Справа № 699/1195/19
Номер провадження № 1-в/699/6/21
про скасування іспитового строку
16.02.2021 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
інспектора з питань пробації ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському подання старшого інспектора Корсунь-Шевченківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, одруженого, невійськовозобов'язаного, засудженого вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25.06.2020 року, який приведено у відповідність ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду від 14.08.2020 року, за ч.1 ст.185, ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді п'яти років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування даного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки,
про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання,
В проваджені Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області знаходиться подання інспектора Корсунь-Шевченківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 про скасування іспитового строку та направлення засудженого для відбування покарання, призначеного вироком суду.
Подання мотивоване тим, що вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25.06.2020 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.185 КК України, і призначено йому покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді трьох років позбавлення волі; за ч.1 ст.185 КК України у виді двох років шести місяців позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів засудженому ОСОБА_5 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування даного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки і шість місяців, та з покладенням на засудженого обов'язків відповідно до ст.76 КК України.
Ухвалою суду від 14.08.2020 року приведено вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25.06.2020 року відносно ОСОБА_5 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за № 2617-VIII від 22.11.2018».
У зв'язку з тим, що засуджений двічі без поважних причин не з'явився для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації Корсунь-Шевченківським РС з питань пробації направлено до суду дане подання.
В суді інспектор органу з питань пробації підтримала дане подання та пояснила, що засуджений ОСОБА_5 злісно не бажає ставати на шлях виправлення, про що свідчать додані до подання документи.
Прокурор вважає, що подання підлягає до задоволення, оскільки засуджений не виконує обов'язки, покладені на нього вироком суду.
Засуджений ОСОБА_5 у суді пояснив, що він двічі не з'явився на реєстрацію до органу пробації, оскільки 28.09.2020 року хворів і не повідомив про це орган пробації, підтверджуючі документи про хворобу відсутні. 23.11.2020 року не з'явився на реєстрацію без поважних причин. Просив у задоволенні подання відмовити.
Суд, заслухавши думку інспектора органу з питань пробації, висновок прокурора, пояснення засудженого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали подання вважає, що у задоволенні подання необхідно відмовити з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25.06.2020 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.185 КК України, і призначено йому покарання за:
- ч.1 ст.309 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
- ч.1 ст.185 КК України у виді двох років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів засудженому ОСОБА_5 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування даного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки і шість місяців, який рахувати з часу проголошення вироку.
На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Після проголошення вироку та вручення копії такого засудженому, у ОСОБА_5 судом було відібрано підписку про обов'язкову явку до уповноваженого органу з питань пробації з роз'ясненням наслідків ухилення від явки.
Вказаний вирок суду після вступу в законну силу 25.07.2020 судом було направлено на виконання до Корсунь-Шевченківського районного сектору з питань пробації (а.о.с. 1).
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду від 14.08.2020 року приведено вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25.06.2020 року відносно ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за № 2617-VIII від 22.11.2018» та вважати його засудженим:
- за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді 5 років обмеження волі;
- за ч. 1 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді п'яти років обмеження волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки у виді: періодичного з'явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання і роботи; невиїзду за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно даних особової справи засудженого № 15/2020р. засуджений був поставлений на облік у Корсунь-Шевченківський районний сектор з питань пробації.
05.08.2020 засуджений з'явився до Корсунь-Шевченківського районного сектору з питань пробації, де інспектором відібрано анкету, підписку, роз'яснено останньому покладені на нього судом обов'язки та винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію (а.о.с.20-26) і такими були встановлені 1,2,3,4 понеділок кожного місяця, з якою засуджений ознайомлений особисто, про що свідчить його підпис.
Засуджений не з'явився на реєстрацію до Корсунь-Шевченківського районного сектору з питань пробації 28.09.2020 та 23.11.2020.
У зв'язку з продовженням засудженим безпричинно ухилятися від виконання обов'язків, покладених на нього вироком суду, у засудженого відбирались пояснення та винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання (а.с.с.71, 102).
Зокрема, засуджений у поясненнях від 29.09.2020 року зазначив, що він не з'явився на реєстрацію до органу пробації 28.09.2020 року, оскільки хворів, за медичною допомогою не звертався, що ним також підтверджено в судовому засіданні.
23.11.2020 засуджений не з'явився до Корсунь-Шевченківського районного сектору з питань пробації на реєстрацію без поважних причин.
Інших порушень засуджений не допустив.
Відповідно до вимог ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання ставати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Тобто, для направлення засудженого для відбування призначеного покарання під час іспитового строку згідно з ч. 2 ст. 78 достатньо невиконання ним хоча б однієї із двох умов: 1) невиконання покладених на нього обов'язків, визначених у ст. 76, або 2) систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. У цьому випадку суд зобов'язаний направити засудженого для відбування покарання, призначеного за вироком.
Відповідно до ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень. Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Пунктом 10 ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання інспектора Корсунь-Шевченківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» відносно засудженого ОСОБА_5 .
Поведінку засудженого не можна розцінювати як грубе порушення умов іспитового строку, а також як невиконання обов'язків, покладених на нього вироком суду, до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутні ознаки суспільної небезпечності засудженого, що свідчить про його прагнення стати на шлях виправлення та відсутність ознак ухилення засудженим від відбування покарання, а в матеріалах справи відсутні докази, які б поза достатнім сумнівом вказували на наявність підстав направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком у даному випадку.
Керуючись п.1.ч.1, п.2 ч.2 ст.395, п.8 ч.1 ст. 537, п.3 ч. 2 ст.539 КПК України,
Суд
У задоволенні подання старшого інспектора Корсунь-Шевченківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 про скасування звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та направлення для відбування призначеного судом покарання відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення
Суддя ОСОБА_1