішення експерту, не потребують спеціальних знань для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.02.2021 пояснив, що він не погоджується, зокрема, із розрахунком маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, здійсненим позивачем. Як приклад, відповідач зазначає, що основним джерелом викидів є котельня підприємства і за рік в ній спалюється близько 6 тон дров, в той час, як позивачем нараховано 14 тон викидів.
Ухвалою суду від 18.02.2021 сторонам запропоновано надати суду письмові пояснення з приводу суперечностей між розрахунками розміру збитків позивача та висновком експерта №28/12-277 від 28.12.2020.
Позивач та відповідач надали суду письмові пояснення стосовно розрахунку розміру збитків.
Відповідач надав суду доповнення до клопотання про призначення судової екологічної експертизи, в якому уточнив питання, які він вважає за необхідне поставити на вирішення експертів.
Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідач про призначення у цій справі судової інженерно-екологічної експертизи, зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України суд з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Предметом спору у цій справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Позовна заява містить розрахунок розміру збитків, виконаний Державною екологічною інспекцією Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №277 від 28.04.2020.
Відповідач в апеляційній скарзі не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком маси наднормативних викидів та розрахунком розміру збитків, заподіяних ТОВ "Слобожанський кабельний завод" державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
До матеріалів справи надано виконаний на замовлення відповідача висновок експерта №28/12-277 від 28.12.2020, відповідно до якого, розмір збитків складає 11849,96 грн., тоді як, за розрахунками позивача їх розмір складає 412 250,67 грн.
Крім того, відповідачем надано суду консультативний висновок щодо розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Слобожанський кабельний завод", який також містить суперечності з розрахунками позивача.
Відповідач наполягає на тому, що на тому, розрахунок маси наднормативних викидів та розрахунок розміру збитків, виконані Державною екологічною інспекцією Державною екологічною інспекцією у Харківській області викликають сумніви та потребують експертної перевірки.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що визначення правомірності та правильності розрахунків маси наднормативних викидів та розрахунок розміру збитків має суттєве значення для вирішення цієї справи та потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
У відповідності до п.п. 1.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (надалі - Інструкція), одним із видів експертизи є інженерно-екологічна.
Відповідно до п.11, 11, 1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, основними завданнями комісійної інженерно-екологічної експертизи є: визначення обставин, що пов'язані з настанням надзвичайної екологічної ситуації; встановлення технічних та організаційних причин порушень технологічного процесу виробництва, якщо це сприяло виділенню забруднюючих речовин, енергії та викидам інших шкідливих речовин і накопиченню промислових відходів; встановлення відповідності дій осіб (або їх бездіяльності), причетних до надзвичайної екологічної ситуації, вимогам нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів; встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями/бездіяльністю спеціально уповноважених осіб (у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки) і наслідками, що настали.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань: Які причини виникнення надзвичайної екологічної ситуації та які обставини їх обумовили? Недотримання вимог яких нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища допущені у досліджуваному випадку надзвичайної екологічної ситуації? Дії яких осіб не відповідали вимогам нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища? Дії (бездіяльність) яких осіб знаходяться з технічної точки зору у причинному зв'язку з настанням досліджуваної події? Наведений перелік не є вичерпним. Перед інженерно-екологічною експертизою можуть бути поставлені й інші питання в межах предмета експертного дослідження.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (n. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 р. (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Отже, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, є необхідність в призначенні судової інженерно-екологічної експертизи.
Враховуючи положення п.1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, проведення судової експертизи слід доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).
Оплата експертизи покладається на відповідача, як на зацікавлену сторону, а за результатами розгляду справи вказані витрати будуть розподілені між сторонами відповідно до вимог статті 129 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що проведення судової експертизи займе певний час, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення зазначеної експертизи на підставі п.2 ч.1 ст.228 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 99, 100, п.2 ч.1 ст. 228, п.6 ч.1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,
1.Призначити у справі № 922/3228/20 судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл.проф.М.С.Бокаріуса.
2.Поставити на вирішення експертів наступні питання:
1)Яким є розмір викидів, заподіяних Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод"?
2)Яким є розмір збитків, заподіяних Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря?
3)Яким є джерело наднормативних викидів і збитків, спричинених Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" забруднюючих речовин в атмосферне повітря?
4) Чи були використані всі показники у формулах Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (НАКАЗ № 277 від 28.04.2020) інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Муравйовою В.В. та затверджені старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Кузнецовою О.А. при розрахунку (а.с.30-35) ними розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» ?
5) Чи правильно були використані всі показники у формулах Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (НАКАЗ № 277 від 28.04.2020) інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Муравйовою В.В. та затверджені старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Кузнецовою О.А. при розрахунку (а.с.30-35) ними розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» ?
6) Чи правильні формули були використані (а.с.30-35) для нарахування розмірів збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД», при розрахунковому методі нарахувань збитків, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Муравйовою В.В. та затверджені старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Кузнецовою О.А. ?
7) Чи були зроблені у відповідності до методики та формул зазначених в методиці, яка затверджена Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28 квітня 2020 року № 277, розрахунки (а.с.30-35) розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» які були зроблені державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Муравйовою В.В. та затверджені старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Кузнецовою О.А. ?
8) Чи можливо замість показника, який є середнім арифметичним значенням результатів вимірювань масової концентрації і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об'єднаних проб(мг/м3), використовувати будь який інший показник, який не є середнім арифметичним та не отриманий методом відбору трьох послідовно відібраних об'єднаних проб, у формулі пункту 3.2 Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших ?
9) Чи можливо замість показника, який є середнім арифметичним значенням результатів вимірювань масової витрати і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об'єднаних проб(г/с), використовувати будь який інший показник, який не є середнім арифметичним та не отриманий методом відбору трьох послідовно відібраних об'єднаних проб, у формулі пункту 3.3 Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, на які не встановлені нормативи гранично допустимих викидів відповідно до законодавства ?
10) Чи можливо взагалі виключати при розрахунках будь-який показник з формул п.3.2 та 3.3 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (НАКАЗ № 277 від 28.04.2020)?
3.Для проведення експертизи матеріали справи №922/3228/20 надіслати до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8 а).
4.Суд попереджає експертів про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
5.Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача, докази своєчасної оплати експертизи надати до Східного апеляційного господарського суду.
6.Провадження у справі № 922/3228/20 зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок та строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя Л.Ф. Чернота