Справа № 580/3419/20 Суддя (судді) першої інстанції: М.А. Білоноженко
24 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Парінова А.Б.,
Беспалова О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юрія» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Юрія» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Приватне акціонерне товариство «Юрія» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління ДПС у Черкаській області від 20.08.2020 № 954.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено про те, що ПрАТ «Юрія» є переробником молока, виробником масла та сиру, при цьому, беручи до уваги поширення протягом тривалого періоду в Україні інфекційної хвороби (СOVID-19), а також, не надання перевіряючими довідок про відсутність у них інфекційної хвороби (СOVID-19), позивач не допустив перевіряючих до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки позивач здійснює заходи, спрямовані на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СOVID-19) серед населення, в зв'язку із чим позивач просить визнати протиправним та скасувати оскаржуваний наказ. Крім того, позивачем вказано на обмеження (мораторій) на проведення перевірок під час дії карантину.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 24.02.2021.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне акціонерне товариство «Юрія» зареєстровано як юридична особа - 10.03.1995. Видами діяльності є: 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру (основний); 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
20.08.2020 ГУ ДПС у Черкаській області, на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 та п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, винесено наказ № 954 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Юрія».
Відповідно до наказу, документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Юрія» наказано провести з 25.08.2020 тривалістю 10 днів. Перевірку провести з метою дотримання податкового законодавства декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2020 року, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах - у квітні 2020 року.
21.08.2020 ГУ ДПС у Черкаській області, на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу від 20.08.2020 № 954, видано направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Юрія» № №271/23-00-05-0807, 272/23-00-05-0807, 273/23-00-05-0807.
Мета перевірки, згідно вказаних направлень: дотримання податкового законодавства декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2020 року, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах - у квітні 2020 року.
25.08.2020 головними державними ревізорами-інспекторами відділу позапланових перевірок Головного управління ДПС у Черкаській області здійснено вихід за податковою адресою ПрАТ «Юрія» з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
25.08.2020 керівник товариства та головний бухгалтер ПрАТ «Юрія» відмовили в допуску посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області до проведення перевірки, про що складено акт від 25.08.2020 № 136/23-00-05-0806. Також, посадові особи позивача відмовились від ознайомлення з направленнями на перевірку, про що головними державними ревізорами-інспекторами також складено акт від 25.08.2020 № 137/23-00-05-0806/00447853.
Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю наказу на проведення перевірок, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного:
- оскаржуваний наказ прийнято відповідачем на підставі п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відтак, проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача не підпадає під дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, встановленого розділом Інші перехідні положення ПК України;
- посилання позивача на карантинні обмеження на підприємстві відхилені судом першої інстанції, як такі, що не передбачені нормами законодавства не містять вказаних обставин, як підставу для недопуску посадових осіб податкового органу до перевірки, у зв'язку з ненаданням останніми довідок про відсутність у них інфекційної хвороби COVID-19.
Доводи апеляційної скарги:
- апелянт зазначає про те, що відповідачем не досліджувався факт про те, що ПрАТ «Юрія» на час перевірки було платником ПДВ;
- наказ на проведення перевірки прийнятий з порушенням строків призначення перевірки;
- законом не встановлено, що за даних обставин, мала би бути проведена саме виїзна перевірка позивача;
- судом першої інстанції не було взято до уваги карантинні обмеження та запроваджені на підприємстві протиепідеміологічні заходи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Так, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За змістом п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
При цьому, документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Слід врахувати, що п. 78.4 ст. 78 ПК України, передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з нормами п. 78.5. ст. 78 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, а саме, у наказі про проведення зазначається дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Однак, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Виходячи з предмету та обсягу обґрунтування позову, на підтвердження протиправності наказу на проведення позапланової виїзної перевірки, сторона позивача зазначила про те, що Перехідними положеннями ПК України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18.03.2020 по останній календарний день місяця в якому завершується дія карантину. Крім того, наголошено на тому, що перевіряючих не було допущено до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки позивач здійснює заходи, спрямовані на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СOVID-19).
З даного приводу слід врахувати, що за приписами п. 52-2 підрозділу 10 Розділу Перехідні положення ПК України, (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 № 591-IX), установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Тож, суд першої інстанції цілком обґрунтовано відхилив вказані позивачем посилання та дійшов правильного висновку, що нормами ПК України чітко визначено, що дія мораторію не розповсюджується на перевірку позивача, оскільки її було призначено оскаржуваним наказом з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
До того ж, посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не досліджував чи було підприємство позивача на період перевірки платником ПДВ та врахував строки на призначення перевірки, на переконання колегії суддів, у даному випадку, не є визначальними, адже такі не були покладені в основу обґрунтування позовних вимог, а також, оскаржуваний наказ відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України, адже в ньому містяться всі необхідні реквізити, як то адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, підпис керівника. Тож, за оскаржуваним наказом, контролюючим органом мала би бути проведена перевірка, вже на підставі якої та за результатами її проведення, у відповідному акті перевірки було б встановлено або наявність порушень в діях платника податків, або констатовано відсутність таких порушень.
Колегія суддів також вважає правильним відхилення посилань сторони позивача на неможливість допуску посадових осіб податкового органу для проведення перевірки, у зв'язку з складною епідеміологічною ситуацією, пов'язаною із поширенням інфекційної хвороби (COVID-19), та запровадженими на підприємстві протиепідеміологічними заходами (перевіряючи не надали довідку про відсутність інфекції), з урахуванням того, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19)» від 13.05.2020 № 591-IX чітко передбачено, що на підстави, визначені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, на підставі якої видано наказ про позапланову документальну виїзну перевірку позивача, мораторій не розповсюджується, а вичерпний перелік підстав для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки встановлено нормами п. 81.1 ст. 81 ПК України, які, у свою чергу, не містять положень щодо можливості недопуску платником податків посадових осіб до перевірки у зв'язку із ненаданням ними довідок про відсутність у них інфекційної хвороби (СOVID-19). Тож, наведені доводи цілком обґрунтовано були відхилені судом першої інстанції.
Таким чином, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юрія» - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді А.Б. Парінов
О.О. Беспалов