24 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7373/20
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі Жигайлової О.Е.,
за участю представника апелянта - Новака Р.Г..
представника відповідача - Павлюк В.С.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, ухвалене в порядку спрощеного провадження без виклику сторін в м. Одесі, по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним і скасування припису, -
В серпні 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним і скасувати припис № 100 від 05.02.2020 р. Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.02.2020 року Білгород-Дністровським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області складено припис №100, яким приписано ТОВ «Агрофірма «Шаболат»» усунути порушення. З даним Приписом №100 від 05.02.2020 р. Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ТОВ «АГРОФІРМА «ШАБОЛАТ»» не погоджується. Позивач зазначає, що відповідач не попереджував його про проведення перевірки. Також позивач зазначає, що акт та припис складені з численними помилками, а припис не містить строків та термінів на усунення порушень. З наведених підстав позивач вважає його незаконним, протиправним, винесеним з порушенням вимог законодавства та таким, що підлягає скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що останнім днем перевірки в дійсності було 07.02.2020 р., а також наведені вище положення законодавства, за результатами проведеної перевірки відповідач повинен був скласти акт саме 07.02.2020 р. З пояснень відповідача та матеріалів справи, на думку апелянта, вбачається, що Акт складено 05.02.2020 р., отже ще до закінчення самого заходу. Складання Акту перевірки ще до її завершення додатково свідчить про невідповідність викладених в ньому висновків фактичним обставинам перевірки. Після проведеної перевірки, за результатами якої Головним управління Держпродспоживслужби в Одеській області було складено Акт №318, опису виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства, ТОВ «АГРОФІРМА «ШАБОЛАТ»» надано не було. Враховуючи наведені порушення законодавства, які були допущені Головним управління Держпродспоживслужби в Одеській області під час проведення перевірки та під час складання Акту №318, на думку апелянта, складений на підставі них Припис №100 від 05.02.2020 р. є протиправним та підлягає скасуванню. Апелянт зазначає, що Головним управління Держпродспоживслужби в Одеській області ще до завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) (07.02.2020 р.) було складено Акт 318 від 05.02.2020 р. за результатами його проведення, який повинен був бути складений 07.02.2020 р., а в подальшому, на підставі даного акту, було складено Припис №100 від 05.02.2020 р., який повинен був бути складений не раніше 10.02.2020 р. Також апелянт вказує, що Припис №100 від 05.02.2020 р. Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не містить строків, встановлених для усунення порушень. Враховуючи, що Припис №100 від 05.02.2020 р. Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ТОВ «АГРОФІРМА «ШАБОЛАТ»» складений з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на думку апелянта, він є незаконним, протиправним, винесеним з порушенням вимог законодавства та таким, що підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що відповідно до Реєстру операторів потужностей (об'єктів), що використовуються для промислового вирощування (розведення) тварин (станом на 2019 рік), який розміщений на офіційному сайті ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат»» було зареєстровано за адресою 67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, вул. Леніна, 120. Як слідує з відеозапису перевірки головному бухгалтеру ТОВ «АФ «Шаболат»» були вручені необхідні розпорядчі документи для проведення перевірки, на записі зафіксовано, як головний бухгалтер зауважила, що назва адреси «Леніна» є старою назвою вулиці «Центральна», тобто, це одна й та сама вулиця. Представник апелянта вказує, що існує два різних Акта № 318, однак, такі твердження представника є надуманими, адже вони не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи. Акт перевірки датований 05.02.2020 року тобто в межах строку проведенні планового заходу - з 03.02,2020 року по 07.02.2020 року. В якій нормі та якого закону міститься вимога для контролюючого органу датувати акт перевірки саме останнім днем перевірки - представник апелянта не вказує. У суб'єкта господарювання є право на подання зауважень до акту перевірки, однак, таким правом ні директор ТОВ «АФ «Шаболат»», ні інші посадові особи суб'єкта господарювання не скористався, що підтверджується наявними у справі матеріалами. Крім того, відповідач зазначає, що акт, складений посадовими особами контролюючого органу за результатами контрольного заходу не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує певні правові наслідки для підконтрольного суб'єкта, спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акт може бути підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, що й має місце в даному випадку. Будь-яких доказів, що підтверджували б той факт, що директором ТОВ «АФ «Шаболат»» було отримано Акт без опису виявлених порушень та в такому вигляді , в якому додано до позовної заяви - до адміністративного позову додано не було, також таких доказів апелянт не надає разом з апеляційною скаргою. Представником апелянта не надано будь-яких належних, достовірних та допустимих доказів, які б підтверджували факти, які були викладені ним як у апеляційній скарзі, так і в адміністративному позові. Будь-яких пояснень, зауважень або заперечень до акту державного нагляду (контролю) від ТОВ «АГРОФІРМА «ШАБОЛАТ»» не надходило. Відповідач звертає увагу, що апелянтом повністю продубльовано аргументи та доводи, які були ним зазначені у адміністративному позові. Відповідач вказує, що Припис № 100 містить у собі досить чіткі та конкретні дії, які позивач як оператор ринку мав здійснити на усунення порушень, які були встановлені за результатом заходу державного нагляду (контролю). Використання такої мовної одиниці як слово «термін» замість слова «строк» ніяким чином не вплинуло на можливість виконання позивачем законної вимоги посадової особи компетентного органу й ніяким чином не впливає на суть встановленого порушення. Окремо відповідач звертає увагу суду, що TQB «АФ «Шаболат»» ие заперечує проти того, що ними було допущено недотримання вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини, окрім того, порушення норм законодавства повністю підтверджується матеріалами та доказами, що були додані до відзиву на адміністративний позов та до заперечень на відповідь на відзив на адміністративний позов. Вказуючи на формальні недоліки, які ніяким чином не впливають на виявлені порушення, представник позивача вчиняє дії, що спрямовані на уникнення відповідальності Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ «Шаболат»» та ухиленню від виконання законних вимог контролюючого органу. З огляду на зазначене, відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції сторони надали свої пояснення та не заперечували щодо закінчення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.01.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області видано наказ № 378 «Про проведення планового заходу державного нагляду (контролю)» у відповідності до якого начальнику Білгород-Дністровського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - Сьоміку Петру Валерійовичу, головному спеціалісту відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Білгород-Дністровського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - Маргаріт Світлані Олександрівні наказано здійснити плановий захід державного нагляду (контролю) відносно ТОВ «Агрофірма «Шаболат»» з 03.02.2020 року по 07.02.2020 року.
31.01.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області видано направлення № 342 з зазначенням строку проведення планового заходу з 03.02.2020 року по 07.02.2020 року.
За результатами заходу державного контролю стосовно додержання ТОВ «Агрофірма «Шаболат»» вимог у сфері ветеринарної медицини складено Акт щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини № 318 від 05.02.2020 року, в якому наведено опис виявлених порушень.
Згідно вказаного акту перевірку проведено у присутності директора ТOB «Агрофірма «Шаболат»» Роздольського А.М.
У графі «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного (нагляду) контролю та складеного акту перевірки» акту №318 від 05.02.2020 року міститься напис здійснений та підписаний директором TОB «Агрофірма Шаболат» Роздольським А.М. а саме: «Зауважень до проведеного заходу не маю. Підпис».
05.02.2020 року Білгород-Дністровським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області складено припис № 100, яким приписано ТОВ «Агрофірма «Шаболат» вчинити певні дії, щодо усунення порушень чинного законодавства за переліком (т.1 а.с. 42-48).
Позивач не погоджуючись з даним приписом звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заходи інспектування відносно позивача проведені посадовими особами відповідача відповідно до норм чинного законодавства. При цьому позивачем не було надано до суду жодних доказів щодо відсутності встановлених контролюючим органом порушень, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V .
Згідно із частиною шостою статті 2 Закону № 877 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13 - 18, 20, 21 цього Закону.
Згідно Положення про Держпродспоживслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України врегульовані Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 № 2042-VIII (далі - Закон № 2042-VIII).
Відповідно до п.9, 24 ч.1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" (далі-Закон № 2042) державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог. Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України; оператор ринку - оператор ринку харчових продуктів, оператор ринку кормів, оператор потужностей. Для цілей розділу VII цього Закону до операторів ринку також належить оператор ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження.
Згідно з ст. 2 Закону № 2042 законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 10 Закону № 2042 під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори зобов'язані:
1) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;
2) об'єктивно та неупереджено здійснювати заходи державного контролю у межах повноважень, передбачених законом;
3) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах з операторами ринку, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства, а також від неправомірного та необґрунтованого притягнення операторів ринку до відповідальності та застосування до них примусових заходів;
4) не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, одержану під час здійснення заходів державного контролю, крім випадків, передбачених законом;
5) пред'являти документи, що посвідчують особу державного інспектора або державного ветеринарного інспектора та підтверджують його повноваження на здійснення заходів державного контролю, а також оформляти і надавати документи, пов'язані із здійсненням заходів державного контролю.
Згідно з ч.1 ст. 11 Закону № 2042 під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають право:
1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи;
2) здійснювати інспектування потужностей, випробувальних лабораторій, що розміщуються на потужностях і пов'язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів та/або кормів;
3) здійснювати відбір зразків з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;
4) проводити аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, за умови наявності відповідної підготовки;
5) перевіряти документи щодо дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин і отримувати їх копії;
6) здійснювати інтерпретацію результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків;
7) видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;
8) збирати докази, що підтверджують порушення операторами ринку цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, у тому числі здійснювати відбір зразків;
9) здійснювати позапланові інспектування потужностей з метою перевірки виконання операторами ринку приписів, розпоряджень та рішень, прийнятих за результатами здійснення попередніх заходів державного контролю;
10) за зверненням оператора ринку видавати (заповнювати) міжнародні сертифікати, що підтверджують відповідність вантажів з харчовими продуктами або кормами, що експортуються з України, вимогам країни призначення або вимогам законодавства України. Міжнародний сертифікат, що підтверджує відповідність вантажу, що експортується з України, вимогам законодавства України, видається за відповідним зверненням оператора ринку, лише якщо компетентними органами України та країни призначення не погоджено форму міжнародного сертифіката і законодавство країни призначення не передбачає обов'язковості супроводження такого вантажу міжнародним сертифікатом встановленої форми.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону № 2042 оператор ринку під час здійснення заходів державного контролю має право:
1) вимагати від державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю, дотримання цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;
2) перевіряти наявність у державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю, службового посвідчення (документа, що посвідчує особу);
3) одержувати копії направлення на проведення інспектування або аудиту;
4) не допускати державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів до здійснення інспектування та аудиту, якщо:
а) інспектування або аудит здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності інспектування та аудиту, встановленої щорічним планом державного контролю, та за відсутності підстав для проведення позапланових заходів державного контролю;
б) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не надав копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
в) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не вніс запис про здійснення відповідного заходу державного контролю до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (у разі надання такого журналу оператором ринку);
5) бути присутнім під час здійснення заходів державного контролю, залучати до здійснення таких заходів юридичних і фізичних осіб, за умови що такі особи не перешкоджають здійсненню відповідних заходів;
6) вимагати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, що належить оператору ринку;
7) одержувати та ознайомлюватися з актами державного контролю, актами відбору зразків, розпорядженнями, приписами, рішеннями;
8) надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до актів державного контролю, актів відбору зразків протягом п'яти робочих днів з дня отримання таких актів оператором ринку;
9) під час відбору зразків одержувати додаткові зразки для проведення альтернативного лабораторного дослідження (випробування);
10) вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів внесення до нього записів про здійснення інспектування та аудиту до початку їх проведення;
11) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні рішення, дії та бездіяльність посадових осіб компетентного органу та інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю;
12) на відшкодування в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, шкоди (збитків), заподіяної (завданих) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю посадових осіб компетентного органу та інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю.
Частиною 1 та 2 статті 25 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" (Закону № 2042) визначено, що планові заходи державного контролю здійснюються відповідно до щорічного плану державного контролю. Щорічний план державного контролю на наступний рік розробляється та затверджується компетентним органом до 1 грудня поточного року.
26.11.2019 наказом Держпродспоживслужби України "Про затвердження щорічного плану державного контролю Держпродспоживслужби у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини" № 1150 затверджено щорічний план державного контролю на 2020 рік та опубліковано на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби.
Відповідно до ч.3, ч.7 ст. 18 Закону № 2042 заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.
Державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі-Закон №877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.6 ст. 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з ч.7, ч.8 ст. 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно до ст. 10 Закону № 877 суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб'єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з'ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій 31.01.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області видано наказ № 378 «Про проведення планового заходу державного нагляду (контролю)» у відповідності до якого начальнику Білгород-Дністровського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - Сьоміку Петру Валерійовичу, головному спеціалісту відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Білгород-Дністровського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - Маргаріт Світлані Олександрівні наказано здійснити плановий захід державного нагляду (контролю) відносно ТОВ «Агрофірма «Шаболат»» з 03.02,2020 року по 07.02,2020 року.
31.01.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області видано направлення № 342 з зазначенням строку проведення планового заходу з 03.02.2020 року по 07.02.2020 року.
Акт перевірки датований 05.02.2020 року, тобто, в межах строку проведення планового заходу - з 03.02.2020 року по 07.02.2020 року.
Крім того, жодних зауважень на акт апелянтом надано не було.
Відповідачем були здійснені технічні помилки, під час складення акту, однак, на думку суду, формальні недоліки у складанні акту перевірки жодним чином не спростовують встановлені під час перевірки правопорушення та не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому.
Також судом встановлено, а позивач не заперечував, що ГУ Держрпродспоживслужби в Одеській області було здійснено перевірку саме суб'єкта господарювання ТОВ АГРОФІРМА ШАБОЛАТ.
Крім того, колегія суддів зазначає, що акт, складений посадовими особами контролюючого органу за результатами контрольного заходу не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує певні правові наслідки для підконтрольного суб'єкта, спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Предметом розгляду в адміністративній справі можуть бутим лише рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, з якими пов'язується виникнення прав та обов'язків у інших осіб.
Щодо строків складення припису, судом встановлено, що проведення державного нагляду відбулось 05.02.2020 року та припис складено 05.02.2020 року, у зв'язку із чим відповідачем не було порушено п'ятиденний строк, передбачений ч.7 ст.7 ЗУ «Про осовні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Крім того, судом встановлено, що акт №318 від 05.02.2020 року містить детальний опис виявлених порушень та всі необхідні реквізити, встановлені законодавством України.
Згідно оскаржуваного припису, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області були встановлені строки для усунення порушень.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що судами перевірена процедура призначення та проведення інспектування та не виявлено порушення прав апелянта, припис складено у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик