23 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/5757/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року у справі №160/5757/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХОТЕЙ АС» до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «ХОТЕЙ АС» до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю.
Відповідач, не погодившись з зазначеним рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2021 року скаржник отримав 18 січня 2021 року, що підтверджується повідомленням про доставлення копії ухвали на електронну адресу скаржника. Також, копію зазначеної ухвали суду було отримано скаржником 22 січня 2021 року поштовим зв'язком.
19 січня 2021 року скаржник через засоби поштового зв'язку звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначене клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень.
Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
При цьому, суд зауважує, що обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується - 04.11.2020 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його відстрочення.
02 лютого 2021 року скаржник через засоби поштового зв'язку надав до суду платіжне доручення №4028 від 21.12.2020 року про сплату судового збору у справі № 160/5757/20.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що надання скаржником вищезазначеного платіжного доручення не свідчить про усунення ним недоліку апеляційної скарги у встановлений судом строк, виходячи з наступного.
Так, враховуючи дату отримання скаржником копії ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху - 18 січня 2021 року та 22.01.2021 року, десятиденний строк встановлений судом на усунення недоліку апеляційної скарги та надання до суду документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі, у будь-якому випадку закінчився 01 лютого 2021 року, включно.
Враховуючи те, що встановлений судом строк для надання до суду документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі закінчився 01 лютого 2021 року, включно, в той час як такий документ скаржником надано до суду апеляційної інстанції - 02 лютого 2021 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником не усунуто недолік апеляційної скарги у встановлений судом строк, при цьому скаржник не зазначає обставин, які б свідчили про наявність об'єктивно не переборних обставин не залежних від волевиявлення скаржника та які б позбавляли його можливості надання документу датованого 21 грудня 2020 року у встановлений судом десятиденний строк, тобто до 01 лютого 2021 року.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, недолік якої не усунуто у встановлений судом строк, чітко виконує правило поведінки, встановлене Кодексом адміністративного судочинства України. Крім того, суд апеляційної інстанції не може прийняти до розгляду апеляційну скаргу недоліки якої скаржник намагається усунути після закінчення встановленого судом строку, оскільки таким чином надасть перевагу одній стороні процесу перед іншою, яка чекає від суду неухильного дотримання норм процесуального законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 16 січня 2021 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року у справі №160/5757/20.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року у справі №160/5757/20 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 23 лютого 2021 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко