ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
23 лютого 2021 року Справа № 903/645/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Демидюк О.О.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
ТОВ "НафтоТрейд Ресурс" - адвокат Мороз О.В.
ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" - адвокат Стецик Н.В.
ТОВ "Імпорт Транс Сервіс" - адвокат Ємчик Р.І.
ПрАТ "Концерн Стирол" - адвокат Поляк І.В.
інші учасники провадження - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (вх.№3666/20 від 14 грудня 2020 року) на ухвалу господарського суду Волинської області від 17 листопада 2020 року у справі №903/645/20 (розгляд заяви кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Транс Сервіс" про визнання грошових вимог)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Новоушицький консервний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.11.2020р. у справі №903/645/20 за заявою Публічного акціонерного товариства "Новоушицький консервний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг" про банкрутство задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Транс Сервіс" про визнання грошових вимог до боржника. Визнано у встановленому порядку доведені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Транс Сервіс" про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг" у наступній черговості: 4204,00 грн. - вимоги першої черги; 30 300 000,00 грн. - вимоги четвертої черги.
Вказана ухвала мотивована тим, що заборгованість ТОВ "Вог Трейдинг" перед ТзОВ “Імпорт Транс Сервіс” на суму 30 300 000,00 грн. підтверджена підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 17.11.2017р. по 06.10.2020р., видатковими накладними (первинний документ) на підтвердження попередньої оплати, а тому заборгованість підставна та підлягає визнанню, оскільки згідно з ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Враховуючи наведене, судом першої інстанції заяву ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” про визнання грошових вимог в розмірі 30 300 000,00 грн. та 4204,00 грн. судового збору задоволено.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Концерн Стирол" подало апеляційну скаргу (вх.№3666/20 від 14.12.2020р.), згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 17.11.2020р. у справі №903/645/20 про банкрутство ТОВ "Вог Трейдинг", якою задоволено заяву ТОВ "Імпорт Транс Сервіс" з грошовими вимогами до ТОВ "Вог Трейдинг" та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що сам заявник, а також певна частина кредиторів, заяви яких було також задоволено судом, є особами, заінтересованими стосовно боржника. Вважає, що зазначені в апеляційній скарзі особи є безпосередньо пов'язаними між собою місцем реєстрації та кінцевими бенефіціарними власниками, а подання ними заяв про визнання кредиторських вимог на підставі рішень, які не набрали законної сили, є спробою уникнення можливості задоволення підтверджених законних вимог дійсних кредиторів у даній справі. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що заявлені ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” вимоги не підтверджені жодним судовим рішенням, яке набрало законної сили. В той же час, єдиним підтвердженням заявлених вимог є акт взаємних розрахунків між ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” (кредитор) та ТОВ "Вог Трейдинг" (боржник), які є заінтересованими особами. Зазначене вище прямо вказує на те, що подана ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” заява з грошовими вимогами до ТОВ "Вог Трейдинг" у справі №903/645/20 була подана ним з наміром завдати шкоди законним інтересам інших кредиторів, в тому числі ПрАТ "Концерн Стирол", при зловживанні заявником своїми процесуальними правами. Вказане вище, суперечить загальним принципам проведення процедури банкрутства, закладеним в преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства, якою зокрема визначається, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Скаржник вважає, що зловживанням з боку ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” разом з іншими заінтересованими кредиторами своїми процесуальними правами спотворюється основна мета проведення процедури банкрутства, закладена Кодексом України з процедур банкрутства, відповідно до статті 48 якого, саме на кредиторів покладено основне процесуальне навантаження в процесі здійснення процедури банкрутства юридичної особи. В свою чергу, зловживання як ТОВ “Імпорт Транс Сервіс”, так і іншими вищевказаними заінтересованими стосовно боржника кредиторами, своїми процесуальними правами з наміром завдати шкоди законним інтересам інших кредиторів прямо підтверджується протоколом №1 від 27.11.2020р. засідання зборів кредиторів ТОВ "Вог Трейдинг", де в результаті проведеного голосування більшістю голосів, яку і склали заінтересовані стосовно боржника особи, не було допущено до складу комітету кредиторів дійсних кредиторів у даній справі, зокрема і ПрАТ "ПрАТ "Концерн Стирол". Скаржник вважає, що задовольняючи подану ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” заяву, та не пересвідчившись у достовірності заявлених ним вимог до боржника, суд першої інстанції тим самим прямо порушив вказані вище норми матеріального права, не зважаючи на наявність у суду необхідних повноважень, передбачених ст. 16 ЦК України. Зазначене вище є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду від 17.11.2020р.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (вх.№3666/20 від 14 грудня 2020 року) на ухвалу господарського суду Волинської області від 17 листопада 2020 року у справі №903/645/20 залишено без руху.
04.01.2021р. на адресу суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява (вх. №8/21 від 04.01.2021р.) про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази доплати судового збору в сумі 4204,00 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021р. поновлено Приватному акціонерному товариству "Концерн Стирол" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 17 листопада 2020 року у справі №903/645/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (вх.№3666/20 від 14 грудня 2020 року) на ухвалу господарського суду Волинської області від 17 листопада 2020 року у справі №903/645/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 09.02.2021р.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” просить залишити ухвалу господарського суду Волинської області від 17.11.2020р. у справі №903/645/20 (в частині розгляду вимог ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” до боржника) без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство своїм правом передбаченим статтею 263 ГПК України не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не надали.
23.02.2021р. на адресу суду від ПрАТ "Концерн Стирол" надійшла відповідь на відзив, в якому скаржник просить задоволити апеляційну скаргу.
Безпосередньо в судовому засіданні представник ПрАТ "Концерн Стирол" повністю підтримала вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта та ТОВ “Імпорт Транс Сервіс”, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства "конкурсні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; "поточні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; "забезпечені кредитори" - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Частиною п. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
За змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 06.07.2018р. № 904/4975/17 дійшов висновку про те, що відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника а також документи, які їх підтверджують. Отже, законодавець визначив конкурсними ті вимоги, які, зокрема, виникли з цивільно-правових договорів, укладених до моменту порушення справи про банкрутство, незалежно від настання строків розрахунків за такими договорами (до чи після порушення справи про банкрутство).
Оскільки, спірні зобов'язання виникли внаслідок укладення договору до моменту порушення справи про банкрутство, відтак вимоги кредитора по основному боргу слід вважати конкурсними
При цьому, суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство ТзОВ “Вог Трейдинг” відбувається згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства, який набув чинності 21.10.2019р., проте визначення понять “конкурсний кредитор” та “поточний кредитор”, наведені законодавцем у Кодексі України з процедур банкрутства аналогічні визначенням цих понять, які містилися у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КУзПБ).
Як вбачається із матеріалів справи, 04.09.2020р. Публічне акціонерне товариство “Новоушицький консервний завод” звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Вог Трейдинг”.
Ухвалою суду першої інстанції від 06.10.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Вог Трейдинг”. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Вог Трейдинг” призначено арбітражного керуючого Динника Володимира В'ячеславовича.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 06.10.2020р. на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Вог Трейдинг”.
Ухвалою суду першої інстанції від 12.10.2020р. відсторонено арбітражного керуючого Динника В.В. від виконання повноважень розпорядника майна ТзОВ “Вог Трейдинг”. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Вог Трейдинг” призначено арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича.
12.10.2020р. на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення додаткове оголошення (повідомлення) про відкриття господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Вог Трейдинг”.
23.10.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Імпорт Транс Сервіс” подало до суду заяву про визнання грошових вимог в сумі 30 300 000,00 грн. основного боргу та 4204,00 грн. судового збору /а.с. 164-182, т.1/.
Грошові вимоги ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” на суму 30 300 000,00 грн. обґрунтовані невиконанням ТзОВ “Вог Трейдинг” зобов'язань за договором купівлі-продажу №17/11/17 від 17.11.2017р.
Судом встановлено, що 17.11.2017р. між Товариством з обмеженою відповідністю “Імпорт Транс Сервіс” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідністю “Вог Трейдинг” (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 17/11/17 /а.с. 174, т.1/.
Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець ТОВ “Вог Трейдинг” зобов'язується в порядку та умовах даного Договору передати у власність Покупця ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” нафтопродукти в асортименті, в подальшому викладені Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору.
Загальна сума згідно п. 4.2. Договору становить 30 300 000,06 грн., в тому числі ПДВ-20%.
Розрахунки між Сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях (п.5.1. договору).
Відповідно до пункту 5.2. Договору, розрахунки за Товар Товариство з обмеженою відповідністю “Імпорт Транс Сервіс” здійснює у формі 100% попередньої оплати загальної вартості Договору.
На виконання умов визначених п. 5.2. Договору в частині проведення 100% попередньої оплати вартості Товару, ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” здійснило перерахунок коштів ТОВ “Вог Трейдинг”, що підтверджується платіжними дорученнями №43848 від 30.11.2017 на суму 8119000,00 грн., №43849 від 30.11.2017 на суму 10 000 000,00 грн., №43850 від 30.11.2017 на суму 11881000,00 грн., №43851 від 30.11.2017 на суму 300000,00 грн /а.с. 178-180, т.1/.
Відповідно до додатку від 28.12.2018р. до договору купівлі продажу №17/11/17 від 17.11.2017р. сторони узгодили строк поставки загальної партії нафтопродукту, а саме бензину автомобільного А-95 в кількості 918181,82 кг. встановлюється сторонами до 31.12.2019р. /а.с.187, т.1/.
В матеріалах справи відсутні докази, що поставка товару ТОВ “Вог Трейдинг” у відповідності до Договору купівлі-продажу № 17/11/17 від 17.11.2017р. була здійснена.
Враховуючи вищевикладене, заборгованість ТОВ “Вог Трейдинг” за невиконанні зобов'язання перед ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” згідно Договору купівлі-продажу №17/11/17 від 17.11.2017 станом на день розгляду заяви з грошовими вимогами до Боржника у справі № 903/645/20 становить - 30 300 000,00 грн.
Вище зазначена заборгованість ТОВ “Вог Трейдинг” підтверджена підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 17.11.2017р. по 06.10.2020р. від 06.10.2020р. /а.с. 181, т. 1/.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).
Статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).
Таким чином, загальний розмір боргових зобов'язань ТОВ “Вог Трейдинг” перед ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” в розмірі 30 300 000,00 підтверджений долученими кредитором до матеріалів заяви договором купівлі-продажу №17/11/17 від 17.11.2017, додатковою угодою від 28.12.2018 до договору купівлі-продажу №17/11/17 від 17.11.2017, додатком до договору від 28.12.2018, платіжними дорученнями №43848 від 30.11.2017, №43849 від 30.11.2017, №43850 від 30.11.2017, №43851 від 30.11.2017, актом звірки взаєморозрахунків за період з 17.11.2017 по 06.10.2020.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, що єдиним підтвердженням заявлених вимог ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” є акт взаємних розрахунків між ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” та ТОВ “Вог Трейдинг”, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Отже, акт звірки взаємних розрахунків, підписаний уповноваженою особою боржника є доказом, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед кредитором грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду № 910/1389/18 від 05.03.2019).
Колегія суддів зазначає, що Акт звірки взаємних розрахунків за період з 17.11.2017 до 06.10.2020р. /а.с. 181, т.1/ містить печатки кредитора і боржника, відомості, відображені в актах звірки щодо заборгованості боржника, підтверджені іншими наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, зокрема, договорами та первинними документами зазначеними вище.
Тобто акти не є єдиними доказами у справі, якими підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що вказані первинні документи в судовому порядку визнавалися недійсними. В судовому засіданні представник скаржника зазначила про відсутність сумнівів у достовірності відомостей, які відображені у вказаних вище первинних документах.
Також суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання скаржника, що певна частина кредиторів, заяви яких було також задоволено судом, є особами, заінтересованими стосовно боржника (ТОВ "Вог Рітейл, ТОВ "Нафтотрейд Ресурд", ТОВ "Вог Трейд", ТОВ "Завод "Галичина"), зокрема, що вказані особи є безпосередньо пов'язаними між собою місцем реєстрації та кінцевими бенефіціарними власниками.
Місце реєстрації юридичної особи та кінцевий бенефіціарний власник не є тією обставиною в розумінні ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, яка підтверджує або спростовує вимоги кредитора до боржника.
Враховуючи вищевикладене, позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (в постанові від 05.03.2019 №910/1389/18), наявність акту звірки взаємних розрахунків, видаткових накладних (первинний документ) на підтвердження попередньої оплати, заборгованість ТзОВ “Вог Трейдинг” перед ТзОВ “Імпорт Транс Сервіс” на суму 30 300 000,00 грн. підставна та підлягає визнанню, оскільки згідно з ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
При цьому судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті розпорядником майна, повністю визнаються ним та включені до реєстру вимог кредиторів у вказаному розмірі, що підтверджується відповідним повідомленням розпорядника майна від 26.10.2020р. №01-12/114.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що кредиторські вимоги ТОВ “Імпорт Транс Сервіс” слід визнати із наступною черговістю їх задоволення: 4204,00 грн. судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредиторських вимог - вимоги першої черги; 30 300 000,00 грн. основний борг - вимоги четвертої черги.
Таким чином, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 269, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (вх.№3666/20 від 14 грудня 2020 року) на ухвалу господарського суду Волинської області від 17 листопада 2020 року у справі №903/645/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 17 листопада 2020 року у справі №903/645/20 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
4. Справу №903/645/20 повернути до господарського суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "25" лютого 2021 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Демидюк О.О.