16 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 140/16134/20 пров. № А/857/2/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Затолочного В.С.,
за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року про забезпечення позову (головуючий суддя: Андрусенко О.О., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хідман» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хідман», звернувся до суду з позовом в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПC у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/poзpaxyнкy кopигyвaння в Єдинoмy peєcтpi податкових нaклaдниx № 8747 від 05.06.2020 про включення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків; зобов'язати Головне управління ДПC у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Хідман» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПC у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1722836/42829147 від 10.07.2020 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 4 від 10.06.2020; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 10.06.2020 подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Хідман».
Позивачем, 20.11.2020 подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2020 № 8747 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Хідман» критеріям ризиковості платника відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Заява обґрунтована тим, що внаслідок прийняття такого рішення зупинена реєстрація в ЄРПН податкової накладної № 4 від 10.06.2020, що y свою чергу призводить до негативних наслідків для товариства, a саме до погіршення ділової репутації, a також до можливих прямих і непрямих збитків, шляхом виставлення штрафних санкцій контрагентам позивача та розірвання ділових відносин.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хідман» про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 червня 2020 року № 8747 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Хідман» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Із цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу в частині зупинення дії рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 червня 2020 року № 8747 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Хідман» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. Включення суб'єктом владних повноважень до баз даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податків.
Відповідач, 08.02.2021 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв'язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв'язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення по усій території України карантинних заходів, що зумовило погіршення ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваним рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.06.2020 № 8747, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хідман» віднесено до ризикових платників податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, підставою для його прийняття слугувала та обставина, що позивачем подано на реєстрацію податкові накладні з реалізації транспортних засобів без належної їх ідентифікації в адресу суб'єктів господарювання, які в подальшому здійснюють підміну номенклатури реалізованого товару.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).
Згідно ч. 3 цієї статті, ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом позову у спірних правовідносинах, є:
визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПC у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/poзpaxyнкy кopигyвaння в Єдинoмy peєcтpi податкових нaклaдниx № 8747 від 05.06.2020 про включення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків; зобов'язати Головне управління ДПC у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Хідман» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПC у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1722836/42829147 від 10.07.2020 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 4 від 10.06.2020;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 10.06.2020 подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Хідман».
Так, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На момент виникнення спірних правовідносин, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначається Порядком зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року (далі - Порядок № 1165), який набрав чинності 01.02.2020.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Підпункт 3 пункту 11 Порядку № 1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності, відтак не впливає на податковий облік платника податку.
Включення платника податків до переліку ризикових платників не породжує для нього правих наслідків (не звужує його права, не покладає на нього обов'язків).
Натомість, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Суд апеляційної інстанції вважає, що визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, та не завдає шкоди його діловій репутації, оскільки здійснення передбачених законом заходів контролю, зокрема щодо сплати податків (обов'язкових платежів) є нормою.
Аналогічний правовий висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року (справа № 160/10287/19).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що судом першої інстанції не зазначено, на підставі яких саме доказів визнано доведеними покликання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача у випадку не забезпечення позову.
Крім цього, на думку суду апеляційної інстанції, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.
Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення частини другої статті 151 КАС України, оскільки зупинення дії рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків до надання оцінки судом його правомірності нівелює значення здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб'єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції також враховує висновок у подібних правовідносинах, викладений в постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 280/2284/20.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судом першої інстанції заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, отже застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 313, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року про забезпечення позову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено 23.02.2021.