ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.02.2021Справа № 910/2780/21
про відмову у видачі судового наказу
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства «Фарлеп Інвест» (пров. Євгена Гуцала, буд. 3, м. Київ, 01011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОЙЛ» (вул. Полярна,буд. 20, офіс 306, м Київ, 04655) про видачу судового наказу про стягнення у розмірі 8 999,99 грн.,
22.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Фарлеп Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОЙЛ» про видачу судового наказу про стягнення у розмірі 8 999,99 грн. та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на неналежне виконання боржником зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг №583695/11 від 24.11.2011.
Розглянувши подану Приватним акціонерним товариством «Фарлеп Інвест» заяву разом з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу з огляду на таке.
Згідно із ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 Господарського процесуального кодексу України. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76-78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із приписів наведених норм, під час звернення заявника до господарського суду із заявою про видачу судового наказу та при викладенні обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, останнім мають бути зазначені та надані належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази у підтвердження заявлених ним вимог та обставин їх виникнення.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Фарлеп Інвест» звернулося до суду з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОЙЛ» про стягнення 8 999,99 грн, заборгованості.
У поданій заяві заявник зазначає, що 24.06.2011 між Приватне акціонерне товариство «Фарлеп Інвест» (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКОЙЛ» (абонент) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №583695/11.
Згідно пункту 1.1 договору оператор надає абоненту телекомунікаційні послуги (надалі послуги), а абонент отримує та зобов'язується оплачувати їх відповідно до умов договору.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що перелік та обсяг послуг, які надаються оператором абоненту відповідно до договору, їх вартість і характеристики зазначаються в додатках до договору, які є його невід'ємними частинами.
Вищевказаний договір підписаний та скріплений печатками між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКОЙЛ».
Суд звертає увагу заявника на те, що договір № 583695/11 від 20.06.2012 р та Додаток № 1 до договору 583695/11 від 24.06.2011 р, підписані та скріплені печатками між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКОЙЛ», у той же час Додаток № 2 до договору 583695/11 від 20.06.2012 р, підписаний та скріплений печатками між Приватним акціонерним товариством «Фарлеп Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКОЙЛ».
Як вбачається з наданих заявником документів код ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком» - 21653930, а код ЄДРПОУ Приватного акціонерного товариства «Фарлеп Інвест» - 19199961.
З огляду на вищевикладене вбачається, що договір і додатки до нього були підписані різними юридичними особами. Натомість документів, які б підтверджували перехід права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком» до Приватного акціонерного товариства «Фарлеп Інвест» заявником до суду разом з заявою про видачу судового наказу подано не було.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що заявником не надано повного переліку доказів у підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За приписами ч.2 ст.154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи, що до заяви про видачу судового наказу заявником не було додано повного переліку доказів, на яких ґрунтуються вимоги заявника до боржника, не надано достатніх документів у підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу.
За змістом п.1 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що відповідно до ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1, 2, 8, 9 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «Фарлеп Інвест» (пров. Євгена Гуцала, буд. 3, м. Київ, 01011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОЙЛ» (вул. Полярна,буд. 20, офіс 306, м Київ, 04655) про видачу судового наказу про стягнення у розмірі 8 999,99 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 24.02.2021.
Суддя В.О. Демидов