Справа № 159/1063/21
Провадження № 1-кс/159/376/21
24 лютого 2021 року м. Ковель
Слідчий суддя - суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: власника майна ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Ковелі Волинської області клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120 210 305 500 001 22 21.02.21 р. за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про арешт майна,
22.02.21 р. до Ковельського міськрайсуду Волинської області надійшло вище зазначене клопотання, обгрунтоване тим, що упровадженні слідчого відділення Ковельського РУ поліції ГУ Національної поліції у Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120 210 305 500 001 22 21.02.21 р. зафактом вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що о 12 год. 20.02.21 р. працівниками наряду "Колізей - 12" Ковельського РУП ГУ НП у Волинській області було зупинено т/з марки "Citroen Berlingo", д. н. з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порушення правил дорожнього руху. В ході спілкування з цим водієм було встановлено, що останній має ознаки алкогольного сп'яніння. В ході оформлення відповідних адмінматеріалів пасажир вище вказаного т/з - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою непритягнення її чоловіка - ОСОБА_8 - до адмінвідповідальності за ст. 130 КУпАП, надала поліцейським неправомірну вигоду у сумі 100 доларів США. Під час проведення огляду місяця події 20.02.21 р. було вилучено вказаний вище т/з, ключ до нього, свідоцтво про реєстрацію цього т/з серії НОМЕР_2 , що у кримінальному провадженні мають значення речового доказу, оскільки саме цим автомобілем було вчинене адмінправопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність, за ухилення від притягнення до якої ОСОБА_7 і надала поліції неправомірну вигоду. Враховуючи, що вилучені речі у цьому кримінальному провадженні є речовими доказами, просить клопотання задовольнити та накласти на це майно арешт.
У судове засідання слідчий, прокурор не з'явились, хоча, кожен зокрема, належно повідомлений.
Власник майна та його представник - адвокат у судовому засіданні проти задоволення клопотання, кожен зокрема, заперечили та власник автомобіля зазначив, що просить повернути йому вилучену автівку. Він на даний час не був учасником жодної процесуальної дії та не має у кримінальному провадженні жодного процесуального статусу.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по цих матеріалах, врахувавши позицію прокурора, приходжу до висновку, що клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України та до задоволення не підлягає у повному обсязі, виходячи з такого.
За витягом з ЄРДР кримінальне правопорушення кваліфіковано первинно за ч. 1 ст. 369 КК України щодо пасажира автомобіля, належного ОСОБА_6 - ОСОБА_7
20.02.21 р. було проведено таку слідчу дію як огляд місця події за участю ОСОБА_7 , а саме: службового авта поліції, в ході якої у цьому автомобілі і було виявлено та вилучено грошові кошти. Даних про огляд автомобіля ОСОБА_6 у розпорядженні суду немає, однак, в ході вказаної вище процесуальної дії було без огляду вилучено з невказаного у протоколі місця та з не зазначених у протоколі причин автомобіль ОСОБА_6 , ключ до нього та вказане вище свідоцтво.
За постановою слідчого від 22.02.21 р. вказане вище авто власника та ключ до нього, а також - свідоцтво про реєстрацію цього т/з серії НОМЕР_2 , визнано речовими доказами у справі з врахуванням того, що саме цим автомобілем було вчинено адмінправопорушення, неправомірну винагороду за не притягнення за вчинення якого і було надано поліції пасажиром цього авта.
Як зазначено у ст. 98 КПК України «Речові докази», речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи доводи слідчого, слід зауважити, що адмінправопорушення за ст. 130 КУпАП не може бути вчинене автомобілем, як про це зазначено у вказаній вище постанові слідчого, а може бути вчинене фізичною особою як водієм автомобіля, зокрема. Та, крім цього, при обґрунтуванні такого свою висновку слідчий жодним чином не згадав обґрунтування визнання речовими доказами ключа та свідоцтва.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
За змістом ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, серед іншого. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.07 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Тому вважаю, що слідчим не наведено достатньо підстав для того, щоб вважати, що з метою збереження таких речових доказів, необхідно на них накладати арешт у вказаному вище кримінальному провадженні. Накладення арешту на вказане вище майно, у даному конкретному випадку, за не забезпечує справедливої рівноваги між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи як власника майна. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина, якої у даному кримінальному провадженні слідчим не доведено.
Тому у задоволенні клопотання слід відмовити у повному обсязі.
Вилучене майно слід невідкладно повернути його власникові.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 170 - 174 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Зобов"язати Ковельський РУП ГУ НП у Волинській області невідкладно повернути власнику майна - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме:
- транспортний засіб марки «Citroen Berlingo», чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 ,
-ключ до вказаного вище транспортного засобу,
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , що вилучені під час проведення огляду місця події 20.02.21 р., про що повідомити суду.
Ухвала не оскаржується, підлягає до негайного виконання.
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного судуОСОБА_1
Повний текст ухвали слідчого судді оголошено 25.02.21 р..