вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" лютого 2021 р. Справа№ 18/113-53/81
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Пашкіної С.А.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрелектроват"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 (повний текст ухвали складено: 07.12.2020)
у справі №18/113-53/81 (суддя Грєхова О.А.)
за заявою Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрелектроват"
про видачу дублікату судового наказу
у справі №18/113-53/81
за позовом Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрелектроват"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
за участю Прокуратури м. Києва
про стягнення 154268280,35 грн
Заявлено позов про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 2 563 047,90 грн основного боргу, 1 735 602,41 грн інфляційних втрат, 459 679,96 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2011 у справі №18/113-53/81 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" 2562101,36 грн основного боргу, 1207585,52 грн 52 курсової різниці при зміні валютних курсів, 118209236,00 грн. компенсації за відстрочення кінцевого розрахунку згідно з договором № 1331 від 24.11.1997 і додаткової угоди №1 від 02.03.1998 та угоди №1 від 19.05.1998, 1283659,85 грн три проценти річних від простроченої суми, 4020411,84 грн комісійної винагороди згідно з договором доручення №1348А від 02.03.1998 і угодою №1 від 19.05.1998, 25500,00 грн витрат по сплаті державного мита та 194,71 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012, рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2011 у справі №18/113-53/81 залишено без змін.
08.02.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2011, постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 та постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2012 видано наказ у справі №18/113-53/81.
23.09.2020 до Господарського суду міста Києва представником Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" подано заяву про видачу дублікату судового наказу у справі №18/113-53/81.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" про видачу дублікату судового наказу у справі №18/113-53/81 відмовлено.
Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Закрите акціонерне товариство "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №18/113-53/8. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №18/113-53/81 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ЗАТ "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі №18/113-53/81 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2011. Покласти на відповідача (боржника) судові витрати, понесені апелянтом, а саме витрати на сплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування своєї скарги заявник указував, що судом першої інстанції були при винесені оскаржуваної ним ухвали було порушено норми процесуального права, також скаржник зазначає, що висновки, викладені у даній ухвалі суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2021 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" у справі №18/113-53/81 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.
Клопотання Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №18/113-53/81 - задовольнити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі №18/113-53/81 за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрелектроват". Розгляд справи призначено на 09.02.2021.
22.01.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив суд залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
09.02.2021 у розгляді справи було оголошено перерву до 22.02.2021.
Частиною 1 статті 232 ГПК України визначено, що судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови та судові накази.
Згідно з ч. 1 ст. 281 ГПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Як убачається із матеріалів справи, 23.09.2020 Закрите акціонерне товариство Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" звернулося до суду із заявою про видачу дублікату наказу, в обґрунтування якої заявник зазначав, що 28.05.2020 за вих. № 5057/14728-33-20/20.1 Департаментом ДВС Відділу примусового виконання рішень в відповіді на адвокатський запит повідомлено, що на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2014 у справі № 761/21069/14-к, оперативним уповноваженим ВДСБЕЗ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві 14.08.2014 складено протокол тимчасового доступу до речей і документів та опис речей і документів, які було вилучено на підставі ухвали слідчого судді та вилучено оригінал виконавчого провадження № 34029225; оригінали матеріалів виконавчого провадження № 34029225, зокрема наказ № 18/113-53/81, видайни 08.02.2012 Господарським судом міста Києва, до відділу не повертались. Заявник зазначає, що 17.07.2020 за вих. № 516-аз/125/56-2020 Шевченківським управлінням поліції ГУНП у м. Києві при наданні інформації по кримінальному провадженні № 42014100000000381 повідомлено, що серед вилучених слідчим документів міститься копія наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2020 по справі № 18/113-53/81. Таким чином, заявник зазначає, що після вилучення оригіналу наказу № 18/113-53/81 від 08.02.2012, його було втрачено.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".
З матеріалів справи слідує, що 08.02.2012 на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.08.2011, постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 та постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2012 видано наказ у справі № 18/113-53/81.
Крім того з матеріалів справи убачається, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.08.2012 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №18/113-53/81, виданого 08.02.2012 Господарським судом міста Києва.
05.08.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Бойком О.М. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу №18/113-53/81 до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливо-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2014 у справі №761/21069/14-к (провадження №1-кс/761/8248/2014) надано слідчому СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві капітану міліції Коломійцю О.О. тимчасовий доступ до документів виконавчого провадження №34029225, що перебувають у володінні Державної виконавчої служби України з можливістю їх вилучення.
14.08.2014 оперативним уповноваженим ВДСБЕЗ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Бондаренком Д.В., складено протокол тимчасового доступу до речей і документів та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойком О.М. від 04.01.2016 поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу №18/113-53/81, виданого 08.02.2012 Господарським судом міста Києва.
Указана постанова мотивована тим, що відповідно до п. 3.4. статті 34 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01 вересня 2015 року, крім Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що має стратегічне значення для енергетичної безпеки держави, для якого процедура погашення заборгованості діє до 01 січня 2016 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.02.2016 у справі №761/21069/14-к виправлено описку в ухвалі слідчого судді Шевченківського суду м. Києва від 18.07.2014 у справі за клопотанням слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві капітана міліції Коломійця О.О. про тимчасовий доступ до документів виконавчого провадження №34029225, що перебувають у володінні Державної виконавчої служби України з можливістю їх вилучення, та зазначено в резолютивній частині ухвали: "Зупинити виконавче провадження №34029225, щодо виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04 серпня 2011 року №18/113-53-81, на період вилучення його оригіналів у Державній виконавчій службі України".
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. від 24.02.2016 зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу №18/113-53/81, виданого 08.02.2012 Господарським судом міста Києва.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10.03.2016 у справі №761/21069/14-к (№11-сс/796/800/2016) ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.02.2016, якою виправлено описку в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.07.2015, скасовано. В задоволенні клопотання представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про виправлення описки в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.07.2015 по справі за клопотанням слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, капітана міліції Коломійця О.О. про тимчасовий доступ до документів виконавчого провадження №34029225, що перебувають у володінні ДВС України за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73, з можливістю їх вилучення, із зазначенням у резолютивній частині ухвали: "Зупинити виконавче провадження №34029225, щодо виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04 серпня 2011 року №18/113-53-81, на період вилучення його оригіналів у ДВС України" - відмовлено.
11.03.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №18/113-53/81, яка обґрунтована скасуванням Апеляційним судом міста Києва ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09.02.2016 у справі №761/21069/14-к про виправлення описки.
З матеріалів справи слідує, що 24.05.2016 Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подано до Господарського суду міста Києва скаргу №7625/10 від 24.05.2016 на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу у справі №18/113-53/81, у якій він просив суд:
- визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незупинення виконавчого провадження №34029225 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 №18/113-53/81;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження №34029225 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі №18/113-53/81 на період вилучення оригіналів виконавчого провадження №34029225 та оригіналу виконавчого документу (наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі №18/113-53/81).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016, зокрема зобов'язано відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження №34029225 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі №18/113-53/81 на період вилучення оригіналів виконавчого провадження №34029225 та оригіналу виконавчого документу (наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі №18/113-53/81).
08.07.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №18/113-53/81, яка обґрунтована прийняттям Київським апеляційний господарським судом постанови від 06.07.2016, якою зобов'язано ДВС зупинити виконавче провадження №34029225 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі №18/113-53/81.
При цьому, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 18/113-53/81 установлено, що: "З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку із вилученням оригіналу виконавчого провадження на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.07.2014, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню до моменту повернення оригіналу виконавчого провадження, отже є неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не зупинення виконавчого провадження № 34029225.".
Відтак судом першої інстанції було вірно установлено, що обставина щодо вилучення саме оригіналу виконавчого провадження на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.07.2014 установлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 18/113-53/81 та відповідно в силу ч. 4 ст. 75 ГПК є установленою обставиною, у зв'язку з чим, суд не приймає до уваги Лист вх. № 574-аз/125/56-2020, у якому Заступник начальника відділення СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві зазначає, про відсутність процесуальних документів, які б вказували на вилучення оригіналу наказу.
Натомість у Листі вх. № 516-аз/125/56-2020 від 17.07.2020, Заступником начальника відділення СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві зазначено, що серед вилучених слідчим документів міститься копія наказу Господарського суду м. Києва від 08.02.2012 у справі № 18/133-53/81 та не зазначено жодної обставини щодо втрати оригіналу виконавчого провадження, як і не зазначено жодних обставин щодо виготовлення копії наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі № 18/113-53/81 за відсутності оригіналу такого наказу, необхідного для зняття копій.
Разом з тим, у пункті 70 постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 916/922/16 зазначено, що аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, установленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, вилучення оригіналу виконавчого провадження на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.07.2014 не є у розумінні підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України втратою виконавчого документа.
Згідно ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У той же час: 1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідність у видачі дублікату судового наказу стягувачу, перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із його подальшим пред'явленням стягувачем до виконання з метою фактичного виконання судового рішення, натомість відповідно до п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, із заявою про видачу дублікату судового наказу може також звернутись державний виконавець, у разі його втрати в процесі виконання судового рішення, що унеможливлює виконання судового рішення у вже відкритому виконавчому провадженні.
Пунктом 10 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
Таким чином, законодавцем розмежовано можливість звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, як стягувача, за відсутності відкритого виконавчого провадження, так і державного (приватного) виконавця, за наявності відкритого виконавчого провадження, за умови втрати оригіналу виконавчого документа.
У свою чергу, суд звертає увагу, що у провадженні відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 34029225 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі №18/113-53/81, а отже оригінал наказу Господарського суду міста Києва було пред'явлено стягувачем до виконання, при цьому, винесення постанови про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №18/113-53/81, не нівелює обставин щодо наявності виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі №18/113-53/81.
Водночас, жодних доказів неможливості поновлення виконавчого провадження та виконання рішення суду, у зв'язку з саме втратою оригіналу наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі №18/113-53/81, а не у зв'язку з наявністю кримінального провадження, матеріали справи не містять.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що так, як отримання стягувачем дублікату виконавчого документа, мало би бути наслідком відновлення права стягувача на пред'явлення його до виконання, за умови відсутності відкритого виконавчого провадження з виконання виконавчого документа, а як установлено судом, на виконанні відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 34029225 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі №18/113-53/81, відкритого на підставі оригіналу такого наказу, ураховуючи відсутність жодних доказів саме втрати оригіналу виконавчого документа, що в свою чергу свідчило б про обов'язок саме виконавця звернутись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, заява Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" про видачу дублікату судового наказу у справі № 18/113-53/81 задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрелектроват", наведені в апеляційній скарзі стосовного порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №18/113-53/81 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №18/113-53/81 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 25.02.2021.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
С.А. Пашкіна