Справа № 826/11909/17 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.
11 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю.
за участю секретаря: Волошка О. Л.
представника позивача Поліщука С.М., представника відповідача Івах Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 11.11.2020) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 №0028391404.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову не надав належної оцінки первинній документації наданій позивачем до матеріалів справи та зроблено безпідставні висновки щодо безтоварності операцій з ТОВ "Біг Трейдінг-Груп ТТМ", ТОВ "Гранд-Сервісгруп", ТОВ "Сотес Груп", ТОВ "Олімпія Голд", ТОВ "Голд Альянс ЛТД", ТОВ "Асгард ХХІ", ТОВ "Меркурінс", ПП "Абсолют Транс", ТОВ "Х-ТД ОПТ", ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Метал Експо Україна", ТОВ "Оланд Сторм".
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 03.02.2021 р. за вх. № 4491, у якому відповідач повністю підтримує позицію суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку товариств з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.05.2017 №226/26-15-14-04-03/36958491 (надалі - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме:
- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 523 994,00 грн.
Позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду якого відповідачем висновки акта залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що ТОВ "Пан Логістик" повідомлено листом від 14.06.2017 №16603/10/26-15-14-04-03-14.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 №0028791404, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 785 991,00 грн, в тому числі 523 994,00 грн, штрафні санкції - 261 997,00 грн.
Позивачем оскаржено дане рішення у адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 17.08.2017 №18156/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивачем оскаржено його до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
В силу норми п.198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.
При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.
Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Також, відповідно до пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною другою статті 9 цього Закону передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.
Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для формування податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі №804/5599/15 (адміністративне провадження №К/9901/42187/18) правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.
Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на формування зобов'язань із сплати податку на додану вартість вплинуло формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ТОВ "Біг Трейдінг-Груп ТТМ", ТОВ "Гранд-Сервісгруп", ТОВ "Сотес Груп", ТОВ "Олімпія Голд", ТОВ "Голд Альянс ЛТД", ТОВ "Асгард ХХІ", ТОВ "Меркурінс", ПП "Абсолют Транс", ТОВ "Х-ТД ОПТ", ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Метал Експо Україна", ТОВ "Оланд Сторм".
Отже, надаючи оцінку правомірності винесення рішення суду першої інстанції та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дослідженню підлягає факт реальності господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами-постачальниками.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та TOB "Біг Трейдінг-Груп ТТМ" укладено договір надання послуг від 01.01.2015 №ЕП-010115 відповідно до умов якого TOB "Біг Трейдінг-Груп ТТМ" зобов'язувалось надати позивачу диспетчерські послуги, вантажно-розвантажувальні послуги, транспортно-експедиторські послуги, послуги з організації відправлень вантажів та контроль митного оформлення товарів і транспортних засобів.
Відповідно до умов вказаного договору TOB "Біг Трейдінг-Груп ТТМ" зобов'язувалось надавати послуги особисто, за письмовою або усною заявкою позивача (п. 2 договору).
Відповідно до пункту 3 договору оплата послуг здійснювалась протягом 10 робочих днів з дня отримання належним чином оформлених рахунку, акту виконаних послуг та податкових накладних.
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем як до перевірки так до матеріалі справи додано копії: акта звіряння між ТОВ «Пан Логістик» та ТОВ «Біг Трейдінг - Груп ТТМ» за період з 01.01.2015 року по 05.09.2017 року, актів надання послуг № 8 від 23.01.2015 року, № 9 від 23.01.2015 року, № 10 від 23.01.2015 року, № 11 від 23.01.2015 року, № 31 від 31.03.2015 року, № 32 від 31.03.2015 року, № 33 від 31.03.2015 року, № 34 від 31.03.2015 року, № 27 від 30.04.2015 року, № 28 від 30.04.2015 року, № 28 від 30.04.2015 року, № 29 від 30.04.2015 року № 30 від 30.04.2015 року, № 31 від 30.04.2015 року, № 32 від 30.04.2015 року, № 33 від 30.04.2015 року .
Вказані акти надання послуг містять детальний опис маршрутів щодо яких надаються транспортно-експедиторські послуги, та до кожного з них позивачем до матерів справи доданок копії товарно-транспортних накладних по кожному із маршрутів вказаних в актах. Крім того, до матерів справи надано копії карток водіїв із значенням анкетних даних кожного, копії актів прийняття - передачі вантажів, маршрутних листів, листів руху та опломбування автомобілів, акти пошкодження вантажу, копії заявок та ін. (т.1 а.с. 198-253, т. 2-4, т. 5 а.с. 1-92).
Розрахунки з TOB "Біг Трейдінг-Груп ТТМ" позивачем здійснено у безготівковій формі, на підтвердження чого надано копії платіжних доручень (а.с. 93-99 т. 5).
Між позивачем та TOB "Сотес Груп" 05.01.2015 року укладено договір надання послугу № ЕП-0115 відповідно до умов якого TOB "Сотес Груп" зобов'язувалось надати позивачу: диспетчерські послуги, вантажно-розвантажувальні послуги, транспортно-експедиторські послуги, послуги з організації відправлень вантажів та контроль митного оформлення товарів і транспортних засобів (т. 5 а.с. 115-119).
Відповідно до умов вказаного договору TOB "Сотес Груп" зобов'язувалось надавати послуги особисто, за письмовою або усною заявкою позивача (п. 2 договору).
Відповідно до пункту 3 договору оплата послуг здійснювалась протягом 10 робочих днів з дня отримання належним чином оформлених рахунку, акту виконаних послуг та податкових накладних.
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем як до перевірки так до матеріалі справи додано копії: акта звіряння між ТОВ «Пан Логістик» та ТОВ «Сотес Груп» за період з 01.01.2015 року по 05.09.2017 року, актів надання послуг № 158 від 29.01.2015 року, № 159 від 30.01.2015 року, № 228 від 31.01.2015 року, № 229 від 31.01.2015 року, № 230 від 31.01.2015 року, № 281 від 25.02.2015 року, № 282 від 25.02.2015 року, № 283 від 26.02.2015 року, № 284 від 27.02.2015 року, № 285 від 28.02.2015 року, № 286 від 28.02.2015 року, № 287 від 28.02.2015 року, № 288 від 28.02.2015 року, № 289 від 28.02.2015 року, № 290 від 28.02.2015 року, № 291 від 28.02.2015 року, № 232 від 30.04.2015 року, № 233 від 30.04.2015 року, № 234 від 30.04.2015 року, № 235 від 30.04.2015 року, № 236 від 30.04.2015 року, № 237 від 30.04.2015 року, № 238 від 30.04.2015 року, № 239 від 30.04.2015 року, № 240 від 30.04.2015 року, № 242 від 30.04.2015 року, № 243 від 30.04.2015 року, № 244 від 30.04.2015 року, № 245 від 30.04.2015 року, № 246 від 30.04.2015 року, № 247 від 30.04.2015 року.
Вказані акти надання послуг містять детальний опис маршрутів щодо яких надаються транспортно-експедиторські послуги, та до кожного з них позивачем до матерів справи доданок копії товарно-транспортних накладних по кожному із маршрутів вказаних в актах. Крім того, до матерів справи надано копії карток водіїв із значенням анкетних даних кожного, копії актів прийняття - передачі вантажів, маршрутних листів, листів руху та опломбування автомобілів, акти пошкодження вантажу, копії заявок та ін. (т.5 а.с. 120- 267, т. 6-9, т.10 а.с. 1-195, т. 20 а.с. 1-90, т. 22 а.с. 14-45).
Розрахунки з ТОВ «Сотес Груп» позивачем здійснено у безготівковій формі, на підтвердження чого надано копії платіжних доручень (т. 10 а.с. 196-203).
Між позивачем та ТОВ "Оланд Сторм" 05.01.2015 року укладено договір надання послугу № ЕП-0115 відповідно до умов якого TOB "Сотес Груп" зобов'язувалось надати позивачу: диспетчерські послуги, вантажно-розвантажувальні послуги, транспортно-експедиторські послуги, послуги з організації відправлень вантажів та контроль митного оформлення товарів і транспортних засобів (т. 5 а.с. 115-119).
Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Оланд Сторм" зобов'язувалось надавати послуги особисто, за письмовою або усною заявкою позивача (п. 2 договору).
Відповідно до пункту 3 договору оплата послуг здійснювалась протягом 10 робочих днів з дня отримання належним чином оформлених рахунку, акту виконаних послуг та податкових накладних.
Як вбачається з матерів справи, між позивачем та ТОВ "Оланд Сторм" 12.09.2015 року укладено договір надання та організації послуг № ЕП-01401 відповідно до умов якого ТОВ "Оланд Сторм" зобов'язувалось надати позивачу послуги з перевезення наданого йому позивачем вантажу в міжнародному та/або в міжміському сполучення з пункту відправлення до пункту призначення та видати ввірений вантаж вантажоодержувачеві або іншій уповноваженій особі.
Відповідно до пункту 2 договору позивач зобов'язувався надати ТОВ "Оланд Сторм" заявку на перевезення не пізніше ніж за три години до за планової дати та часу завантаження. Заявка повинна містити інформацію щодо дати та місця завантаження /розвантаження , назву вантажовідправника/вантажоодержувача, час та місце подачі автомобіля, додаткові вимоги до автомобіля та іншу інформацію.
Крім того, умовами договору встановлено, що ТОВ "Оланд Сторм" зобов'язується не пізніше ніж через 2 години після отримання заявки надати її підписаною з копією техпаспорту на автомобіль та копію паспорта водія, що буде здійснювати перевезення вантажу.
Також ТОВ "Оланд Сторм" покладено обов'язок щодо забезпечення із сторони водіїв контролю за якість завантаження/розвантаження та перевезення товару, дотримання правил температурного режиму, заповнення необхідної документації та ін.
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаними правочинами позивачем до матерів справи додано копію акта звіряння між позивачем та ТОВ «Оланд Сторм» за період з 01.01.2015 року по 05.09.2017 року, копії акта надання послуг № ОС-091201 від 12.09.2015 року про надання транспортно-експедиційних послуг за маршрутом: с. Синьков (Тернопільська область) - Старий Чорторійськ (Волинська область), копію товарно-транспортної накладної, що підтверджує реальність перевезення по Акту надання послуг № ОС-091201 від 12.09.2015 року, платіжного доручення, що підтверджує оплату позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Оланд Сторм» за надані послуги (т. 16 а.с. 89-92).
Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ "Голд Альянс ЛТД" судом встановлено наступне.
TOB "Пан Логістик" сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Голд Альянс ЛТД" за період червень 2015 року на суму 46305 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що між TOB "Пан Логістик" та ТОВ "Голд Альянс ЛТД" укладено договір надання та організації послуг від 01.06.2015 №ЕП-010615 на виконання послуг: диспетчерські, вантажно-розвантажувальні, транспортно-експедиторські послуги, послуги з організації відправлень вантажів та контроль митного оформлення товарів і транспортних засобів (а.с. 209-211 т. 10).
В підтвердження настання реальних наслідків позивачем до матеріалів справи додано копію акт звіряння між ТОВ «Пан Логістик» та ТОВ «Голд Альянс ЛТД» за період з 01.01.2015 року по 05.09.2017 року, копію акта надання послуг № 8 від 30.06.2015 року про надання транспортно-експедиційних послуг по території України, копії товарно-транспортних накладних по акту № 8 від 30.06.2015 року, картки водіїв, акти прийняття - передачі вантажів, маршрутні листи, листи руху та опломбування автомобілів, акти пошкодження вантажу тощо, що підтверджують справжність господарських операцій по Акту № 8 від 30.06.2015 р. Крім того, надано копію платіжного доручення, що підтверджує оплату позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Голд Альянс ЛТД» за надані послуги, а також разові договори-заявки (а.с. 91-123 т.20).
Щодо взаємовідносин позивача із TOB "Асгард XXI" судом встановлено наступне.
Позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом TOB "Асгард XXI" за період серпень-вересень 2015 року на суму 22846 грн.
Як вбачається з матерів справи, між TOB "Пан Логістик" та TOB "Асгард XXI" укладено договір надання та організації послуг №ЕП-3107 від 15.08.2015 на виконання послуг: диспетчерські, вантажно-розвантажувальні, транспортно-експедиторські послуги, послуги з організації відправлень вантажів та контроль митного оформлення товарів і транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2 договору позивач зобов'язувався надати TOB "Асгард XXI" заявку на перевезення не пізніше ніж за три години до за планової дати та часу завантаження. Заявка повинна містити інформацію щодо дати та місця завантаження /розвантаження , назву вантажовідправника/вантажоодержувача, час та місце подачі автомобіля, додаткові вимоги до автомобіля та іншу інформацію.
Крім того, умовами договору встановлено, що TOB "Асгард XXI" зобов'язується не пізніше ніж через 2 години після отримання заявки надати її підписаною з копією техпаспорту на автомобіль та копію паспорта водія, що буде здійснювати перевезення вантажу.
Також TOB "Асгард XXI" покладено обов'язок щодо забезпечення із сторони водіїв контролю за якість завантаження/розвантаження та перевезення товару, дотримання правил температурного режиму, заповнення необхідної документації та ін..
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем до матерів справи додано копії акт звіряння між ТОВ «Пан Логістик» та ТОВ «Асгард ХХІ» за період з 01.01.2015 року по 05.09.2017 року, актів надання послуг № 46 від 15.09.2015 рок та № 47 від 15.09.2015 року з детальними маршрутами наданих диспетчерських послуг, копії товарно-транспортних накладних на всі маршрути перевезення по вказаним актам, картки водіїв, акти прийняття - передачі вантажів, маршрутні листи, листи руху та опломбування автомобілів, акти пошкодження вантажу тощо, що підтверджують справжність господарських операцій.
Стосовно взаємовідносин позивача із TOB "Меркурінс" судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та TOB "Меркурінс" укладено договір надання та організації послуг від 31.03.2015 №ЕП-00792, предметом якого є перевезення вантажу (а.с. 199, 200 т. 12).
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем до матерів справи додано копії акта звіряння між ТОВ «ПАН ЛОГІСТИК» та ТОВ «Меркурінс» за період з 01.01.2015 року по 05.09.2017 року, актів надання послуг № МК - 040303 від 03.04.2015 року, № МК - 040702 від 07.04.2015, № МК - 040701 від 07.04.2015 року, № МК - 042706 від 27.04.2015 року, № МК - 052704 від 27.05.2015 року про транспортно-експедиційні послуги згідно з маршрутами, копії товарно-транспортних накладних, актів прийому передачі продукції, що підтверджують реальність перевезення по вищевказаним актам.
Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна компанія" судом встановлено наступне.
TOB "Пан Логістик" сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна компанія" у періоді березень 2015 року на загальну суму 58 507 грн.
Судом встановлено, що між TOB "Пан Логістик" та TOB "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" укладений Договір надання та організації послуг №27-02/15 від 27.02.2015 на виконання послуг: диспетчерські, вантажо-розвантажувальні, транспортно-експедиторські послуги, послуги з організації відправлень вантажів та контроль митного оформлення товарів і транспортних засобів .
Відповідно до пункту 2 договору позивач зобов'язувався надати ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна компанія" заявку на перевезення не пізніше ніж за три години до за планової дати та часу завантаження. Заявка повинна містити інформацію щодо дати та місця завантаження /розвантаження , назву вантажовідправника/вантажоодержувача, час та місце подачі автомобіля, додаткові вимоги до автомобіля та іншу інформацію.
Крім того, умовами договору встановлено, що ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна компанія" зобов'язується не пізніше ніж через 2 години після отримання заявки надати її підписаною з копією техпаспорту на автомобіль та копію паспорта водія, що буде здійснювати перевезення вантажу.
Також ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна компанія" покладено обов'язок щодо забезпечення із сторони водіїв контролю за якість завантаження/розвантаження та перевезення товару, дотримання правил температурного режиму, заповнення необхідної документації та ін..
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем до матерів справи додано копії акта звіряння між ТОВ «Пан Логістик» та ТОВ «ЄС «Європейька будівельно-фасадна компанія» за період з 01.01.2015 року по 05.09.2017 року, актів надання послуг № 86 від 31.03.2015 року, № 87 від 31.03.2015 року, № 88 від 31.03.2015 року, № 91 від 31.03.2015 року, № 92 від 31.03.2015 року, № 93 від 31.03.2015 року, № 94 від 31.03.2015 року, № 95 від 31.03.2015 року, № 96 від 31.03.2015 року, № 97 від 31.03.2015 року, № 98 від 31.03.2015 року, № 99 від 31.03.2015 року, № 100 від 31.03.2015 року, № 101 від 31.03.2015 року, № 102 від 31.03.2015 року, № 103 від 31.03.2015 року, № 104 від 31.03.2015 року, № 105 від 31.03.2015 року, № 106 від 31.03.2015 року, № 107 від 31.03.2015 року, № 89 від 31.03.2015 року, № 90 від 31.03.2015 року з детальними маршрутами наданих транспортно-експедиційних послуг до кожного з актів, копії товарно-транспортних накладних на всі маршрути перевезення, картки водіїв, акти прийняття - передачі вантажів, маршрутні листи, листи руху та опломбування автомобілів, акти пошкодження вантажу тощо.
Крім того, з матерів справи вбачається, що позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом ПП "Абсолют Транс" у періоді лютий 2015 року на загальну суму 2376 грн.
Судом встановлено, що між TOB "Пан Логістик" та ПП "Абсолют Транс" укладено договір надання та організації послуг №ЕП-00475 від 20.02.2015 на перевезення вантажу в міжнародному та/або в міжміському сполученні з пункту відправлення до пункту призначення.
В підтврджегння настання реальних наслідкв за вказаним правочином позивачем як до перевірки та к і до суду надано копії акт звіряння між ТОВ «Пан Логістик» та ПП «Абсолют Транс» за період з 01.01.2015 року по 05.09.2017 року, акта № 1526 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.02.2015 року про надання транспортно-експедиційних послуг за маршрутом: с. Новий Мізунь (Івано - Франківська область) - смт. Ювілейне (Дніпропетровська область) та копію товарно-транспортної накладна № 135 від 16 лютого 2015 року.
Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "Х-ТД ОПТ" судом встановлено наступне.
TOB "Пан Логістик" сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Х-ТД ОПТ" у періоді грудень 2015 року на загальну суму 1287 грн.
Судом встановлено, що між TOB "Пан Логістик" та ТОВ "Х-ТД ОПТ" укладено договір надання та організації послуг №ЕП-01797 від 12.12.2015 на перевезення вантажу в міжнародному та/або в міжміському сполученні з пункту відправлення до пункту призначення (а.с. 233-238 т. 12).
Відповідно до пункту 2 договору позивач зобов'язувався надати ТОВ "Х-ТД ОПТ" заявку на перевезення не пізніше ніж за три години до за планової дати та часу завантаження. Заявка повинна містити інформацію щодо дати та місця завантаження /розвантаження , назву вантажовідправника/вантажоодержувача, час та місце подачі автомобіля, додаткові вимоги до автомобіля та іншу інформацію.
Крім того, умовами договору встановлено, що ТОВ "Х-ТД ОПТ" зобов'язується не пізніше ніж через 2 години після отримання заявки надати її підписаною з копією техпаспорту на автомобіль та копію паспорта водія, що буде здійснювати перевезення вантажу.
Також ТОВ "Х-ТД ОПТ" покладено обов'язок щодо забезпечення із сторони водіїв контролю за якість завантаження/розвантаження та перевезення товару, дотримання правил температурного режиму, заповнення необхідної документації та ін..
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем до матерів справи додано копії акта звіряння між позивачем та ТОВ «ХД - ОПТ» за період з 01.01.2015 року по 05.09.2017 року, копію акта № 118 здачі-приймання виконаних робіт від 14.12.2015 року про надання транспортно-експедиційних послуг (перевезення вантажу) на суму 7 722,00 грн, копії товарно-транспортних накладних, товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв, що підтверджують реальність перевезення по акту № 118 здачі - приймання виконаних робіт від 14.12.2015 року
Між позивачем та TOB "Гранд-Сервісгруп" укладено договір № 02-03/15 від 02.03.2015 року відповідно до умов якого TOB "Гранд-Сервісгруп" зобов'язувалось надати позивачу послуги з виготовлення рекламних буклетів та надання дизайнерських послуг.
Відповідно до пункту 2 договору TOB "Гранд-Сервісгруп" зобов'язувалось виготовити необхідну кількість рекламних буклетів за погодженим з замовником дизайном. Передача готової продукції, відповідно до умов договору здійснювалась на підставі видаткових накладних, а надання дизайнерських послуг - шляхом підписання акту надання послуг.
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем до матерів справи додано копії видаткової накладної № РН-0000141 від 31.03.2015 року, відповідно до змісту якої TOB "Гранд-Сервісгруп" передано позивачу рекламні буклети в кількості 81250 шт загальною вартістю 260000,00грн в тому числі ПДВ на суму 43 333,33грн, копію акту здачі-приймання робіт № ОУ-0000142 від 31.03.2015 року відповідно до змісту якого TOB "Гранд-Сервісгруп" надано позивачу дизайнерські послуги загальною вартістю 40 000,00грн в тому числі ПДВ на суму 6 666,67грн.
Крім того, між позивачем та TOB "Гранд-Сервісгруп" укладено договір №3001-15 від 30.01.2015, відповідно до умов якого TOB "Гранд-Сервісгруп" зобов'язувалось надати позивачу рекламні послуги, а саме: організувати розміщення, обслуговування та рекламування банеру.
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним договором позивачем до матерів справи додано копії акту надання послуг від 28.02.2015 року № 45 відповідно до змісту якого вартість наданих рекламних послуг склала 180 000,00 грн в тому числі ПДВ на суму 30 000,00грн.
В підтвердження здійснення розрахунків з TOB "Гранд-Сервісгруп" за вказаними правочинами позивачем до матерів справи додано копії платіжних доручень (т. 5 а.с. 108-114).
Щодо взаємовідносин позивача із TOB "Олімпія Голд" судом встановлено наступне.
TOB "Пан Логістик" сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом TOB "Олімпія Голд" за період грудень 2016 року на суму 161667 грн.
З матеріалів справи слідує, що між TOB "Пан Логістик" та TOB "Олімпія Голд" укладено договір поставки товару №1 від 01.12.2014, предметом якого є поставка запасних частин до автомобіля (а.с. 204-206 т. 10).
Позивачем надано до матеріалів справи копії первинних документів, складених в ході виконання вказаної господарської операції, а саме: видаткової накладної та акта звіряння (а.с. 207, 208 т. 10).
Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ "Метал Експо Україна" судом встановлено наступне.
TOB "Пан Логістик" сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Метал Експо Україна" за період серпень 2015 року на загальну суму 925,00 грн.
Відповідачем в акті перевірки зазначено про те, що позивачем не укладено письмовий договір із вказаним контрагентом.
Позивачем надано до матеріалів справи копії первинних документів, складених в ході виконання господарської операції із вказаним контрагентом, а саме: акта звіряння та видаткової накладної (а.с. 83, 84 т. 16).
Розрахунки з ТОВ "Метал Експо Україна" позивачем здійснено у безготівковій формі, на підтвердження чого надано копію платіжного доручення (а.с. 85 т. 16).
Наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.
Як вбачається з матеріалів справи а не спростовано податковим органом, під час перевірки позивачем надано усі необхідні та достатні документи на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що не заперечується самим відповідачем у акті перевірки, однак, податковим органом залишено без належної уваги такі первинні документи платника податків, не надавши їм оцінки чи аналізу.
Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом у перевіряємий період.
Також контролюючим органом не спростовано того факту, що всі податкові накладні, видані контрагентами позивача, зареєстровано в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказаний контрагент позивача у спірний період був платниками податку на додану вартість та сплачував його.
В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.
Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на продаж товарів та від контрагентів, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення таких до складу податкового кредиту сум ПДВ.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що апелянтом доведено використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності придбаного ТОВ "Біг Трейдінг-Груп ТТМ", ТОВ "Гранд-Сервісгруп", ТОВ "Сотес Груп", ТОВ "Олімпія Голд", ТОВ "Голд Альянс ЛТД", ТОВ "Асгард ХХІ", ТОВ "Меркурінс", ПП "Абсолют Транс", ТОВ "Х-ТД ОПТ", ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Метал Експо Україна", ТОВ "Оланд Сторм" товару та послуг, оскільки такі використано позивачем з метою отримання прибутку та в межах господарської діяльності.
Фінансово-господарські операції між позивачем та зазначеними суб'єктами господарювання відображено у податковій звітності позивача за відповідні податкові періоди, сплачені постачальникам кошти віднесені позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, зокрема, внаслідок чого сформовано від'ємний фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток, суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.
Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.
Не дає підстави для такого висновку і пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складенні такої звітності.
Адже наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.
Крім того, згідно висновку акту перевірки податковим органом зроблено висновок про не встановлення факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Біг Трейдінг-Груп ТТМ", ТОВ "Гранд-Сервісгруп", ТОВ "Сотес Груп", ТОВ "Олімпія Голд", ТОВ "Голд Альянс ЛТД", ТОВ "Асгард ХХІ", ТОВ "Меркурінс", ПП "Абсолют Транс", ТОВ "Х-ТД ОПТ", ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Метал Експо Україна", ТОВ "Оланд Сторм".
Проте, відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження вказаних висновків, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18) та від 17.04.2018 року у справі №820/475/17 (адміністративне провадження №К/9901/4907/17).
Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 03.2012 року у справі №21-421а11 та від 22.09.2015 року у справі №810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №826/6280/13-а, адміністративне провадження №К/9901/2848/18, від 06.03.2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18) та від 13.03.2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18).
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено ряд кримінальних проваджень, а саме: відносно ТОВ "Біг Трейдінг-Груп ТТМ" №32015100030000073, відносно ТОВ "Гранд-Сервісгруп" №32016110200000096, відносно ТОВ "Сотес Груп" №12014000000000574, відносно ТОВ "Олімпія Голд" № НОМЕР_1 , відносно ТОВ "Голд Альянс ЛТД" № НОМЕР_2 , відносно ТОВ "Асгард ХХІ" № НОМЕР_2 , відносно ТОВ "Меркурінс" №32015040040000025, відносно ПП "Абсолют Транс" №12015040000001028, відносно ТОВ "Х-ТД ОПТ" №32016140000000024, відносно ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" №12015000000000630 та відносно ТОВ "Оланд Сторм" №32015040040000025 щодо можливого здійснення фіктивного підприємництва.
Поряд із цим, жодне із вказаних кримінальних проваджень не завершено, обвинувальні вироки відносно посадових осіб вказаних суб'єктів господарювання відсутні, крім того сам факт наявності порушених кримінальних проваджень не свідчить про невиконання контрагентами своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.
Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), постанові Верховного суду від 26.06.2018 року у справі № 808/2360/17.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Однак, у разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №813/1974/17, адміністративне провадження №К/9901/1391/17, ЄДРСРУ №72486629.
Отже, посилання відповідача на порушені кримінальні провадження відносно посадових осіб ТОВ "Біг Трейдінг-Груп ТТМ", ТОВ "Гранд-Сервісгруп", ТОВ "Сотес Груп", ТОВ "Олімпія Голд", ТОВ "Голд Альянс ЛТД", ТОВ "Асгард ХХІ", ТОВ "Меркурінс", ПП "Абсолют Транс", ТОВ "Х-ТД ОПТ", ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Оланд Сторм" є безпідставними.
Варто врахувати, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є дійсним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України).
Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, встановлено рух активів (товару), встановлено зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
Більш того, безпідставними є доводи податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції щодо не підтвердження настання реальних наслідків за правочинами укладеними з ТОВ "Біг Трейдінг-Груп ТТМ", ТОВ "Гранд-Сервісгруп", ТОВ "Сотес Груп", ТОВ "Олімпія Голд", ТОВ "Голд Альянс ЛТД", ТОВ "Асгард ХХІ", ТОВ "Меркурінс", ПП "Абсолют Транс", ТОВ "Х-ТД ОПТ", ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Метал Експо Україна", ТОВ "Оланд Сторм" в силу відсутності таких суб'єктів господарювання у наданих позивачем товарно-транспортних накладних як перевізників.
Поряд із цим, як зазначено апелянтом та підтверджується наявними матеріалами справи, укладення договорів про надання послуг з перевезення обумовлено видом діяльності позивача, зокрема здійснення та організація перевезень.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність», факт надання послуги експедитора при організації перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства Транспорту України 14.10.97 № 363, встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Відповідно до п. 11.3. вищевказаних Правил перевезень автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Як вбачається з матерів справи та не спростовано податковим органом, позивач, як експедитор, отримував замовлення на організацію перевезення від своїх Клієнтів (Замовників - вантажовідправників). Для виконання безпосереднього перевезення позивач залучав своїх контрагентів - постачальників, які надавали дані по транспорту (реєстраційні номери авто, їх марку тощо) та водіях (П.І.Б. водіїв, їх контакти тощо), що безпосередньо мали виконувати ці перевезення. Ці дані по транспорту та водіях позивач передавав своїм клієнтам (замовникам-вантажовідправникам), які вносили дані по транспорту та водіях у товарно - транспортні накладні, але в розділ ТТН «автомобільний перевізник» Клієнт (Замовник) завжди вносив Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАН ЛОГІСТИК», оскільки саме з останнім у клієнта (замовника) підписаний договір на організацію перевезення.
Слід зауважити, що із змісту таких договорів не вбачається обмежень позивача в частині залучення до виконання договорів інших суб'єктів господарювання, фізичних осіб чи їх майна, при цьому за всі транспортні засоби і за всіх водіїв позивач ніс відповідальність перед клієнтом (замовником - вантажовідправником) в силу ст. 932 ЦК України та ст. 14 Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність», а також в силу договорів між позивачем та клієнтами (замовниками).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовуються три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес АД" проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03).
Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.
Так, у пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії" суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Суппорт Центр) це не мало б.
У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
У справі "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства" (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення "встановлений "законом", є передбачуваність. Норму не можна вважати "законом", якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.
З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом.
А саме, при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту в порядку, визначеному податковим законодавством.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з наведеними контрагентами-постачальниками, а також право позивача на формування податкового кредиту.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Відтак, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог є безпідставними, а доводи апеляційної скарги обґрунтованими.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи позивача викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи, з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню та прийняттю нового рішення, згідно з яким позов приватного акціонерного товариства "Інноваційний Страховий Капітал" слід задовольнити.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Апелянтом за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 17 686,00 грн згідно платіжного доручення № 1497 від 10.12.20 та судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 11790,00 грн відповідно до платіжного доручення №30046985 від 14.09.2017р., відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 29476,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 №0028391404.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" (ЄДРПОУ: 36958491, місцезнаходження: 03040, місто Київ, вулиця Деміївська, 43) з Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м.Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 29476,00 гривень (двадцять дев'ять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А.Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 23.02.2021року)