Справа № 756/16997/20
24 лютого 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі суду присяжних:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
потерпілої ОСОБА_11 ,
представника потерпілої ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 25.07.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100050007126, про продовження тримання під вартою:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Дане кримінальне провадження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання відповідно до ст. 331 КПК України про продовження тримання під вартою ОСОБА_8 , оскільки обраний запобіжний захід закінчується 26.02.2021. При цьому, на думку прокурора, наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_8 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, учинити інше кримінальне правопорушення.
На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, один з яких посягає на життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю, за вказані кримінальні правопорушення, передбачено покарання у виді позбавлення волі, що свідчить про те, що з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів у разі доведення його провини в суді, останній може вчинити дії щодо ухилення від суду.
Крім того, на думку прокурора, ОСОБА_8 може незаконно впливати на потерпілу та свідків, місця проживання яких відомі обвинуваченому в результаті ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Прокурор також вважає, що ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки наразі щодо останнього в інших судах перебувають справи про притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема на підставі обвинувального акту, який перебуває на розгляді Соломянського районного суду міста Києва з 11.11.2016 за ч. 4 ст. 187 КК України, та на підставі обвинувального акту, який перебуває на розгляді Васильківського міськрайонного суду Київської області з 16.03.2020 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні просив прийняти рішення на розсуд суду, але урахувати, що він мав сталий дохід до обрання запобіжного заходу, має міцні соціальні зв'язки, оскільки має сина та мати похилого віку.
Також обвинуваченим було надано під час розгляду клопотання копії матеріалів досудового розслідування, які, на його погляд, свідчать про наявність розбіжностей в показаннях свідків, які допитані в судовому засіданні, а також наданих ними під час досудового розслідування. Крім того, в обґрунтування своєї позиції обвинуваченим надано фотокартки на яких зображено чоловіка, жінку, а на інших чоловік разом з цією жінкою. Обвинувачений також пояснив, що чоловік це свідок ОСОБА_13 , а жінка дружина цього свідка - ОСОБА_13 , а ці фото знайшли в відкритому доступі за його проханням його знайомі.
Захисник ОСОБА_10 у судовому засіданні просив, у рамках розгляду клопотання прокурора, визнати докази явно недопустимими. На погляд останнього, такими доказам є протокол впізнання за фотознімками та висновок експерта. Крім того, заявник ОСОБА_10 вважає, що прокурором не було доведено існування ризиків, які були вказані у клопотанні, як не надано доказів на їх підтвердження. Також, на думку захисника, прокурором не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили в його задоволенні відмовити посилаючись на те що наведені прокурором ризики не є обґрунтованими, як і підозра, підтримавши позицію захисника ОСОБА_10 також захисник ОСОБА_9 просив урахувати особистість обвинуваченого, що останній хоча і притягується до кримінальної відповідності, але ще наразі немає жодної судимості, кримінальні провадження тривають понад три роки де у обвинуваченого немає запобіжного заходу, а ті що були, були змінені з тримання під вартою на більш м'які.
Потерпіла ОСОБА_11 та її представник просили клопотання прокурора задовольнити, оскільки на їх думку підстав для зміни запобіжного заходу немає.
Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, думку та клопотання захисників, думку потерпілої та її представника, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 інкримінується вчинення злочинів, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України. Дані злочини відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких.
При цьому в підготовному судовому засіданні ОСОБА_8 було обрано, на час розгляду справи, строком на 60 днів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клопотання прокурора свідчить, що необхідність у продовженні тримання під вартою ОСОБА_8 є те, що ризики, які були підставою для його обрання, а саме передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості ОСОБА_8 , не змінились.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Судом вже було наведено, що підставою застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості обвинуваченого в порядку ст. 178 КПК України. Аналогічні посилання, як підставу застосування запобіжного заходу, наведено прокурором і в клопотання про обрання запобіжного заходу, та наразі в клопотанні про продовження вказаного запобіжного заходу.
Суд уже наводив у даній справі свою позицію, яку зокрема викладено в ухвалі від 29.12.2020, що він як суд установлений законом для розгляду справи по суті, не має право вирішувати такі питання - як обґрунтованість підозри чи вагомість доказів. Дані категорії можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування, яке закінчується спрямуванням обвинувального акту до суду. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що суддя не може приймати участь в подальшому розгляді справи як такий, що вже надасть відповідні висновки щодо доказів та обґрунтованості підозри, оскільки вони межують з доведенням винуватості, як і передчасно впливають на оцінку доказів та висновків щодо доведення винуватості поза розумним сумнівом, тобто на неупередженість до виходу до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті. Бо оцінка обґрунтованості підзори полягає в оцінці матеріалів кримінального провадження, які відповідають вимогам ст. 84 КПК України, та дають підстави для прийняття рішення в порядку ст. 94 КПК України.
Наразі суд лише на стадії дослідження доказів, які надає сторона обвинувачення. А отже вивчення їх на предмет обґрунтованості підозри є неможливим.
Ці висновки також ґрунтуються і на загальних засадах кримінального провадження, визначених положеннями статей 7, 17, 22, 23, 26 КПК України, якими визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Отже, такий розсуд суду дає обґрунтовані підстави вважати, що положення глави 18 КПК України застосовуються судом під час судового розгляду лише в тій частині, що не суперечать загальним положенням судового провадження.
Тож суд, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, судом установленим законом, було надано відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є майже незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.
Наведеній позиції суду було надано оцінку ухвалою Київського апеляційного суду від 10.02.2021 у цій справі.
Вказані висновки є підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони захисту про визнання доказів явно не допустимими під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. Тим більше, питання про продовження застосування запобіжного заходу вирішується в суді присяжних головуючим одноособово, а питання явно недопустимими доказів - складом суду.
Даючи оцінку доводам, які наведені прокурором у клопотанні, ураховуючи пояснення захисника та обвинуваченого, оцінюючи відомості про особистість ОСОБА_8 , які наведені його захисниками та ним самим у судовому засіданні, суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо існування ризиків та їх незмінності, зокрема можливості ОСОБА_8 переховуватися від суду, вчинити інший злочин, а також можливість впливу на свідків, як і з вказаними прокурором у судовому засіданні підставами їх існування. А факт, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки не зменшує встановлених ризиків.
Приймаючи таке рішення суд не може не узяти до уваги і той факт, що ОСОБА_8 збирає інформацію (фотографії які містять події приватного життя) про свідків у даному кримінальному провадженні, тим більше, ураховуючи, що щодо одного зі свідків у кримінальному провадженні вжито заходів безпеки ще на стадії досудового розслідування.
Ці висновки суду свідчать, що наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу.
Даючи оцінку доводам сторони захисту, зокрема ненадання разом з клопотанням саме доказів в обґрунтування ризиків, суд ураховує, що понять ризиків, як і видів доказів, якими вони можуть підтверджуватися, національне законодавство України немає. Однак, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі данні, на думку суду, повинні свідчити про можливості існування певних підозр, щодо таких ризиків тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є. А отже, розглядаючи клопотання, судом було наведено ті фактичні дані, які, на його думку, є доказами в розумінні положень ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку суду, саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу та особистості обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.
Судом, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при прийнятті такого рішення, було також вивчено характеризуючі відомості щодо особистості обвинуваченого і наведені прокурором у клопотанні. Сукупність дослідженого дає підстави вважати, що наразі відсутні підстави для того, аби змінити обраний ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ст. 331 КПК України строку дії запобіжного заходу на час розгляду справи судом.
Суд враховує, що захисники та обвинувачений просили змінити останньому запобіжний захід на більш м'який, однак суд під час розгляду клопотання не отримав доказів зменшення тих ризиків, які були підставою для його обрання, а отже їх клопотання не було обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
У зв'язку з тим, що формулювання обвинувачення стосується дій пов'язаних з насильством, на думку суду, відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_8 не слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст. 7, 31, 177, 178, 197, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити строк дії обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_8 - не визначати.
Ухвала діє до 24.04.2021 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 - відмовити.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також для виконання конвойній службі ізолятора тимчасового тримання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала постановлена головуючим суддею одноособово відповідно до вимог абзацу 3 ч. 3 ст. 331 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1