Провадження №3/932/262/21
Справа № 932/682/21
23 лютого 2021 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ДВП ГУНП в Дніпропетровській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не працює, мешкає: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 173-2, ст. 185, ч.2 ст. 184, ст. 173 КУпАП,-
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли шість протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ,, для вирішення питання про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 173-2, ст. 185, ч.2 ст. 184, ст. 173 КУпАП, з додатками ( № 932/682/21 провадження 3/932/262/21, №932/689/21 провадження №3/932/267/21, №932/690/21 провадження 3/932/268/21, №932/692/21 провадження 3/932/269/21, №932/693/21 провадження №3/932/270/21, 932/695/21 провадження 3/932/271/21)
Вивчивши вказані протоколи, враховуючи положення ч. 2 ст. 36 КУпАП, за якою якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2021 р. вказані справи об'єднані в одне провадження: присвоївши їм один загальний номер справи № 932/682/21.
Відповідно до протоколу серії ВАБ №005220 від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 18 січня 2021 року близько 23:12 год. за адресою АДРЕСА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинила сварку в ході якої виражалась нецензурною лайкою на адресу неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , а також хватала її за руки, чим вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що призвело до побоювання за своє життя та здоров'я у постраждалої особи.
Відповідно до протоколу серії ВАБ №005219 від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 18 січня 2021 року близько 23:10 год. за адресою АДРЕСА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинила сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , в ході якої виражалась нецензурною лайкою на адресу матері, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, що призвело до побоювання за своє життя та здоров'я у постраждалої особи.
Відповідно до протоколу серії ВАБ №112080 від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 19 січня 2021 року близько 04:00 год. за адресою АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство в сім'ї психологічного характеру, а саме перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння виражалась нецензурною лайкою та погрожувала матері у присутності малолітніх дітей.
Відповідно до протоколу серії ВАБ №113501 від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 19 січня 2021 року близько 04:30 год. за адресою АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння образливо чіплялась, виражалась нецензурною лайкою в бік ОСОБА_3 , погрожувала фізичною розправою. На законну вимогу інспектора Растрігіної К.Т. припинити правопорушення ОСОБА_1 не відреагувала та продовжувала виражатись нецензурною лайкою в адресу матері, при цьому виражалась у грубій формі в адресу поліцейських, хапала за одяг, штовхалась.
Відповідно до протоколу серії ВАБ №113502 від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 не виконує батьківських обов'язків по вихованню малолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме 19.01.2021 року близько 04.00 год. за місцем мешкання вживала алкогольні напої, залишає дітей на матір, не відвідує школу.
Відповідно до протоколу серії ВАБ №113503 від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 19 січня 2021 року близько 04:20 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у коридорі будинку АДРЕСА_2 голосно виражалась нецензурною лайкою та гучно стукала у двері квартир, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату місце та час проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини не явки не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 173-2, ст. 185, ч.2 ст. 184, ст. 173 КУпАП, що полягають у вчиненні домашнього насильства відносно своєї матері та дітей, порушенні громадського порядку і спокою громадян, злісній непокорі вимозі поліцейського, невиконанні обов'язків щодо виховання дітей.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого є адміністративним правопорушенням
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення складеними 19 січня 2021 року серії ВАБ №№ 005220, 005219, 112080, заявами ОСОБА_3 , поясненнями свідків.
Частиною 2 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до положень статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх заміняють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездію, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №113502 від 19.01.2021, заявою ОСОБА_3 , поясненнями свідка ОСОБА_5 , постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Відповідальність за ст.185КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
З об'єктивної сторони правопорушення виражається в злісній відмові коритися законному розпорядженню чи вимозі працівника поліції під час виконання ним службових обов'язків з охорони громадського порядку.
Таким чином, злісна непокора виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій у зухвалій формі, що свідчить про прояв явної неповаги до органів і осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова порушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №113501 від 19.01.2021, протоколом про адміністративне затримання серії АА №182835 від 19.01.2021, заявою ОСОБА_3 , поясненнями свідка ОСОБА_5 .
Відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП, дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №113503 від 19.01.2021, заявою ОСОБА_3 , поясненнями свідка ОСОБА_5 та іншими доказами.
З огляду зазначене, а також враховуючи сукупність інших доказів досліджених судом, вина ОСОБА_1 у вчинені вказаних порушень є доведеною, кваліфікація дій за ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 173-2, ст. 185, ч.2 ст. 184, ст. 173 КУпАП є вірною.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд бере до уваги, що згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень та обставини, при яких вони були вчинені, ступінь вини правопорушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважаю за можливе накласти на неї стягнення, що передбачено санкцією ч. 2 ст. 184 КУпАП, що є тяжчою.
Відповідно дост.40-1КУпАП судовий збір упровадженні по справі про адміністративне правопорушення разі винесення судом(суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ із порушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст. 22, 173, ч.1 ст. 173-2, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 173-2, ст. 185, ч.2 ст. 184, ст. 173 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави, у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. (тисяча сімсот гривень). Штраф підлягає сплаті за наступними реквізитами: номер рахунку (IBAN) UA0489999803130000106000004569, отримувач ГУК у Дн-кiй обл/Днiпр.р-н/21081100, код за ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ККДБ: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. в дохід Держави, що підлягає сплаті за реквізитами: номер рахунку (IBAN) UA258999980313171206000004628, отримувач ГУК у Дн-кій обл./Шев.р./22030101, код за ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ККДБ 22030101.
Копію постанови направити ОСОБА_1 .
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Постанова може бути звернена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя А.О. Кошля