проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"23" лютого 2021 р. Справа № 922/4074/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.
секретар судового засідання Полупан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідач - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (вх. №375Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.01.2021 у справі №922/4074/20 (суддя Аріт К.В., повний текст ухвали підписано 11.01.2021)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", м. Київ
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва", с. Тимченки Зміївського району Харківської області
2. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків
про стягнення 323.828,80 грн, -
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.01.2021 відмовлено ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у відкритті провадження у справі на підставі п.1 , п.6 ч.1 ст. 175 ГПК України.
Позивач, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", не погодившись із зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.01.2021, в якій просить скасувати повністю зазначену увалу та передати матеріали справи №922/4074/20 на розгляд до Господарського суду Харківської області. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що господарський суд безпідставно здійснив відступлення від висновків та правових позицій Верховного Суду, про які, зокрема, було зазначено скаржником, та не враховано відповідних доводів, які були винесені Верховним Судом за результатами розгляду аналогічного роду касаційних скарг із врахуванням Конвенцій та рішень Європейського Суду з прав людини.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі №922/4074/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено розгляд апеляційної скарги на 23.02.2021 о 10:00 год.
Представник позивача Грищенко О.М. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з заявою про участь в судовому засіданні по справі №922/4074/20, призначеному на 23.02.2021 о 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена колегією суддів, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2021.
Проте, 22.02.2021 шляхом електронної пошти представником апелянта направлено клопотання (вх.№2235) про розгляд справи за наявними в ній документами за відсутності представника ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».
Відповідно до пункту 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі не скористалися наданим процесуальним правом на участь в судовому засіданні. Про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2020 було своєчасно направлено всім сторонам по справі за юридичними адресами. При цьому, в ухвалі Східний апеляційний господарський суд зазначав, що інформацію у справі можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/.
Крім того, ухвалу Східного апеляційного господарського суду відправлено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Таким чином, Східним апеляційним господарським судом було здійснено всі можливі заходи щодо повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 зазначеного Кодексу, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
До того ж, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції обмежений тридцятиденним строком з моменту відкриття апеляційного провадження у справі.
Отже, колегія суддів, врахувавши рівень складності та обставини справи, вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, обґрунтовуючи свій позов, позивач посилається на договір поставки №ТК130410/4 від 13.04.2010, укладений між ТОВ «Корпорація Агросинтез» та ТОВ «Агрофірма «Діброва», забезпеченого договором поруки від 19.05.2010, укладеним між ТОВ «Корпорація Агросинтез» та ОСОБА_1 .
При цьому, позивач зазначає, що в зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ «Агрофірма «Діброва» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК130410/4 від 13.04.2010, ТОВ «Корпорація «Агросинтез» не одноразово зверталося до судових установ про стягнення із ТОВ «Агрофірма Діброва» суми заборгованості та штрафних санкцій згідно спірного договору поставки. Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 25.01.2011 у справі №37/235-10 позовні вимоги ТОВ «Корпорація Агросинтез» по стягненню заборгованості та штрафних санкцій за відповідний період - задоволено, рішенням Київського районного суду міста Харкова від 14.07.2011 у справі №2018/2-1133/11 позов теж задоволено. Також на примусовому виконанні у Київському ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області знаходилось виконавче провадження №32197899 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі №2-1133/1/06, виданого 25.11.2011 Київським районним судом м. Харкова. Але зобов'язання досі не виконані.
В 2013 році відбулася заміна кредитора у зобов'язанні за угодою №14-08/13-28 від 14.08.2013, відповідно до якої новий кредитор ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» одержав право замість первісного кредитора ТОВ «Корпорація Агросинтез» вимагати від боржника виконання зобов'язань відповідно до договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК130410/4 від 13.04.2010. В зв'язку з подальшим неналежним, несвоєчасним виконанням ОСОБА_1 взятого на себе грошового зобов'язання, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулося до Московського районного суду м. Харкова з позовом пор стягнення з ОСОБА_2 штрафних санкцій за спірними договором поставки та договором поруки, розрахованих на суму боргу 284.200,14 грн. Відповідним рішенням Московського районного суду міста Харкова по справі №643/146/18 від 20.07.2018 позов ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено. Отже, зважаючи, що до тепер зобов'язання згідно договору поруки б/н від 19.05.2010, в тому числі й згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК130410/4 від 13.04.2010 не виконано, основна заборгованість у сумі 284.200,14 грн не погашена, у ТОВ «Ніко-Тайс» із врахуванням судових рішень, які набрали законної сили, виникло право вимоги щодо нарахування заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу згідно спірних договорів поставки та поруки за період існування боргу. При цьому, позивач посилається на приписи статей 525, 712, 655, 694, 610, 543 Цивільного кодексу України, та статей 229-231 ГК України.
За твердженнями позивача, зважаючи на те, що в даній справі заявлені однакові позовні вимоги до кожного з відповідачів щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором солідарно з позичальника та поручителя, - вони є однорідними та нерозривно пов'язаними з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за договором поставки. Ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи, одним судом. В обґрунтування позовної заяви та апеляційної скарги, позивач зважає на те, що оскільки сторонами основного зобов'язання у даній справі є юридичні особи, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. При цьому, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції ТОВ «Ніко-Тайс» посилається на практику Великої палати Верховного суду викладену у постанові від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц, у постанові від 17.04.2018 у справі №545/1014/15-ц, у постанові від 25.04.2018 у справі №638/13998/14-ц та зазначає, що оскільки ні відповідач 1, ні відповідач 2, не сплатили заборгованість, що виникла згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК130410/4 від 13.04.2010 та договору поруки від №б/н від 19.05.2010, позивач за захистом свого права звернувся до господарського суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.01.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі №922/4074/20 за позовною заявою ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до ТОВ «Агрофірма «Діброва» та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 323.828,80 грн. Господарський суд, розглянувши вищезазначену позовну заяву та надані до неї документи, дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 та п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, господарський суд врахував, що першого відповідача ТОВ «Агрофірма «Діброва» ліквідовано відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №5023/311/11 та застосував п.6 ч.1 ст.175 ГПК України. Що ж до другого відповідача, то місцевий господарський суд врахував суб'єктивний склад сторін у справі № 922/4074/20 та дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Так, зі змісту позовної заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" вбачається, що останнє звернулося до Господарського суду з позовом до ОСОБА_1 , який є фізичною особою. Отже, такий спір за суб'єктивним складом його учасників належить до цивільної юрисдикції.
Колегія суддів вважає вірною зазначену позицію суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, в ході розгляду судової справи №922/4074/20 стало відомо, що ТОВ "Агрофірма "Діброва" (код ЄДРПОУ 33143671) перебуває в стані припинення з 24.10.2011 на підставі рішення Господарського суду Харківської області по справі №5023/311/11 про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури від 13.09.2011.
За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, яка є загальнодоступною, відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 по справі №5023/311/11 відповідача по даній справі - ТОВ "Агрофірма "Діброва" (код ЄДРПОУ 33143671) - ліквідовано.
З тексту згаданої ухвали вбачається, що ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» була обізнана про наявність провадження у справі №5023/311/11 про визнання банкрутом ТОВ «Агрофірма «Діброва», в ході якої було затверджено реєстр кредиторів, в тому числі і первісного кредитора ТОВ «Корпорація Агросинтез» на суму 284.200,14 грн. Крім того, вбачається, що ліквідатором вжиті заходи щодо закриття рахунків банкрута, знищено печатку банкрута, та складено ліквідаційний баланс станом на 04.09.2020 з непогашеною кредиторською заборгованістю, у зв'язку з відсутністю у банкрута активів.
Дана ухвала не оскаржувалась та на день подання позову по цій справі набрала законної сили.
Стаття 175 Господарського процесуального кодексу України визначає умови, за якими суд відмовляє у відкриття провадження у справі.
Зокрема, пунктом 6 частини 1 згаданої статті встановлено, що суд відмовляє у відкритті провадження якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні відносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи, що на момент подання позову у справі №922/4074/20 юридичну особу - першого відповідача ТОВ «Агрофірма «Діброва» було повністю ліквідовано та відсутність правонаступника, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до ліквідованої юридичної особи - ТОВ "Агрофірма "Діброва" на підставі п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Стосовно позовної вимоги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до другого відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 ГПК України. Так, за частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу. Тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як наприклад 5, 10, 14 цієї статті).
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України 03.10.2017 №2147-VII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин та суб'єктного складу сторін.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін спірного правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Отже, як вбачається з позовної заяви, даний спір виник між позивачем та відповідачем (фізичною особою) з приводу невиконання договору поруки, а відтак, з огляду на суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, суд відзначає, що цей спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
За приписами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, що у даному випадку є правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 та п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки ТОВ "Агрофірма "Діброва" ліквідовано, а спір у даній справі за позовом ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до Фізичної особи ОСОБА_1 є таким, що підлягає вирішенню судом цивільної юрисдикції, та не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Посилання позивача, викладені у апеляційній скарзі, вказаних висновків не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 у справі №922/4074/20 та для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Ніко-Тайс» відсутні.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.01.2021 у справі №922/4074/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Строк і порядок оскарження даної постанови визначено у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 25.02.2021
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя С.В. Барбашова
Суддя Н.М. Пелипенко