22 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 340/2036/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
секретар судового засідання Лащенко Р.В.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача Беспалової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Беспалової Наталки Олександрівни на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 р. (суддя Момонт Г.М., повне судове рішення складено 29.10.2020 р.) в справі № 340/2036/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - ДПП) про визнання протиправним та скасування наказу від 04.05.2020 р. № 251 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» в частині застосування до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення в виді звільнення зі служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу від 18.06.2020 р. № 320о/с в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 18.05.2020 р. із відрахуванням грошового забезпечення за 4 доби надмірно нарахованої щорічної основної оплачуваної відпустки; поновлення на службі в поліції з 18.06.2020 р.; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.05.2020 р. по день винесення рішення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справ, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує, що судом першої інстанції не направлялось позивачу копія ухвали про відкриття провадження у справі, про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи позивач не обізнаний та не мав можливості подати клопотання про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін, тобто не міг скористатися своїми процесуальними правами.
Зазначає про неправильний висновок суду першої інстанції про доведеність вчинення дисциплінарного проступку висновком службового розслідування. При цьому судом першої інстанції проігноровано судове рішення, яким закрита справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Зважаючи на відсутність жодного рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення позивачем Правил дорожнього руху.
На думку апелянта, є безпідставним висновок службового розслідування про наявність умислу у позивача, адже дорожньо-транспортні пригоди завжди відбуваються з необережності.
Оскільки вина позивача не встановлена, тому відсутні підстави вважати, що в діях позивача є склад дисциплінарного проступку.
Оскаржені накази містить відомості, що підставою для звільнення є наявність кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, проте позивачу на час прийняття наказів не вручалось повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а вирок або постанова суду, які набрали законної сили, відсутні.
Судом першої інстанції фактично не встановлено будь-яких обставин, а в рішенні дублюються висновки службового розслідування.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 22.02.2016 р. проходив службу в поліції, з 01.09.2019 р. - на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області (далі - УПП) Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Доповідною запискою від 03.03.2020 р. начальник УПП капітан поліції Цюцюра А. повідомив начальнику ДПП полковнику поліції Жукову Є. про можливе порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП лейтенантом Кротовим О.В. за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №12020120020001498 від 01.03.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Наказом ДПП від 13.03.2020 р. №505 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» призначено службове розслідування за фактом внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 01.03.2020 р. за №12020120020001498 відомостей про скоєння інспектором взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, відповідно до частин першої - четвертої статті 14, частин першої та другої статті 15, частин першої, другої, сьомої та восьмої статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статуту Національної поліції України», абзацу першого пункту 2 та пункту 4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893, пунктів 2 та 3 розділу І, пункту 5 розділу ІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893. На період проведення службового розслідування інспектора взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків.
Службовим розслідуванням встановлено, що 29.02.2020 р. о 23 год. 59 хв. до чергової частини Кропивницького ВП надійшло повідомлення начальника сектору реагування патрульної поліції Кіровоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про те, що по вул. Мурманській виявлено громадянина, який, попередньо, отримав тілесні ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі транспортного засобу Mazda. На місці події виявлено сліди осипу скла та фрагменти окремих деталей транспортного засобу. Потерпілого госпіталізовано до реанімаційного відділення Комунального некомерційного підприємства «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради».
Виїздом на місце події слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції Прокоф'єва В.В. встановлено, що 29.02.2020 р. близько 23 год. 50 хв. по вул. Мурманська в м. Кропивницький водій автомобіля Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись зі сторони проспекту Університетського, на відстані 20,5 м. від електроопори №32 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по проїзній частині.
Внаслідок ДТП пішохід отримав тілесні ушкодження, доставлений до лікувального закладу, а водій ОСОБА_1 зник з місця події.
Працівниками чергової служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Кіровоградській області здійснено орієнтування всіх нарядів поліції про обставини вчинення кримінального правопорушення, прикмети правопорушника та напрямки його відходу, організовано направлення електронною поштою відповідних орієнтувань, в ході відпрацювання якого орієнтування, на в'їзді до с. Велика Виска Маловисківського району Кіровоградської області нарядом патрульної поліції виявлено схожий за описом автомобіль Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що мав характерні механічні пошкодження, під керуванням інспектора взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Кротова О.В.
ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, у зв'язку з чим складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
01.03.2020 р. відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №523379 за частиною 1 статті 121 КУпАП за керування транспортним засобом, у якого з правого боку відсутнє дзеркало заднього виду, передбачене конструкцією транспортного засобу.
Дисциплінарною комісією встановлено, що 01.03.2020 р. в позаслужбовий час, ставши учасником дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження, лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив обов'язки залишатися на місці пригоди, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів - звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілого до закладу охорони здоров'я, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських, вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, які передбачені підпунктами «а», «в», «г», «д» та «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Крім того, під час медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеного за направленням слідчого, відмовився пройти дослідження за допомогою газоаналізатора, чим порушив передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху обов'язок пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку зазначений медичний огляд.
Дисциплінарною комісією зазначено, що вказані порушення Правил дорожнього руху лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив, не зважаючи на те, що на нього підпунктами 1, 5, 6 та 8 пункту 2.1, підпунктами 7 та 8 пункту 2.2 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 р. №4/1, покладено здійснення функцій з контролю за дотриманням Правил дорожнього руху, забезпечення безпеки дорожнього руху, профілактики, попередження, виявлення та припинення кримінальних та адміністративних правопорушень, а також здійснення заходів із забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Дисциплінарна комісія вказала, що вказаними діями, спрямованими на уникнення відповідальності, лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив обов'язки бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, які встановлені пунктами 1, 3, 6 та 11 частини третьої статті 1 Статуту, обов'язки неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень та нещасних випадків, які встановлені пунктами 1 та 4 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», а також встановлений частиною другою цієї статті обов'язок незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Також вказано, що зазначений дисциплінарний проступок лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив виключно зі своєї провини, яку під час службового розслідування не визнав, з причини низької правосвідомості та з метою уникнення відповідальності.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування, призначеного за фактом внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 01.03.2020 за №12020120020001498 відомостей про скоєння інспектором взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України від 10.04.2020 р., затверджений начальником Департаменту патрульної поліції 10.04.2020 р., яким встановлено, що відомості щодо вчинення інспектором взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку знайшли своє об'єктивне підтвердження. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 4 частини першої, частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6 та 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, пункту 2.5, підпунктів «а», «в», «г», «д» та «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, на підставі частин першої та другої, пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», запропоновано застосувати до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ДПП від 10.04.2020 р. №689 «Про допуск інспектора взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 до виконання службових обов'язків» інспектора взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 допущено до виконання службових обов'язків.
Наказом ДПП від 04.05.2020 р. №251 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 4 частини першої, частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6 та 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, пункту 2.5, підпунктів «а», «в», «г», «д» та «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, на підставі частин першої та другої, пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», застосовано до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Із наказом ДПП від 04.05.2020 р. №251 ОСОБА_1 ознайомлений 18.05.2020 р.
Наказом ДПП від 18.05.2020 р. №320 о/с «Про особовий склад» на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 04.05.2020 р. №251 відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №2 батальйону, з 18 травня 2020 року.
Із наказом ДПП від 18.05.2020 р. №320 о/с ОСОБА_1 ознайомлений 19.05.2020 р.
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.06.2020 р. у справі №404/1499/20 закрито провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правильно кваліфіковано дії лейтенанта поліції ОСОБА_1 стосовно порушення вимог пунктів 1 та 4 частини першої, частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6 та 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, пункту 2.5, підпунктів «а», «в», «г», «д» та «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, як дисциплінарний проступок; при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту враховано характер проступку та обставини, за яких його вчинено, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Враховуючи, що порушення Правил дорожнього руху лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив всупереч обов'язкам щодо здійснення функцій з контролю за дотриманням Правил дорожнього руху, забезпечення безпеки дорожнього руху, профілактики, попередження, виявлення та припинення кримінальних та адміністративних правопорушень, а також здійснення заходів із забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених підпунктами 1, 5, 6 та 8 пункту 2.1, підпунктами 7 та 8 пункту 2.2 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 р. №4/1, суд першої інстанції вважав, що вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок співмірний обраному відповідачем виду дисциплінарного стягнення, оскільки вчинені ним дії є несумісними з проходженням служби у поліції, принижують та дискредитують як самого поліцейського, так і органи поліції.
Приведені висновки стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування як дисциплінарного наказу від 04.05.2020 р. №251, так й наказу від 18.06.2020 р. №320о/с про звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Оскільки позовні вимоги про поновлення на службі у поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, то суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для їх задоволення.
Суд визнає приведені висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України з 22.02.2016 р., з 01.08.2019 р. - на посаді інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції.
ОСОБА_1 мав спеціальне звання лейтенант поліції.
Наказом ДПП № 505 від 13.03.2020 р. призначено проведення службового розслідування за фактом внесення до ЄДРДР 01.03.2020 р. за № 12030120020001498 відомостей про скоєння інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Кіровоградській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Службовим розслідуванням встановлено, що 01.03.2020 р. в позаслужбовий час, ставши учасником дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив обов'язки залишатися на місці пригоди, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів - звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілого до закладу охорони здоров'я, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських, вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, які передбачені підпунктами «а», «в», «г», «д» та «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Крім того, під час медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеного за направленням слідчого, відмовився пройти дослідження за допомогою газоаналізатора, чим порушив передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху обов'язок пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку зазначений медичний огляд.
Вказані порушення Правил дорожнього руху лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив, не зважаючи на те, що на нього підпунктами 1, 5, 6 та 8 пункту 2.1, підпунктами 7 та 8 пункту 2.2 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 р. №4/1, покладено здійснення функцій з контролю за дотриманням Правил дорожнього руху, забезпечення безпеки дорожнього руху, профілактики, попередження, виявлення та припинення кримінальних та адміністративних правопорушень, а також здійснення заходів із забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, тобто вказаними діями, спрямованими на уникнення відповідальності, лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив обов'язки бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, які встановлені пунктами 1, 3, 6 та 11 частини третьої статті 1 Статуту, обов'язки неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень та нещасних випадків, які встановлені пунктами 1 та 4 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», а також встановлений частиною другою цієї статті обов'язок незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування від 10.04.2020 р., затверджений начальником ДПП 10.04.2020 р., яким встановлено, що відомості щодо вчинення інспектором взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку знайшли своє об'єктивне підтвердження. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 4 частини першої, частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6 та 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, пункту 2.5, підпунктів «а», «в», «г», «д» та «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, на підставі частин першої та другої, пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», запропоновано застосувати до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ДПП від 04.05.2020 р. №251 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 4 частини першої, частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6 та 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, пункту 2.5, підпунктів «а», «в», «г», «д» та «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, на підставі частин першої та другої, пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», застосовано до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ДПП від 18.05.2020 р. №320 о/с «Про особовий склад» на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 04.05.2020 р. №251 відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №2 батальйону, з 18 травня 2020 року.
Спірним під час апеляційного перегляду справи є доведеність наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, недоведеність вчинення кримінального або адміністративного правопорушення, а також дотримання судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), відповідно до статті 19 якого у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
За приписами пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Обсяг основних обов'язків поліцейського визначено частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII, відповідно до якої поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
За приписами частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
За приписами статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин 1-3 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
За змістом пунктів 1-2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» (пункт 2 Порядку № 893).
Зважаючи на те, що 01.03.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про реєстрацію провадження №12020120020001498 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Кротовим О.В., тобто на час призначення службового розслідування (13.03.2020 р.) до ЄРДР внесено відомості про скоєння поліцейським ОСОБА_1 кримінального правопорушення, є правильним висновок суду першої інстанції про доведеність підстав для призначення службового розслідування відповідно до пункту 4 статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та пункту 2 Порядку № 893.
Щодо доведеності вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який особа має бути звільнена зі служби в поліції, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування за інформацією про внесення до ЄРДР відомостей про реєстрацію провадження №12020120020001498 про вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.
З огляду на обставини, які встановлені службовим розслідуванням, зроблено висновок про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, порушення вимог пунктів 1 та 4 частини першої, частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6 та 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, пункту 2.5, підпунктів «а», «в», «г», «д» та «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Положення статей 8, 18 Закону № 580-VIII та Правил етичної поведінки поліцейських покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до підпунктів 3, 9 пункту 2.1 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженого наказом ДПП ї від 05.01.2016 р. №4/1, поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює: надання невідкладної допомоги, зокрема домедичної і медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; охорону місця події з метою забезпечення подальшого розслідування, а також вживає заходів щодо охорони та збереження місця події в первинному, незмінному стані до прибуття уповноважених осіб, зокрема слідчих оперативних груп.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, (далі - Правила дорожнього руху) визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.10 Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті “г” пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач у силу своїх службових обов'язків був зобов'язаний не допускати вчинення дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, та у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди чітко дотримуватися вимог Правил дорожнього руху.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, а також приймаючи до уваги вищенаведені норми права, суд доходить до висновку про те, що у спірному випадку відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
В цьому випадку підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції слугували вчинені останнім грубі порушення Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, інших нормативно-правових актів, які регулюють питання проходження служби в поліції, а також Правил дорожнього руху, що виразилось у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди, відмови у проходженні медичного огляду, не надання потерпілому першої допомоги, тобто скоєнні поступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції
Оскільки матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб, встановлений законом.
Суд у спростування доводів позивача зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Службовим розслідуванням встановлено порушення позивачем службової дисципліни, порушення вимог пунктів 1 та 4 частини першої, частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6 та 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, пункту 2.5, підпунктів «а», «в», «г», «д» та «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Кримінальне провадження, що проводилося за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, не виключає наявності у діях позивача одночасно складу дисциплінарного проступку та не позбавляє відповідача можливості накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення, оскільки матеріалами службового розслідування підтверджено, що звільнення позивача зі служби за порушення службової дисципліни не пов'язане із вчиненням злочину.
Відтак, наявність чи відсутність вироку в кримінальному провадженні, а також не вручення позивачу підозри у вченні кримінального правопорушення, не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування.
Зазначені вище обставини дають підстави вважати, що позивачем вчинено проступок, що є несумісним з подальшим проходженням служби.
При цьому звільнення зі служби як вид стягнення може застосовуватися як за систематичне порушення дисципліни, так і за вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Доводи позивача стосовно незаконності звільнення його зі служби в поліції через недоведеність вчинення ним дій, за які відкрите кримінальне провадження, є незмістовними, адже вчинення кримінального правопорушення не може ототожнюватися з відсутністю в його діях порушення службової дисципліни, а тому звільнення позивача зі служби в поліції за порушення службової дисципліни здійснено правомірно.
Стосовно посилання апелянта на невідповідність встановлених в ході службового розслідування обставин фактичним подіям, які мали місце 01.03.2020 р., а саме стосовно відсутності підстав вважати, що ним була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої фізична особа ОСОБА_2 зазнав тілесних ушкоджень, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за фактом залишення позивачем постраждалої в ДТП особи в небезпеці відкрите кримінальне провадження за № 62020150000001024, за яким складено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.10.2020 р. в справі № 404/6521/20 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України, закрите у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадження у формі приватного обвинувачення.
Цією ухвалою, яка набрала законної сили, встановлено « ОСОБА_1 обвинувачується за ч.1 ст.135 КК України у тому, що вчинив завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, за наступних обставин. Так ОСОБА_1 , будучи інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП НП України у спеціальному званні «лейтенант поліції», 29.02.2020 року приблизно о 23 год. 50 хв. під час керування транспортним засобом «Mazda 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул.Перша Виставкова від перехрестя проспекту Університетського та проспекту Промислового у м.Кропивницькому у напрямку с.Велика Виска Маловисківського району Кіровоградської області, внаслідок порушення вимог п.п.1.3, 1.5, 1.10 (в частині визначення терміну «небезпека для руху»), 2.3.б, 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, здійснивши наїзд на пішохода - ОСОБА_2 , спричинив останньому тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, і завідомо знаючи про те, що потерпілий перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, отриманого в результаті дорожньо-транспортної пригоди і якого він сам поставив в небезпечний для життя стан, будучи зобов'язаним піклуватися про цю особу та маючи змогу надати потерпілому першу медичну допомогу на місці пригоди та викликати карету швидкої допомоги, зазначені дії не вчинив, самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим допустив порушення вимог п.2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) Правил дорожнього руху, вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.135 КК України. У обвинувальному акті зазначено, що обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , відсутні, а обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 , є добровільне відшкодування завданого збитку.».
Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи приведену норму процесуального права, суд вважає доведеним обізнаність позивача станом на 01.03.2020 р. про скоєння ним дорожньо-транспортної пригоду за участі фізичної особи, отримання такою особою тілесних ушкоджень.
Враховуючи цей факт, залишення позивачем місця дорожньо-транспортної пригоди правильно розцінено відповідачем про проведенні службового розслідування як дисциплінарний проступок.
Апелянтом зазначається на неврахування судом першої інстанції постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.06.2020 р. в справі №404/1499/20, якою закрито провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП (відсутністю складу адміністративного правопорушення).
Суд з цього приводу зазначає, що наявність чи відсутність постанови про визнання особи винною у вчинення адміністративного правопорушення не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування. При цьому, факт вчинення встановлених розслідуванням дій підриває авторитет і довіру до поліції як органу, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №817/1303/16 від 11.04.2018.
Крім того, суд звертає увагу, що, приймаючи рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, судом в постанові в справі № 404/1499/20 фактично не надавалась оцінка наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а висновок про закриття справи про адміністративне правопорушення ґрунтується на недотриманні особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, процедурних питань.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «С. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Таким чином, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних правових підставах, а не на факті відкриття кримінального провадження або факті складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що висновком службового розслідування доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в тій частині, що судом першої інстанції не направлялось позивачу копія ухвали про відкриття провадження у справі, про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи позивач не обізнаний та не мав можливості подати клопотання про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін, тобто не міг скористатися своїми процесуальними правами, суд визнає необґрунтованими.
Так, позивач не є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище.
Пунктом першим частини шостої статті 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
За приписами частини другої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частин першої - третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що в силу закону ця справи є справою незначної складності, суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, а у зв'язку з відсутністю клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні, - розглянув справу в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін).
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно відповідності дій відповідача у спірних правовідносинах способу та межам, встановленим діючим законодавством, відсутності підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа стосується питання прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а позивач не є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Беспалової Наталки Олександрівни на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 р. в справі № 340/2036/20 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 р. в справі № 340/2036/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 22.02.2021 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 23.02.2021 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко