вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" січня 2021 р. Справа№ 910/17654/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Скрипки І.М.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 26.01.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення
Господарського суду міста Києва
від 27.08.2020 (повне рішення підписано 21.09.2020)
у справі № 910/17654/18 (суддя О.Г.Удалова)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРЕНЛ - ТРЕЙД"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 9 900 000, 00 грн.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (про стягнення 9 900 000,00 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.07.2018 під час слідування потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) на перегоні Іванівка - Веселий кут філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" внаслідок порушення технічної вказівки ЦП-0266 (Технічні вказівки по улаштуванню укладанню ремонту і утриманню безстикової колії на залізницях України) та Інструкції ЦП-0092 (Інструкція щодо улаштування й конструкції мостового полотна на залізничних мостах) з вини ПЧ-2 Роздільна регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" були пошкоджені власні вагони позивача №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640, до стану, що не підлягають відновленню.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 у справі №910/17654/18 позов задоволено частково.
За рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 8 570 316,89 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 128 554,75 грн, витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 108 981,19 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт наявності усіх чотирьох елементів складу правопорушення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення 811074,33 грн, судового збору у розмірі 128554,75 грн, витрат по оплаті судової експертизи в розмірі 108981,19 грн, та ухвалити нове рішення , яким в цій частині відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач зазначає, що на його думку висновок експерта щодо визначення розміру шкоди, завданої ТОВ «Кернел-Трейд» внаслідок пошкодження вагонів №95100533, №95100673, №95094173, №95101971, №95100632, №95100640 у транспортній пригоді у розмірі 7759242,356 грн є обґрунтованим та відповідає дійсності.
Разом з тим, проведення додаткової експертизи, як зазначає апелянт, призвело до завищення розміру завданих збитків не з вини відповідача, а внаслідок тривалого процесу проведення такої експертизи та збільшення індексу інфляції, що призводить до збільшення розміру завданої шкоди.
Апелянт посилається на те, що під час підставляння значень у формулу експертом допущено помилку, яка призвела до значного завищення матеріальної шкоди, Так, відповідач вказує, що експертом у значені В1 застосовано суму 8 790 068,61 грн, яку експертом отримано за формулою вирахування вартості вагонів з урахуванням зниження якості від фізичного зносу, що виник до моменту дії негативних факторів, а саме: В1= Впер - (В пер х ІфІ/100), де В1 - вартість вагонів до пошкодження від дії негативних факторів, з урахуванням фізичного зносу, Впер - первинна вартість вагонів, Іфі - розрахунковий процентний показник зниження якості від фізичного зносу за період експлуатації. Експертом в зазначеній формулі замість Впер застосовано цифру 9 252 703,80 грн, яка є нічим іншим, як обчисленою експертом вартістю 6 вагонів для зерна мод. 19-7053-02 на момент написання висновку експертизи, тобто станом на травень 2020 року, про що також зазначено в даному висновку від 05.06.2020 № 20-886. Тобто, підставлення до формули В1- В пер - (В пер х Іф1/100) вартості вагонів не початкової, а на травень 2020 року, призвело до невірного розрахунку вартості вагонів до пошкодження від дії негативних факторів, з урахуванням фізичного зносу, що в подальшому призвело до неправильного розрахунку матеріальної шкоди.
Відповідач звертав увагу суду на те, що експертом ринкову вартість майна станом на вересень 2019 року помножено на коефіцієнт індексу інфляції обчислений з жовтня 2019 (період проведення основної експертизи) по квітень 2020 року, що призвело до невірного розрахунку значень Впер та В1. У подальшому, для обчислення Впер (первинна вартість вагонів, а не вартість вагонів на травень 2020 року) ринкова вартість аналогічного вагону мала бути поділена на коефіцієнт індексу інфляції (обчислений з липня 2018 року по травень 2020 року), в той час як експертом здійснено множення, що призвело до завищення значення В1 та завищення завданої матеріальної шкоди в цілому.
Крім того, апелянт зауважує, що під час попередньої (основної) судово-товарознавчої експертизи по даній справі в 2019 році для надання відповіді на поставлені перед експертом запитання, вже було обчислено значення В1 - вартість вагонів до пошкодження від дії негативних чинників з урахуванням фізичного зносу.
Згідно з наведеними, у висновку експертизи від 01.11.2019 № 19-3803 розрахунками вартість вагонів № 95100533, № 95100673, № 95094173, № 95101971, № 95100632 та № 95100640 до пошкодження від дії негативних чинників з урахуванням фізичного зносу станом на липень 2018 року становить 7 958 197,50 грн.
Таким чином, у формулі Ш = В1 - В2 експерт замість значення В1 повинен був підставити не вартість 6 вагонів станом на травень 2020 року (з урахуванням зносу на липень 2018) у розмірі 9 252 703,80 грн, а визначену раніше проведеним експертним дослідження вартість 6 вагонів до пошкодження від дії негативних чинників з урахуванням фізичного зносу в розмірі 7 958 197,50 грн.
Таким чином, на переконання відповідача, при підставленні вірних даних у формулу розрахунку матеріальної шкоди, вона повинна становити: 7 958 197,50 - 198954,94 = 7 759 242,56 грн, що підтверджується висновком основної експертизи. Тобто завищення розміру завданої шкоди складає 811074,33 грн (8570316,89-7759242,56).
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджено матеріалами справи, 03.04.2018 між Публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" (покупець) було укладено договір поставки № 7618/010 060/с (далі - договір поставки), відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язувався виготовити та поставити, а покупець - прийняти і оплатити вантажні вагони, що мають право курсувати у міждержавному сполученні.
Актом прийому-передачі № 1 від 31.05.2018 підтверджується факт передання на користь ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" вагонів для перевезення зерна №№ 95094173, 95100533. Актом прийому-передачі № 2 від 31.05.2018 підтверджується факт передання на користь ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" вагонів для перевезення зерна № 95100673, № 95101671, № 95100632 та № 95100640.
13.02.2018 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" (замовник) було укладено договір надання послуг № 09310/ЦТЛ-2018 (далі - договір надання послуг), предметом якого було здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
На виконання умов вищевказаного договору надання послуг та на підставі залізничної накладної № 40091563 власні вагони ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640 були прийняті АТ "Українська залізниця" до перевезення за маршрутом станція відправлення Бандурка ОД - станція призначення Чорноморськ Порт ОД у складі потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057).
03.07.2018 під час слідування потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) на перегоні Іванівка - Веселий кут філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" внаслідок порушення технічної вказівки ЦП-0266 (Технічні вказівки по улаштуванню укладанню ремонту і утриманню безстикової колії на залізницях України) та Інструкції ЦП-0092 (Інструкція щодо улаштування й конструкції мостового полотна на залізничних мостах) з вини ПЧ-2 Роздільна регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" були пошкоджені вагони позивача №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640, які перевозили вантаж, про що за участі представників АТ "Українська залізниця" були складені акти про пошкодження вагона №№ 24, 25, 26, 27, 28, 29 від 20.07.2018 (за формою ВУ-25М).
У вищевказаних актах №№ 24, 25, 26, 27, 28, 29 від 20.07.2018 та додатках до них вказано про пошкодження (деформацію) несучих елементів кузова вагону, які виникли під час сходження з перевертанням, та мають великий характер (більше 50% нижньої обв'язки, елементів жорсткості та листів кузова) і призводять до втрати несучої здатності кузова, вагони не підлягають відновленню та підлягають виключенню з власного парку.
У вказаних актах за формою ВУ-25М також проставлена відмітка відповідального представника ПЧ-2 Роздільна регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" про незгоду з визначенням винної сторони по акту.
У подальшому, за участі заступника начальника станції Подільськ регіональної філії "Одеська залізниця" Коломійця С.А., начальника експлуатаційного вагонного депо Подільськ регіональної філії "Одеська залізниця" Седоченка О.О. та керівника служби залізничних перевезень ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" Волкова О.В. був складений акт про зафарбування (знищення) восьмизначного номера від 17.09.2018, яким був засвідчений факт зафарбування наступних номерів вагонів: 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640.
У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача з двома претензіями:
- № 2018000893 від 05.11.2018, в якій просив відшкодувати вартість матеріальної шкоди, завданої ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" внаслідок знищення шести вагонів №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640, в розмірі 9 554 400,00 грн;
- № 564/18 від 30.07.2018, в якій просив відшкодувати вартість втраченого вантажу в кількості 74 870 кг загальною вартістю 621 421,00 грн.
Листом № НЗ1-01/671 від 05.09.2018 відповідач повідомив позивача про те, що його претензія № 564/18 від 30.07.2018 визнана обґрунтованою в сумі 603 961,95 грн (оскільки з загальної маси втраченого вантажу відповідачем була вирахувана норма природної втрати вантажу та граничного розходження визначення маси нетто).
Однак відповіді на претензію № 2018000893 від 05.11.2018 щодо відшкодування вартості знищених вагонів відповідач не надано, заподіяні позивачу збитки не відшкодовано.
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про відшкодування на його користь збитків в розмірі 9 900 000,00 грн, завданих йому внаслідок пошкодження шести вагонів №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640 до стану, що не підлягає ремонту.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За приписами частин 1,2 статті 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Такий елемент, як наявність шкоди, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.
Протиправна поведінка заподіювача шкоди полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.
Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт наявності усіх чотирьох елементів складу правопорушення:
- наявність шкоди виразилась у пошкодженні належних позивачу на праві власності шести вагонів №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640 до стану, що не підлягає ремонту;
- протиправна поведінка відповідача полягала у порушенні технічної вказівки ЦП-0266 (Технічні вказівки по улаштуванню укладанню ремонту і утриманню безстикової колії на залізницях України) та Інструкції ЦП-0092 (Інструкція щодо улаштування й конструкції мостового полотна на залізничних мостах).
При цьому відмітки відповідального представника ПЧ-2 Роздільна регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" в актах за формою ВУ-25М про незгоду з визначенням винної сторони правильно не взято судом до уваги, з огляду на таке.
Згідно з п. 3.1 Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20.12.1996), усі елементи залізничної колії (земляне полотно, верхня будова та штучні споруди) за міцністю, стійкістю і станом мають забезпечувати безпечний і плавний рух поїздів із швидкостями, встановленими на даній ділянці.
Відповідно до п. 2.1 Правил технічної експлуатації залізниць України споруди та пристрої залізниць, повинні утримуватися у справному стані. Запобігання появи несправностей та забезпечення довгострокової служби споруд та пристроїв мають бути головними у роботі осіб, які відповідають за їх утримання. Відповідальність за стан споруд і пристроїв несуть працівники, які безпосередньо їх обслуговують, та керівники підприємств, у розпорядженні яких знаходяться ці споруди та пристрої.
Отже, забезпечення утримання обладнання залізниці в належному стані, що запобігатиме сходженню потягу з рейок, покладено саме на відповідальних осіб та відповідні відділення АТ "Українська залізниця";
- невиконання належним чином зазначених обов'язків свідчить про наявність вини відповідача у заподіянні позивачу майнової шкоди;
- порушення технічної вказівки ЦП-0266 (Технічні вказівки по улаштуванню укладанню ремонту і утриманню безстикової колії на залізницях України) та Інструкції ЦП-0092 (Інструкція щодо улаштування й конструкції мостового полотна на залізничних мостах) було допущене саме відповідальними особами АТ "Українська залізниця", що призвело до сходження потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) з рейок на перегоні Іванівка - Веселий кут філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" та пошкодження вагонів позивача до стану, що не підлягає ремонту, є доведеним й наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою і завданими збитками.
Щодо розміру завданої шкоди, слід зазначити наступне.
За приписами статті 1192 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про залізничний транспорт" відправники, одержувачі вантажів та власники під'їзних колій несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України за пошкодження контейнерів і рухомого складу перевізників, а перевізники - за втрату і пошкодження транспортних засобів, що їм не належать, у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Відповідно до статті 126 Статуту залізниць України за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Згідно з пунктом 24 Правил користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, у разі втрати або пошкодження вагона до стану, що не підлягає ремонту, винна сторона зобов'язана надати відповідний вагон. У разі відсутності у винної сторони відповідного вагона вона зобов'язана відшкодувати його вартість, визначену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей".
Пунктом 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996, встановлено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
З мктою встановлення необхідних для правильного вирішення даного спору фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування, а саме для встановлення вартості вагонів, пошкоджених внаслідок транспортної пригоди, що мала місце 03.07.2018, та, відповідно, розміру дійсного (фактичного) збитку, завданого позивачу, як власнику таких вагонів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 призначено судову експертизу по справі № 910/17654/18, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових, на вирішення експерта поставлено наступні питання:
- яка вартість вагонів № 95100533, № 95100673, № 95094173, № 95101671, № 95100632 та № 95100640, що перебувають у власності ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", станом на 03.07.2018 (з урахуванням дати їх випуску та терміну експлуатації)?
- який розмір матеріального збитку, завданого ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" внаслідок пошкодження вагонів № 95100533, № 95100673, № 95094173, № 95101671, № 95100632 та № 95100640 у транспортній пригоді, що трапилась 03.07.2018 під час їх слідування у складі потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) на перегоні Іванівка - Веселий Кут?
З висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 19-38036 від 01.11.2019 вбачається:
- по першому питанню - вартість вагонів № 95100533, № 95100673, № 95094173, № 95101671, № 95100632 та № 95100640, що перебувають у власності ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", станом на 03.07.2018 (з урахуванням дати їх випуску та терміну експлуатації) складає 8 374956,48 грн;
- про другому питанню - розмір матеріальної шкоди, завданої ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" внаслідок пошкодження вагонів №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640 у транспортній пригоді, що трапилась 03.07.2018 під час слідування вказаних вагонів у складі потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) на перегоні Іванівка - Веселий кут, складає 7759242, 56 грн.
Водночас, позивач з посиланням на положення статті 1192 Цивільного кодексу України звернувся до суду першої інстанції із клопотанням, у якому зазначив, що розрахунок розміру завданого збитку повинен здійснюватися на момент розгляду справи, а не на момент події, внаслідок якої майну були завдані пошкодження. З огляду на викладене, позивач просив суд призначити додаткову експертизу у справі з метою визначення вартості завданого позивачу збитку на дату складення експертного висновку.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 призначено додаткову судову експертизу по справі № 910/17654/18, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових у тому самому складі експертів, на вирішення експерта поставлено наступне питання:
- який розмір матеріального збитку, завданого Товариству з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" внаслідок пошкодження вагонів № 95100533, № 95100673, № 95094173, № 95101671, № 95100632 та № 95100640 у транспортній пригоді, що трапилась 03.07.2018 під час їх слідування у складі потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) на перегоні Іванівка - Веселий Кут, на момент складення висновку експерта за результатами проведення додаткової експертизи?
З висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 20-886 від 05.06.2020 вбачається, що розмір матеріальної шкоди, завданої ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" внаслідок пошкодження вагонів №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640 у транспортній пригоді, що трапилась 03.07.2018 під час слідування вказаних вагонів у складі потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) на перегоні Іванівка - Веселий кут, на момент складення висновку експерта за результатами проведення додаткової експертизи склав 8 570 316,89 грн.
Суд першої інстанції прийняв висновок додаткової експертизи як належний, допустимий та достовірний доказ визначення розміру завданих позивачу збитків, у зв'язку з чим, з огляду на встановлені обставини наявності усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 8 570 316,89 грн.
Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач зазначив, що він визнає вірним саме висновок судової експертизи за № 19-38036 від 01.11.2019, яким визначено розмір шкоди, завданої ТОВ «Кернел-Трейд» внаслідок пошкодження вагонів №95100533, №95100673, №95094173, №95101971, №95100632, №95100640 у транспортній пригоді, у розмірі 7759242,356 грн.
Щодо висновку додаткової судової експертизи № 20-886 від 05.06.2020, відповідач зазначає про неправильність здійснення експертом розрахунку розміру завданого збитку, а саме за доводами апелянта, матеріальну шкоду експертом визначено за формулою: Ш = В1-В2, де В1 - вартість вагонів до пошкодження від дії негативних чинників з урахуванням фізичного зносу, В2 - вартість вагонів після пошкодження від дії негативних факторів. Тобто, у формулі Ш = В1 - В2 експерт замість значення В1 повинен був підстави не вартість 6 вагонів станом на травень 2020 року (з урахуванням зносу на липень 2018) у розмірі 9 252 703,80 грн, а визначену раніше проведеним експертним дослідження вартість 6 вагонів до пошкодження від дії негативних чинників з урахуванням фізичного зносу в розмірі 7 958 197,50 грн. Внаслідок неправильного підставлення при додатковій експертизі значення В1 (вартість вагонів до пошкодження від дії негативних чинників з урахуванням фізичного зносу), на переконання відповідача невірно розраховано й значення В2. Правильний розрахунок В2 наведено під час проведення основної експертизи та дорівнює 198 954,94 грн. Таким чином, на переконання відповідача, при підставленні вірних даних у формулу розрахунку матеріальної шкоди, вона повинна становити: 7 958 197,50 - 198954,94 = 7 759 242,56 грн, що підтверджується висновком попередньої експертизи.
Водночас, суд визнає зазначені вище доводи апелянта необґрунтованими, з огляду на таке.
Аналіз положень викладеного вище законодавства України дає підстави для висновку про те, що відшкодуванню підлягають збитки в розмірі фактично заподіяної шкоди та реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.
Як вбачається з наданого експертом висновку № 20-886 від 05.06.2020, показник В1 (вартість вагонів до їх пошкодження) обраховується від показника Впер. (первинної вартості вагонів) за формулою В1 = Впер. - (Впер. Х Іф1/100) і становить 8 790 068,61 грн. При цьому Впер. за розрахунком експерта становить 9 252 703,80 грн. Зазначений показник обрахований експертом станом на дату складання висновку, оскільки судом на вирішення додаткової експертизи було поставлено запитання про розмір завданого позивачу збитку станом на момент складення висновку експерта за результатами проведення додаткової експертизи, що є правильним.
Різниця ж у числовому вираженні показників Впер. та, відповідно, В1, зазначених у висновках за результатами основної та додаткової експертиз, обумовлена тим, що під час складення експертом висновку за результатами основної експертизи Впер та В1 обраховувались експертом станом на момент події, внаслідок якої були пошкоджені вагони відповідача, тобто станом на 03.07.2018, у той час, як під час складення експертом висновку за результатами додаткової експертизи Впер та В1 обраховувались експертом станом на момент складення висновку.
У свою чергу, показник В2 (вартість вагонів після пошкодження) обраховується від показника В1 за формулою В2 = В1- (В1х Іф2/100) та становить 219 751,72 грн, і також встановлюється експертом станом на визначену судом дату, а саме станом на момент складення висновку експерта за результатами проведення додаткової експертизи, що є правильним. Відповідно показники В2 наведені у висновках за результатами проведення основної та додаткової експертиз також будуть відрізнятись з вищенаведених причин.
Показник Ш (розмір матеріальної шкоди) обраховується за формулою Ш = В1 - В2 і становить, відповідно до висновку додаткової експертизи, 8 570 316,89 грн (8 790 068,61 грн - 219 751,72 грн).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що розмір заподіяної позивачу майнової шкоди визначений експертом за результатами додаткової експертизи правильно, з дотриманням вимог чинного законодавства та відповідно до вимог ухвали суду від 14.01.2019 про призначено додаткової судової експертизи, якою на вирішення експерта було поставлено питання про визначення розміру матеріального збитку, завданого ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" внаслідок пошкодження вагонів, на момент складення висновку експерта за результатами проведення додаткової експертизи.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 8 570 316,89 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 у справі №910/17654/18 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 у справі №910/17654/18 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 у справі №910/17654/18 залишити без змін.
Матеріали справи №910/17654/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 24.02.2021.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.М. Скрипка
Ю.Б. Михальська