Справа № 826/15723/17
17 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
за участю секретаря: Яковіна Б.В.,
розглянувши у закритому судовому засіданні заяву Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про відвід суддів Собківа Ярослава Мяр'яновича, Глущенко Яни Борисівни, Черпіцької Людмили Тимофіївни, Пилипенко Олени Євгеніївни у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Україна" та ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Позивачі Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз Україна" та ОСОБА_1 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року позов задоволено частково.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, прокуратурою міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Україна" та ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
27 січня 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла від прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України заява про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б.,Черпіцької Л.Т.
26 січня 2021 року Розпорядженням заступника керівника апарату суду Мишкіною В.В. було здійснено заміну судді-члена колегії суддів, у зв'язку з тим, що суддя Глущенко Я.Б. станом на 27 січня 2021 року перебуватиме у відпустці (відповідно до наказу №6 к/тм від 18 січня 2021 року).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено наступний склад колегії: головуючий суддя- Собків Я.М., судді: Черпіцька Л.Т., Пилипенко О.Є.
У зв'язку із заміною судді-члена колегії суддів, під час судового засідання під час вирішення питання про відвід було надано додатковий час представнику прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України для визначення якому саме складу колегії суддів заявляється відвід та чи заявляється відвід судді Пилипенко О.Є.
Прокуратурою міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України було подано пояснення щодо заяви про відвід від 27.01.2021 року, у яких заявник просить відвести колегію суддів від розгляду справи № 826/15723/17 та передати справу на новий авторозподіл в порядку визначеному законом.
Розглянувши заяву про відвід та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 11 ст. 40 КАС України).
Заява про відвід вмотивована тим, що при визначенні складу суду для розгляду апеляційної скарги в даній справі: судді Собків Я.М., Черпіцька Л.Т., Глущенко Я.Б. (Пилипенко О.Є.) порушено порядок визначення судді в розумінні пп.23 п. 1 Рішення від 26.11.2020 року № 30, оскільки вони були обрані без урахування встановленої спеціалізації. А сам авторозподіл у справі відбувся без урахування встановленої спеціалізації.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т., а після повторного автоматизованого розподілу судової справи, колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів: Черпіцької Л.Т. та Пилипенко О.Є., колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованим, з огляду на наступне.
Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за новоявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Порядок визначення складу суду передбачено статтею 31 КАС України.
Згідно з частинами першою-третьою вищевказаної статті, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Згідно з приписами частин десятої, шістнадцятої, сімнадцятої статті 31 КАС України, для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Згідно з підпунктом 15.4 розділу VII Перехідних положень КАС України, установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше ніж три місяці з дня набрання ним чинності - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, визначеними цією редакцією Кодексу.
Так, відповідно до п. 1 розд. VIII «Автоматизований розподіл судових справ між суддями» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради Суддів України від 26.11.2010 р. № 30 (зі змінами) (далі - Положення) за виключенням кримінальних проваджень, визначення підсудності в яких проводиться у відповідності до Кримінально-процесуального кодексу, затвердженого Законом Української РСР «Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 15), розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до автоматизованої системи документообігу суду та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до автоматизованої системи документообігу суду оригінал електронного документа або електронна копія паперового документа відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається.
Відповідно до пункту 2 розділу VII Положення, збори суддів вищих спеціалізованих судів, судів апеляційної та касаційної інстанцій визначають основний склад постійних колегій суддів, кожна у кількості трьох суддів, які мають спільні спеціалізації (спеціалізації постійної колегії). Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів, з числа тих, що мають спеціалізацію постійної колегії. Кількість резервних суддів постійної колегії має забезпечити виключення випадків неможливості заміни судді в колегії з підстав, визначених пунктами 4 та 5 Розділу VIII цього Положення.
Згідно з пунктом 6 розділу VIII Положення, первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації) в наступній послідовності: 1) формується список компетентних суддів для розгляду конкретної справи; 2) для компетентних суддів розраховуються коефіцієнти навантаження; 3) із числа компетентних суддів з урахуванням встановлених коефіцієнтів навантаження здійснюється випадковий вибір судді (судді-доповідача); 4) на підставі результатів проведеного автоматизованого розподілу проводиться коригування коефіцієнтів фактичного та середньозваженого навантаження суддів; 5) у разі визначення судді-доповідача проводиться визначення суддів, що входять до складу постійної колегії.
Стосовно посилання заявника на порушення автоматизованої системи розподілу справ, колегія суддів зауважує, що згідно п. 1 розд. VIII Положення, за виключенням кримінальних проваджень, визначення підсудності в яких проводиться у відповідності до Кримінально-процесуального кодексу, затвердженого Законом Української РСР "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 15), розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до АСДС ЕД або ЕКПД відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається.
Таким чином, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 КАС України, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною 1 ст. 36 КАС України передбачений перелік підстав за яких суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому суд не переконаний, що у цій справі достатньо ознак, які б давали підстави вважати, що колегія суддів проявляла особисту упередженість до заявника.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність суддів.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто, обставини наведені прокуратурою міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України у заяві не є підставою для відводу.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень у інших справах, у тому числі подібних.
Відповідно до часини 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т., а після повторного автоматизованого розподілу судової справи, колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів: Черпіцької Л.Т. та Пилипенко О.Є. у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
З огляду на викладене колегія суддів знаходить заявлений відвід необґрунтованим та вбачає за можливе продовжувати розгляд справи.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду головуючого судді: Собківа Я.М., суддів Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., Пилипенко О.Є. відмовити.
Продовжити розгляд апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Пилипенко О.Є.
Суддя Черпіцька Л.Т.