Іменем України
24 лютого 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1240/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Ноди Сергія Володимировича
АДРЕСА_1
адреса для листування: АДРЕСА_2
до відповідача: Фермерського господарства "Північ Агро"
вул. Польова, 3Б, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська обл., 16624
про стягнення 30495,00грн
без повідомлення (виклику) сторін
Фізичною особою-підприємцем Нодою Сергієм Володимировичем подано позов до Фермерського господарства "Північ Агро" про стягнення 30495,00грн заборгованості, з якої: 15450,49грн пені за період з 02.02.2020 по 01.05.2020, 6721,97грн 3% річних за період з 02.02.2020 по 26.10.2020 та 8323,20грн інфляційних втрат за період з 02.01.2020 по 26.10.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №06/05-2019 від 06.05.2019.
Ухвалою суду від 28.12.2020, з урахуванням ухвали від 14.01.2021, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст.165,166,167,251 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив. заперечень.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Позивач та відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі та встановлення строків для подання заяв по суті справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.
25.01.2021, у встановлений судом строк, від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки сплинув строк позовної давності, про що відповідачем подано до суду заяву про застосування до позовної заяви строку позовної давності №1 від 21.01.2021.
Сторони клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявили.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що ухвалу про відкриття провадження у цій справі постановлено судом 28.12.2020, тому справа має бути розглянута в строк до 26.02.2021 включно.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Встановивши обставини справи, зміст спірних правовідносин, дослідивши та оцінивши подані докази, розглянувши подані документи, суд встановив:
06.05.2019 між Фізичною особою-підприємцем Нодою Сергієм Володимировичем (орендодавець) та Фермерським господарством "Північ Агро" (орендар) укладеного договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №06/05-19 (далі - договір), відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування оприскувач самохідний Spra-Coupe, а орендар зобов'язується прийняти техніку орендодавця та сплатити орендодавцеві орендну плату за її використання (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору найменування техніки, її характеристики тощо, відображаються в додатку №1 до цього договору.
За приписами п. 3.1., 4.1 договору техніка повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем 05.09.2019. Передача техніки здійснюється за місцезнаходженням орендаря - Чернігівська обл., Ніжинський район, с. Вертіївка, за актом передачі-приймання. Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами акту передачі-приймання техніки.
У п. 6.2.1 договору встановлено, що орендар за договором зобов'язується сплачувати орендну плату згідно з умовами Договору.
Відповідно до п. 5.1 договору вартість послуг з оренди техніки за 1 га становить 200,00грн обприскуваних площ орендаря. Загальна вартість орендної плати за цим договором розраховується згідно кількості оброблених гектарів по факту виконаних робіт (здійснюється на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт) /ПДВ не передбачений/.
Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що оплата оренди може здійснюватись декількома окремими платежами або одним єдиним платежем у строк до 01 "жовтня" 2019 року. Підставою для оплати є рахунки або рахунок, виставлені орендодавцем.
За пунктом 7.1. договору після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний протягом 3 діб повернути техніку орендодавцю за Актом передачі-приймання. Повернення техніки здійснюється за місцезнаходженням орендаря.
Відповідно до п. 8.3 договору у разі порушення будь-якою стороною своїх обов'язків за цим договором, винна сторона сплачує на вимогу іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення та існування заборгованості, від загальної простроченої суми за кожний день прострочення.
06.05.2019 сторонами підписано додаток №1 до договору № 06/05-2019 від 06.05.2019 оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем, яким погоджено перелік техніки, що передається в оренду з екіпажем.
05.09.2019 між сторонами підписано акт передачі-приймання транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів № 1, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду техніку.
За умовами п.4.2. договору строк оренди становить з 05.09.2019 по 13.09.2019.
13.09.2019 між сторонами підписано акт передачі-приймання транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів №2, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв техніку яка знаходилася в оренді.
13.09.2019 між сторонами підписано та скріплено печатками акт №ОУ-0000010 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 306000,00 грн.
Позивачем з посиланням на договір №06/05-2019 від 06.05.2019 сформовано рахунок-фактуру №СФ-0000011 від 13.09.2019 на суму 306000,00грн для сплати відповідачем орендної плати за оприскувач Spra-Coupe згідно кількості оброблених гектарів 1530.
Невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №06/05-2019 від 06.05.2019 в частині розрахунків за оренду оприскувача Spra-Coupe стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі № 927/93/20 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ноди Сергія Володимировича до Фермерського господарства "Північ Агро" про стягнення 341839 грн 52 коп., а саме: заборгованість за договором оренди - 306000,00 грн; пеня - 30887,03 грн, 3% річних - 3116,49грн, інфляційні втрати у сумі 1836,00 грн задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "Північ Агро" на користь Фізичної особи-підприємця Ноди Сергія Володимировича 306000 грн 00 коп. боргу, 30557 грн 07 коп. пені за період з 02.10.2019 по 01.02.2020, 3091 грн 34 коп. 3% річних за період з 02.10.2019 по 01.02.2020, 1833 грн 24 коп. інфляційних втрат за період з жовтня 2019 по грудень 2019 року, 5122грн 24коп. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі №927/93/20 рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 залишено без змін.
Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана О.О. від 27.10.2020 ВП №63399225, при примусовому виконанні наказу №927/93/20, виданого 22.09.2020 Господарським судом Чернігівської області, про стягнення з Фермерського господарства "Північ Агро" на користь Фізичної особи-підприємця Ноди Сергія Володимировича306000 грн 00 коп. боргу, 30557 грн 07 коп. пені, 3091 грн 34 коп. 3% річних, 1833 грн 24 коп. інфляційних втрат, 5122грн 24коп. судового збору, заборгованість стягнуто з боржника в повному обсязі, виконавче провадження закінчено.
Позивач за невиконання умов договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №06/05-2019 від 06.05.2019 в частині розрахунків за оренду нарахував відповідачу: 15450,49грн пені за період з 02.02.2020 по 01.05.2020, 6721,97грн 3% річних за період з 02.02.2020 по 26.10.2020 та 8323,20грн інфляційних втрат за період з 02.01.2020 по 26.10.2020, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача вказаних сум.
Відповідач, заперечуючи щодо позовних вимог посилається на те, що сплив строк позовної давності, про що відповідачем подано до суду заяву про застосування до позовної заяви строку позовної давності №1 від 21.01.2021. Так, відповідач зазначає, що п.5.3 договору сторони встановили, що оплата може здійснюватись декількома окремими платежами або єдиним платежем у строк до 01.10.2019. Отже, відповідач вважає, що позивач дізнався про порушення свого права 02.10.2019, тому перебіг позовної давності починається з цієї дати. Позов від 17.12.2020 направлено поштою 21.12.2020. Згідно зі ст. 258 ЦК України до вимог щодо стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. Відповідач вважає, що строк позовної давності сплинув, у зв'язку з чим даний позов не може бути задоволено.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №06/05-19 від 06.05.2019 за своєю правовою природою є договором найму, правове регулювання якого здійснюється за правилами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.
За змістом частин 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі № 927/93/20, що набрало законної сили 09.09.2020, встановлено, зокрема, такі обставини: отримання відповідачем в оренду оприскувача Spra-Coupe двигун №70389484, наявність заборгованості відповідача з оплати оренди у сумі 306000,00грн та прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати з 02.10.2019. Також судами перевірено правильність нарахування заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань та періоди їх нарахування.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі № 927/93/20 стягнуто з Фермерського господарства "Північ Агро" на користь Фізичної особи-підприємця Ноди Сергія Володимировича 306000 грн 00 коп. боргу, 30557 грн 07 коп. пені за період з 02.10.2019 по 01.02.2020, 3091 грн 34 коп. 3% річних за період з 02.10.2019 по 01.02.2020, 1833 грн 24 коп. інфляційних втрат за період з жовтня 2019 по грудень 2019 року, 5122грн 24коп. судового збору.
Положеннями частини 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі статтею 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Рішення суду від 15.06.2020 у справі № 927/93/20 було виконано у примусовому порядку у повному обсязі, про що свідчить постанова приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана О.О. від 27.10.2020 та платіжне доручення №369331256 від 26.10.2020.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 15450,49грн пені за період з 02.02.2020 по 01.05.2020, 6721,97грн 3% річних за період з 02.01.2020 по 26.10.2020 та 8323,20грн інфляційних втрат за період з січня 2020 року по жовтень 2020 року.
За змістом статей 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присічним.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.3 договору сторони передбачили, що у разі порушення будь-якою стороною своїх обов'язків за цим договором, винна сторона сплачує на вимогу іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення та існування заборгованості, від загальної простроченої суми за кожний день прострочення.
Так, враховуючи норми ч.6 ст. 232 ГК України, період, за який позивач має право нараховувати пеню по договору - з 02.10.2019 по 01.04.2020.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі №927/93/20 стягнуто з відповідача пеню за період з 02.10.2019 по 01.02.2020.
Отже, позивач має право нарахувати пеню за період з 02.02.2020 по 01.04.2020.
Таким чином, позивачем невірно визначено період нарахування пені з 02.02.2020 по 01.05.2020.
При цьому, відповідачем подано до суду заяву про застосування до позовної заяви строку позовної давності №1 від 21.01.2021.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Згідно зі ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Судом встановлено, що позивачу було відомо про порушення його права з 02.10.2019, отже останній день строку на заявлення вимог про стягнення пені по договору закінчується 01.10.2020.
Позивачем подано позов до суду 21.12.2020, чим пропущено строк позовної давності для заявлення вимоги про стягнення пені по договору. Суд не встановив наявності поважних причин цього пропущення.
Частини 4 та 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачають такі наслідки спливу позовної давності:
4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
За таких обставин, враховуючи наявність заяви відповідача про застосування строку позовної давності, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 15450,49грн слід відмовити через сплив позовної давності.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою ст.625 ЦК України.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Отже, до вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та сум процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Таким чином, позивачем не пропущено строк позовної давності для заявлення вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі №927/93/20 стягнуто з відповідача 3% річних за період з 02.10.2019 по 01.02.2020 та інфляційні втрати за період з жовтня 2019 року по грудень 2019 року.
Відповідачем зобов'язання за договором виконано 26.10.2020.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановив, що заявлені до стягнення суми є арифметично правильними, період існування заборгованості визначено відповідно до фактичних обставин.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6721,97грн 3% річних за період з 02.01.2020 по 26.10.2020 та 8323,20грн інфляційних втрат за період з січня 2020 року по жовтень 2020 року ґрунтується на законі, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому пред'явлення позовних вимог у цій частині є обґрунтованим та правомірним.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу (ч.3 ст.74 ГПК України).
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Заперечення відповідача прийняті судом до уваги, але встановлені судом обставини справи не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача 6721,97грн 3% річних за період з 02.01.2020 по 26.10.2020 та 8323,20грн інфляційних втрат за період з січня 2020 року по жовтень 2020 року. В частині стягнення з відповідача пені у сумі 15450,49грн за період з 02.02.2020 по 01.05.2020 слід відмовити через сплив позовної давності.
Також позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір у сумі 2102,00грн та правову допомогу у сумі 14500грн.
Відповідно до вимог ст. 124 Господарського процесуального кодексу України позовна заява містить попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, що становить 16602,00грн, з яких 2102,00грн - судовий збір та 14500,00грн - правова допомога.
Відповідно до вимог ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2102,00грн покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповідності до ст.13,14,15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність може здійснюватись адвокатом індивідуально, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 123 та статті 126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Крім того, відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Також слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.
Інтереси позивача у даній справі представляв адвокат Василенко Н.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №357 від 29.06.1993.
Також адвокат Василенко Н.М. внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Єдиного реєстру адвокатів України в мережі Інтернет за вебадресою: http://erau.unba.org.ua/.
На підтвердження отримання позивачем правової допомоги надано: довіреність від 23.11.2015 №2795, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №357 від 29.06.1993 та у попередньому розрахунку судових витрат наведено опис робіт та їх вартість.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи, що позивачем станом на день прийняття рішення не подано суду відповідних доказів розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, суд дійшов висновку, про залишення без розгляду заяви позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у сумі 14500грн.
Керуючись ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства "Північ Агро" (код ЄДРПОУ 38314298, вул. Польова, 3Б, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська обл., 16624) на користь Фізичної особи-підприємця Ноди Сергія Володимировича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) 6721,97грн 3% річних за період з 02.01.2020 по 26.10.2020, 8323,20грн інфляційних втрат за період з січня 2020 року по жовтень 2020 року та 2102,00грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
В частині стягнення з Фермерського господарства "Північ Агро" (код ЄДРПОУ 38314298, вул. Польова, 3Б, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська обл., 16624) на користь Фізичної особи-підприємця Ноди Сергія Володимировича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) пені у сумі 15450,49грн відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор