18 лютого 2021 р.Справа № 520/10154/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,
за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 21.09.20 по справі № 520/10154/2020 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства надати інформацію про точні межі мисливських угідь Зміївської РО УТМР в районі залізничних платформ «Аксютівка» - «Дружний» з урахуванням територій, розташованих там садівничих товариств з прив'язкою до місцевості;
- зобов'язати Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства провести перевірку виконання умов договору ведення мисливського господарства Зміївською РО УТМР;
- зобов'язати Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства надати достовірну інформацію відносно видачі у встановленому порядку на момент проведення полювання 26.01.2020р. відстрільних карток гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 згідно ст. 12 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання».
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що відповідач в порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» надав неповну та недостовірну інформацію на запити ОСОБА_1 від 05.06.2020 року, 18.06.2020, 24.06.2020 року, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року адміністративний позов було залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 05.06.2020 року звернувся до начальника Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства із заявою, в якій просив надати офіційну інформацію наступного змісту
1) Чи розміщені мисливські угіддя у Зміївському районі Харківської області в районі залізничної платформи « ІНФОРМАЦІЯ_1 »? Якщо розміщені, то заявник просив зазначити точні межі їх знаходження з прив'язкою до місцевості;
2) Чи видавались документи на право полювання у відповідності до ст.. 14 ЗУ «Про мисливське господарство та мисливство» громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - жителям с. Зідьки Зміївського району Харківської області;
3) Чи мали вказані громадяни на момент полювання 26.01.2020 року дозволи на добування мисливських тварин. Якщо мали, то заявник просив зазначити дату дії, місце полювання, спосіб полювання та інше.
18.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства із заявою, в якій просив посилити контроль за дотриманням Закону України «Про мисливське господарство та мисливство» під час полювання в районі залізничної платформи «Аксютівка - Дружний». Також, заявник просив провести на підставі ст.. 39 Закону України «Про мисливське господарство та мисливство» перевірку порядку видачі, реєстрації дозвільних документів на добування мисливських тварин користувачами мисливських угідь.
24.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства із заявою, в якій вказав, що 24.06.2020 року частково ознайомився з матеріалами перевірки по своїм заявам від 05.06.2020 року та 18.06.2020 року. У наданій відповіді на карті - схемі відсутні точні межі мисливських угідь у районі, який цікавить заявника з прив'язкою до місцевості. Також, у наданих копіях відстрільних карток відсутні печатки на продовження строку дії до 26.01.2020 року. У відомості про виплату збору за відстріл тварин значить місяць жовтень 2019 року. Не висвітлене питання порядку видачі, реєстрації дозвільних документів користувачів мисливських угідь, не зазначено перелік питань щодо способу полювання, місця полювання та інше.
Листом від 03.07.2020 року № 04-18/Х-73,75,76, 77 Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства надано відповідь на заяви ОСОБА_1 від 05.06.2020 року, 18.06.2020, 24.06.2020 року та повідомило, що заявлені питання знаходяться у зоні діяльності Зміївської РО УТМР, яка є користувачем зазначених мисливських угідь.
На запит Управління, Зміївська РО УТМР листом від 24.06.2020 року № 13 повідомила, що територія в районі залізничної платформи «Аксютівка - Дружний» входить до мисливських угідь Зміївської РО УТМР та визначена на карті - схемі, яка додається до листа.
Також, відповідачем повідомлено заявника, що в сезоні полювання 2019-2020 року громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 мали документи на право полювання - посвідчення мисливців, контрольні картки, картки відстрілу хутрової тварини (дійсні до 26.01.2020 року).
Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства повідомлено ОСОБА_1 , що законодавством не передбачено зазначати на відстрільних картках на добування мисливських тварин спосіб полювання, а Управління не є правоохоронним органом та не має повноважень щодо проведення слідчих щодо вказаних громадян під час полювання 26.01.2020 року.
Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства поставило до відома заявника, що листом від 03.07.2020 року № 047-18/Х-73 було зобов'язано Зміївську РО УТМР забезпечити всебічний розгляд зазначеного інциденту, вжити заходів відповідно до вимог чинного законодавства України та повідомити Управління про прийняте рішення і вжиті заходи.
Позивач, вважаючи, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» надав неповну та недостовірну інформацію на запити ОСОБА_1 від 05.06.2020 року, 18.06.2020, 24.06.2020 року, звернувся до суду із даним позовом.
Залишаючи без задоволення позов, суд першої виходив з того, що відповідачем надано відповідь на запити позивача, сформовані в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" та не допущено порушень законодавства, які б призвели до обмеження права позивача на інформацію.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно зі ст. 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації відповідно до вказаного Закону здійснюється на принципах:
1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;
3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Відповідно до ст. 5, 7 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації", суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Згідно з п. 1.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10, не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що інформація яка запитувалась позивачем відноситься до публічної інформації в розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що у запитах щодо надання публічної інформації від 05.06.2020 року, 18.06.2020 року та 24.06.2020 року позивач не просив Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства надати інформацію про точні межі мисливських угідьЗміївської РО УТМР в районі залізничних платформ «Аксютівка» - «Дружний» саме з урахуванням територій, розташованих там садівничих товариств з прив'язкою до місцевості.
Натомість, позивач лише просив відповідача надати публічну інформації стосовно того, чи розміщені мисливські угіддя у Зміївському районі Харківської області в районі залізничної платформи « ІНФОРМАЦІЯ_1 »? Якщо розміщені, то заявник просив зазначити точні межі їх знаходження з прив'язкою до місцевості.
На підтвердження виконання вказаного запиту позивача, відповідачем надано заявнику карту - схему мисливських угідь та роз'яснені обов'язки Зміївської РО УТМР, як користувача мисливських угідь, до яких належить охорона наданих у користування угідь, дотримання вимог мисливського законодавства та техніки безпеки при проведенні полювання, що підтверджується листом від 03.07.2020 року № 047-18/Х-73.
На вказаній карті - схемі окреслено місцевість мисливських угідь Зміївської РО УТМР з прив'язкою до місцевості.
Поряд з цим, питання про зобов'язання Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства надати інформацію про точні межі мисливських угідь Зміївської РО УТМР в районі залізничних платформ «Аксютівка» - «Дружний» з урахуванням територій, розташованих там садівничих товариств з прив'язкою до місцевості регулюються нормами Закону України «Про звернення громадян», з огляду на те, що вказане порушене питання не підпадає під визначення поняття «публічна інформація», передбаченого у ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та для його вирішення необхідно створити інформацію, а не лише надати уже виготовлену.
Також, колегія судів вказує на те, що позивач у запитах про надання публічної інформації від 05.06.2020 року, 18.06.2020 року та 24.06.2020 року не просив відповідача провести перевірку виконання умов договору ведення мисливського господарства Зміївською РО УТМР.
Натомість, у запиті від 18.06.2020 року ОСОБА_1 просив Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства провести на підставі ст. 39 Закону України «Про мисливське господарство та мисливство» перевірку порядку видачі, реєстрації дозвільних документів на добування мисливських тварин користувачами мисливських угідь, що є різними за своєю природою процедурами.
У відповідно до приписів ст.. 28 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років з дня надання таких угідь у користування.
Листом від 17.07.2020 року № 04-14/Х776, Х-82 Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Державного агентства лісових ресурсів України із запитом про отримання згоди на проведення перевірки Зміївської РО УТМР ( як користувача мисливських угідь в районі залізничних платформ «Аксютівка» - «Дружний») щодо питань, які зазначені у заяві ОСОБА_1 від 06.07.2020 року.
Листом від 06.08.2020 року № 03-15/5177-20 Державне агентство лісових ресурсів України повідомило Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, що підстави для здійснення позаплавного заходу зі здійснення державного нагляду (котролю) у сфері діяльності Зміївської РО УТМР на даний час відсутні.
Про вказані обставини Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства повідомило ОСОБА_1 листом від 11.08.2020 року № 04-18/Х-76, 82.
Щодо питання зобов'язання Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства надати достовірну інформацію відносно видачі у встановленому порядку на момент проведення полювання 26.01.2020р. відстрільних карток гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 згідно ст. 12 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», колегія судів зазначає.
Так, позивач вказав, що недостовірність наданої Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства інформації вбачає в тому, що копії наданих ОСОБА_1 для ознайомлення копій відстрільних карток викликають сумнів в їх достовірності, оскільки відсутні печатки на їх продовження до 26.01.2020 року, підписи під датою продовження проставлені нерозбірливо, не вказані П.І.Б. особи, що продовжила термін дії відстрільної карти.
Відповідач, як розпорядник публічної інформації в контексті розуміння Закону України «Про доступ до публічної інформації», зобов'язаний лише надати уже заздалегідь виготовлену інформацію, яка є зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Водночас, позивачем не надано доказів вчинення відповідачем дій щодо приховання, спотворення запитуваної ОСОБА_1 інформації, а сумніви позивача у достовірності саме документів (а не інформації, яку було надано відповідачем) чи їх певних реквізитів не регулюється Законом України «Про доступ до публічної інформації».
При цьому, позивач помилково ототожнює поняття «надання недостовірної інформації» (тобто, яка надається володільцем такої інформації у спотвореному вигляді) та невідповідність оформлених документів вимогам чинного законодавства за відсутності певних реквізитів, що є різними категорійними поняттями.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, надаючи відповідь у формі листа від 03.07.2020 року № 04-18/Х-73, 75, 76, 77 на запити ОСОБА_1 від 05.06.2020 року, 18.06.2020 року та 24.06.2020 року, сформовані в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», діяв у межах повноважень, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації» , а у вказаному листі від 03.07.2020 року № 04-18/Х-73, 75, 76, 77 надано повну, достовірну та об'єктивну інформацію по суті поставлених заявником питань, а відтак відповідач надав вичерпну відповідь виходячи як із наявної у нього інформації, так і шляхом звернення до відповідних суб'єктів владних повноважень, до компетенції яких належить запитувана інформація, в зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року по справі № 520/10154/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов
Повний текст постанови складено 23.02.2021 року