29 серпня 2007 року м. Київ
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Балюка М.І., Охрімчук Л.І., Прокопчука Ю.В., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) компанія “Інбуд» про відшкодування збитків і моральної шкоди та за зустрічним позовом ТОВ компанії “Інбуд» до ОСОБА_1про визнання договору підряду дійсним, відшкодування видатків і збитків, за касаційною скаргою ТОВ компанії “Інбуд», ТОВ “Інбуд-Південь» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 7 червня 2005 року,
У лютому 2001 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він за усним договором придбав у відповідача будівельні матеріали вартістю 70 000 грн., однак останній обумовлений асортимент і необхідну кількість будівельних матеріалів йому не поставив. Позивач просив відшкодувати йому збитки у розмірі 100 634 грн. 78 коп. та 10 000 грн. моральної шкоди.
У жовтні 2001 року ТОВ Компанія “Інбуд» звернулося в суд із зустрічним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між ним та ОСОБА_1 був укладений не договір купівлі-продажу будівельних матеріалів, а договір підряду, за яким вони зобов'язувалися знайти субпідрядника для виконання оздоблювальних робіт у котеджі та поставити для зазначених цілей будівельні матеріали. ТОВ компанія “Інбуд» виконало взяті на себе обов'язки, однак ОСОБА_1 відмовляється їх приймати та оплачувати виконані оздоблювальні роботи, а тому товариство просило визнати договір підряду дійсним, стягнути з ОСОБА_1 вартість виконаних оздоблювальних робіт - 39 355 грн. 35 коп. і збитки (з урахуванням інфляції) у розмірі 6 365 грн. 35 коп.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 7 червня 2005, року позов ОСОБА_1 задоволено частково. З ТОВ компанії “Інбуд» на користь ОСОБА_1 стягнуто 82 700 грн. на відшкодування збитків з урахуванням інфляції, у рахунок відшкодування моральної шкоди - 3 000 грн. У решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ТОВ компанія “Інбуд», ТОВ “Інбуд-Південь» просять скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 202, 2011 ЦПК України (1963 року), який діяв на час розгляду справи районним судом, ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду має бути законним і обґрунтованим щодо питань: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, правовідносин, зумовлених встановленими фактами; правової норми, яка регулює ці правовідносини.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідачем ТОВ компанією “Інбуд» порушено умови договору купівлі-продажу будівельних матеріалів та їх доставки, а тому в силу п. 1 ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів» (у редакції від 18 листопада 2003 року) відповідач повинен відшкодувати збитки, які спричинені неналежним виконанням договору. Крім того, на підставі положень цього ж Закону відповідач повинен відшкодувати заподіяну ним моральну шкоду.
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна.
При вирішенні питання про задоволення позовних вимог судом не досліджено питання про кількість та якість будівельних матеріалів, що були поставлені позивачу ТОВ компанією “Інбуд» та використані ТОВ “Інбуд- Південь» для оздоблюваних робіт, не дана оцінка наявним доказам (а.с. 5, 6, 30, 78, 203-211) щодо кількості поставлених відповідачем будівельних матеріалів та їх використання при спорудженні котеджу позивача ОСОБА_1 і без урахування вартості цих матеріалів стягнуто з відповідача всі кошти, сплачені позивачем за матеріали із застосуванням індексу інфляції на всю суму коштів.
Допустивши такі порушення, суд також передчасно вирішив позов і про відшкодування моральної шкоди.
Наведені порушення призвели до неправильного вирішення справи, а тому судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу ТОВ компанії “Інбуд», ТОВ “Інбуд-Південь» задовольнити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 7 червня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.І. Балюк
Ю.В. Прокопчук