Провадження № 22-ц/803/4063/21 Справа № 173/2199/18 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
про повернення апеляційної скарги
25 лютого 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді-доповідача Демченко Е.Л., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2019 року по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2019 року позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 19 лютого 2021 року звернувся з апеляційною скаргою, яка підписана адвокатом Галюком Р.М.
Перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляційну скаргу належить повернути, враховуючи такі вимоги закону.
Статтею 356 ЦПК України передбачено форму і зміст апеляційної скарги, зокрема частинами 1 та 3 передбачено, що апеляційна скарга подається в письмовій формі та підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Частиною 4 статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність;ордер;доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Звернення до суду передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Такий висновок відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження №11-44заі19).
Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_1 вона підписана його представником - адвокатом Галюком Р.М., на підтвердження повноважень якого в матеріалах справи міститься ордер (а.с.87), серія ДП №1785/027, від 18 січня 2021 року та копія договору про надання правової допомоги (а.с.65-66).
Водночас, з вищевказаного ордеру вбачається, що адвокат Галюк Р.М. має повноваження щодо представництва інтересів ОСОБА_1 в апеляційному суді Дніпропетровської області, в той час як останній ліквідовано відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 “Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в округах”, та відповідні повноваження на представництво його інтересів у Дніпровському апеляційному суді вказаним ордером не передбачені.
За таких умов, апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 , необхідно повернути апелянту як таку, що підписана особою, яка не мала права її підписувати.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Апелянту роз'яснюється, що відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2019 року по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Суддя Е.Л.Демченко