Справа № 932/14433/20
Провадження №2а/932/941/20
11 лютого 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Кошлі А.О.
за участю секретаря: Яковенко А.С.
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до молодшого лейтенанта поліції 3 батальйону 3 роти УПП в Дніпропетровській області Сахно Івана Олександровича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії ЕАН №3585837 від 22 грудня 2020 року та закриття провадження у справі, -
29 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 грудня 2020 року о 22.00 год. в районі будинку №50 по пр. Дмитра Яворницького, відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН №3585837, вважає такі дії інспектора протиправними, оскільки обставини справи були зумовлені тим, що він рухався по пр. Д.Яворницького у крайній правій смузі та в районі буд. №50 вирішив заїхати на парковку, яка знаходиться біля недобудованої станції метро, оскільки зліва від нього був інтенсивний рух, для здійснення перестроювання та заїзду на парковку він мав пропустити транспорт, що рухався ліворуч та здійснити маневр, наміру порушувати правила дорожнього руху не мав.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд на 11 січня 2021 року о 13.30 год. та постановлено залучити як співвідповідача у справі УПП в Дніпропетровській області.
03 лютого 2021 року на адресу суду надійшли пояснення представника Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки складена постанова відповідає вимогам встановленим п.5 розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог ПДР України і є особами незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. В основу прийнятого відповідачем рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складання відносно нього оскаржуваної постанови були покладені фактичні дані у вигляді відеозапису із фіксацією вчиненого позивачем правопорушення. З огляду на зазначене вважає викладені вимоги позивача безпідставними, не підтвердженими жодними допустимими доказами.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце дату та час розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином, причини не явки не повідомили.
Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що згідно з оскаржуваною постановою серії ЕАН №3585837 від 22.12.2020 10:55:39 у м. Дніпро по пр. Дмитра Яворницького, 48 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» здійснив зупинку в зоні дії знаку , чим порушив п.8.4.в ПДР - порушення вимог заборонних знаків та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 255 гривень.
Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає що вона складена безпідставно та не підтверджується будь-якими доказами.
Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП, передбачена відповідальність, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як роз'яснено у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В обґрунтування своїх заперечень, представник УПП в Дніпропетровській області зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог ПДР України і є особами незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення.
Проте з досліджених у судовому засіданні доказів наданих представником УПП в Дніпропетровській області не вбачається, що працівники поліції були присутні при здійсненні порушення ПДР.
з відеозапису наданого на підтвердження вчинення позивачем правопорушення також не встановлено його вчинення, оскільки зафіксовано лише процедуру складання постанови відносно позивача про накладення на нього адміністративного стягнення.
Верховний суд Касаційного адміністративного суду у постанові №338/1/17 від 26.04.2018 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Таким чином, судом встановлено, що докази, які б відповідали вимогам ст.251 КУпАП та об'єктивно фіксували обставини вчинення правопорушення позивачем - відсутні.
Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При винесенні оскаржуваної постанови належним чином, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, не перевірено усіх істотних обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, викладені в ній дані не підтверджені належними доказами. Будь-які інші докази про наявність вини позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відсутні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню з підстав недоведеності суб'єктом владних повноважень факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст.ст.2, 8, 9, 69, 71, 77, 162, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до молодшого лейтенанта поліції 3 батальйону 3 роти УПП в Дніпропетровській області Сахно Івана Олександровича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії ЕАН №3585837 від 22 грудня 2020 року та закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3585837 від 22 грудня 2020 року, складену відносно ОСОБА_1 .
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, за яким постановою серії ЕАН №3585837 від 22 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, винесеної молодшим лейтенантом поліції 3 батальйону 3 роти УПП в Дніпропетровській області Сахно Іваном Олександровичем, притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративного стягнення за порушення п.8.4.в ПДР відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Кошля