Справа № 646/602/21
№ провадження 1-кп/646/499/2021
24.02.2021 року м. Харків Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021225060000029 від 08 січня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні дитину- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого слюсарем у РГК «Харківміськгаз», з вищою освітою, проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-
01.01.2021 в період часу з 14.30 по 15.00 годин, ОСОБА_4 перебував вдома, що за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю сім'єю, а саме: дружиною ОСОБА_6 , її малолітньою донькою ОСОБА_7 та їх спільним із ОСОБА_6 малолітнім сином ОСОБА_5 , де у цей час у ОСОБА_4 виник конфлікт із малолітньою ОСОБА_7 . У цей час ОСОБА_4 забігши до спальної кімнати у квартирі за вищевказаною адресою, діючи умисно, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин на ґрунті непорозумінь особистого характеру з малолітньою потерпілою ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, з метою завдання фізичного болю та спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись у положенні стоячи обличчям до ОСОБА_7 , яка у цей момент сиділа на ліжку та розмовляла по мобільному телефону, кулаком правої руки наніс останній один удар в область живота потерпілої.
У результаті свого умисного протиправного діяння ОСОБА_4 спричинив малолітній потерпілій ОСОБА_7 , згідно висновку судово- медичної експертизи від 18.01.2021, наступні тілесні ушкодження: синець на передній поверхні живота ліворуч від пупка, який утворився від травматичної дії тупих предметів, за механізмом удару - стиснення, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Потерпіла та законний представник потерпілої у призначене судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю.
На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілої та законного представника потерпілої.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто- умисне легке тілесне ушкодження та надав наступні свідчення, а саме, 01.01.2021 в період часу з 14.30 по 15.00 годин, перебуваючи вдома, що за адресою АДРЕСА_1 забіг до спальної кімнати та наніс ОСОБА_7 , яка у цей момент сиділа на ліжку та розмовляла по мобільному телефону, кулаком правої один удар в область живота потерпілої на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Харкова, громадянин України, українець, працює слюсарем у РГК «Харківміськгаз», одружений, має на утриманні дитину- ОСОБА_5 , з вищою освітою, проживає та зареєстрований: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Обставиною, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітнього, вчинення кримінального правопорушення щодо особи у сімейних відносинах.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив проступок.
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Так, в справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, його щире каяття, обставини, що обтяжують покарання вчинення кримінального правопорушення щодо малолітнього, вчинення кримінального правопорушення щодо особи у сімейних відносинах, думку сторони обвинувачення, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статей, що передбачає відповідальність за скоєне у вигляді штрафу.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередженням вчинення нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 ( п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривень, 00 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1