Справа № 366/2314/20
Провадження № 2/366/82/21
Іменем України
17 лютого 2021 року смт. Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гончарука О.П.,
при секретарі Онищенко В.В.,
розглянувши в підготовчому засіданні в смт. Іванкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачі звернулися з позовом до Обуховицької сільської ради Іванківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою від 22 січня 2021 року замінено Обуховицьку сільську раду Іванківського району Київської області як відповідача в зазначеній справі на Іванківську селищну раду Вишгородського району Київської області.
Позивачі мотивують позовні вимоги тим, що після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, яка складається з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачі звернулись до державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори Воробей Т.П., однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме житловий будинок, який належав їх померлій матері ОСОБА_3 .
Позивачі ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.
Представник відповідача Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області подав суду заяву про розгляд справи без його участі та визнання позову.
З наданих доказів, встановлено такі факти і обставини:
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Виконавчим комітетом Обуховицької сільської ради Іванківського району Київської області, зроблено відповідний актовий запис № 23 /а.с.11/.
Із свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матір'ю є ОСОБА_3 , про що Обуховицькою сільською радою Іванківського району Київської області зроблено відповідний актовий запис № 30 /а.с.12/.
Із свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір'ю є ОСОБА_3 , про що Обуховицькою сільською радою Іванківського району Київської області зроблено відповідний актовий запис № 23 /а.с.13/.
Згідно довідки № 82 від 21.01.2020р., виданої виконкомом Обуховицької сільської ради Іванківського району Київської області, вбачається, що згідно погосподарської книги номер об'єкта по господарського обліку 1108 на будинок, розташований по АДРЕСА_1 відкрито на ім'я ОСОБА_3 - власника даного будинку /а.с.8/.
За час життя ОСОБА_3 зробила заповітне розпорядження, а саме: все її майно де б воно не було із чого б воно не склалося і взагалі все, що буде їй належати за законом на день смерті заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зазначений заповіт зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій під № 35 /а.с.10/.
Позивачі спадщину за законом прийняли в установленому законом порядку, подавши до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, зареєстровану в реєстрі від 18.02.2020р. с/с 69/2020 /а.с.9/.
Із свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.09.2020р. вбачається, що державний нотаріус Іванківської районної державної нотаріальної контори Воробей Т.П., посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого Обуховицькою сільською радою 25.03.1996 року, зареєстрованого у реєстрі за № 35, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , 1938 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її сини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на Ѕ частку та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на Ѕ частку. Спадщина на яку видане свідоцтво складається з земельної ділянки розміром 0,1997 га, кадастровий номер: 3222082702:01:009:0014, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 691707 виданого Обуховицькою сільською радою 27.03.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010934400067 (спадкова справа №69/2020 рік, зареєстровано в реєстрі під № 2447) /а.с.7/.
Постановою державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори Воробей Т.П. № 825-02-31 від 16.09.2020р. відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на житловий будинок /а.с.9/.
Згідно із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, не прийняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив та батьки.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч.1. ст. 1267 ЦК України).
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966р. та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966р., який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р., та інших нормативно-правових актів.
Так, згідно п. 1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року, реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Пунктом 7 даної Інструкції передбачено, що така реєстрація проводиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком N 1, зокрема, на підставі свідоцтва про право власності на будинки (домоволодіння), які видані виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або органами комунального господарства на підставі рішень виконкомів.
Факт належності ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , будинку є записи в по господарській книзі Обуховицької сільської ради № 1108, розташований по АДРЕСА_1 , який відкрито на ім'я ОСОБА_3 - власниці вказаного будинку.
Із технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 , вбачається, що спірний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,0 кв.м., житловою площею 37,2 кв.м.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , належав будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Тому даний будинок увійшов до майна, на яке відкрилась спадщина, і воно було успадковане за законом її синами ОСОБА_1 , 1960 р.н., та ОСОБА_2 , 1968 р.н.
Таким чином, позивачі прийняли спадщину після матері і набули право власності на належний матері вказаний ним будинок в порядку спадкування за заповітом, тобто з законних підстав.
Оскільки нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо вказаного нерухомого майна із законних підстав, то позивач має право на судовий захист.
Таким чином, позов є обґрунтований і підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 328, 1216-1218, 1223, 1261, 1267, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», ст. 12,13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , право приватної власності на спадкове майно, після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 в рівних частках кожному (по Ѕ частці).
Будинок розміром: житлової площі 37,2 кв.м., загальна площа 66,0 кв.м., в плані під літерою «А».
Надвірні будівлі і споруди: веранда «а1», ганок «а2», сарай «Б», вбиральня «В», сарай «Г», навіс «Д», колодязь № 1, ворота з хвірткою № 2, огорожа № 3, огорожа № 4, огорожа № 5, хвіртка № 6, хвіртка № 7.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через суд першої інстанції, який розглянув справу.
Повний текст рішення виготовлено 17.02.2021р.
Суддя: О.П. Гончарук