Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Справа № 209/3096/20
Провадження № 2-а/209/5/21
"23" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Лобарчук О.О.
при секретарі: Золотих Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кам'янське Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області молодшого лейтенанта поліції Гараєва Сагіля Ісрафіловича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська в Дніпропетровській області до інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області молодшого лейтенанта поліції Гараєва Сагіля Ісрафіловича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В обґрунтування свого позову вказав, що він, ОСОБА_1 є власником автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . 17.10.2020 року об 15:30 годині він, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки MITSUBISHI PAJERO, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 в Криничанському районі та був зупинений інспектором взводу 2, роти 2 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 з невідомих причин, так як Правила дорожнього руху ним не були порушені. Він неодноразово запитував у інспектора, з якого приводу він його зупинив, однак без будь-яких пояснень 17.10.2020 року інспектором взводу 2, роти 2 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області молодшим лейтенантом поліції Сагаєвим Сагілем Ісрафіловичем було винесено постанову серії АР № 783519 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено на нього, ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. В обґрунтування винесеної постанови інспектором було зазначено, що він керував транспортним засобом технічно несправним, а саме: тріщина лобового скла в зоні роботи склоочисників, чим порушив п. 6.8.5 ДСТУ 3649 та п. 31.4.7 ПДР. Він, ОСОБА_1 з вказаною постановою не згоден, оскільки керував технічно справним транспортним засобом. Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпекн дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 18 листопада 2020 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін та призначення справи до розгляду. (а.с. 12).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Стребіж Г.О. не з'явилися, письмово просили розглядати справу за їх відсутністю, позов підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити.
Відповідач інспектор взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області молодший лейтенант поліції Гараєв С.І. в судове засідання не з'явився, письмово просив розглядати справу за його відсутністю. Надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначено, що 17.10.2020 поліцейським Управління винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн., в якій зазначено про те, що останній керував ТЗ MITSUBISHI PAJERO, д.н.з. НОМЕР_1 , в Дніпропетровській обл., Криничанському р-н, М-04, 152км, у якого була виявлена тріщина на лобовому склі в зоні роботи склоочисників, згідно з чим заборонена експлуатація ТЗ, чим порушив п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 та п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України. При цьому акцентують увагу суду, що вказана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, відповідно до яких постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній Формі у вигляді стрічки, яка роздруковусться за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Вважають висунуті позовні вимоги безпідставними, не підтвердженими жодними допустимими доказами та такими, що не підлягають задоволенню у повній мірі.
Представник Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Марченко А.О. в судове засідання не з'явився, письмово просив розглядати справу за його відсутністю. Надав письмові пояснення щодо позову в яких зазначено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожньогоіруху України і є особами, незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. Крім того, слід врахувати, що в основу прийнятого відповідачем рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення відносно нього оскаржуваної постанови були покладені фактичні дані у вигляді відеозапису із фіксацією вчиненого позивачем порушення вимог Правил дорожнього руху України. Як вже зазначалось, такі фактичні дані прямо визначені статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як докази у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, відповідно до положень статті 252 цього Кодексу за своїм внутрішнім переконанням докази оцінює орган (посадова особа) уповноважена на розгляд справи про адміністративне правопорушення. У даному випадку такою особою є саме відповідач. З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова не може бути визнана протиправною, оскільки була прийнята у відповідності да норм чинного законодавства. Вважають позовні вимоги безпідставними й необгрунтованими.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.10.2020 року інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області молодшим лейтенантом поліції Гараєвим С.І. винесена постанова серії АР № 783519 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач.1 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340,00 грн. (а.с.4).
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 керував ТЗ MITSUBISHI PAJERO, д.н.з. НОМЕР_1 , в Дніпропетровській обл., Криничанському р-н, М-04, 152км, у якого була виявлена тріщина на лобовому склі в зоні роботи склоочисників, згідно з чим заборонена експлуатація ТЗ, чим порушив п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 та п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КупАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КупАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 121. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 31.1 Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП полягає у керуванні транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Сама собою наявність технічних несправностей не є достатньою підставою для притягнення до відповідальності. Такі технічні несправності обов'язково повинні бути віднесені законом до таких, з якими експлуатація транспортного засобу забороняється.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Перелік технічних несправностей і невідповідностей вимогам, за яких згідно із законодавством забороняється експлуатація транспортних засобів, визначений у п. 31.4 Правил дорожнього руху.
У відповідності до пп.пп. «а», «в» п. 31.4.7 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів якщо немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю.
Посилання на зазначені технічні несправності в оскаржуваній постанові інспектора відсутні, отже п. 31.4 ПДР не містить заборони експлуатації транспортного засобу із тріщинами в зоні роботи склоочисників.
У вказаному пункті взагалі відсутня така обставина як «тріщина на лобовому склі транспортних засобів в зоні склоочисників.
Згідно з п. 7.8.1 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» встановлює також методи контролювання вимог щодо безпечності технічного стану колісного транспортного засобу, відповідність вимогам 6.8.1, 6.8.2, 6.8.4-6.8.6, 6.8.8, 6.8.10-6.8.25 перевіряють візуально та, у відповідних випадках, прикладанням зусилля, приведенням у дію, простукуванням нарізевих з'єднань.
Відповідно до п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі колісного транспортного засобу не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Отже, сколи чи тріщини на вітровому склі колісного транспортного засобу заборонені саме у зоні роботи склоочисників.
Відтак, факт наявності тріщин на вітровому склі в забороненій зоні міг бути встановлений інспектором саме шляхом приведення у дію склоочисників та візуального спостереження, як це передбачено п. 7.8.1 ДСТУ 3649:2010.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що здійснювалося приведення у дію склоочисників для визначення зони їх роботи. Місце розташування тріщин на лобовому склі транспортного засобу позивача не дає можливості беззаперечно встановити чи розміщені вони в зоні роботи склоочисників без приведення їх у дію.
Як вбачається з оскаржуваної постанови дії позивача кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме порушення водієм правил керування транспортним засобом.
Перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу наведений у розділі 31 Правил дорожнього руху, а саме: «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання».
У переліку технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу взагалі відсутня така несправність, як тріщина та сколи на лобовому склі, тобто Правилами дорожнього руху не забороняється експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку.
Із системного аналізу діючого законодавства України про адміністративні правопорушення вбачається, що саме порушення Правил дорожнього руху, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників КТЗ, яким керував позивач, п.п. 31.4 ПДР не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 121 КУпАП, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за цією нормою КУпАП.
У відповідності до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що інспектор належним чином не встановив факту порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 121 КУпАП та не довів правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати таке рішення і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відповідачами не надано суду жодних допустимих доказів, які підтверджували б наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП.
А тому суд приходить до висновку, що оспорювана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем складена без додержання вомог КУпАП та прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування та закриття провадження в справі, а тому вимоги позивача про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягають задовленню.
Враховуючи відсутність висловленого позивачем бажання стягнути з відповідача судовий збір у відповідності до ст.139 КАС України, суд відносить його на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 139, 246, 250-251, 255, 295 КАС України, ст.ст. 121 ч.1, 255, 256, 283 КУпАП, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області молодшого лейтенанта поліції Гараєва Сагіля Ісрафіловича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - задовольнити.
Скасувати постанову серії АР № 783519 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 17.10.2020 року інспектором взводу 2, роти 2 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській области молодшим лейтенантом поліції Гагаєвим Сагілем Ісрафіловичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та закрити провадження у справі.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23 лютого 2021 року.
Суддя Лобарчук О.О.