Провадження № 3/537/354/2021
Справа № 537/216/21
22.02.2021 м. Кременчук
Суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Мурашова Наталя Валентинівна, за участю секретаря Должаніци В.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 05.07.1997 року Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області, яка не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ 014295, складеним 13.01.2021 року інспектором ювенальної поліції Відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітаном поліції Сорокіним Р.І. «За невиконання батьківських обов'язків по вихованню свого малолітнього онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 10.01.2021 року близько 22:40 год. був доставлений в Кременчуцьку дитячу лікарню з діагнозом медикаментозне отруєння, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП».
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, надала клопотання, в якому просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї за ч.1 ст.184 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначила, що не визнає вину у правопорушенні, за яке притягається до адміністративної відповідальності. Належно виконує обов'язки по догляду за дитиною, дбайливо ставиться до онука. Тому після того як онуку стало погано, вона припустила, що такий стан міг виникнути внаслідок самовільного прийняття ним медичних препаратів, які знаходяться в будинку в обмежено доступному місці, і негайно звернулася до медичного закладу за допомогою. Вказала, що матеріали адміністративної справи не містять будь-яких медичних довідок на підтвердження діагнозу її онуку, який лише зазначений в рапорті працівника поліції та до справи не долучено і доказів, які б вказували, що до отруєння призвело вживання медичного препарату. Зазначила, що доказів на підтвердження вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП матеріали справи не містять. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в ньому не зазначено місце вчинення правопорушення, не зазначено, від виконання яких саме передбачених законом обов'язків щодо виховання малолітнього онука вона ухилилася, не вказаний нормативний акт, яким передбачено вказаний обов'язок.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд встановив наступне.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно до вимог ст. 279 КУпАП дослідити докази, якими згідно ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Відомості, які зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення деталізовано в пункті 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року.
Так, в порушення вимог ст.256 КУпАП та Інструкції, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ 014295 від 13.01.2021 року не зазначено: місце вчинення адміністративного правопорушення; суть адміністративного правопорушення (яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та іншого народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Фактично в протоколі про адміністративне правопорушення, за яким ОСОБА_1 притягається до відповідальності за невиконання обов'язків щодо виховання дитини, працівник поліції обмежився наведеним у фабулі обвинуваченням лише змісту диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП.
З огляду на викладене, суд вважає, що зміст протоколу не містить об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Хоча протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 , проте при викладенні складу адміністративного правопорушення у відповідній графі навіть не зазначено прізвище особи, яка вчинила дане правопорушення, тобто не названо суб'єкта правопорушення.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП є батьки неповнолітнього або особи, які їх замінюють.
Відповідно до ч.1 ст.121 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
До осіб, що заміняють, батьків та мають обов'язки щодо дитини, відповідно до положень Сімейного кодексу України належать: 1) опікун (ч.4 ст.249 СК України); 2) піклувальник (ч.4 ст.249 СК України); 3) особа, що усиновила (ч.4 ст.232 СК України); 4) патронатний вихователь (ст.255 СК України); 5) прийомні батьки (ч.2 ст.256-2 СК України); 6) батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу (ч.2 ст.256-6 СК України); 7) фактичний вихователь, особа, яка взяла у сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування (ст.261 СК України).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 014295 від 13.01.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 є бабою малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Даних щодо батьків малолітнього ОСОБА_2 та позбавлення їх батьківських прав матеріали справи не містять, як і даних про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 є опікуном дитини.
Отже, ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, тому не могла ухилятися від виконання батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітньої дитини.
Таким чином суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
А згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення та виправити цей недолік протоколу.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 невинуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 10 діб з моменту винесення.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської Мурашова Наталя Валентинівна