Справа №718/147/21
Провадження №2/718/45/21
25.02.2021 рокуКіцманський районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого - судді Нерушка Т.І.
секретаря - Пентелюк І.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 21.11.2004 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, у якому мають трьох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають із нею та знаходяться на її утриманні після припинення подружніх стосунків із відповідачем. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, будучи працездатним, не маючи інших утриманців, маючи реальну можливість сплачувати аліменти, тому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі по 2400 гривень щомісячно на кожну дитину до їх повноліття.
Позивач ОСОБА_1 подала письмову заяву про підтримання заявлених вимог в повному обсязі та про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву заявлені вимоги визнав частково, на суму 1200 гривень на кожну дитину, вказуючи, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Прожитковий мінімуму для дітей від 6 до 18 років з 01.01.2021 року становить 2395 гривень. Батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини. Він не має постійного місця роботи та не має стабільного заробітку (доходу), тому просив задовольнити позов частково.
Також, відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21.11.2004р. перебувають у зареєстрованому шлюбі, у якому мають трьох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають із матір'ю та знаходяться на її утриманні після припинення подружніх стосунків із батьком дітей.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Як передбачено статтею 141 Сімейого Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як передбачено статтею 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з положеннями статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Відповідно до частини другої статті 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Оскільки діти проживають із матір'ю, відповідач є їхнім батьком, на нього покладено однаковий з позивачкою обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, при цьому добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов'язку не досягнуто, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.
При цьому, розмір аліментів визначений законом як мінімально допустимий для мінімального матеріального забезпечення дитини, і не може братися судом в основу прийнятого рішення.
Батьки повинні забезпечувати належний та достатній рівень життя своєї дитини, а не прожитковий мінімум.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом не встановлено, що відповідач має сталий заробіток, що він є непрацездатним та що має інших утриманців, а також не встановлено, що відповідач має реальну можливість сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі.
Враховуючи викладене, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням потреб дитини відповідно до віку, а також враховуючи принцип рівної участі батьків у матеріальному забезпеченні дитини, розмір аліментів слід визначити у розмірі по 1200 гривень на кожну дитину, щомісячно, до досягнення повноліття, і такий розмір аліментів не може бути меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позов пред'явлено 27.01.2021р.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту третього частини першої статті п'ятої Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, ст.ст. 7, 141, 150, 155, 180, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в с.Ревне Кіцманського району Чернівецької області, фактично проживаючого в с. Зруб-Комарівці Сторожинецького району Чернівецької області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 1200 гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до їх повноліття, починаючи стягнення з 27.01.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 гривень судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Т.І.Нерушка