вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" лютого 2021 р. Справа№ 910/13783/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Шаптали Є.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 21.10.2020
у справі №910/13783/20 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер"
до 1) Львівської обласної ради
2) Управління майном спільної власності Львівської обласної ради
про скасування рішення Львівської обласної ради №874 від 10.09.2019 та зупинення дії наказу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради №71-3 від 03.03.2020,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 позовну заяву Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" повернуто без розгляду.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Вільна первинна профспілка Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/13783/20 скасувати в повному обсязі, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що ГПК України не передбачено подання саме оригіналів опису вкладення та чеків.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що в позовній заяві було зазначено, що в інших судах даний спір не розглядається.
Скаржник вказує, що не подання попереднього розрахунку витрат не дає підстав для залишення позову без розгляду. А лише вказує на те, що в разі не подання такого розрахунку позивач втрачає можливість на їх відшкодування.
Також, скаржник зазначає, що неподання інформації про наявність або відсутність у позивача оригіналів доданих до позовної заяви документів не перешкоджає суду в розгляді справи по суті вимог, а як підстава повернення позову, є ніщо інше, як надмірний формалізм, який перешкоджає в доступі до правосуддя.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020 апеляційну скаргу Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/13783/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 апеляційну скаргу Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/13783/20 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
15.12.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази направлення учасникам справи копії апеляційної скарги і доданих до неї документів з описом вкладення.
15.12.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, обґрунтовуючи клопотання тим, що ухвала оприлюднена в реєстрі судових справ лише 05.11.2020 отримав повний текст оскаржуваної ухвали 09.11.2020, що підтверджується копією конверта.
17.12.2020 по 31.12.2020 суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному, а з 04.01.2021 по 06.01.2021 у щорічній відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 задовольнив клопотання Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/13783/20. Відновлено Вільній первинній профспілці Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1,5,6,8,9,12,18,31,32,33,34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.
11.09.2020 Вільна первинна профспілка Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів - Львівської обласної ради та Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про скасування рішення Львівської обласної ради №874 від 10.09.2019 та зупинення дії наказу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради №71-3 від 03.03.2020, як похідного від рішення №874 від 10.09.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 позовну заяву Вільної первинної профспілки, Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви у 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали.
Як вбачається з ухвали від 17.09.2020 позивачу необхідно було надати оригінали доданих до позовної заяви платіжних доручень про сплату судового збору, оригінали доданих до позовної заяви описів вкладення у цінний лист та поштових накладних, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, розрахунок судових витрат, інформацію про наявність або відсутність у позивача оригіналів доданих до позовної заяви документів.
01.10.2020 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, що були встановлені ухвалою суду від 17.09.2020, зокрема були залучені до матеріалів справи лише оригінали платіжних доручень про сплату судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 позовну заяву Вільної первинної профспілки, Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" повернуто без розгляду. Звернуто увагу позивача, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків
Так, суд першої інстанції повертаючи позовну заяву виходив з того, що позивачем надано лише оригінали платіжних доручень про сплату судового збору, проте інші вимоги ухвали суду від 17.09.2020 позивачем виконані не були.
Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, викладеними в ухвалі місцевого господарського суду, та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви додано копії опису вкладення та копії службових чеків, які засвідчена надписом «копія вірна» та підписом голови Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" Бадун Л.В.
Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації, уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації, Вимогами до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджені наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55, Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, інструкцією з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 320/4916/19.
Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, додані копії опису вкладення та копії службових чеків є належними та допустимими доказами направлення копії позовної заяви та додатків до неї відповідачам.
Щодо підтвердження позивачем неподання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, розрахунку судових витрат, інформації про наявність або відсутність у позивача оригіналів доданих до позовної заяви документів, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Таким чином, неподання попереднього розрахунку судових витрат не дає підстав для повернення позовної заяви, а дає право суду у разі неподання такого розрахунку позивач втрачає можливість на відшкодування таких витрат. Так само, неподання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або інформації про наявність або відсутність у позивача оригіналів доданих до позовної заяви документів, не можуть бути підставою повернення позовної заяви, а можуть бути підставою вчинення відповідних процесуальних дій судом першої інстанції під час розгляду справи.
Зважаючи на все вищевикладене в сукупності, судова колегія дійшла до переконання щодо передчасності висновків суду першої інстанції про повернення позовної заяви Вільної первинної профспілки, Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" без розгляду
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/13783/20 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню.
Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК), а понесені судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.
Керуючись ст. 2, 269, 270, 271 п. 5 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний протитуберкульозний диспансер" - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/13783/20 скасувати.
3. Справу № 910/13783/20 направити для розгляду до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді М.Л. Яковлєв
Є.Ю. Шаптала