24 лютого 2021 року
м. Київ
справа №826/10176/18
адміністративне провадження №К/9901/3385/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/10176/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.,
ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.
та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.
І. РУХ СПРАВИ
1. 30.06.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в проведенні станом на 01.01.2018 законного перерахунку раніше призначеної пенсії позивача у розмірі 80 процентів грошового забезпечення, вказаного у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 17.03.2018 №ФА-132543, наданій військовим комісаром Київського міського військового комісаріату до відповідача та відмови виплаті перерахованої пенсії з 01.01.2018 у належному та повному розмірі;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати позивачу достовірний розрахунок пенсії за вислугу років станом на 01.01.2018 на підставі наданої військовим комісаром Київського міського військового комісаріату довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 17.03.2018 №ФА-132543 виходячи із суми наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад (ПО) - 8 030,00 грн; оклад за військовим званням (капітан 1 рангу) (ОВЗ) - 1 480,00 грн; надбавка за вислугу років (НЗВР) - 50% (8 030,00 + 1 480,00) = 4 755,00 грн, всього (сума 3 (трьох) видів грошового забезпечення) (ПО + ОВЗ + НЗВР): 8 030,00 + 1 480,00 + 4 755,00 = 14 265,00 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивачу та здійснити виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 80 процентів грошового забезпечення, що вказане у наданій військовим комісаром Київського міського військового комісаріату довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 17.03.2018 №ФА-132543, а саме: 80% * (8 030,00 + 1 480,00 + 4 755,00) = 11 412,00 грн;
- зобов'язати відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну його протиправною бездіяльністю щодо відмови здійснити належний перерахунок пенсії та виплатити належний розмір пенсії з 01.01.2018 у повному розмірі, а саме 11 412,00 грн;
- відшкодувати шкоду, заподіяну протиправною бездіяльністю відповідача щодо порушення прав позивача та щодо відмови у здійсненні належного перерахунку його пенсії з 01.01.2018 і здійсненні виплати належної пенсії з 01.01.2018 у повному розмірі, а саме: 80% * (8 030,00 + 1 480,00 + 4 755,00) = 11 412,00 грн;
- стягнути з відповідача у відповідності з вимогами частин першої та п'ятої статті 21 («Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог»), пункту 3 частини п'ятої статті 160 («Позовна заява») КАС України недоотримані пенсійні виплати з 01.01.2018 за кожний місяць у розмірі 4 362,93 грн (11 412 - 7 049,07 = 4 362,93 грн), а всього за січень - липень 2018 року у розмірі 30 540,51 грн (4 362,93 * 7 міс. = 30 540,51 грн) з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у відповідності з вимогами частини другої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) у зв'язку із нездійсненням належного перерахунку з 01.01.2018 та у зв'язку із виплатою з 01.01.2018 заниженого розміру пенсії.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач за наслідками проведеного перерахунку пенсії позивача за вислугу років протиправно зменшив з 01.01.2018 відсотковий розмір пенсії позивача із 80% до 70% грошового забезпечення, склад та розмір якого вказаний у довідці військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.03.2018 №ФА132543. В результаті таких дій відповідача, всупереч вимогам Конституції України та Закону №2262-ХІІ, позивач починаючи з періоду 01.01.2018 отримує пенсію у заниженому розмірі та виплата пенсії проводиться у розмірі 50% від суми підвищеної пенсії. Позивач вважає, що в даному випадку, окрім належної йому до сплати суми пенсії, він також має право на нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до норм частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 80% на 70% від суми грошового забезпечення (14 265,00 грн), вказаного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.03.2018 №ФА132543, при проведенні у березні 2018 року перерахунку пенсії позивача (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2018.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% від суми грошового забезпечення (14 265,00 грн), вказаного у довідці Київського міського військового комісаріату від 17.03.2018 №ФА132543 та здійснити виплату перерахованої пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, в порядку встановленому чинним законодавством, і з урахуванням вже виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
4. Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 18.06.2019 на підставі статей 169, 298 КАС України повернуто апеляційну скаргу відповідачу, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги залишеної судом без руху.
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про зобов'язання керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення суду від 22.04.2019 у справі №826/10176/18 та про накладення штрафу на керівника цього суб'єкта владних повноважень.
6. Не погоджуючись з ухвалою від 10.09.2019 позивач 23.09.2019 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 296 КАС України та надано позивачу десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання документу про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 повернуто позивачу апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 на підставі частини другої статті 298 КАС України.
8. 29.10.2019 представником позивача подано до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення вищевказаного судового рішення, за результатам розгляду якої Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.11.2019 відмовив у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019.
9. 16.09.2019 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про винесення додаткового рішення у справі №826/10176/18, з посиланням на те, що під час розгляду даної справи, на думку позивача, судом не було вирішено питання щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії (із врахуванням раніше виплачених щомісячних розмірів пенсії) з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 без поетапності виплати пенсії.
10. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
11. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 повернуто апеляційну скаргу позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 на підставі частини другої статті 298 КАС України.
12. Не погодившись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали від 07.10.2019, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 про повернення апеляційної скарги на ухвалу від 24.09.2019 та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 про повернення апеляційної скарги на ухвалу від 10.09.2019, позивач 30.01.2020 звернувся з касаційною скаргою, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати вказані рішення суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
13. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
14. Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 судом першої інстанції 24.07.2019 видано виконавчий лист.
16.07.2019 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про зобов'язання керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у семиденний строк подати звіт до суду про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 у справі №826/10176/18, яке набрало законної сили 18.06.2019 та про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 відмовлено позивачу в задоволенні заяви про зобов'язання керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення суду від 22.04.2019 у справі №826/10176/18 та про накладення штрафу на керівника цього суб'єкта владних повноважень.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 залишено апеляційну скаргу позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 без руху, оскільки позивачем у порушення вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України не додано до матеріалів апеляційної скарги документу про сплату судового збору та надано позивачу строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
29.10.2019 позивачем було подано до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 відповідно до статті 254 КАС України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 апеляційну скаргу позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 повернуто позивачу на підставі статті 169 КАС України у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у строк встановлений судом.
Крім того, 16.09.2019 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про винесення додаткового рішення у справі №826/10176/18, з посиланням на те, що під час розгляду даної справи, на думку позивача, судом не було вирішено питання щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії (із врахуванням раніше виплачених щомісячних розмірів пенсії) з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 без поетапності виплати пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, яку оскаржено позивачем у апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019 апеляційну скаргу позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України та запропоновано позивачу усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали оригіналу документа про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 повернуто апеляційну скаргу позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 на підставі частини другої статті 298 КАС України, зважаючи на неусунення позивачем недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ АПЯЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, якою залишено без руху апеляційну скаргу позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.20119 у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України та встановлено позивачу десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, яку просить роз'яснити позивач, за своєю суттю є чіткою за змістом та такою, що не підлягає роз'ясненню в порядку статті 254 КАС України. Так, за правилами статті 254 КАС України роз'ясненню підлягають виключно судові рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Разом з тим, спірна ухвала не належать до судових рішень, якими вирішується спір по суті, а її резолютивна частина не припускає кілька варіантів її тлумачення, є чіткою та зрозумілою.
17. Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 та апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані апеляційні скарги позивача оформлені з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України (відсутність документа про сплату судового збору), у зв'язку з чим повернув апеляційні скарги, застосувавши наслідки передбачені статтею 169 КАС України, зважаючи на те, що позивачем не усунуто недоліки апеляційних скарг у встановлений судом строк.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Касаційна скарга обґрунтована незгодою позивача з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у роз'ясненні судового рішення та ухвалами суду апеляційної інстанції щодо повернення апеляційних скарг у зв'язку з невиконанням рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху з підстав несплати судового збору, оскільки в силу положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 2.6 рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013, за змістом якого від сплати судового збору звільняються також і громадські організації, які звернулись до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках передбачених законом. Скаржник вказує на те, що він є членом Всеукраїнської громадської організації «ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ОФІЦЕРІВ», Статутом якої передбачено право цієї громадської організації звертатися до суду за захистом законних прав та інтересів своїх членів та інших громадян України за їх зверненнями, у зв'язку з чим позивачем подано відповідну письмову заяву - звернення від 25.06.2016 на підставі якої громадською організацією видано довіреність від 26.06.2016 ОСОБА_2 щодо представлення інтересів позивача у суді.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
20. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, Суд дійшов таких висновків.
21. Спірним у цій справі є, зокрема питання наявності обов'язку у громадської організації, яка звернулась до суду щодо захисту прав та інтересів її члена ОСОБА_1 щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
22. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено приписами Закону № 3674-VI.
23. Згідно зі статтею 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
24. За приписами статті 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
25. У частині другій статті 3 Закону № 3674-VI визначено перелік об'єктів - заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється, а в статті 5 цього закону - вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору.
26. Приписами частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору визначена у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 вказаної норми встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
27. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 було визначено у розмірі 1921,00 грн.
Отже, сума судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду складала 1921,00 грн.
28. У свою чергу, скаржник звертаючись з апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції вказував на те, що Всеукраїнська громадська організація «ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ОФІЦЕРІВ», яка діє в інтересах її члена ОСОБА_1 , не є платником судового збору у розумінні статті 2 Закону №3674-VI та звільнена від його сплати в силу положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
29. Щодо посилання скаржника на рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/13, то слід звернути увагу, що таке тлумачення давалось редакції пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, яка діяла до 01.09.2015.
30. Так, відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону №3674-VI (в редакції чинній на момент звернення до суду апеляційної інстанції) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
31. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону №3674-VI (в редакції чинній до 01.09.2015) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
32. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 28.11.2013 №12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації „Дім авторів музики в Україні“ щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону №3674-VI у взаємозв'язку з положеннями пункту „г“ частини першої статті 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права“ надав тлумачення редакції пункту 7 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, яка діяла до 01.09.2015.
33. Разом з тим, у новій редакції цього Закону, чинній на момент звернення позивача до суду апеляційної інстанції, громадські організації не включено до переліку осіб, на яких розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору.
34. За правилами статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
35. Статтею 5 цього Закону визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, при цьому громадські організації у цьому переліку з 01.09.2015 відсутні.
36. Відтак, суб'єктами сплати судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, а не їх представники, які вчиняють дії виключно від імені особи, в інтересах якої вони діють. Таким чином, в разі звернення до суду громадської організації в інтересах інших осіб, така громадська організація є в розумінні Закону № 3674-VI платником судового збору, тобто наявність чи відсутність підстав для сплати судового збору пов'язана не зі статусом громадської організації, яка діє в інтересах певної особи, а безпосередньо з цією особою - позивачем. Таким чином, з'ясуванню підлягають обставини наявності у такої особи обов'язку сплачувати судовий збір чи наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати.
37. При розгляді цієї справи позивачем не наведено підстав та не надано доказів щодо наявності у нього обставин, визначених Законом № 3674-VI, для звільнення від сплати судового збору.
38. Таким чином, оскільки на час постановлення оскаржуваних ухвал апеляційного суду, позивач не усунув недоліків апеляційних скарг, які залишено без руху, то Шостий апеляційний адміністративний суд вірно у відповідності до вимог частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України повернув апеляційні скарги особі, яка їх подала.
39. Дослідивши доводи скаржника щодо протиправності відмови судом апеляційної інстанції у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, якою залишено без руху апеляційну скаргу позивача, у зв'язку з несплатою судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
40. Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
41. За змістом частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
42. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
43. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
44. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
45. Крім того, роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв'язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Не підлягає роз'ясненню те, що прийнято з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі.
46. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 не підлягає роз'ясненню в порядку статті 254 КАС України, оскільки прийнята з процесуальних питань і не належать до судових рішень, якими спір вирішено по суті, до того ж вона є цілком зрозумілою, а мотиви, які навів скаржник у своїй заяві, по суті полягають лише у його незгоді з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, якою залишено без руху апеляційну скаргу позивача у зв'язку з несплатою судового збору.
47. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
48. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції спірних рішень.
49. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі») суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 про відмову у роз'ясненні судового рішення, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 про повернення апеляційної скарги та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 про повернення апеляційної скарги у справі №826/10176/18 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду